Ухвала суду № 139874454, 17.09.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/1337/26

Провадження №1-кс/672/130/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Городок

Слідчий суддя Городоцького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026242220000028

про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що невстановлені особи шляхом посіву сільськогосподарської культури сої самовільно зайняли частину земельної ділянки кадастровий номер 6821282200:03:009:0001 площею 76,8804 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту з встановленням обмежень у використанні земельної ділянки (охоронних зон), право власності на яку зареєстровано за Хмельницькою ОДА та яка перебуває на праві постійного користування ПАТ «Українська залізниця».

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що невстановлена на даний час особа, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, без відповідних правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або право користування (оренди) земельною ділянкою, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку шляхом механічного обробітку ґрунту, посіву, вирощування урожаю сільськогосподарської культури сої, самовільно зайняла та використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6821282200:03:009:0001 (площею посіву 1,6237 га), що розташована за межами населеного пункту с. Жищинці Городоцької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, яка перебуває в державній власності Хмельницької обласної державної адміністрації.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 10.09.2026 за участі спеціалістів - сертифікованого інженера-землевпорядника та агронома проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 6821282200:03:009:0001 площею 76,8804 га, що розташована за межами населеного пункту с. Жищинці Городоцької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, яка перебуває в державній власності Хмельницької обласної державної адміністрації, в ході якого, за допомогою GPS приладу було відновлено межі вищевказаної земельної ділянки згідно координат поворотних точок, які містяться в Державному земельному кадастрі та зафіксовано посів рослинності сої на даній земельній ділянці.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на вищевказаній самовільно зайнятій земельній ділянці зростає сільськогосподарська культура соя сорту «Абі», та при її дозріванні можливо з 1 га зібрати близько 1 тонни зерна сорту «Абі», а з 1,6237 га можливо зібрати близько 1,6 тонни зерна сої вказаного сорту, вартістю з ПДВ 16 500,00 грн за одну тонну та загальною вартістю з ПДВ 26400,00 грн за 1,6 тонни.

Відомості за вказаним фактом 04 вересня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026242220000028 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки щодо земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони.

10.09.2026 винесено постанову про визнання земельної ділянки площею 76.8804 га кадастровий номер 6821282200:03:009:0001 та посіву рослин сої сорту АВВЕ, що зростають на вказаній земельній ділянці речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України. Визначено місце зберігання речових доказів за місцем їх фактичного розташування.

Обґрунтовуючи своє клопотання, прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження даних речових доказів та з метою подальшої спецконфіскації насіння сої, виникає необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав у повному обсязі, просить його задовольнити.

Власник майна (його представник) в судове засідання не з`явився, що не є перешкодою для розгляду вказаного питання у його відсутність згідно ч.1 ст.172 КПК України.

Заслухавши позицію прокурора, дослідивши клопотання з додатками, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Як вказує прокурор, на даний час не встановлено осіб, які підозрюються у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, також не встановлено точну кількість зерна сої, яка вже фактично дозріла на вказаній земельній ділянці і підлягає збиранню, інакше існує загроза втрати врожаю.

Відповідно до ч.1,2 ст. 170 КПК України : Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Щодо питання про накладення арешту на земельну ділянку.

Прокурор пояснив, що відсутні будь-які підозри щодо дійсного власника земельної ділянки в тій частині, що останній якимось чином сприяв вчиненню вказаного кримінального правопорушення чи може сприяти у майбутньому.

Вказана земельна ділянка має специфічне призначення, а саме для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту з встановленням обмежень у використанні (охоронних зон) та перебуває у постійному користуванні ПАТ «Українська залізниця».

Єдиною підставою для накладення арешту прокурор, як вбачається з наданих ним в суді пояснень, припускається теоретична можливість зміни конфігурації земельної ділянки у такий спосіб, що посіви сої можуть залишитись поза межами вказаної земельної ділянки.

Слідчий суддя враховує, що площа земельної ділянки, яку просить арештувати прокурор становить 76.8804 га, а площа на якій розміщені посіви сої - 1.6237 га і розміщені вказані посіви у центральній частині ділянки.

Прокурором не доведено будь-яких обґрунтованих підстав вважати, що вказана земельна ділянка може бути втрачена, як речовий доказ (відчужена, змінена, поділена тощо).

Твердження прокурора про можливу зміну кимось конфігурації земельної ділянки не можуть братись до уваги, оскільки при кваліфікації дій особи береться до уваги та площа, цільове призначення і конфігурація земельної ділянки, яка існувала на момент вчинення кримінального правопорушення і теоретична зміна таких параметрів у майбутньому жодним чином не впливає на кваліфікацію дій винної особи. Крім того, в силу своїх специфічних властивостей, такий об`єкт як земельна ділянка не може бути втрачений, викрадений, прихований тощо…

Щодо питання про накладення арешту на посіви сої.

Прокурор просить накласти арешт на сільськогосподарську культуру сою сорту «Абі» масою близько 1,6 тонни та вартістю 2640,00 0грн з ПДВ, площею засіву 1,6237 га, яка проростає на самовільно зайнятій земельній ділянці державної власності Хмельницької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 22985083), з кадастровим номером 6821282200:03:009:0001 площею 76,8804 га, що розташована за межами населеного пункту с. Жищинці Городоцької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, із забороною збору даного урожаю іншими юридичним чи фізичним особам, крім власника земельних ділянок Хмельницької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 22985083), а також із забороною власнику земельних ділянок, на яких проростає соя Хмельницькій обласній державній адміністрації відчужувати, користуватися та розпоряджатися цим майном.

Виходячи із логічного тлумачення прохальної частини прокурор спочатку просить накласти арешт на вказану сільськогосподарську культуру (сою), зокрема із забороною збору врожаю (крім власника земельної ділянки), однак наступною фразою вже просить фактично заборонити будь-кому (зокрема і власнику земельної ділянки) відчужувати, користуватися та розпоряджатися вказаними посівами (тобто і збирати вказаний врожай власнику земельної ділянки теж).

Крім того, прокурор не вказує, у який спосіб має бути забезпечене збирання врожаю власником земельної ділянки, за чий рахунок і чи є такі можливості та бажання у власника земельної ділянки.

При цьому слідчий суддя також враховує, що згідно пояснень самого прокурора та показань свідка ОСОБА_4 (фахівця-технолога ТОВ «Енселко-Агро») рослини сої вже дозріли і перебувають у стадії відмирання, отже вже потребують їх збору. Відкладення збору призведе до втрати частини або всього врожаю. Також вказаний свідок визначив сорт сої та орієнтовну врожайність.

Будь-які відомості про професійний фах вказаного свідка у даній сфері чи про залучення його в якості спеціаліста у матеріалах справи відсутні.

Отже доводи прокурора про сорт, стадію дозрівання та врожайність рослин сої побудовані на припущеннях свідка, відомості про відповідні спеціальні знання якого у цій сфері в матеріалах справи відсутні.

Також прокурор не зміг пояснити, яким чином можливе накладення арешту на посіви зможе забезпечити їх збереження, оскільки недопущення збору вказаних посівів певними особами може мати місце лише за умови фактичної їх охорони (що цілком можливо здійснити і без накладення арешту, оскільки останні офіційно визнані речовими доказами у справі).

Главою 10 розділу ІІ КПК України визначено заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування. Згідно зі ст.131 цього Кодексу одним із таких заходів, що застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження, є арешт майна.

Ст.132 КПК України встановлено загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, які здійснюються лише на підставі ухвали слідчого судді або суду (за винятком випадків, передбачених цим Кодексом). Зокрема, ч.3 ст.132 КПК України встановлено, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.5 ст. 132 КПК України).

Згідно із ч.2,3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, і у цьому випадку накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (містить ознаки речового доказу).

Ч.11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно із ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Ч.5 цієї статті встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що сільськогосподарська культура, якою засіяна частина зазначеної земельної ділянки та яка вирощується на ній, належить до предметів, які відповідають критеріям, передбаченим ч.2 ст.167 КПК України та клопотання прокурора не узгоджується з вимогами статті 171 КПК України щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна, про арешт якого йдеться у клопотанні.

Крім того, арешт сільськогосподарської культури сої з підстав п.2 ч.2 ст.170 КПК України, як про те просить прокурор, суперечитиме ч.4 ст.170 КПК України, оскільки такий арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Оскільки у межах даного кримінального провадження про підозру нікому не повідомлялось, а власник земельної ділянки не набув відповідні посіви сої з підстав, визначених у абз.2 ч.4 ст.170 КПК України, у слідчого судді відсутні підстави для накладення арешту з цих підстав.

Керуючись ст.ст.98, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42026242220000028, про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: