Рішення № 139871485, 04.09.2026, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа №611/1084/25

Провадження №2/611/86/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

25 серпня 2026 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Подолівська» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агро шанс» про припинення права оренди, поновлення права оренди та визнання додаткової угоди укладеною, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Подолівська» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агро шанс» про припинення права оренди, поновлення права оренди та визнання додаткової угоди укладеною.

В обгрунтування позову зазначено, що 14 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Подолівська» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, за яким ОСОБА_1 надала, а ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА» прийняло в строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6320481500:03:000:0111. 15 травня 2017 року право оренди земельної ділянки було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про речове право- 20448837. Відповідно до пункту 3.1. Договору, даний договір було укладено на 7 (сім) років. Водночас, в даному пункті зазначається, що після закінчення дії договору, Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Строк дії договору спливав 14 березня 2024 року. Враховуючи, що ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА» протягом усього строку дії договору оренди належним чином виконувало свої зобов`язання та не допускало порушень умов договору, підприємство розраховувало на подальше користування земельною ділянкою та реалізацію свого переважного права на продовження договору оренди.

07 лютого 2024 року позивач повідомив відповідача про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, направивши повідомлення вих. № 0702/24 від 07.02.2024 із проектом додаткової угоди про укладання договору оренди №б/н від 14.03.2017 на новий строк. Відповідач та позивач уклали акт приймання-передачі земельної ділянки від 15 березня 2024 року, відповідно до умов яких ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА» передала, а ОСОБА_1 прийняла земельну ділянку.

Як вказує представник позивача, 27.06.2024 у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано нове право оренди на земельну ділянку з ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «АГРО-ШАНС».

У період оренди, ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА» безперешкодно користувалось земельною ділянкою. Ніяких претензій щодо користування ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА» вказаною ділянкою від ОСОБА_1 не надходило. За користування земельною ділянкою ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА», у порядку передбаченому договором оренди, сплачувало орендну плату. Таким чином, ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА» належним чином виконувало свої зобов`язання як орендаря, сплачувало оренду плату, яку приймала ОСОБА_1 . Однак, відмова від укладення договорів оренди на новий строк у зв`язку з бажанням здійснювати оброблення землі самостійно, та подальше укладення нового договору оренди з ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «АГРО-ШАНС», свідчить про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 та порушує переважне право ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА», визначене Законом України «Про оренду землі».

З огляду на наведене, ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА» вважає, що дії ОСОБА_1 призвели до порушення переважного права ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА» на укладення договорів оренди землі на новий строк, встановленого пунктом 3.1 Договору оренди й статтею 33 Закону України «Про оренду землі», а тому, посилаючись на викладене, представник позивача просив:

-визнати недійсним договір №б/н від 08.04.2024 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0111, укладений між ОСОБА_1 та ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ "АГРО-ШАНС";

-визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору № б/н від оренди земельної ділянки від 14.03.2017 укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА» та ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 19 січня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та представника відповідача Фермерського господарства «Агро шанс» Ігнатенко С.Г. в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, проти позову заперечували.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов такого висновку.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 6320481500:03:000:0111, площа земельної ділянки 5,2141 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Інформаційною довідкою № 452839826 від 20.11.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

14 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Подолівська» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 надала ТОВ АГРОФІРМА «ПОДОЛІВСЬКА» в строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6320481500:03:000:0111. Відповідно до пункту 3.1. Договору, даний договір було укладено на 7 (сім) років.

Маючи намір продовжити дію договору оренди землі б/н від 14.03.2017, орендар ТОВ Агрофірма «Подолівська» направила ОСОБА_1 повідомлення № 0702/24 від 07.02.2024 з пропозицією продовжити дію договору оренди землі б/н від 14.03.2017.

Відповідач ОСОБА_2 , не маючи наміру продовжувати орендні відносини з позивачем, надала ТОВ Агрофірма «Подолівська» заяву про припинення договору оренди землі, яка отримана позивачем 14.02.2014 вх.№98.

З інформаційної довідки № 452839826 від 20.11.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вбачається, що ОСОБА_1 27.06.2024 уклала договір оренди землі з ФГ «АГРО-ШАНС». Право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6320481500:03:000:0111, площею 5,2141 зареєстровано в державному реєстрі 27.06.2024.

Таким чином, оскільки між позивачем та відповідачем не було досягнуто домовленості щодо поновлення договору оренди землі № бн від 14 березня 2017 року строк якого закінчився 14 березня 2024 року, то відповідач після спливу строку його дії, 27.06.2024 уклав договір оренди землі з іншим орендарем ФГ «АГРО-ШАНС».

Звертаючись з позовом до суду, представник ТОВ Агрофірма «Подолівська» посилається на те, що дії ОСОБА_1 не відповідають умовам договору оренди землі, положенням земельного законодавства та порушують переважне право позивача на поновлення оренди землі.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним Кодексом України та Цивільного Кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до частини другої статті 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ст.90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

За змістом ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Положеннями ст.16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1ст.638 ЦК України).

В силу вимог ч.1-3 та ч. 5-6 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Законом України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до приписів ч.1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Під час укладення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.06.2025 у справі № 604/617/24,від 23 січня 2019 року в справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року в справі № 923/925/18.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Щодо дотримання позивачем процедури повідомлення орендодавця про намір реалізувати переважне право орендаря, суд звертає увагу на таке.

У даній справі, до закінчення строку дії договору оренди, ТОВ Агрофірма «Подолівська» листом повідомило ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідно щоб орендар належно виконував його обов`язки за цим договором.

Згідно п.4.3 договору оренди від 07 лютого 2024 року, орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня кожного року. Однак, орендна плата за 2022 рік вносилась несвоєчасно (орендна плата внесена 21 грудня 2023 року у розмірі 13492,40 грн.), що підтверджується наданою випискою за рахунком ТОВ Агрофірма «Подолівська».

Отже, суд вважає, що позивач не довів належне виконання умов договору оренди землі.

Відповідно до ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.

Згідно ч.4 ст.373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Відповідачка на адресу товариства завчасно направила Заяву про припинення договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку договору оренди. У повідомленні відповідачка висловила відсутність наміру надалі продовжувати строк дії орендних відносин з позивачем щодо належної їй на праві власності земельної ділянки. Вказану заяву ТОВ Агрофірма «Подолівська» отримало 14 лютого 2024 року, що представником позивача не заперечується.

У своїй постанові від 28 вересня 2020 року (справа №272/440/18) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Відтак орендодавець вчасно повідомив орендаря про небажання продовжувати з позивачем договірні відносини щодо оренди належної їй земельної ділянки.

У даному випадку волевиявлення відповідача на поновлення договору оренди землі відсутнє. Зазначене чітко та послідовно підтверджує безпідставність тверджень представника позивача щодо порушення прав ТОВ Агрофірма «Подолівська», оскільки ОСОБА_1 повідомила позивача про небажання укладати новий договір оренди землі.

Водночас, наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №379/1354/18, від 25.03.2020 у справі 379/1439/18, від 15.02.2023 у справі №399/295/11, від 15.05.2023 у справі №693/137/22.

Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Такий висновок викладений у постановах Верховного суду від 28.05.2024 у справі №604/648/23, від 12.04.2024 у справі №131/970/23.

Крім того, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року в справі № 604/646/23 (провадження № 61-1814св24).

Відповідно до статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

У ході судового розгляду не встановлено наявність у позивача суб`єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу на захист якого подано позов, зокрема, щодо порушення переважного права ТОВ Агрофірма «Подолівська», оскільки відповідач у встановленому законом порядку вказала на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність її волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з позивачем, сторони за договором оренди не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, орендарем не надано договору з умовами, які б були погоджені орендодавцем.

Встановивши відсутність волевиявлення відповідача на продовження договору оренди землі, суд, врахувавши положення ст.33 Закону України «Про оренду землі», дійшов до висновку про те, що переважне право ТОВ Агрофірма «Подолівська» на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.

Водночас суд зауважує, що укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендарем не порушує переважне право ТОВ Агрофірма «Подолівська», оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася 14 березня 2024 року.

Проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства, суд доходить до висновку, що позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі за умови доведення відсутності згоди власника земельної ділянки на продовження орендних відносин, відтак позов задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 12, 13, 258, 259, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Подолівська» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агро шанс» про припинення права оренди, поновлення права оренди та визнання додаткової угоди укладеною, - відмовити повністю.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

1.Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА "ПОДОЛІВСЬКА", місцезнаходження: Харківська область, Ізюмський район, м.Барвінкове, вул. Захисників України, 6, 64701, код ЄДРПОУ 32414467;

2.Відповідачі:

- ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «АГРО-ШАНС», місцезнаходження: вул. Котовського, буд. 23, м. Барвінкове, Ізюмський район, Харківська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35604680.

Дата складення повного судового рішення 04 вересня 2026 року.

Суддя Юрій КОПТЄВ