Рішення № 139868958, 17.09.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8516/26

2-о/212/179/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Дехти Р.В., присяжних Бондаренко С.В., Довгої О.А., за участі секретаря судового засідання Попик С.Д., представника заявника адвоката Морозова Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 , МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, ПОКРОВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про оголошення фізичної особи померлою, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із заявою, в якій просила суд оголосити її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Україна, військовослужбовця, молодшого сержанта, командира бойової машини командира відділення 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 померлим від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті населений пункт Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, Україна, внаслідок загибелі під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Вимоги заяви мотивовано тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у період перебування заявниці у шлюбі з його батьком ОСОБА_3 . Із початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ОСОБА_4 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_4 до лав ЗСУ, де проходив військову службу військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира бойової машини командира відділення 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону. У період з 07 січня 2023 року по 14 січня 2023 року (включно) ОСОБА_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Костянтинівській міській територіальній громаді, Краматорському районі, Донецької області. 17.01.2023 ОСОБА_1 було отримано сповіщення сім`ї №Т/222, складене ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого молодший сержант ОСОБА_4 14 січня 2023 року зник безвісти при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Бахмут, Донецької області. Із дати зникнення безвісти 14.01.2023 ОСОБА_4 не виходить на зв`язок ані з матір`ю ОСОБА_1 , ані з іншими родичами та знайомими, за місцем свого проживання не з`являвся.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №112 від 14.03.2023 «Про результати службового розслідування» молодший сержант ОСОБА_4 вважається таким, що зник безвісти у зв`язку із збройним конфліктом. У ході проведення службового розслідування встановлено, що перебуваючи на бойовому завданні 14.01.2023 в с. Кліщіївка Донецької області останній раз його бачили на позиції «Тигр1» та «Тигр2» приблизно о 14.30 год. Розпочався арт обстріл поблизу «Тигр1» орієнтовно о 14:00, а орієнтовно о 14:30 почався стрілковий бій. По позиції вели вогонь з автоматів та з двох рпг. Під час бою ворожа артилерія почала активно працювати і падала вже поблизу «Тигр2». Після цього молодший сержант ОСОБА_4 перестав виходити на зв`язок та не відповідав. 23.01.2023 за заявою ОСОБА_1 відділенням поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041730000092, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України, а 30.01.2023 матеріали кримінального провадження №12023041730000092 на підставі ст.218 КПК України направлені за підслідністю до Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області. У ході досудового розслідування місцезнаходження ОСОБА_4 не встановлене, інформація про збіги за Електронним реєстром геномної інформації людини виділеного ДНК-профілю ОСОБА_1 з виділеними ДНК-профілями невпізнаних тіл з ДНДЕКЦ МВС України до поліції не надходила. Крім того, 24.01.2023 сектором кримінальної поліції відділення поліції № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 було оголошено у розшук та заведено оперативно-розшукову справу №25223008. За даними ДП «Український національний центр розбудови миру» відомості про перебування ОСОБА_4 в полоні відсутні, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про нього до Національного інформаційного бюро не надходила. Із моменту зникнення безвісти ОСОБА_4 пройшло більше трьох років, у с. Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади активні бойові дії тривали з 24.02.2022 до 23.01.2023, село перебувало в окупації з 24.01.2023 до 17.09.2023, станом на час закінчення проведення службового розслідування, тіло військовослужбовця не було евакуйоване, адже знаходилося на непідконтрольній владі України території, відповідно, оформити документи про його смерть (загибель) позасудового немає можливості. За цих обставин ОСОБА_1 бажає увіковічити пам`ять про свого сина як військовослужбовця, який загинув під час оборони Батьківщини, отримати виплати як члену сім`ї загиблого військовослужбовця та оформити спадкові права, тим самим внести правову визначеність у відносини, що стосуються ОСОБА_4 та його прав. Окрім того, заявниця висловлює намір оспорити в судовому порядку батьківство сина щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 (через 18 місяців після зникнення військового) у його колишньої дружини ОСОБА_2 , з якою шлюбні відносини було фактично припинено ще у вересні 2020 року.

Ухвалою суду від 04.06.2026 заяву прийнято судом до розгляду з відкриттям окремого провадження.

Беручи участь в судовому засіданні, представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Морозов Є.Є. вимоги заяви підтримав та наполягав на її задоволенні з підстав, викладених у заяві. Зауважив, що ОСОБА_4 14.01.2023 зник безвісти при виконанні бойового завдання у н.п. Кліщіївка, поблизу населеного пункту Бахмут, Бахмутського району Донецької області. Із того моменту статус н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області неодноразово змінювався: з 24.01.2023 по 17.09.2023 село було тимчасово окупованим, 17.09.2023 силами штурмового загону «Цунамі» та ДПОП ОШБ «Лють» спільно з 80-ою ОДШБр та 5-ою ОШБр Кліщіївка повернуто під контроль України, а 17 червня 2024 року Кліщіївка була повторно окупована російськими військами. Населений пункт повністю зруйнований та фактично перебуває під контролем російських військ або в зоні активних бойових дій (сірій зоні), оскільки окремі позиції на околицях села регулярно переходять з рук у руки через постійні зустрічні штурми й активне застосування військової техніки. Разом з тим, від дня настання події, яка спричинила загибель ОСОБА_4 , а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є вірогідною датою його смерті, минуло понад три роки, обставини його зникнення у зоні бойових дій та характер зникнення, відсутність даних про контакт з ним або про сліди його життя, фізичного існування або полону свідчать про високу ймовірність його загибелі та дають всі підстави вважати, що син заявниці загинув під час виконання бойового завдання, а отже є підстави оголосити його померлим.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Літвін С.М. подав письмові пояснення, в яких просив розгляд справи проводити за його відсутності та ухвалити рішення відповідно до закону. Зазначив, що обставини служби, залучення до бойових дій та зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_4 підтверджені офіційними документами військового командування в межах компетенції відомства. Ухвалення рішення про оголошення військовослужбовця померлим безпосередньо впливатиме на правовий статус особи та її соціально-фінансове забезпечення, оскільки припиняє щомісячні виплати грошового забезпечення родині зниклого військового (у тому числі малолітній дитині) та відкриває право членів сім`ї на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ №68. З огляду на це, оцінка балансу прав та законних інтересів усіх заінтересованих сторін, перевірка дотримання процесуальних умов безспірності окремого провадження за наявності спору про батьківство та майнові інтереси дитини, а також оцінка достатності доказів для формування вірогідного припущення про смерть особи належить до виключної компетенції суду.

Інші заінтересовані особи про свою участь в судовому засіданні не заявили, правом на подання письмових пояснень із викладенням позиції по суті заявлених вимог не скористалися.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши письмові документальні докази, представлені в обґрунтування заяви, беручи до уваги позицію учасників справи, вважає, що подана заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, а обсягом наявних у справі доказів підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (попередні прізвища ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Новікова-Шмідт, дійсне - ОСОБА_9 ) перебували у шлюбі, зареєстрованому 24.02.1996, що був розірваний 10.10.2006 Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 10.10.2006).

У період перебування подружжя ОСОБА_10 у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим повторно 13.09.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

27 липня 2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклав шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований 27.07.2019 Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 482. Вказаний шлюб розірвано за позовом ОСОБА_11 рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 01 березня 2024 року у цивільній справі №212/2086/22, що набрало законної сили 02.04.2024.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на всій території держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє наразі.

Із початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ОСОБА_4 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_4 до лав ЗСУ, де з 08.11.2022 проходив військову службу військовій частині НОМЕР_1 , на посаді командира бойової машини командира відділення 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №3084 від 27.03.2023, молодший сержант ОСОБА_4 в період з 07 січня 2023 року по 14 січня 2023 року (включно) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Костянтинівській міській територіальній громаді, Краматорському районі, Донецької області.

17.01.2023 ОСОБА_1 було отримано сповіщення сім`ї №Т/222, складене ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого її син, молодший сержант ОСОБА_4 14 січня 2023 року зник безвісти при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Бахмут, Донецької області.

23.01.2023 за заявою ОСОБА_1 відділенням поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041730000092, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України., що підтверджується витягом з ЄРДР.

24.01.2023 сектором кримінальної поліції відділення поліції № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 оголошено у розшук та заведено оперативно-розшукову справу №25223008. Надалі, 30.01.2023 матеріали кримінального провадження №12023041730000092 на підставі ст.218 КПК України направлені за підслідністю до Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області.

За фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2023 за №69 призначено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли зникненню безвісти ОСОБА_4 14.01.2023, що слідує з відповіді ВЧ НОМЕР_1 від 17.04.2023 №1781/5651.

Відповідно до п.2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №112 від 14.03.2023 «Про результати службового розслідування» молодший сержант ОСОБА_4 вважається таким, що зник безвісти у зв`язку із збройним конфліктом. У ході проведення службового розслідування було встановлено, що перебуваючи на бойовому завданні 14.01.2023 в с. Кліщіївка Донецької області останній раз бачили молодшого сержант ОСОБА_12 , молодшого сержанта ОСОБА_13 , молодшого сержанта ОСОБА_4 на позиції «Тигр1» та «Тигр2» приблизно о 14.30. Розпочався арт обстріл поблизу «Тигр1» орієнтовно о 14:00, після 4 прильотів одна міна впала позаду «Тигр1» і осколок потрапив ОСОБА_13 в шию. Все було в диму, тому це не одразу помітили, орієнтовно о 14:30 почався стрілковий бій. По позиції вели вогонь з автоматів та з двох РПГ. Під час бою ворожа артилерія почала активно працювати і падала вже поблизу «Тигр2». Після цього молодший сержант ОСОБА_14 , солдат ОСОБА_15 та молодший сержант ОСОБА_16 перестали виходити на зв`язок та не відповідали.

Станом на час закінчення проведення службового розслідування, тіло військовослужбовця не евакуйоване, відповідно, оформити документи про його смерть (загибель) у позасудовому порядку немає можливості.

Згідно з відповіддю слідчого управління ГУНП в Донецькій області №150232026 від 20.05.2026, у провадженні СУ ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 12023041730000092, розпочате 23.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за фактом безвісного зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Органом досудового розслідування повідомлено, що за відібраними у матері зниклого безвісти ОСОБА_4 ОСОБА_1 біологічними зразками Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України проведено судову молекулярно-генетичну експертизу, за результатом якої встановлено ознаки зразка букального епітелію останньої (висновок експерта №СЕ-19/104-23/5168-БД від 21.04.2023), який поміщено до Електронного реєстру геномної інформації людини. На теперішній час інформація про збіги за Електронним реєстром геномної інформації людини виділеного ДНК-профілю ОСОБА_1 з виділеними ДНК-профілями невпізнаних тіл з ДНДЕКЦ МВС України не надходила. Також, слідчим неодноразово направлялися запити до Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з метою витребування інформації про можливе перебування ОСОБА_4 в полоні. На цей час інформація щодо перебування останнього в полоні не надходила. Крім того, згідно з даними інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, інформація про перебування в полоні ОСОБА_4 відсутня. Місцезнаходження ОСОБА_4 станом на 20.05.2026 не встановлено, досудове розслідування триває.

Згідно з відповіддю ДП «Український національний центр розбудови миру» №08-06/23134 від 30.04.2026 на адвокатський запит №76 від 29.04.2026, відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесені до реєстру Національного інформаційного бюро, однак відомості про його перебування в полоні відсутні. Інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_4 не надходила.

Інформація, викладена у вищевказаних листах СУ ГУНП в Донецькій області та ДП «Український національний центр розбудови миру» узгоджується з інформацією, наданою Управлінням з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) у електронному листі 1594/302026 від 04.05.2026.

Як на правові підстави звернення до суду із заявою про оголошення ОСОБА_4 померлим, заявниця ОСОБА_1 посилається на ч.2 ст.234, ст.306 ЦПК України, ч.4 ст.46 ЦК України та вказує на наявність доказів, що дають підстави припускати загибель її сина як військовослужбовця під час виконання обов`язку із захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу н.п. Кліщіївка Бахмутського р-ну Донецької обл., а тому просить оголосити його померлим.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну (ч.1 ст.46 ЦК України) та спеціальну (ч.2 ст.46 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом ч.2 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У постанові від 11.12.2024 у справі №755/11021/22 ВП ВС зазначила, що законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана. Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до ч.2 ст.46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні. Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи ч.2 ст.46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким (п.50 постанови). У 2018 році законодавець вніс зміни до ч.2 ст.46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів «воєнними діями» словами «збройним конфліктом». Із пояснювальної записки до проєкту Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти: «Беручи до уваги триваючий збройний конфлікт на території України та його наслідки як для населення в цілому, так і для окремих осіб, найбільш доцільним є прийняття окремого закону, який визначатиме правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечуватиме правове регулювання відносин, пов`язаних з обліком цих осіб та їх розшуком, з метою максимального подолання руйнівних наслідків конфлікту». ВП ВС наголошує на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина 2 статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у ч.2 ст.46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Відповідно до п.61, п.74 постанови ВП ВС від 11.12.2024 у справі №755/11021/22, правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені ч.2 ст.46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції. Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

У п.п.78, 81 згаданої постанови Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України. Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

За правилами доказування, визначеними ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За обсягом наявних у справі доказів в їх зв`язку та сукупності, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що висновки службового розслідування, покладені в його основу обставини, а також встановлені факти, є підставами для того, щоб зробити можливим вірогідне припущення про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що настала під час виконання ним бойового завдання в зоні ведення бойових дій, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини поблизу н.п. Кліщіївка Бахмутського р-ну Донецької обл., Україна.

Приходячи до такого висновку, суд також вважає за доречне зауважити, що керівник військової частини, де проходив службу ОСОБА_4 за наслідками проведеного службового розслідування констатував факт його безвісної відсутності з 14.01.2023 та не спростував факт отримання ним травм внаслідок артилерійського обстрілу під час перебування на бойових позиціях, надіславши відповідне сповіщення сім`ї ОСОБА_4 . У ході розгляду справи ні від військової частини НОМЕР_1 , ні від Міністерства оброни України, залучених до участі у справі, не надходило заперечень з приводу можливості оголошення ОСОБА_4 померлим. Разом з тим, вказані документи, а також відсутність медичних документів про смерть ОСОБА_4 в результаті виключення можливості евакуації його тіла з території ведення бойових дій з 14.01.2023, не є підставою для видачі відповідного свідоцтва про смерть органами державної реєстрації актів цивільного стану, а тому судовий розгляд в цій справі в обраний спосіб звернення відповідатиме інтересам заявниці як матері ОСОБА_4 .

Що стосується дотримання визначених ч.2 ст.46 ЦК України строків, сплив яких визначає можливість оголошення померлим особи, то Велика Палата Верховного Суду виснувала, що такі строки мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376. У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності (п.п.81-85 постанови).

Відповідно до розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (з наступними змінами, в редакції, чинній на дату звернення до суду із даною заявою), далі Перелік №376, в с. Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади бойові дії велися з 24.02.2022 до 23.01.2023. Згідно розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» Переліку №376, с. Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади було тимчасово окупованим з 24.01.2023 по 17.09.2023, активні бойові дії на території села тривали з 24.02.2022 до 23.01.2023.

За загальновідомою інформацією, що не потребує окремого доказування, 17 вересня 2023 року силами штурмового загону «Цунамі» та ДПОП ОШБ «Лють» спільно з 80-ою ОДШБр та 5-ою ОШБр с. Кліщіївка було повернуте під контроль України. 17 червня 2024 року с. Кліщіївка було повторно окуповане російськими військами. Населений пункт повністю зруйнований та фактично перебуває під контролем російських військ або в зоні активних бойових дій (сірій зоні).

Судовим розглядом встановлено, що днем вірогідної смерті (загибелі) ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_2 , а місцем с. КліщіївкаБахмутського р-ну Донецької обл., Україна. Отже, саме з 17.09.2023 має обраховуватися початок строку, зазначеного у ч.2 ст.46 ЦК України. Хоча й у подальшому статус території постійно змінювався та наразі населений пункт перебуває під контролем російських військ або в зоні активних бойових дій, однак зважаючи на те, що з дня вірогідної загибелі ОСОБА_4 від воєнних дій 14.01.2023 як на момент звернення заявниці до суду, так і на час ухвалення судом рішення по суті сплинуло понад три роки, обставини його зникнення у зоні бойових дій та характер зникнення, відсутність даних про контакт з ним або про сліди його життя, фізичного існування або полону свідчать про високу ймовірність загибелі, а тому поза розумним сумнівом дають всі підстави вважати, що син заявниці загинув під час виконання бойового завдання.

Відтак, суд вважає, що задоволення заявленої ОСОБА_1 вимоги та оголошення ОСОБА_4 померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 є обґрунтованим, доведеним та відповідатиме вимогам закону, матиме для заявниці юридичне значення у виникненні та реалізації особистих та майнових прав як члена сім`ї військовослужбовця, надасть можливість усунути юридичну невизначеність у цивільних правовідносинах з ОСОБА_4 , у тому числі реалізувати спадкові права на належне йому майно, отримання виплат після загибелі військовослужбовця тощо.

Суд акцентує окрему увагу, що в силу ст.47 ЦК України, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Оскільки рішення суду про оголошення особи померлою є достатньою підставою для складання актового запису про смерть та видачі свідоцтва про смерть органом державної реєстрації актів цивільного стану при виконанні судового рішення, тому зобов`язання судом цього органу до вчинення таких дій в рамках окремого провадження та за відсутності спору про це є неприпустимим, тому суд вважає за необхідне вимогу в цій частині залишити без задоволення.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні рішення судом у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються. Враховуючи звільнення заявника від сплати судового збору за подання заяви на підставі п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 13, 19, 76-82, 89, 95, 141, 263-265, 267, 268, 273, 293, 294, 305-309, 351-352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 , МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, ПОКРОВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.

Оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Україна (РНОКПП НОМЕР_5 , місце народження: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, остання адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), військовослужбовця, молодшого сержанта, командира бойової машини командира відділення 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 померлим від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті населений пункт Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, Україна, внаслідок загибелі під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду про оголошення особи померлою може бути скасоване в порядку, передбаченому ст.309 ЦПК України на підставі заяви, поданої особою, яку було оголошено померлою або іншою заінтересованою особою.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , місцезнаходження (юридична адреса) невідоме.

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд.6.

ПОКРОВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ 33355958, місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Караманиць Федора, буд. 35.

Рішення суду складено та підписано без проголошення 17.09.2026 року.

Головуючий суддя Р.В. Дехта

Присяжні: С.В. Бондаренко

О.А. Довга