Ухвала суду № 139869735, 17.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
17.09.2026
Номер справи
185/9365/24
Номер документу
139869735
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 185/9365/24

Провадження № 1-кп/185/301/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2024 року за №12024041370000957, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого повну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

установив:

Суть питання, що вирішується ухвалою і за чиєю ініціативою розглядається

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Узагальнено доводи клопотання зводяться до такого: ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі вагомих доказів; наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати йому більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими керувався

Суд, заслухавши учасників процесу, дійшов висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням учасників сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, за яке санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, що відноситься до категорії тяжких злочинів згідно зі ст. 12 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертої статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК

Суд вважає доведеними, що вказані у клопотанні ризики щодо поведінки обвинуваченого існують, з огляду на таке.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Суд оцінює, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від 5 до 8 років, у зв`язку із чим усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує обвинувачуваному, у разі визнання його винним у вчинені інкримінованого злочину, він може вдатися до активних дій для уникнення кримінальної відповідальності, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбування покарання. Отже, невідворотність покарання за злочини вже сама по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризику незаконного впливу на свідків. ОСОБА_3 надалі як у спосіб погроз, так і реально може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, а також відмови від давання будь-яких інших додаткових показань. Обвинувачений може впливати на їхні показання шляхом особистих контактів, умовлянь, підкупу, залякування або погроз, з метою спотворення фактичних обставин справи. Також слід взяти до уваги, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

На переконання суду, обвинувачений має можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, що також підтверджується репутацію самого ОСОБА_3 , який раніше неодноразово судимий за вчинення, зокрема, корисливих злочинів.

Щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу.

На даний час ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки його дій та зневажливе ставлення до вимог закону навіть у період особливого стану держави. За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання зазначеним ризикам та не забезпечить належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Щодо розміру застави

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави суд зобов`язаний врахувати:

-обставини кримінального правопорушення;

-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;

-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;

-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, на переконання суду розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

Застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Поряд з цим, відповідно до ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд зобов`язаний також врахувати розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При визначенні розміру застави суд бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення та спричинену ними шкоду, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом обвинуваченого, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі.

Водночас, суд також враховує, що застава може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

Враховуючи положення ч. ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обвинуваченому необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 грн. (3 328,00 грн x 30 = 99 840,00 грн), з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, у разі її внесення.

На переконання суду, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для обвинуваченого ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігатиме існуючим ризикам.

Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора Павлоградської окружної прокурорати Дніпропетровської області ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 листопада 2026 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_3 розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює сумі 99 840 ,00 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду № UA 158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2026 року у справі № 185/9365/24 (провадження № 1-кп/185/301/26) відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до спливу терміну тримання під вартою.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави, строком на два місяця обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за викликом до прокурора та суду;

- не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований та фактично проживає без дозволу прокурора та/або суду;

- повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого по даному кримінальному провадженню застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити, що у разі внесення застави, але невиконання заставодавцем обов`язків із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава буде звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в 5-денний термін з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 139869735 ?

Документ № 139869735 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 139869735 ?

Дата ухвалення - 17.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139869735 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139869735 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 139869735, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 139869735, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 17.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 139869735 відноситься до справи № 185/9365/24

Це рішення відноситься до справи № 185/9365/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 139869734
Наступний документ : 139869740