Рішення № 139873950, 07.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5072/26

Провадження № 2/466/3534/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

учасники справи:

секретар ГУРАШ М.В.

представник позивача ВУС О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Авіатор-1» (79038, м. Львів, вул. Китайська, 48, ЄДРПОУ 36873607) про визнання права на земельну ділянку у порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

08.06.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради про визнання в порядку спадкування за законом права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:08:002:0355, площею 0,0451 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану за адресою: м. Львів, садове товариство «Авіатор-І», урочище «Збоїща», діл. № НОМЕР_2 .

В обґрунтування позову зазначає, що його батько - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя був членом обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Авіатор-1» та користувався земельною ділянкою № НОМЕР_3 площею 0,0451 га. Звернення кооперативу щодо передачі земельних ділянок його членам було подано до Львівської міської ради 14.07.2011 року, а за результатами його розгляду Львівською міською радою прийнято ухвалу № 1043 від 15.12.2011 року, додатком до якої ОСОБА_2 був включений до списку членів кооперативу, яким передаються земельні ділянки.

На підставі зазначеної ухвали Управлінням Держкомзему у м. Львові 20.12.2012 року на ім`я ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯМ №571811 на право власності на земельну ділянку площею 0,0451 га.

Позивач вказує, що після смерті батька з 2011 року і до теперішнього часу добросовісно, відкрито та безперервно користується спірною земельною ділянкою, а також є членом обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Авіатор-1».

Зазначає, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена у Першій Львівській державній нотаріальній конторі Львівської області. Листом №451/02-14 від 27.05.2026 року нотаріальна контора повідомила позивача про неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оскільки державний акт на земельну ділянку виданий 20.12.2012 року, тобто після смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з цим позивачу роз`яснено право звернутися до суду.

Позивач посилається на положення ст. ст. 16, 25, 1218, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 81, 126 ЗК України, положення законодавства про державну реєстрацію речових прав, практику Верховного Суду та ЄСПЛ, зазначаючи, що права на спірну земельну ділянку підлягають захисту в судовому порядку, а державна реєстрація не є самостійною підставою виникнення права власності.

Провадження в справі було відкрито ухвалою від 19.06.2026 року за правилами загального позовного провадження.

03.07.2026 представник відповідача Львівської міської ради Кубай Ю.Г. через підсистему Електронний суд подала відзив на позовну заяву.

Представник Львівської міської ради у відзиві зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 не порушують прав та інтересів Львівської міської ради.

Відповідач посилається на положення ст.ст. 13, 14, 19, 140, 142145 Конституції України, ст.ст. 12, 35, 81, 116, 118, 121123, 134 ЗК України та ст.ст. 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначаючи, що органи місцевого самоврядування здійснюють розпорядження землями територіальної громади та передачу земельних ділянок у власність або користування виключно в межах повноважень та у порядку, визначеному законом.

Зазначає, що Львівською міською радою за результатами розгляду звернення ОК «Садове товариство «Авіатор-1» від 14.07.2011 №5-8616 та технічної документації на землекористування прийнято ухвалу №1043 від 15.12.2011, якою членам кооперативу для ведення садівництва передано у власність земельні ділянки, у тому числі згідно з додатком ОСОБА_2 - земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 0,0451 га.

Відповідач підтверджує, що на підставі зазначеної ухвали Управлінням Держкомзему у м. Львові видано на ім`я ОСОБА_2 державний акт серії ЯМ №571811, зареєстрований 20.12.2012 року, на земельну ділянку площею 0,0451 га, кадастровий номер 4610137500:08:002:0355, для ведення садівництва, розташовану в урочищі Збоїща, садовому товаристві «Авіатор-1», ділянка № НОМЕР_3 .

Разом з тим, Львівська міська рада звертає увагу, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до дати реєстрації державного акта - 20.12.2012 року. Водночас із поданих позивачем документів убачається, що він є сином спадкодавця, а після смерті батька користується спірною земельною ділянкою.

Посилаючись на ст.ст. 12161218, 1222, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268 ЦК України та ст. 392 ЦК України, відповідач зазначає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, а визнання права власності у судовому порядку може застосовуватися у разі наявності перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Вказує, що відповідно до листа Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області №451/02-14 від 27.05.2026 року встановлено суперечність між датою смерті спадкодавця та датою видачі державного акта на земельну ділянку, у зв`язку з чим позивачу рекомендовано звернутися до суду. Також зазначає, що за відомостями Державного земельного кадастру суб`єктом права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:08:002:0355 зазначений ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, Львівська міська рада зазначає, що її права та інтереси заявленим позовом не порушуються, щодо задоволення позовних вимог покладається на розсуд суду та просить розглянути справу без участі її представника. Судовий збір просить покласти на позивача, оскільки, на думку відповідача, спір виник не з вини Львівської міської ради.

Ухвалою від 10.08.2026 року закрито підготовче провадження в справі та призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Вус О.І. позов підтримав, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача Львівської міської ради не з`явилась та у відзиві на позов просила розглядати справу у її відсутності.

Представник третьої особи обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Авіатор-1» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причину неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Вус О.І., дослідивши подані докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких мотивів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Позивач звернувся до суду з метою захисту свого права на спадкування.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом ст.392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

Верховний Суд у своїй практиці зазначає про те, що визнання судом права власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що ще до смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОК «Садове товариство «Авіатор-1» звернулося до Львівської міської ради із відповідним клопотанням, зареєстрованим за №5-8616, щодо передачі земельних ділянок членам садового товариства.

У ч.2 ст.118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Отже, за законом питання передачі земельних ділянок у власність громадянам мало бути вирішено Львівською міською радо не пізніше 14 серпня 2021 року, ще за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Проте, за результатами розгляду поданих документів Львівською міською радою лише 15 грудня 2011 року прийнято ухвалу №1043 від «Про передачу членам обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Авіатор-1» земельних ділянок в урочищі Збоїща», відповідно до якої земельну ділянку площею 0,0451 га, зазначену у відповідному переліку за ОСОБА_2 , передано йому у власність для ведення садівництва.

На виконання зазначеної ухвали Управлінням Держкомзему у м. Львові було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №571811, який зареєстровано 20 грудня 2012 року.

Відповідно до зазначеного державного акта земельна ділянка має площу 0,0451 га, кадастровий номер 4610137500:08:002:0355, цільове призначення - для ведення садівництва, місце розташування - м. Львів, садове товариство «Авіатор-1», урочище «Збоїща», земельна ділянка № НОМЕР_3 .

Державний акт було оформлено та зареєстровано після смерті ОСОБА_2 .

У даній справі, суд вважає, що спадкодавець висловив свою волю на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для садівництва в ОК «Садове товариство «Авіатор-1». Таке його волевиявлення було задоволено. Однак відповідні рішення та документи оформлені уже після смерті спадкодавця. Тому ця земельна ділянка входить до спадкового майна ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що після смерті батька прийняв спадщину та фактично користується спірною земельною ділянкою, відкрито, безперервно та добросовісно здійснює права щодо неї. Крім того, позивач є членом ОК «Садове товариство «Авіатор-1».

З метою оформлення спадкових прав позивач звернувся до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області.

Листом Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області №451/02-14 від 27 травня 2026 року позивачу повідомлено про неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку у зв`язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №571811 було зареєстровано 20 грудня 2012 року, тобто після смерті спадкодавця - 28 жовтня 2011 року, у зв`язку з чим позивачу рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)..

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Встановлено, що позивач є сином ОСОБА_2 , а тому належить до спадкоємців першої черги за законом ( ст.1261 ЦК України).

Відповідно до статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Разом з тим у випадку неможливості оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку право спадкоємця на спадкове майно може бути захищене у судовому порядку.

Частиною першою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту права спадкоємця у випадках, коли існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку.

Згідно зі статтею 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Судом встановлено,

Таким чином, що спірна земельна ділянка про набуття якої у власність виявив волю ОСОБА_2 ,була індивідуалізована за площею, місцем розташування, номером та згодом кадастровим номером, а воля органу місцевого самоврядування щодо передачі її у власність була оформлена відповідним рішенням.

При цьому видача та державна реєстрація державного акта від 20 грудня 2012 року є подальшим документальним оформленням прав на земельну ділянку, передану відповідно до рішення органу місцевого самоврядування.

Позивач звертався до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, однак у нотаріальному порядку здійснити їх оформлення не зміг саме через розбіжність між датою смерті спадкодавця та датою оформлення державного акта.

За таких обставин суд вважає доведеним факт виникнення у ОСОБА_2 права власності щодо спірної земельної ділянки та переходу такого права до його спадкоємця.

У даній справі сукупність доказів - звернення ОК «Садове товариство «Авіатор-1» від 14 липня 2011 року №5-8616, ухвала Львівської міської ради №1043 від 15 грудня 2011 року, відомості про включення ОСОБА_2 до переліку членів кооперативу, державний акт серії ЯМ №571811, дані про земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:08:002:0355, свідоцтво про смерть спадкодавця, документи про родинні відносини позивача зі спадкодавцем та лист нотаріальної контори №451/02-14 від 27 травня 2026 року - підтверджує наявність у позивача права на спірне нерухоме майно в порядку спадкування.

При цьому судом не встановлено іншої особи, яка б заявляла або реалізовувала право власності на спірну земельну ділянку та заперечувала таке право позивача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач, як спадкоємець першої черги, прийняв спадщину після смерті свого батька та має право на спадкування належної спадкодавцю земельної ділянки площею 0,0451 га, кадастровий номер 4610137500:08:002:0355.

Оскільки оформлення спадкового права у нотаріальному порядку виявилося неможливим через особливості оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, належним способом захисту права позивача є визнання за ним права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд враховує позицію відповідача Львівської міської ради, яка не заперечує проти позову, не вважає, що спір виник з її вини.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:08:002:0355, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану за адресою: м.Львів, «Садове товариство «Авіатор-1», урочище «Збоїща», діл. № НОМЕР_2 площею 0,0451 га, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська