Ухвала суду № 139869237, 16.09.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/10716/25

Провадження № 6/202/364/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Індустріального районного суду міста Дніпра заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лупан Оксани Євгенівни про розстрочення виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 20 квітня 2026 року у цивільній справі № 202/10716/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 20 квітня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за Договором про надання кредиту від 12.06.2021 року у розмірі 31 224,40 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

19 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Лупан О.Є. звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання вказаного рішення суду. Заяву мотивовано тим, що відповідач має намір добровільно виконувати рішення суду, однак через скрутне матеріальне становище, пов`язане з військовою агресією РФ, відсутністю постійного доходу, необхідністю орендувати житло та утримувати малолітню доньку, не може сплатити всю суму боргу одразу. Крім того, вказано, що кредитні кошти бралися на лікування бабусі від раку, яка згодом померла. Представник просила розстрочити сплату боргу рівними частинами по 2 887,23 грн на 12 місяців з 10.06.2026 року по 10.05.2027 року.

Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» подала до суду заперечення на заяву, в яких просила відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що відповідачем не надано жодних належних доказів скрутного майнового стану.

У судове засідання 01 липня 2026 року з`явився представник відповідача Лупан О.Є., просила заяву задовільнити, зазначила, що особа має скрутне становище та зазначила, що особа буде добросовісно сплачувати.

У судове засідання 16 вересня 2026 року сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, заслухавши представника відповідача, суд доходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, причому питання про достатність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, причому такі обставини зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи та їхніх представників.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, при цьому жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з частиною третьою статті 435 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з частиною п`ятою статті 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Досліджуючи докази, додані представником відповідача на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу для розстрочення виконання рішення, судом встановлено наступне. На підтвердження обґрунтування заяви було надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , згідно з яким у заявниці є малолітня донька, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , згідно з яким бабуся відповідачки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що надані докази не є доказами, які безпосередньо підтверджують скрутне матеріальне становище заявниці. Наявність малолітньої дитини та факт смерті родича у 2020 році самі по собі не свідчать про об`єктивну неможливість виконання рішення суду. Заявницею не надано жодних фінансових документів, які б підтверджували відсутність коштів для погашення заборгованості та підтверджували наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої статті 435 ЦПК України розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Судове рішення у цій справі було ухвалено 20 квітня 2026 року, отже максимальний строк розстрочки може бути встановлений не пізніше ніж до 20 квітня 2027 року. Однак, зазначені в заяві періоди розстрочки перебільшують дозволений 12-місячний термін, визначений законом.

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, а також порушення вимог процесуального законодавства щодо строків розстрочки, суд доходить висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 260, 263, 435 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лупан Оксани Євгенівни про розстрочення виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 20 квітня 2026 року у цивільній справі № 202/10716/25 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їй відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розглядаються справою без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Н. В. Недобитюк