Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 465/8859/13-к
пр.№ 1-кп/464/83/26
У Х В А Л А
17 вересня 2026 року Сихівський районний суд міста Львова в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяви потерпілої ОСОБА_5 від 09.05.2026 та від 14.05.2026 про відвід прокурора ОСОБА_6 , заяву обвинуваченого ОСОБА_7 від 29.05.2026 про відвід Львівської обласної прокуратури та заяву обвинуваченого ОСОБА_7 від 08.06.2026 про відвід групи прокурорів у кримінальному провадженні,
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
у с т а н о в и в:
в провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150080002060 від 08.07.2013, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Від потерпілої ОСОБА_5 надійшли заяви від 09.05.2026 та від 14.05.2026 про відвід прокурора ОСОБА_6 , які за своїм змістом і наведеними в них доводами є тотожним. Потерпіла зазначає, що прокурор ОСОБА_6 у своїй промові в судових дебатах допустив висловлювання, які мають характер її дискредитації та маргіналізації, зокрема, на її переконання, прокурор фактично пов`язав її зі співучастю у вбивстві ОСОБА_9 та констатував її причетність до цього злочину, що було спрямовано на формування у суду упередженого ставлення до неї при вирішенні заявленого нею цивільного позову. Вважає, що прокурор порушив презумпцію невинуватості (ст. 7 КПК України, ст. 3 Закону України «Про прокуратуру»), вимоги професійної етики, повагу до людської гідності та невтручання у приватне життя, вдався до психологічного тиску, переслідування й домагання, дискримінації за ознакою особистої ситуації та сімейного стану, чим порушив статті 3, 6, 8, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Від обвинуваченого ОСОБА_7 надійшла заява від 29.05.2026 про відвід Львівської обласної прокуратури, мотивована тим, що орган прокуратури, отримавши в цьому кримінальному провадженні копію технічного запису судових засідань, долучив його допит від 23.05.2025 як додаток до відзиву у цивільній справі Галицького районного суду м. Львова № 461/3425/26 за позовом ОСОБА_5 до Львівської обласної прокуратури про захист честі та гідності, учасником якої він не є. Вважає, що цим порушено вимоги Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про захист персональних даних», оскільки згоди на поширення відомостей, які він повідомив про себе, він не надавав. У цій же заяві обвинувачений просив вилучити зазначений додаток з матеріалів цивільної справи та заборонити його відтворення.
Також від обвинуваченого ОСОБА_7 надійшла заява від 08.06.2026 про відвід групи прокурорів Львівської обласної прокуратури ( ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ), мотивована їх упередженістю, дискримінаційним ставленням та вчиненням психологічного тиску. В обґрунтування заяви зазначив, що сторона обвинувачення припускається очевидних суперечностей у розрахунках строку фактично відбутого ним покарання, зокрема: у судових дебатах прокурор просив зарахувати у строк покарання 3713 днів, що фактично означає необхідність відбуття ним ще 302 днів позбавлення волі, тоді як 01.05.2023 на запитання судді ОСОБА_2 прокурор, який тоді брав участь у судовому засіданні, підтвердив, що ОСОБА_7 відбув покарання тривалістю 11 років і 4 місяці, а за підрахунками сторони захисту з урахуванням цілодобового домашнього арешту за правилами ч. 7 ст. 72 КК України ним відбуто понад 4350 днів. Посилався також на висловлювання прокурорів про можливість призначення йому покарання до 15 років або довічного позбавлення волі, що розцінює як погрозу. Стверджує, що такі дії спрямовані на його незаконне утримання в неволі, є формою психологічного насильства та залякування і порушують статті 3 і 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у світлі практики Європейського суду з прав людини.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_7 заяви про відвід підтримали з наведених у них підстав.
Захисник ОСОБА_8 у вирішенні заяв обвинуваченого та потерпілої покладається на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_6 проти заяв заперечив, подавши також письмові заперечення, а прокурори групи прокурорів подали письмові заперечення від 03.07.2026. Зазначив, що підстави для відводу прокурора вичерпно визначені ст. 77 КПК України, а відвід має ґрунтуватися не на суб`єктивному уявленні окремого учасника, а на об`єктивних даних. Участь у судових дебатах є реалізацією функції підтримання публічного обвинувачення, яка передбачає оцінку доказів, аналіз показань і формування процесуальної позиції; висловлення власних поглядів та критичних суджень є складовою дебатної промови і не може розцінюватися як упередженість. Заперечив твердження потерпілої про висловлення ним суджень щодо її причетності до вбивства ОСОБА_9 , зазначивши, що його промова таких тверджень не містила, що підтверджується технічним записом судового засідання, а аналіз відносин між потерпілою, вбитою та обвинуваченим здійснювався з метою встановлення мотиву злочину та оцінки достовірності показань потерпілої, яка є матір`ю обвинуваченого. Щодо доводів обвинуваченого зазначив, що обчислення та зарахування строку відбування покарання належить до компетенції суду, який вирішує ці питання при ухваленні вироку, а відвід не може бути заявлений органу (юридичній особі), оскільки заявляється фізичній особі прокурору у провадженні. Крім того, наголосив, що відомості, добровільно повідомлені особою у відкритому судовому засіданні, з урахуванням ст. ст. 20, 27 КПК України не належать до інформації з обмеженим доступом.
Заслухавши потерпілу, обвинуваченого, захисника та прокурора, дослідивши доводи заяв про відвід і поданих заперечень, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. При цьому попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні не є підставою для його відводу.
Згідно з ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 7579 цього Кодексу, відвід прокурору може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. За правилами ч.ч.3-5 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду; подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КПК України відводи, крім відводу слідчому судді та судді, під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює. Згідно з ч. 3 цієї статті при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Обставини, на які посилаються заявники, пов`язані з подіями, що настали після початку судового розгляду, - виступом прокурора в судових дебатах 23.04.2026 та діями органу прокуратури, про які обвинувачений, за його твердженням, дізнався 28.05.2026. За таких обставин заяви про відвід подано з дотриманням вимог ч. 4 ст. 80 КПК України і вони підлягають розгляду по суті.
Норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Наведене дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставин, підтверджених відповідними доказами. З урахуванням вимоги ч. 5 ст. 80 КПК України про вмотивованість відводу обов`язок навести такі конкретні обставини покладається на заявника, а сумніви в неупередженості прокурора мають бути об`єктивно обґрунтованими, а не ґрунтуватися виключно на суб`єктивному сприйнятті учасником провадження процесуальної позиції сторони обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Прокурор у кримінальному провадженні діє як сторона обвинувачення і, здійснюючи конституційну функцію підтримання публічного обвинувачення в суді, зобов`язаний об`єктивно аналізувати докази. Оцінка прокурором доказів за своїм внутрішнім переконанням (ст. 94 КПК України), критичне ставлення до показань учасників провадження, формування та обстоювання процесуальної позиції, у тому числі щодо запобіжного заходу та щодо покарання, є виконанням його професійної функції в умовах змагальності (ст. 22 КПК України), а не проявом особистого ставлення до обвинуваченого чи потерпілої. Висловлення прокурором сумнівів щодо достовірності показань будь-якого учасника процесу є складовою реалізації засади змагальності та необхідною умовою перевірки доказів судом.
Суд ураховує й те, що наведена заявниками практика Європейського суду з прав людини щодо вимог неупередженості (зокрема у справі «Kress v. France») стосується осіб та органів, які виконують судові або квазісудові функції. Прокурор же за своїм процесуальним статусом є стороною провадження, від якої закон не вимагає нейтральності щодо предмета обвинувачення. Вимогою до нього є діяти в межах наданих повноважень, добросовісно та на підставі досліджених у судовому засіданні доказів. Тому механічне перенесення критеріїв неупередженості суду на прокурора як сторону є неприйнятним.
Щодо заяв потерпілої ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_6 суд зазначає таке.
Наведені потерпілою доводи ґрунтуються на її власному тлумаченні окремих фрагментів промови прокурора в судових дебатах. Зі змісту виступу прокурора ОСОБА_6 від 23.04.2026, зафіксованого технічними засобами, вбачається, що тверджень про причетність потерпілої ОСОБА_5 до вбивства ОСОБА_9 , про її участь у цьому діянні, змову, підбурювання чи організацію прокурором не висловлювалося. Аналіз відносин між потерпілою, вбитою та обвинуваченим здійснювався прокурором для встановлення мотиву дій обвинуваченого та для обґрунтування критичного ставлення до достовірності показань потерпілої, яка перебуває в родинних відносинах з обвинуваченим, що прямо охоплюється вимогами ст. 94 та ч. 5 ст. 364 КПК України.
Презумпція невинуватості, закріплена у ст. 62 Конституції України, п. 10 ч. 1 ст. 7 та ст. 17 КПК України, поширюється на особу, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення. Потерпілій ОСОБА_5 підозру не повідомлялося, обвинувачення не пред`являлося і кримінальне провадження щодо неї не здійснюється. Оцінка характеру відносин між учасниками подій та критичне ставлення до показань не є твердженням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Окрім цього, потерпіла не позбавлена процесуальних засобів реагування на позицію сторони обвинувачення в межах цього ж провадження права на участь у судових дебатах та на репліку (ст. 364 КПК України), якими вона може обґрунтувати перед судом безпідставність, на її думку, суджень прокурора.
Питання дотримання прокурором правил професійної етики та поведінки вирішується в порядку дисциплінарного провадження, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», а вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації у порядку цивільного судочинства. Наявність відповідного цивільного спору, ініційованого потерпілою до Львівської обласної прокуратури, не є обставиною, що свідчить про упередженість прокурора чи його особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
Щодо заяви обвинуваченого ОСОБА_7 від 08.06.2026 про відвід групи прокурорів суд зазначає таке.
Доводи обвинуваченого зводяться до незгоди з позицією сторони обвинувачення щодо обчислення строків, які підлягають зарахуванню у строк відбування покарання, висловленою прокурором під час судових дебатів. Питання зарахування строку попереднього ув`язнення, строку застосування примусових заходів медичного характеру та строку цілодобового домашнього арешту за правилами ст. 72 КК України з урахуванням дії кримінального закону в часі належить до виключної компетенції суду і вирішується ним при ухваленні вироку (п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України). Позиція прокурора з цього питання висловлена в межах судових дебатів, не є обов`язковою для суду і не породжує самостійних правових наслідків для обвинуваченого. Розбіжність у підрахунках сторони обвинувачення і сторони захисту є звичайним проявом змагальності сторін і не свідчить ані про упередженість прокурорів, ані про їх особисту заінтересованість у результатах провадження.
Наведені обвинуваченим посилання на статті 3 і 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну практику Європейського суду з прав людини стосуються законності й тривалості позбавлення волі, які визначаються виключно судовим рішенням. Прокурор не наділений повноваженнями визначати чи продовжувати строк відбування покарання, а тому висловлена ним процесуальна позиція не може бути підставою для висновку про обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
Щодо заяви обвинуваченого ОСОБА_7 від 29.05.2026 про відвід Львівської обласної прокуратури суд зазначає таке.
За змістом ст. ст. 77, 80, 81 КПК України відвід заявляється конкретній фізичній особі прокурору, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні і визначений у порядку ст. 37 КПК України. Можливості заявлення відводу органу прокуратури як юридичній особі кримінальний процесуальний закон не передбачає, а тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.
Разом з тим, оскільки наведені в заяві доводи фактично стосуються дій прокурорів, які здійснюють повноваження в цьому провадженні. Відповідно до ст. ст. 20, 27 КПК України судовий розгляд здійснюється відкрито, а фіксування судового засідання технічними засобами є обов`язковим. Відомості, добровільно повідомлені особою про себе у відкритому судовому засіданні, у частині, озвученій такою особою, не належать до інформації з обмеженим доступом. Питання ж правомірності подальшого використання копії технічного запису судового засідання в іншому судовому провадженні, а також вимога про вилучення відповідного додатка з матеріалів цивільної справи № 461/3425/26 не стосуються предмета цього кримінального провадження, вирішуються судом, у провадженні якого перебуває зазначена цивільна справа, та в порядку, передбаченому законодавством про захист персональних даних, а тому цим судом не розглядаються.
Сам по собі факт вчинення органом прокуратури процесуальних та інших дій, з якими обвинувачений не погоджується і які він вважає протиправними, не свідчить про особисту заінтересованість прокурорів у результатах цього кримінального провадження та не створює об`єктивно обґрунтованих сумнівів у їх неупередженості.
З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що в заявах про відвід не наведено обґрунтованих підстав для відводу прокурорів у кримінальному провадженні, не встановлено даних та доказів їх заінтересованості в результатах кримінального провадження або інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурорів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяв потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід прокурорів.
Керуючись статтями 36, 77, 80, 81, 369, 372, 532 КПК України,
п о с т а н о в и в:
в задоволенні заяв потерпілої ОСОБА_5 від 09.05.2026 та від 14.05.2026 про відвід прокурора ОСОБА_6 відмовити.
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_7 від 29.05.2026 про відвід Львівської обласної прокуратури відмовити.
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_7 від 08.06.2026 про відвід групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий ОСОБА_13
Судді ОСОБА_14
ОСОБА_15
Судове рішення № 139872740, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 17.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/8859/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: