Рішення № 139872393, 18.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6972/26

Провадження №2-а/461/167/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Петрушки І.С.,

представника позивача Шокало В.С.,

представника відповідача Лубоцького Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про зміну постанови у справі про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в:

04.09.2026 адвокат Шокало В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , сформувавши документи у системі «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до Львівської митниці про зміну постанови в справі про порушення митних правил в частині розміру адміністративного стягнення, в якому просить змінити захід стягнення, який накладений на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України, постановою Львівської митниці від 25.08.2026 у справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026 із штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 261 604,23грн, на штраф в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 5 824,07 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що 14.06.2026 щодо ОСОБА_1 державним інспектором-кінологом відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці було складено протокол про порушення митних правил №0981/UA209000/2026 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України. 25.08.2026 Львівською митницею винесено постанову у справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 2 статтею 471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 261 604,23 грн. (двісті шістдесят одна тисяча шістсот чотири грн. 23 коп.). У даній постанові митниця зазначає: «14.06.2026 року о 13 год. 33 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці на смугу руху «зелений коридор» по напрямку «в`їзд в Україну» заїхав автомобіль «MercedesBenz Sprinter» р.н. НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який обрав для слідування смугу спрощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор», чим заявив про відсутність в нього будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого огляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду у багажному відділенні автомобіля без ознак приховування, було виявлено товар, який відповідно до ст. 374 МК України перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, а саме: одяг та взуття в асортименті ТМ "CHANEL", кросівки ТМ «ON», шовкова хустка ТМ «PUCCI», сонцезахисні окуляри ТМ «GUCCI», жіночі шкіряні сумки з маркуванням «GENUINE LEATHER» та пряжа в загальній кількості 20 штук та 4 пари. Вказані товари були поміщенні у паперових коробках та валізах, що знаходились в багажному відділенні автомобіля серед особистих речей, без ознак приховування. Документів, що підтверджують факт придбання та вартість товару гр. ОСОБА_1 до митного контролю не подав, та у своєму поясненні зазначив, що він лише переміщував автомобіль через кордон на прохання знайомого, який повідомив йому, що там знаходяться лише особисті речі. […] Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зоні (коридорі) спрощеного митного контролю, тобто не задекларував товар, що переміщується через митний кордон України. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.2 статті 471 Митного кодексу України. 21.08.2026 на адресу Львівської митниці (вх. митниці №29445/8.19-20), від адвоката Шокала В.С., надійшли пояснення у справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026. До вказаних пояснень долучено скріншоти листування які, відповідно до зазначених пояснень, свідчать про придбання товарів тимчасово вилучених протоколом про порушення митних правил від 14.06.2026 №0981/UA209000/2026. Також, адвокат Шокало В.С. у наданих поясненнях висловлює твердження, щодо неоригінальності тимчасово вилучених у справі товарів. Слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.515 МК України особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи. Однак таким правом ОСОБА_1 та адвокат Шокало В.С. не скористались. Розглянувши пояснення адвоката Шокала В.С. Львівська митниця не вважає надані скріншоти листування про придбання товарів належним та допустимим доказом у справі, оскільки такі не перекладені українською мовою, відомості у наданих документах не дають можливості ідентифікувати чи дійсно такі стосуються тимчасово вилученого у справі товару та такі не є доказом оплати за товар. Враховуючи викладене, вказані копії документів не є належними та допустимими доказами у справі, а твердження адвоката Шокало В.С. щодо неоригінальності товарів, які ґрунтуються на таких документах, не можуть братись до уваги. […] Згідно висновку №1420003500-0081 від 09.07.2026 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026, становить 872 014,09 грн. 15.06.2026 на адресу Львівської митниці (вх. митниці №28001/10/20) надійшла заява гр.України ОСОБА_1 про припинення провадження у справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026 шляхом компромісу у порядку передбаченому ст.521 Митного кодексу України. Разом з тим, на підписання мирової угоди про припинення провадження у справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026 шляхом компромісу, гр.України ОСОБА_1 у Львівську митницю на визначену у протокол про порушення митних правил дату та час не прибув, заяв, клопотань не надходило.».

Сторона позивача вважає дану постанову протиправною, провадження у справі неповним, розгляд необ`єктивним, висновки, викладені у постанові такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказане, на їх думку, є підставою для скасування постанови відповідно до ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 531 Митного кодексу України.

По-перше, позивач не здійснював придбання товарів, відповідно не мав чеків їхнього придбання, не знав їхню реальну вартість. Водночас, стороною захисту ще на стадії розгляду справи Львівською митницею були надані докази, які підтверджують фактичну ціну придбання відповідних товарів, зокрема фотографії товарів, листування з постачальниками у месенджері WeChat, інформацію щодо їх вартості. Натомість митниця безпідставно не взяла ці докази до уваги, а винесла постанову виключно на підставі інформації, що міститься у Висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України від 09.07.2026 №1420003500-0081, який не є належним та допустимим доказом.

По-друге, вважає необґрунтованими твердження митного органу про те, що надані позивачем матеріали (скріншоти листування у месенджері WeChat, фотографії товарів та інформація щодо їх вартості) не дають можливості ідентифікувати тимчасово вилучені товари, зважаючи на те, що за допомогою месенджера WeChat здійснювалося безпосереднє листування з постачальниками щодо замовлення відповідних товарів, їх характеристик та вартості. Надані продавцями фотографії дають можливість встановити зовнішній вигляд конкретних товарів, а інформація щодо їх ціни - фактичну вартість відповідних товарів. Водночас у висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України від 09.07.2026 № 1420003500-0081 наведено опис тимчасово вилучених товарів із зазначенням, зокрема, їх виду та кольору. Таким чином, надані фотографії товарів можуть бути співвіднесені з відповідним описом товарів, наведеним у висновку СЛЕД, що спростовує твердження митного органу про неможливість їх ідентифікації. Окрім цього, саме по собі нанесення на товари позначень відомих торговельних марок не може бути достатньою підставою для висновку про їх оригінальність та, відповідно, для автоматичного застосування цін на оригінальну продукцію без належного встановлення її оригінальності.

По-третє, звертає увагу на невідповідність у зазначенні кількості вилучених товарів. Так, у постанові Львівської митниці зазначено, що під час митного огляду було виявлено «одяг та взуття в асортименті ТМ "CHANEL", кросівки ТМ "ON", шовкова хустка ТМ "PUCCI", сонцезахисні окуляри ТМ "GUCCI", жіночі шкіряні сумки з маркуванням "GENUINE LEATHER" та пряжа в загальній кількості 20 штук та 4 пари». Аналогічне формулювання міститься і в протоколі про порушення митних правил. Водночас зазначене формулювання не відповідає деталізованому переліку вилучених товарів, наведеному у матеріалах справи. Зокрема, згідно з таким переліком бобінна пряжа з маркуванням «Luxury production by Ri.Go Argon Pail 3500 64 Li 16 Co 15 Se 5 PL» зазначена окремо як товар № 13 у кількості 6 штук. При цьому постановою та протоколом не конкретизовано, які саме товари становлять зазначену «загальну кількість 20 штук та 4 пари», що не дає можливості однозначно встановити, яку саме кількість кожного товару митний орган враховував при визначенні обставин правопорушення та його вартості. Крім того, така невизначеність має істотне значення з огляду на зміст висновку № 1420003500-0081 від 09.07.2026 , відповідно до якого товари № 1-№ 12 та товар № 13 оцінені окремо. Зокрема, загальна ринкова вартість товарів № 1-№ 12 визначена у розмірі 859 391,59 грн, тоді як щодо товару № 13 - бобінної пряжі - ринкову вартість визначено окремо у розмірі 229,50 грн за 100 г. Водночас у постанові митного органу відсутнє чітке розмежування зазначених товарів за кількістю та вартістю. Більше того, у постанові зазначено, що згідно з висновком експертизи загальна вартість вилучених предметів становить 872 014,09 грн, хоча така сума безпосередньо у висновку експерта не визначена. Таким чином, з постанови неможливо встановити, які саме товари, у якій кількості та за якою вартістю митний орган врахував при визначенні загальної вартості вилучених предметів та, відповідно, при визначенні адміністративного стягнення.

Також представником наведено обставини, у зв`язку із наявністю яких, Висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України №1420003500-0081 від 09.07.2026, на його думку є необ`єктивним, а тому його неможливо брати до уваги як належний та допустимий доказ у справі. На підставі наведеного представником позивача до позовної заяви було долучено клопотання про проведення товарознавчої експертизи у справі про порушення митних правил.

Враховуючи викладене, сторона позивача вважає, що відповідачем не доведено вартість переміщених речей, а відтак і розмір штрафу.

Ухвалою від 08.09.2026 прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження та призначено судовий розгляд справи.

Від представника відповідача Львівської митниці Сліпенка С.В. 11.09.2026 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній просив відмовити у його задоволенні, покликаючись на наступне. Згідно висновку №1420003500-0081 від 09.07.2026 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026, становить 872 014,09 грн. 15.06.2026 на адресу Львівської митниці (вх. митниці № 28001/10/20) надійшла заява гр. України ОСОБА_1 про припинення провадження у справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026 шляхом компромісу у порядку передбаченому ст.521 Митного кодексу України. Разом з тим, на підписання мирової угоди про припинення провадження у справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026 шляхом компромісу, гр. України ОСОБА_1 у Львівську митницю на визначену у протоколі про порушення митних правил дату та час не прибув, заяв, клопотань не надходило. Відтак, митним органом було розглянуто справу та постановлено: 1. Громадянина ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 Митного кодексу України. 2. На гр. ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 261 604,23 грн. (двісті шістдесят одна тисяча шістсот чотири грн. 23 коп.). 3. Товар, тимчасово вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0981/UA209000/2026 від 14.06.2026 року, повернути гр. ОСОБА_1 . 4. Стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Львівської митниці витрати за зберігання товару на складі митниці в сумі 450,66 гривень. 5. На підставі ст.285 Кодексу України про адміністративні правопорушення копію постанови надіслати (вручити) гр. ОСОБА_1 . Щодо незгоди сторони позивача із встановленою вартістю предметів правопорушення зазначив наступне. З огляду на те, що в день вчинення порушення митних правил посадовій особі митниці не надано будь-яких документів щодо вартості на переміщуваний товар, в порядку ст. 516 МК України в справі було призначено експертизу та в межах ст. 515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення. Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства. Отже, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ(далі-Закон № 2658-ІІІ). Позивачем не наведено жодного нормативного акту в порушення норм якого виконано висновок СЛЕД Держмитслужби. Вважає, що вартість товару визначена експертом СЛЕД Держмитслужби є об`єктивною оскільки експертом, як і зазначено у висновку, взято інформацію із зазначених у такому сайтів як джерело інформації на основі якої вирахувано середню ціну на ринку. Вважає, що висновок від 09.07.2026 №1420003500-0081 складений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом. Щодо документів, наданих представником позивача щодо вартості тимчасово вилучених в справі про порушення митних правил товарів, зазначає, що відомості у наданих документах не дають можливості ідентифікувати чи дійсно такі стосуються тимчасово вилученого у справі товару. Подібність товарів зображених на фото до тимчасово вилучених предметів не свідчить про те, що це саме ті товари. Враховуючи наведене, на думку митниці, надані представником позивача документи не можуть бути належним та допустимим доказом у справі.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені статтею 286 КАС України. А положеннями статті 269 КАС України встановлено, що у справах, визначених, зокрема, статтею 286 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву.

Не зважаючи на це, 14.09.2026 представником позивача Шокало В.С. через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якому останній, не погоджуючи із доводами сторони відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву, зазначив наступне. При визначенні вартості товару, що є предметом правопорушення, ригінальність товарів була прийнята експертом саме як припущення/застереження, на підставі якого надалі визначалася їх вартість. Листом №7.17-1/30-01/8.19/3934 від 12.08.2026 року СЛЕД Держмитслужби повідомила: «повідомляємо про відсутність потреби у направленні на адресу митного органу клопотання про надання додаткових матеріалів. Постановою про призначення експертизи від 17.06.2026 у справі про порушення митних правил № 0981/UA209000/2026 замовником (Львівською митницею) завданням для дослідження (аналізу, експертизи) винесено питання щодо визначення вартості товару, вилученого згідно з переліком, зазначеним у протоколі про порушення митних правил № 0981/UA209000/2026, а не його оригінальності, тому наданих супровідних документів було достатньо для надання об`єктивного висновку.» Таким чином, сама СЛЕД Держмитслужби підтвердила, що питання щодо оригінальності товарів перед експертом не ставилося. При цьому зазначене припущення має істотне значення, оскільки вартість оригінальної продукції відомих торговельних марок та вартість неоригінальної продукції, яка лише містить відповідні позначення торговельних марок, є очевидно різною. Встановлення ринкової вартості оригінального виробу не може підтверджувати вартість досліджуваного товару, доки не встановлено, що цей товар справді є оригінальним. Саме нанесення торговельної марки не замінюють дослідження автентичності відповідного виробу. Також відзив не містить пояснення, чи відповідали товари, ціни яких використано з інтернет-джерел, досліджуваним товарам за моделлю, артикулом, матеріалом, станом, комплектністю, роком виготовлення та ринком продажу; чи були враховані знижки, стан товару та країна реалізації; а також яким саме способом обчислювалася середня ціна. Саме посилання на інтернет-сайти не доводить зіставності об`єктів та правильності отриманого результату. Таким чином, експертиза, за якою було складено висновок експерта СЛЕД Держмитслужби №1420003500-0081 від 09.07.2026 (на відміну від висновку, який буде здійснено на замовлення позивача) не є судовою експертизою та взагалі належним та об`єктивним доказом вартості вилучених у позивача товарів. Відповідач, посилаючись на неможливість ідентифікації товарів, фактично не зазначає, які саме характеристики товарів не відповідають опису, наведеному у висновку СЛЕД, які саме фотографії не можуть бути співвіднесені з вилученими товарами та з яких конкретно причин надані документи не стосуються відповідних товарів. Натомість загальне твердження про те, що «подібність товарів зображених на фото до тимчасово вилучених предметів не свідчить про те, що це саме ті товари», є лише припущенням відповідача та саме по собі не спростовує наданих стороною позивача доказів. Більше того, відповідачем не наведено жодних доказів, які б спростовували факт придбання зазначених товарів саме за наведеною у листуванні ціною або свідчили про те, що надані фотографії та документи стосуються інших товарів. Таким чином, на його думку, питання ідентифікації товарів має вирішуватися не шляхом формального відхилення окремих доказів, а шляхом їх оцінки у сукупності та взаємозв`язку з іншими матеріалами справи.

Ухвалою суду від 15.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шокало В.С. про призначення судової товарознавчої експертизи.

Представник позивача - адвокат Шокало В.С. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, що наведені у адміністративному позові, просив такий задоволити. Додатково зазначив, що стороною позивача не було забезпечено проведення незалежної експертизи вартості вилученого товару на етапі розгляду справи митним органом у зв`язку із тим, що факт перебування такого товару на складі митного органу суттєво ускладнив би доступ експерта до такого товару та інші організаційні моменти проведення експертизи. З урахуванням ухвали суду від 15.09.2026, якою відмовлено у задоволенні клопотання про проведення товарознавчої експертизи, представник позивача просив суд прийняти рішення, яким скерувати матеріали справи про порушення митних правил до митного органу для належного доопрацювання. В обґрунтування наведеного зазначив, що, на його думку, органом митниці невірно та неповно проведено розгляд справи, зокрема, не встановлено оригінальність (контрафактність) товару, що може впливати на кваліфікацію дій ОСОБА_1 .

Представник відповідача Лубоцький Б.І. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення адміністративного позову, надав пояснення, які відповідають змісту відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Нормами прямої дії, встановленими у частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14.06.2026 року о 13 год. 33 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці на смугу руху «зелений коридор» по напрямку «в`їзд в Україну» заїхав автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter» р.н. НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який о6брав для слідування смугу спрощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор», чим заявив про відсутність в нього будьяких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого огляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду у багажному відділенні автомобіля без ознак приховування, було виявлено товар, який відповідно до ст. 374 МК України перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, а саме: одяг та взуття в асортименті ТМ "CHANEL", кросівки ТМ «ON», шовкова хустка ТМ «PUCCI», сонцезахисні окуляри ТМ «GUCCI», жіночі шкіряні сумки з маркуванням «GENUINE LEATHER» та пряжа в загальній кількості 20 штук та 4 пари. Вказані товари були поміщенні у паперових коробках та валізах, що знаходились в багажному відділенні автомобіля серед особистих речей, без ознак приховування. Документів, що підтверджують факт придбання та вартість товару гр. ОСОБА_1 до митного контролю не подав, та у своєму поясненні зазначив, що він лише переміщував автомобіль через кордон на прохання знайомого, який повідомив йому, що там знаходяться лише особисті речі.

Частиною 1 статті 374 Митного кодексу України встановлено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Згідно із ч.4 ст.374 МК України товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (частина 1 статті 257 МК України).

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Частиною 6 статті 264 МК України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення.

Згідно з частиною 8 статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ст. 366 МК України двоканальна система це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символом зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символом червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Факт переміщення позивачем ОСОБА_1 незадекларованих товарів підтверджується протоколом про порушення митних правил і у даній справі не оспорюється.

Частиною 1 статті 511 МК України встановлено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, на підставі чого товар, а саме: Светр ТМ «CHANEL», арт. P75749K10857 - 2 шт; Сорочка ТМ «CHANEL», арт. P79839V72333 - 1 шт; Футболка ТМ «CHANEL», арт. B80293K11643 - 1 шт; Джинси ТМ «CHANEL», арт. P82088V74598 - 1 шт; Кросівки ТМ «ON», арт. 3MF31125551 - 1 пара; Кросівки ТМ «ON», арт. 3ME10101430 - 1 пара; Сумка жіноча чорного кольору з маркуванням «GENUINE LEATHER» - 3 шт; Сумка жіноча бежевого кольору з маркуванням «GENUINE LEATHER» - 4 шт; Сонцезахисні окуляри ТМ «GUCCI», арт. SMGG603297 - 1 шт; Шовкова хустка ТМ «РUCCI», арт. 5HРD005H973 - 1 шт; Туфлі ТМ «CHANEL», арт. A G46904 - 1 пара; Шльопанці ТМ «CHANEL», арт. T G46976 - 1 пара; Бобінна пряжа з маркуванням «Luxury production by Ri.Go Argon Rail 3500 64 Li 16 Co 15e 5 PL» - 6 шт, було тимчасово вилучено протоколом про порушення митних правил та передано на склад Львівської митниці.

З огляду на те, що в день вчинення порушення митних правил посадовій особі митниці документів, що підтверджують факт придбання та вартість товару гр. ОСОБА_1 до митного контролю не подав, та у своєму поясненні зазначив, що він лише переміщував автомобіль через кордон на прохання знайомого, який повідомив йому, що там знаходяться лише особисті речі, в порядку ст. 516 МК України, в справі інспектором митниці було призначено експертизу.

Згідно висновку №1420003500-0081 від 09.07.2026 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026, становить 872 014,09 грн.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 №18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 вчинив дії, які мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.2 статті 471 Митного кодексу України.

На підставі наведеного вище, керуючись нормами статей 522 - 527 Митного кодексу України, митницею у постанові №0981/UA209000/2026 від 25.08.2026 постановлено: 1.Громадянина ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 Митного кодексу України. 2. На гр. ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 261 604,23 грн. (двісті шістдесят одна тисяча шістсот чотири грн. 23 коп.). 3. Товар, тимчасово вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0981/UA209000/2026 від 14.06.2026 року, повернути гр. ОСОБА_1 . 4. Стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Львівської митниці витрати за зберігання товару на складі митниці в сумі 450,66 гривень. 5. На підставі ст.285 Кодексу України про адміністративні правопорушення копію постанови надіслати (вручити) гр. ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шокало В.С. були обізнані про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, правом бути присутніми під час розгляду справи не скористалися. Копії постанови були скеровані останнім митним органом.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, представник позивача зазначає, що Висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень №1420003500-0081 від 09.07.2026 є неналежним доказом, оскільки експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність, відтак Спеціалізована лабораторія не уповноважена на визначення митної вартості переміщуваних речей у справах про порушення митних правил. Разом з тим, такі доводи не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Нормою ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 515 МК України експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Прямо зобов`язуючими нормами права щодо провадження у справах про порушення митних правил, визначеними частиною другою статті 515 МК України, встановлено, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень (тобто СЛЕД Держмитслужби) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (тобто Державної митної служби України), його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Згідно із ст. 516 МК України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби №18 від 23.10.2019, у редакції наказу №29 від 12.11.2019 року (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства. Відтак, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи з визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Нормативне врегулювання форми висновку, складеного експертами СЛЕД Держмитслужби за результатами експертизи предметів правопорушення з метою визначення їх вартості, визначено підзаконним нормативно-правовим актом головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної митної політики, а саме наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016 №1058, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 26.12.2016 за №1693/29823 «Про затвердження Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), Нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (експертизи), форм акта про взяття проб (зразків) товарів та висновку».

Експерти СЛЕД Держмитслужби здійснюють товарознавчу експертизу із визначенням вартості товарів, оформлення експертних висновків відповідно до вимог МК України, підзаконних нормативно-правових актів, з урахуванням особливостей щодо методичного регулювання оцінки майна, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національним стандартом №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.03.2009, методиками та методичними рекомендаціями, затвердженими Міністерством юстиції України тощо.

Враховуючи наведені норми, суд зазначає, що експертиза для визначення вартості незадекларованих товарів проводиться в межах справи про адміністративне правопорушення і є належним доказом по справі. Така експертиза не є судовою експертизою, а тому на неї не поширюються вимоги, зокрема, про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Разом з тим, ч.2 ст.515 МК України передбачено, що особа, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил вправі провести незалежну експертизу за власний рахунок.

Позивач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на проведення незалежної експертизи за власний рахунок після порушення зазначеної справи відносно нього. А враховуючи те, що проведення незалежної експертизи можливе лише на етапі розгляду справи митним органом, відтак висновок експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби проведений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом у справі про порушення митних правил.

Тому суд не приймає доводи позивача про доведення вартості переміщуваного товару, що, на його думку, підтверджується наданими ним 21.08.2026 митному органу скріншотами листування у месенджері WeChat, фотографії товарів та інформацію щодо їх вартості, оскільки такі не перекладені на українську мову, з змісту таких неможливо ідентифікувати чи дійсно такі стосуються тимчасово вилученого у справі товару, та такі не є доказом оплати за товар, тому що з їх змісту неможливо встановити дані про покупця та продавця.

Твердження адвоката Шокало В.С. щодо неоригінальності товарів, які ґрунтуються на вищезазначених документах, не можуть братись судом до уваги з огляду на те, що, по-перше, під час проведення експертизи, за наслідками якої було складено висновок експерта СЛЕД Держмитслужби №1420003500-0081 від 09.07.2026, експертом не вирішувалося питання оригінальності товарів; по-друге, позивач ОСОБА_1 та адвокат Шокало В.С., будучи наділеними відповідно до ч.2 ст.515 МК України правом на проведення незалежної експертизи, не скористались таким.

В матеріалах справи також відсутні докази, які свідчать про звернення позивача та його представника до будь-якої експертної установи з приводу призначення експертизи та укладення з експертною установою договору на проведення незалежної товарознавчої експертизи, що ними вживалися заходи для проведення відбору зразків та/або огляду тимчасово вилучених у позивача товарів з метою проведення експертизи.

Таким чином, незалежна експертиза вилученого товару не була проведена виключно внаслідок бездіяльності позивача, а не внаслідок протиправних дій (бездіяльності) відповідача.

Відтак, доводи сторони позивача щодо неможливості проведення незалежної експертизи на етапі розгляду справи митним органом суд відхиляє у зв`язку із їх безпідставністю.

Також суду звертає увагу на тому, що згідно постанови у справі про порушення митних правил №0981/UA209000/2026 від 25.08.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 2 статтею 471 МК України. Частина 2 статті 471 Митного кодексу України пов`язує відповідальність саме з недекларуванням товарів, що переміщуються через митний кордон України, та передбачає застосування адміністративного стягнення залежно від вартості таких товарів. Відтак, для вирішення питання про наявність складу зазначеного правопорушення юридично значущим є встановлення факту недекларування та вартості товарів, а не їх оригінальності чи автентичності. При цьому поняття «оригінальність товару» саме по собі не є ознакою складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 471 Митного кодексу України. Встановлення того, чи є товар оригінальним або контрафактним, стосується іншого предмета доказування - наявності порушення прав інтелектуальної власності. Зокрема, статтею 476 Митного кодексу України передбачено відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності. Втім, в межах даної справи про порушення митних правил у вину ОСОБА_1 вищевказане правопорушення не ставилося.

З урахуванням наведеного, доводи представника позивача про необхідність скерування справи до митного органу на новий розгляд не заслуговують на увагу.

Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень №1420003500-0081 від 09.07.2026 у даній адміністративній справі виконано із дотриманням процедури, передбаченої наказом 02.12.2016 №1058 «Про затвердження Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), Нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (експертизи), форм акта про взяття проб (зразків) товарів та висновку», а також уповноваженим органом проведено повний та об`єктивний розгляд справи про порушення митних правила, встановлено усі обставини, відтак доводи сторони позивача не спростовуються наведеними вище нормами та обставинами даної справи. Таким чином, Львівською митницею правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 261604,23грн, відтак у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 77, 90, 241-246, 286 КАС України,-

у х в а л и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської митниці про зміну постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.09.2026.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , , номер телефону: НОМЕР_3 ;

представник позивача: Шокало Володимир Степанович, РНОКПП НОМЕР_4 , Львівська область, м.Львів, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

відповідач: Львівська митниця, 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343, номер телефону: 032 258 9901, електронна пошта: lv.post@customs.gov.ua.

Суддя Ольга КРОТОВА