Ухвала суду № 139870244, 15.09.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/417/26

№ провадження 1-кп/196/42/2026

УХВАЛА

15 вересня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.1 ст.296 КК України.

На стадії досудового розслідування по даному кримінальному провадженню на підставі ухвали слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2026 р. ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до26 квітня 2026 року, та в подальшому ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 р. обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 21 червня 2026 року включно, ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 р. було продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 06 серпня 2026 року включно, а також ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21.07.2026 р. було продовжено ОСОБА_4 строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 18 вересня 2026 року включно.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки ризики, які існували на момент обрання та в подальшому продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, перебуваючи на більш м`якому запобіжному заході обвинувачений може переховуватися від суду, щоб уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти дане кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив визначити йому мінімальний розмір застави.

Захисник ОСОБА_5 підтримав думку обвинуваченого та вважав, що в разі продовження судом строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні підстави для визначення до підзахисного мінімального розміру застави.

Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, суд вважає заявлене клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

При обранні та продовженні строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 судом було встановлено, зокрема, наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти дане кримінальне правопорушення.

У суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може не дотриматися покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст.42 КПК України, є ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглядаючи питання продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, суд враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»).

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, зокрема, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що само по собі може стимулювати обвинуваченого до переховування від суду. Має слабкі соціальні зв`язки, не одружений, не має постійного місця роботи та офіційного джерела існування, знає свідків в обличчя та їх дані, не має зареєстрованого місця проживання.

Вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слід врахувати також практику Європейського суду з прав людини. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд враховує, що дані обставини, які стали підставою для обрання та в подальшому продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не припинили існувати; обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено.

По даній справі судовий розгляд не завершено, не допитані учасники справи, зокрема, усі свідки, потерпілі.

Судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З моменту постановлення ухвали слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в подальшому продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по цей час не змінились будь-які обставини та не зменшилися ризики того, що обвинувачений не буде переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, продовжувати вчиняти дане кримінальне правопорушення чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

На даній стадії процесу відсутні підстави для зміни чи скасування обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених процесуальних обов`язків.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Враховуючи, що двомісячний строк продовження тримання під вартою обвинуваченого спливає 18 вересня 2026 року, судовий розгляд справи не закінчений і відсутні підстави для скасування на даній стадії процесу обвинуваченому запобіжного заходу, то суд з урахуванням вищевикладених обставин вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 13 листопада 2026 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183 КПК України, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину на території України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, з урахуванням характеру та обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, та інших обставин, що мають значення, суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави, який визначений ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2026 року, в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240гривень, що буде достатнім забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.Також на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу обвинувачуваному за ч.5 ст. 407, ч.1 ст.296 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 13 листопада 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240гривень, після внесення якої ОСОБА_4 повинен бути звільнений з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст.202 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали протягом її дії на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (реквізити: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26239738, банк отримувача: ДКСУ в м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІБ) та номер справи або частка майна такого).

Внесення застави є підставою для звільнення особи з-під варти.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу? суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на вказаний розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини свої неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали і в той же строк.

Повний текст ухвали складено 18 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1