Вирок № 139868348, 17.09.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7134/23

(1-кп/199/733/26)

ВИРОК

іменем України

17.09.2026 м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12023041630000918 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2023, відносно:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тальне, Тальнівського р-ну, Черкаської обл., громадянина України, з повною середньою спеціальною освітою,одруженого,офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 121 КК України,-

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську, громадянина України, із вищою освтіою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 121 КК України,-

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5

потерпілий - ОСОБА_6 його захисник ОСОБА_7

обвинувачений ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

захисник ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що 25.06.2023, приблизно о 23 годин 20 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі своїм раніше знайомим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували поблизу будинку АДРЕСА_4 . В цей час, поруч з вказаним будинком знаходився ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Побачивши останнього, ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_6 , почавши виражатись нецензурною лайкою. В ході конфлікту, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , 25.06.2023 приблизно о 23:20, знаходячись поблизу будинку № 7, розташованого за адресою:м. Дніпро,вул. Шолохова, ОСОБА_3 , наблизився до потерпілого ОСОБА_6 з переду, та перебуваючи на відстані близько 1-го метра, обличчям до обличчя потерпілого, своїми обома руками, штовхнув від себе ОСОБА_6 в область грудної клітини. Від вказаного поштовху, потерпілий не втримав рівновагу та з висоти власного зросту впав на асфальтне покриття на сідниці.

Продовжуючи реалізувати свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , побачивши, що потерпілий намагається підвестись, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що голова є життєва важливим органом людини, бажаючи спричинити потерпілому тілесні ушкодження, діючи умисно, перебуваючи в безпосередній близькості до ОСОБА_6 , який знаходився на асфальтному покритті в положенні сидячи, нахилився над останнім та наніс йому не менше 6-ти ударів, кулаком правої руки в область скроневої ділянки голови з правої сторони.

Після отримання вказаних ударів, потерпілий залишився сидіти на асфальтному покритті, при цьому закриваючи голову обома руками.

В цей час, знаходячись поруч, з лівої сторони ОСОБА_3 , побачивши його злочинні дії, у ОСОБА_4 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 без попередньої змови з ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , 25.06.2023 приблизно о 23:20, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_4 , діючи спільно, без попередньої змови, з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 наблизився до потерпілого ОСОБА_6 з правої сторони та усвідомлюючи, що голова є життєва важливим органом людини, бажаючи спричинити потерпілому тілесні ушкодження, діючи умисно, перебуваючи в безпосередній близькості до ОСОБА_6 , який знаходився на асфальтному покритті в положенні сидячи, при цьому закриваючи голову руками, ОСОБА_4 , своєю правою ногою, взутою у черевики, наніс два удари в область скроневої ділянки голови потерпілого з правої сторони.

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , діючи спільно, без попередньої змови, з ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що голова є життєва важливим органом людини, бажаючи спричинити потерпілому тілесні ушкодження, діючи умисно, ОСОБА_4 наніс ще не менше 6-ти ударів, кулаком правої руки в область скроневої ділянки голови потерпілого з правої сторони.

Внаслідок отриманих ударів, потерпілий продовжував знаходитись на асфальтному покритті в положенні лежачи.

Вважаючи свої спільні злочинні дії, доведеними до кінця, спричинивши тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення пішли, залишивши потерпілого в положенні сидячи на асфальтному покритті.

Внаслідок своїх спільних умисних дій, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2244е від 24.07.2023, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку ІІ ступеню, перелому правої скроневої кістки, обмеженого субдурального згортку крові в ділянці перелому (14х3х15 мм), садна правої скроневої ділянки, які за своїм характером, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, що відповідає вимогам п. 2.1.3. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, №6, при цьому удари, що були спричиненні в праву скроневу ділянку голови, спричинили встановлені тілесні ушкодження.

Умисні дії, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб.

Судом визнано доведеним, що 25.06.2023, приблизно о 23 годин 20 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі своїм раніше знайомим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували поблизу будинку АДРЕСА_4 . В цей час, поруч з вказаним будинком знаходився ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Побачивши останнього, ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_6 , почавши виражатись нецензурною лайкою. В ході вказаного конфлікту, ОСОБА_3 , наблизився до потерпілого ОСОБА_6 з переду, та перебуваючи на відстані близько 1-го метра, обличчям до обличчя потерпілого, своїми обома руками, штовхнув від себе ОСОБА_6 в область грудної клітини. Від вказаного поштовху, потерпілий не втримав рівновагу та з висоти власного зросту впав на асфальтне покриття на сідниці, після чого, ОСОБА_3 перебуваючи в безпосередній близькості до ОСОБА_6 , який знаходився на асфальтному покритті в положенні сидячи, нахилився над останнім та наніс йому не менше 6-ти ударів, кулаком правої руки в область скроневої ділянки голови з правої сторони.

Після отримання вказаних ударів, потерпілий залишився сидіти на асфальтному покритті, при цьому закриваючи голову обома руками.

В цей час, знаходячись поруч, з правої сторони потерпілого ОСОБА_6 , який знаходився в положенні сидячи на асфальтному покритті, побачивши злочинні дії ОСОБА_3 , у ОСОБА_4 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , вчиненому групою осіб з ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , вчиненому групою осіб з ОСОБА_3 , 25.06.2023 приблизно о 23:20, знаходячись поблизу будинку №7, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Шолохова, діючи спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 наблизився до потерпілого ОСОБА_6 з правої сторони та усвідомлюючи, що голова є життєво важливим органом людини, бажаючи спричинити потерпілому тілесні ушкодження, діючи умисно, перебуваючи в безпосередній близькості до ОСОБА_6 , який знаходився на асфальтному покритті в положенні сидячи, при цьому закриваючи голову руками, ОСОБА_4 , своєю правою ногою, взутою у черевики, наніс два удари в область скроневої ділянки голови потерпілого з правої сторони.

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , вчиненому групою осіб, діючи спільно з ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що голова є життєво важливим органом людини, бажаючи спричинити потерпілому тілесні ушкодження, діючи умисно, ОСОБА_4 наніс ще не менше 6-ти ударів, кулаком правої руки в область скроневої ділянки голови потерпілого з правої сторони.

Внаслідок отриманих ударів, потерпілий продовжував знаходитись на асфальтному покритті в положенні сидячи.

Вважаючи свої спільні злочинні дії, доведеними до кінця, спричинивши тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення пішли, залишивши потерпілого в положенні сидячи на асфальтному покритті.

Внаслідок своїх спільних умисних дій, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2244е від 24.07.2023, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку ІІ ступеню, перелому правої скроневої кістки, обмеженого субдурального згортку крові в ділянці перелому (14х3х15 мм), садна правої скроневої ділянки, які за своїм характером, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, що відповідає вимогам п. 2.1.3. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, №6, при цьому удари, що були спричиненні в праву скроневу ділянку голови, спричинили встановлені тілесні ушкодження.

Умисні дії, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, тобто в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

У судовому засіданні 17.09.2026 між Прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023041630000918 від 18.07.2023, з одного боку, та обвинуваченими у цьому провадженні ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, за участю захисника ОСОБА_8 , за наявності наданою потерпілим ОСОБА_6 - письмової згоди прокурору на укладання угод, з кожним обвинуваченим окремо, на підставі статей 468-470, 472 КПК України, укладено угоди про визнання винуватості, у відповідності до ст. 472 КПК України.

Згідно кожної угоди окремо, прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 та обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , кожен окремо, за участі свого захисника ОСОБА_8 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке мають понести обвинувачені.

Так, сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України, із застосуванням положень статті 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, та звільнення обвинуваченого від покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Так, сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України, із застосуванням положень статті 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, та звільнення обвинуваченого від покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , кожен окремо, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, - визнають повністю, цілком розуміють права визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом та наполягають на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Вислухавши позицію учасників судового провадження, які наполягали на затвердженні судом угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими підлягають затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до абз. 5 частини 4 статті 469 КПК України, Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні … щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно ч.3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Суд переконався, що потерпілий ОСОБА_6 - добровільно надав письмові згоди прокурору на укладення угоди із кожним обвинуваченим, тобто укладення угоди сторонами є добровільним, та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачені, за участі захисника, та прокурор розуміють наслідки укладення та невиконання даної угоди, визначені ст. ст. 473, 476 КПК України, ст. 3891 КК України.

Зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченими та прокурором, визначена у межах санкції інкримінованої статті із застосуванням положень ст. 69 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , і їх умисні дії, кожного окремо, правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України, як такі що виразилися в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб.

4.Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими ОСОБА_4 і ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого кримінального правопорушення, дані про особи обвинувачених, які свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнали.

Зокрема ОСОБА_4 виключно позитивно характеризується, є самодостатнім, має сім`ю, на обліках у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вчинив тяжкий злочин вперше, солідарно зі співучасником ОСОБА_3 повністю відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду у розмірі 480 000 грн., що є обставинами, які пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого і дають підстави для призначення на підставі ст. 69 КК покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 121 КК. Крім вказаного, ОСОБА_4 повністю визнав свою провину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, раніше не судимий, добровільно перерахував грошові кошти на підтримку ЗСУ у розмірі 80 000.00 гривень, про що свідчить відповідна квитанція, що і дало підставу сторонам угоди та суду дійти висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання та можливість звільнення від відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Зокрема ОСОБА_3 виключно позитивно характеризується, є самодостатнім, має сім`ю, на обліках у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вчинив тяжкий злочин вперше, солідарно зі співучасником ОСОБА_4 повністю відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду у розмірі 480 000 грн., що є обставинами, які пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого і дають підстави для призначення на підставі ст. 69 КК покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 121 КК. Крім вказаного, ОСОБА_3 повністю визнав свою провину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, раніше не судимий, добровільно перерахував грошові кошти на підтримку ЗСУ у розмірі 80 000.00 гривень, про що свідчить відповідна квитанція, що і дало підставу сторонам угоди та суду дійти висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без реального відбування покарання та можливість звільнення від відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення:

-обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання за ч.2 ст.121 КК України, із застосуванням положень статті 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, та звільнення обвинуваченого від покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

-обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання за ч.2 ст.121 КК України, із застосуванням положень статті 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, та звільнення обвинуваченого від покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 100, 368, 374, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 та обвинувачуваним ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 , що укладена 17.09.2026 в кримінальному провадженні №12023041630000918 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2023.

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 та обвинувачуваним ОСОБА_3 за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 , що укладена 17.09.2026 в кримінальному провадженні №12023041630000918 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2023.

ОСОБА_4 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання із застосуванням положень статті 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 3 (три) роки. На підставі п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_3 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання, із застосуванням положень статті 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 3 (три) роки. На підставі п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, з урахуванням обмежень прав прокурора та обвинувачених на оскарження вироку в апеляційному порядку згідно з положеннями ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпра ОСОБА_9