Ухвала суду № 139872447, 17.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6965/26

Провадження № 1-кп/461/620/26

УХВАЛА

Іменем України

17.09.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12026141360001055 від 25.08.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в :

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №12026141360001055 від 25.08.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумім для працездатних осіб, строком на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечили та просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора. Крім того, потерпілий заявив клопотання про скасування арешту на належні йому мобільні телефони.

Учасники процесу щодо скасування арешту на майно не заперечили.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілого щодо заявлених клопотань, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в тому числі до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27.08.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 66 560 грн., терміном до 25 жовтня 2026 року.

Суд зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, шляхом проникнення в сховище та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від п`яти до восьми років.

З урахуванням викладеного, особи обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 КПК України ризикам переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, а відтак клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України суд дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Враховуючи особу обвинуваченого, його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього КПК України обов`язків буде застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень.

Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом сприяння обвинуваченому бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити, передбачені ст. 194 КПК України, обов`язки обвинуваченому ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.

Розглянувши клопотання потерпілого про скасування арешту майна, суд дійшов наступного висновку.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом (ч. 1 ст. 174 КПК України).

У частині 2 цієї ж статті визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28.08.2026 у справі №463/8109/26 накладено на наступне майно: мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору у чохлі чорного кольору, на задній панелі знаходиться наклейка, на якій написано ІМЕІ телефону, а саме: ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , поміщено у спецпакет NPU 5790336; мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору у чохлі чорного кольору, на задній панелі знаходиться наклейка, на якій написано ІМЕІ телефону, а саме: ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , поміщено у спецпакет NPU 5790335; мобільний телефон марки «Redmi», фіолетового кольору без чохла, поміщено у спецпакет NPU 5790338; 2 мобільні сім-карти, на одній із них зображено цифри: НОМЕР_5 , на іншій: НОМЕР_6 , поміщено у спец пакет NPU 5790337.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що на цей час необхідність у подальшому застосуванні арешту зазначеного майна відпала.

Зокрема, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вказані мобільні телефони та сім-карти належать потерпілому ОСОБА_6 , а тому подальше обмеження його права власності шляхом позбавлення можливості користуватися належним йому майном не відповідає завданню кримінального провадження та принципу розумності і співмірності обмеження права власності.

При цьому суд враховує, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, застосування якого має бути обумовлене наявністю відповідної потреби та тривати лише протягом часу, необхідного для досягнення мети, з якою його було накладено. У разі відпадання такої потреби подальше обмеження права власника на володіння та користування майном є невиправданим.

З огляду на встановлене, суд вважає, що подальше перебування зазначених мобільних телефонів та сім-карт під арештом створює надмірне обмеження права потерпілого ОСОБА_6 на користування належним йому майном, тоді як необхідність у такому обмеженні на даний час не доведена.

Разом з тим, з метою забезпечення можливості дослідження зазначених речей у разі виникнення такої необхідності під час судового розгляду, суд вважає за необхідне зобов`язати потерпілого ОСОБА_6 за вимогою суду надати зазначені мобільні телефони та сім-карти для огляду та дослідження в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання потерпілого є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 174, 176-178, 182-183, 194, 197, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд

у х в а л и в:

клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», строком на 60 діб, тобто до 15.11.2026 включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обов`язків ОСОБА_4 у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Строк дії ухвали становить до 15.11.2026 включно.

Роз`яснити ОСОБА_4 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок: UA918201720355299001500000757, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; банк одержувача: ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172.

Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

не відлучатися з м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому його обов`язки та наслідки їх невиконання.

Клопотання потерпілого ОСОБА_6 про скасування арешту майна задоволити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28.08.2026 у справі №463/8109/26, а саме на: мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору у чохлі чорного кольору, на задній панелі знаходиться наклейка, на якій написано ІМЕІ телефону, а саме: ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , поміщено у спецпакет NPU 5790336; мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору у чохлі чорного кольору, на задній панелі знаходиться наклейка, на якій написано ІМЕІ телефону, а саме: ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , поміщено у спецпакет NPU 5790335; мобільний телефон марки «Redmi», фіолетового кольору без чохла, поміщено у спецпакет NPU 5790338; 2 мобільні сім-карти, на одній із них зображено цифри: НОМЕР_5 , на іншій: НОМЕР_6 , поміщено у спец пакет NPU 5790337.

Зобов`язати потерпілого ОСОБА_6 за вимогою суду надати зазначені мобільні телефони та сім-карти для огляду та дослідження в судовому засіданні.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

В іншій частині ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1