Ухвала суду № 139866608, 14.09.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1650/24

Провадження №1-кп/567/24/26

УХВАЛА

14 вересня 2026 року м. Острог

Колегія суддів Острозького районного суду Рівненської області в складі:

суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

з участю

прокурора ОСОБА_5

потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_6

представника потерпілої адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10 про проведення повторної судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_11 у кримінальному провадженню по обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України,

встановила:

в провадженні Острозького районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України.

Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_10 заявив клопотання про проведення повторної судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_11 під час якої пропонує поставити на вирішення експертизи питання про те, чи можуть сталі захворювання та віковий фактор впливати та бути причиною смерті ОСОБА_11 , чи ймовірна загибель від отриманих травм за умови відсутності сталих захворювань та меншого віку, визначити вплив застарілих хвороб (інсультів чи інфарктів) на летальний кінець при отриманні аналогічних травм та перевірити можливість існування фактів, чи немає між ними протиріч з хронічними захворюваннями, виявленими в ході попередньої судово-медичної експертизи.

При цьому захисник зазначаючи, що по даному кримінальному провадженню було проведено судово-медичну експертизу щодо ОСОБА_11 , вказує, що експертний висновок не дав відповіді на поставлені слідчим запитання, не розкриває анамнезну картину причини смерті ОСОБА_11 , не вказує на пряму причину смерті ОСОБА_11 , не вказує на інформацію про період лікування ОСОБА_11 після ДТП та не розкриває питання кваліфікованості персоналу лікувального відділення, у зв`язку з тим, що лікування та експертний висновок судово-медичної експертизи проводились одним лікувальним закладом.

Обвинувачений та захисник ОСОБА_9 вказане клопотання підтримали.

Прокурор заперечив проти задоволення зазначеного клопотання, зазначаючи про те, що воно є необґрунтованим, а проведеними по справі експертизами підтверджується, що смерть потерпілого ОСОБА_11 настала внаслідок ДТП за участі автомобіля під керуванням обвинуваченого.

Потерпіла та її представник підтримали думку прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, вважає, що в задоволені клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що по зазначеному кримінальному провадженню ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, у порушення вимог ст.ст.3, 27 Конституції України, ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 2.3 б), 2.9 а) та 12.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, діючи із злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 31.03.2024 близько 18 год. 00 хв., у світлу пору доби, керуючи автомобілем "Mercedes Benz Vito", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною по вул.Шкільній у с.Грозів Рівненського району Рівненської області, зі сторони вул.Нової у напрямку вул.Травневої вказаного населеного пункту, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та керувати ним, в результаті чого допустив виїзд за межі проїзної частини праворуч відносно руху автомобіля, з подальшим його наїздом на металевий паркан у вигляді сітки домогосподарства АДРЕСА_1 , та одночасним контактуванням передньої частини автомобіля із стовбуром придорожнього дерева, та громадянами ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , які в цей момент сиділи на дерев`яній лавці біля даного дерева та в результаті ДТП ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження несумісні з життям, від яких померла на місці автопригоди, а ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований до лікувального закладу, де ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих травм помер.

Згідно з ч.1 ст.332КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч.1 ст.242КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

В судовому засіданні встановлено, що 08.04.2024 по даному кримінальному провадженню слідчим було призначено проведення судово-медичної експертизи на вирішення якої поставлено питання щодо причини смерті ОСОБА_11 , виявлення на його тілі тілесних ушкоджень, їх характеру, локалізації, механізме та давності утворення та ступеня тяжкості, їх перебування в прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_11 , а також чи характерні тілесні ушкодження для ДТП.

06.06.2024 експертом було проведено зазначену експертизу в ході якої він прийшов до висновку, що 31.03.2024 близько 18 год. ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудей з уламковими переломами 2,3,4,5-го лівих та 3,4,5,6,7-го правих ребер, з ушкодженнями плеври та крововиливами (забоєм) в тканину легень; закритої тупої травми тазу у вигляді уламкових переломів лівих лонної і сідничної кісток, перелому крижової кістки зліва, просторих крововиливів в м`які тканини тазової ділянки; масивної травми правої нижньої кінцівки у вигляді просторої рани з дефектом м`яких тканин на рівні підколінної ямки з поширенням на нижню третину стегна і верхню третину гомілки, уламкового перелому великогомілкової кістки у її верхній третині; садна в ділянці носа; синця в проекції лівої лопатки; синців та саден на верхніх і нижніх кінцівках, у тазовій ділянці, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення, із якими був госпіталізований до Комунального підприємства «Рівненська обласна клінічна лікарня ім.Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради, де ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих травм помер.

У висновку експертизи зазначається, що всі тілесні ушкодження ОСОБА_11 були спричиненні прижиттєво, незадовго до госпіталізації в лікарню та види ушкоджень (садно, крововилив, перелом, синець тощо) та відмічений лікарями «рваний» характер рани свідчать про спричинення вище вказаних ушкоджень значною за силою дією тупих предметів (поверхонь). Масивність та різноманітний характер ушкоджень, їх переважне лівобічне розташування, встановлена локалізація зовнішніх ушкоджень на нижніх кінцівках (на лівій нижній кінцівці розташовані по задньо-зовнішній поверхні, а на правій - по задній і внутрішній поверхнях), наявність ознак різкого загального струсу тіла у вигляді крововиливів у фіксуючо-підвішуючий апарат внутрішні органів (в ворота селезінки, зв`язки печінки тощо), в сукупності, дають підсіви стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, а саме наїзд (удар виступаючими частинами) транспортного засобу на пішохода ОСОБА_11 , який в момент первинного контакту, найімовірніше, був обернений до передніх виступаючих частин транспортного засобу лівою половиною тіла. Загалом, імовірність виникнення встановлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень за наведених у наданій постанові обставин дорожньо-транспортної пригоди (в результаті наїзду автомобіля «...на металевий паркан ...та одночасним контактуванням передньої частини автомобіля із стовбуром придорожнього дерева, та пішоходами ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , які в цей момент сиділи на дерев`яній лавці біля даного дерева...») - не виключається.

За висновком експертизи смерть ОСОБА_11 настала від отриманої масивної поєднаної травми грудей, тазу та нижніх кінцівок з чисельними переломами кісток (ребер, тазу, правої великогомілкової кістки) та крововиливами в тканину легень, що в своєму клінічному перебігу призвела до розвитку поліорганної недостатності, яка і стала безпосередньою причиною смерті.

Відповідно до ч.1 ст.69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Відповідно до ст.243 КПК України, експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.332 КПК України, суд вправі доручити проведення експертизи експертній установі, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

В судовому засіданні захисник, клопочучи про проведення по справі повторної судово-медичної експертизи, не посилається на суперечність висновків експертів один одному, отже юридична підстава для призначення експертизи судом за п.1 ч.2 ст.332 КПК України відсутня.

Експертиза не відноситься до дослідження психічного здоров`я особи, отже юридична підстава для призначення експертизи судом за п.2 ч.2 ст.332 КПК України також відсутня.

Водночас, з досліджених доказів вбачається, що висновок експертизи містить відповіді на запитання, які ставив перед нею слідчий, розкриває причини смерті ОСОБА_11 , вказуючи в тому числі на пряму причину його смерті. Також зазначений висновок не містить посилання на те, що смерть ОСОБА_11 настала із-за не кваліфікованості медичного персоналу, щодо чого висловлює сумнів сторона захисту.

Водночас, при вирішенні зазначеного клопотання суд відмічає, що твердження захисника про те, що лікування ОСОБА_11 після ДТП та експертний висновок судово-медичної експертизи проводились одним лікувальним закладом не відповідає дійсності.

Отже юридична підстава для призначення експертизи судом за п.3 ч.2 ст.332 КПК України відсутня.

Керуючись ст.242, 245, 332 КПК України,

ухвалила:

в задоволенні клопотання захисника про проведення повторної судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_11 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

14 вересня 2026 року