Рішення № 139866556, 17.09.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/935/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

17.09.2026 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Миколайчук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 27 588 грн. 19 коп. за кредитним договором №Е07.00613.008043179 від 18 травня 2021 року та судових витрат по справі.

Позов мотивовано тим, що 18 травня 2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №Е07.00613.008043179, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 31 800 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. 16.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТзОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» було укладено договір факторингу, згідно якого ТзОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Ідея Банк», у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №Е07.00613.008043179 від 18.05.2021 року. Відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором №Е07.00613.008043179 від 18 травня 2021 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 27 588 грн. 19 коп., яка складається зі заборгованості по тілу кредиту в сумі - 4 206 грн. 10 коп., заборгованості за простроченими відсотками - 0 грн. 85 коп. та заборгованості за комісіями - 23 381 грн. 24 коп.

Представник позивача ТзОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» у судове засідання не з`явився, проте від представника позивача надійшла заява з проханням розглянути справу за відсутності представника позивача, у заяві також зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує повністю, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з`являвся, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача у своїй заяві не заперечував проти такого вирішення справи.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 18 травня 2021 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено Договір кредиту та страхування №Е07.00613.008043179, за умовами якого останній отримав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 31 800 грн., строком на 12 місяців. Процентна ставка фіксована та становить 0,01% річних (фіксована). Строк дії договору до 18 травня 2022 року.

Позичальнику було встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості за ставкою 3,39% середньомісячно від початкової суми кредиту, згідно графіку в п.5, почмнаючи з 0% в перший місяць із зменшенням щомісячно на - 3,940% до 2,84%. При цьому передбачено, що позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Згідно п. 2.1 Договору позичальник зобов`язаний сплатити страховий одноразовий платіж, який нараховується за ставкою 3,60% від суми кредиту та становить 1 105 грн. 02 коп.

Кредитний договір №Е07.00613.008043179 було укладено та підписано позичальником власноруч .

У Додатку №1 до Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 45 943 грн. 06 коп., з яких 31800 грн. сума кредиту за договором, 1 грн. 80 коп. проценти та 12 936 грн. 24 коп. комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 31 800 грн., з яких ОСОБА_1 відразу було сплачено страховий платіж на суму 1 105 грн. 02 коп., що підтверджується Ордером-розпорядженням №1 від 18 травня 2021 року та Ордером-розпорядженням №2 від 18 травня 2021 року.

Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконував належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 27 588 грн. 19 коп. На підтвердження розміру заборгованості первісним кредитором АТ «Ідея Банк» надано довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором №Е07.00613.008043179 станом на 16.12.2025 року.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості станом на 16.12.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 27 588 грн. 19 коп., з яких 4 206 грн. 10 коп. - заборгованість за основним боргом, 0 грн. 85 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 23 381 грн. 24 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 від 16.12.2025 року, останній з 18 травня 2021 року по 22 лютого 2022 року вносив грошові кошти на погашення заборгованості, зокрема ОСОБА_1 було сплачено на рахунок первісного кредитора 36 833 грн., які були зараховані в погашення кредитної заборгованості.

16.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» було укладено Договір Факторингу №1, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників.

На виконання умов Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» сплатило АТ «Ідея Банк» грошові кошти у розмірі 13 520 120,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №510 від 19.12.2025 року.

Відповідно до Витягу реєстру боржників №2 від 16.12.2025 року до Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 27 588 грн. 19 коп., з яких 4 206 грн. 10 коп. - заборгованість за основним боргом, 0 грн. 85 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 23 381 грн. 24 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

З наданих розрахунків вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Згідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно приписів абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за Договором факторингу (фінансування під уступку права грошової вимоги) одна сторона (клієнт) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження іншої сторони (фактора) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі №911/3185/20).

Щодо стягнення з відповідачазаборгованості за комісіями суд застосовує наступні норми права.

Позичальнику було встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості за ставкою 3,39% середньомісячно від початкової суми кредиту, згідно графіку в п.5, почмнаючи з 0% в перший місяць із зменшенням щомісячно на - 3,940% до 2,84%.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

«Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача» ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 16 листопада 2016 року, справа № 6-1746цс16, та в постанові від 04 червня 2018 року, справа № 758/8481/15-ц, з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а відповідні умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи № 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд робить висновок, що 18 травня 2021 року між первісним кредитором АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було належним чином укладено кредитний договір, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 31 800 грн., а отже, між сторонами виникли кредитні правовідносини. Підписавши власноручно Договір, відповідач підтвердив ознайомлення та прийняття відповідних умов надання кредиту. Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що АТ «Ідея Банк» умови кредитного договору були виконані. В свою чергу, ОСОБА_1 допущено порушення умов договору щодо своєчасного погашення платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження наявності заборгованості суду наданий документ, під назвою «Довідка-розрахунок заборгованості» та Виписка по рахунку ОСОБА_1 . Суд звертає увагу, що наданий позивачем розрахунок суми боргу та нарахованих відсотків в межах строку кредитування станом на 16.12.2025 року не є розгорнутим, оскільки не містить повної інформації по нарахуванню заборгованості, зокрема строків та суми кредитування, процентної ставки, періоду розрахунку, сама таблиця розрахунку не містить колонок щодо дати транзакцій, сум погашення, суми нарахування та погашення окремих видів кредитних нарахувань, а саме: по тілу кредиту, по відсоткам, по комісії, а також залишок та перенесення на прострочку сум нарахувань та інша розгорнута інформація по заборгованості. Проте, в сукупності із наданою випискою по рахунку такий розрахунок дає можливість встановити розмір загальної заборгованості відповідача за кредитом щодо основної суми боргу, нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів у межах строку, визначеного умовами договору. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку товариству не повернуті, тож позивач як правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Тому, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Щодо стягнення з відповідачки комісії за обслуговування кредиту у розмірі 23 381 грн. 24 коп., згідно кредитного договору №Е07.00613.008043179, суд враховує чинну судову практику і положення законодавства про захист прав споживачів, про що детально вказано в розділі IV: включення позивачем до розрахунку заборгованості комісії за послуги, що супроводжують кредит, є неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, з виписки по рахунку ОСОБА_1 судом встановлено, що за час дії кредитного договору відповідач сплатив на користь первісного кредитора грошові кошти в загальному розмірі 36 833 грн., яку Банком було спрямовано на погашення кредиту. Як уже зазначалося у розділі IV встановлення банком у кредитному договорі щомісячної комісії за обслуговування кредиту є незаконним, а такі умови договору є нікчемними, оскільки вони передбачають плату за послуги, які банк надає сам собі.

А тому суд позовні вимоги задовольняє частково в частині тіла кредиту та відсотків.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то і розмір судових витрат в цій справі зі сплати судового збору та на правову допомогу суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно, згідно ст. 131, 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що понесені ТОВ «ФК ««Аксіліум-Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №25/09/2025 від 25 вересня 2025 року; Актом наданих послуг №1 від 20 жовтня 2025 року та Ордером серії ВС №1409470.

Позовні вимоги задоволено судом на 15,25%, тому з відповідача підлягає стягненню пропорційні сума судового збору в розмірі 406 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 914 грн. 95 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258-259, 263-265, 280-289, 353, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" заборгованість за кредитним договором №Е07.00613.008043179 від 18 травня 2021 року у розмірі 4 206 (чотири тисячі двісті шість) грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум-Фінанс" сплачений позивачем судовий збір в розмірі 406 (чотириста шість) гривень та 914 (дев`ятсот чотирнадцять) грн. 95 коп. витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Корецьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», зареєстроване місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул. Академіка Лазаренка, 4, кабінет 4, ЄДРПОУ 43231894.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.А. Загородько