Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2026 Справа №607/19699/26 Провадження №1-кс/607/6241/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Тернопільської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024210000000493 від 22.10.2024, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Збараж, Збаразького району, Тернопільської області, українки, громадянки України, особи з інвалідністю 3 групи, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
10 вересня 2026 року заступник начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тернопільської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні №12024210000000493 від 22.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, щодо ОСОБА_4 підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України, а також зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків кримінального провадження. Водночас у поданому клопотанні слідчий просить визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням у випадку внесення застави на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу, посилаючись на обґрунтованість пред`явленої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та зазначив, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не обґрунтовано неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної. Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, є матеріально забезпеченою особою та має статус особи з інвалідністю ІІІ групи, захисник вважає втручання у її свободу невиправданим. З огляду на наведене, адвокат просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави, зазначивши, що у разі його обрання ОСОБА_4 зобов`язується сумлінно виконувати всі покладені на неї процесуальні обов`язки.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку свого захисника та повідомила.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000493 від 22.10.2024, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України.
09.09.2026 о 12:07 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України..
09.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, на даній стадії свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України, зокрема, доводиться: протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 08.07.2026; протоколом про результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 від 12.12.2024; протоколом про результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 від 05.02.2025; висновоком судової експертизи відео звукозапису від 13.07.2026; інформацією з ДПС України про перетин кордону ОСОБА_7 ; інформацією з НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України про перетин кордону ОСОБА_7 ; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 05.03.2026; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05.05.2026; висновоком комісійної судової медичної експертизи №18 від 25.05.2026; копією наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.12.2023 про затвердження складу позаштатної діючої ВЛК на 2024 р.; копією рішення голови Тернопільської міської ради про внесення змін до розпорядження голови про створення позаштатної діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 .; висновком судової почеркознавчої експертизи; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваною ОСОБА_4 такого кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
В свою чергу, підозрюваною та стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на її непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Таким чином, на переконання слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України. Оцінюючи ступінь тяжкості інкримінованих правопорушень відповідно до ст. 12 КК України, слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, є тяжким злочином, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, є нетяжким злочином.
Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконного впливу на свідка та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК), за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може: незаконно впливати на свідка та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Ризиком того, що підозрювана може впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Оцінюючи обґрунтованість доводів клопотання щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із встановлених у судовому засіданні обставин та специфіки процесуального порядку отримання показань.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 23 КПК України, відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами. Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому чи прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик незаконного впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі досудового розслідування при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчим суддею враховано, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено всіх свідків та очевидців інкримінованих правопорушень, а також інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення даних злочинів, й указані особи органом досудового розслідування ще не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_4 , яка знає суть підозри та характер обставин, що розслідуються.
Перебуваючи на волі та маючи доступ до засобів зв`язку, підозрювана як особисто, так і через третіх осіб може вчиняти дії, спрямовані на унеможливлення встановлення свідків, незаконно впливати на них або на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні (у тому числі шляхом застосування переконання чи погроз) з метою схиляння їх до дачі неправдивих чи неповних показань, відмови від надання свідчень, надання показань на її користь або умисного ухилення від явки до органу досудового розслідування та суду.
З огляду на це, слідчий суддя доходить висновку про реальність та наявність обґрунтованого ризику незаконного впливу підозрюваної ОСОБА_4 на свідків та інших учасників кримінального провадження, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування, повноту судового розгляду та його результати.
Водночас, оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду), слідчий суддя вважає його недоведеним стороною обвинувачення з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, що 3 лютого 2026 року за місцем проживання ОСОБА_4 було проведено обшук, під час якого нічого вилучено не було. Після проведення вказаної слідчої дії та до моменту повідомлення про підозру ОСОБА_4 не перебувала у будь-якому процесуальному статусі у цьому кримінальному провадженні. У цей період вона вільно виїжджала за кордон та добровільно поверталася в Україну, що свідчить про відсутність у неї наміру ухилятися від слідства. Крім того, під час останнього обшуку підозрювана добровільно видала свій паспорт для виїзду за кордон, що додатково підтверджує її належну процесуальну поведінку та готовність співпрацювати з органами досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Разом з тим слідчий, звертаючись із клопотанням, та прокурор у судовому засіданні просили застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 винятковий за своєю суворістю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.
За змістом ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання слідчого судді, в судовому засіданні прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, втім, не доведено обставини згідно з п. 3 ч. 1 цієї статті.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: тяжкість та характер інкримінованих їй кримінальних правопорушень, вагомість наявних доказів про підозру, процесуальну поведінку підозрюваної, а також дані про її особу. Так, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 раніше не судима, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, є матеріально забезпеченою особою та має статус особи з інвалідністю ІІІ групи.
З урахуванням вищенаведеного, оцінивши встановлений ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного в сукупності з даними про особу підозрюваної, слідчий суддя доходить переконання про можливість та доцільність застосування щодо ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, а саме застави.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведені обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, та ризики згідно зі ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваної слід застосувати більш м`який запобіжний захід - у вигляді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому зазначені обставини дають слідчому судді підстави вважати, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж у вигляді застави, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
За таких обставин, у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної слід відмовити та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи особу підозрюваної, яка раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, є особою з інвалідністю ІІІ групи, позитивно характеризується та є матеріально забезпеченою, слідчий суддя вважає, що для нейтралізації встановленого ризику незаконного впливу на свідків (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, запобіжний захід у вигляді застави без тримання під вартою буде справедливим, співмірним та повністю достатнім. Такий захід забезпечить баланс між інтересами розслідування та повним дотриманням прав і свобод людини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Тернопільської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 607/19699/26, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.09.2026.
Підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти у залі суду.
Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити ОСОБА_4 , що якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год 59 хв 09 листопада 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 139874259, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 10.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/19699/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: