Рішення № 139865631, 17.09.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3652/26

2/583/1862/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Яценко Н.Г.

з участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 до Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшов зазначений позов, згідно з яким позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії заборгованість за послугу з розподілу природного газу в сумі 2760,31 грн, а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» особі Сумської філії з 01.10.2023 надається послуга розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою відкрито особовий рахунок на ім`я ОСОБА_1 . Послуга розподілу природного газу Оператором ГРМ споживачу надавалася в повному обсязі, зауважень від споживача щодо надання послуги неналежної якості або не в повному обсязі на адресу Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» не надходило. Однак споживач не виконав свій обов`язок зі сплати спожитої послуги розподілу природного газу, внаслідок чого станом на 30.06.2026 у нього утворилась заборгованість в розмірі 2760,31 грн. З метою досудового врегулювання відповідачеві було направлено досудове попередження, яке залишилось без відповіді та без задоволення, що і стало підставою звернення до суду.

20.07.2026 за ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

21.07.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, оскільки позивач не довів обставини, на які посилається. Зазначає, що у спірний період житловий будинок був порожнім, фактичне споживання природного газу було відсутнє, що підтверджується незмінними показниками газового лічильника. Позивач повинен довести, що заявлена до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та умовам договору. Також заявив про застосування наслідків спливу позовної давності до тих вимог, щодо яких вона може бути застосована відповідно до законодавства. У разі задоволення позову просить перевірити обґрунтованість усіх заявлених судових витрат та не стягувати витрати, які не підтверджені належними доказами.

24.07.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відзив подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, так як у відзиві не зазначено місцезнаходження позивача та відповідача, РНОКПП відповідача, ЄДРПОУ позивача, контактні номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність/відсутність електронного кабінету, а також відповідачем не надано доказів направлення відзиву позивачу. По суті заперечень зазначено, що відповідно до чинного законодавства саме на абонента покладено обов`язок надавати Оператору ГРМ фактичні показники лічильника природного газу. Під час розрахунку річної замовленої потужності на наступний календарний рік Оператор ГРМ виходить з переданих споживачем показників лічильника на початок та кінець газового року, що передував календарному. З 01.10.2023 ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснює розподіл природного газу на території міста Суми, Сумської області та села Мойка Богодухівського району Харківської області. Постановою НКРЕКП №1774 від 29.09.2023 «Про зупинення дії ліцензії природного газу, виданої АТ «Сумигаз» зобов`язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» передати на баланс ТОВ «Газорозподільні мережі України» вузли обліку природного газу, що є на балансі АТ «СУМИГАЗ», у тому числі тих, що були встановлені (замінені). Попереднім Оператором ГРМ було також передано ТОВ «Газорозподільні мережі України» спожиті споживачами обсяги природного газу для нарахування обсягу річної замовленої потужності на 2023 та 2024 календарні ріки, оскільки спожиті обсяги природного газу фіксувало АТ «Сумигаз» (попередній Оператор ГРМ) за газові роки 01.10.2021-30.09.2022 та 01.10.2022-30.09.2023 відповідно. Оскільки у грудні 2024 року газопостачання на об`єкт споживача припинялось у зв`язку з наявними витоками газу шляхом встановлення глушки, на виконання п. 4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ на грудень 2024 року споживачу було нараховано обсяг розподіленого газу 5,23 куб.м. Також, у зв`язку з припиненням газопостачання шляхом встановлення глушки, що не є припиненням газопостачання механічним шляхом (повне відключення від газорозподільної мережі в місці забезпечення потужності), за адресою відповідача з січня 2026 року споживчу нараховувалось РЗП в розмірі 39,00 куб.м. За адресою споживача здійснювалось контрольне зняття показників лічильника газу, споживач самостійно передавав показники лічильника газу, а також нарахування здійснювалось методом розрахунку в порядку та у випадках, передбачених п. 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ. Позивачем здійснено нарахування обсягу річної замовленої потужності з чітким дотриманням вимог Кодексу ГРМ та Типового договору розподілу природного газу, відповідачем не надано іншого розрахунку та доказів на спростування наданих позивачем доказів. Просить відзив на позовну заяву залишити без розгляду, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, затверджено Кодекс газорозподільних систем, яким визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (пункт 2 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється зокрема, на операторів газорозподільних систем, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ Оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором.

Відповідно до постанови НКРЕКП №1769 від 29.09.2023 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» діяльності з розподілу природного газу» ТОВ «Газорозподільні мережі України» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та з 01.10.2023 Сумська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» наділена правом провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Сумської області, Харківської області та с. Мойка Богодухівського району Харківської області (https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vnesennya-zmin-do-dodatka-do-postanovi-nkrekp-vid-26-grudnya-2022-roku-1839-ta-vregulyuvannya-pitan-shchodo-provadzhennya-tov-gazorozpodilni-merezhi-ukrayini-diyalnosti-z-rozpodilu-prir-4).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.04.2025 №421272885.

Відповідач, як споживач газифікованого об`єкту та отримувач послуг розподілу природного газу, перебуває на обліку Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», має особовий рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, газовидобувне підприємство, споживач.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку, за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до пункту 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

В пункті 7 глави 3 Розділу VI Кодексу ГРМ зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Встановлено, що відповідачем 01.05.2024 самостійно було передано показники лічильника газу 2247,00 куб.м, а 25.06.2024 у споживача було здійснено фіксацію показників лічильника природного газу контролером 2247 куб.м, що підтверджується довідкою за підписом начальника Охтирського УЕГГ, а отже договір розподілу природного газу за умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 є укладеним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 2.1 розділу ІІ Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, (надалі - Договір), за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до пункту 5.5 розділу V Договору споживач, що є побутовим, який за умовами цього Договору розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті Оператора ГРМ; 2) за телефоном; 3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) Оператора ГРМ; 4) на електронну адресу.

У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по споживачу за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання споживача та його середньорічного об`єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців.

Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Пунктом 2 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначено, що періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць.

Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Таким чином, саме на абонента покладено обов`язок надавати Оператору ГРМ фактичні показники лічильника природного газу.

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно з п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Газовий рік період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Також п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:

39 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;

126 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;

314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Для цілей визначення мінімального розміру річної замовленої потужності побутових споживачів відповідно до цього пункту Оператор ГРМ не враховує опломбоване газове обладнання. При цьому, якщо газопостачання на весь об`єкт побутового споживача припинено, мінімальний розмір річної замовленої потужності об`єкта побутового споживача визначається на рівні 39 куб.м.

Згідно з положеннями пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора газорозподільних систем з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора газорозподільних систем, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Відповідно до п. 6.6 Договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Оператора ГРМ.

Згідно з постановою НКРЕКП від 30.12.2022 №1944 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», що діяла на час виникнення спірних правовідносин, з 01.10.2023 Сумській філії ТОВ «ГРМУ» установлено такий тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,34 грн за 1 куб.м на місяць без урахування ПДВ.

Постановою НКРЕКП від 19.12.2025 №2163 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» з 01.10.2026 Сумській філії ТОВ «ГРМУ» установлено такий тариф на послуги розподілу природного газу: - на період з 01 січня 2026 року до 31 березня 2026 року (включно) тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 2,39 грн за 1 куб.м на місяць (без урахування ПДВ); - з 01 квітня 2026 року тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 2,88 грн за 1 куб.м на місяць (без урахування ПДВ). Разом з цим установлено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано, тарифи на послуги розподілу природного газу побутовим споживачам для Сумської філії застосовується у розмірі - 1,34 грн за 1 куб.м на місяць (без урахування ПДВ).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за послугу розподілу природного газу перед Сумською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 01.10.2023 по 30.06.2025 становить 2760,31 грн.

При цьому з розрахунку заборгованості вбачається, що обсяг споживання природного газу по об`єкту відповідача за газовий рік з 01.10.2021 по 30.09.2022 склав 314,00 куб.м (тобто мінімальне значення річної замовленої потужності об`єкта споживача, визначене п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ), величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2023 рік 26,17 куб.м (314,00 куб.м : 12 місяців), місячна вартість послуги з розподілу газу на 2023 рік 42,08 грн (26,17 куб.м х 1,608 грн).

Обсяг споживання природного газу по об`єкту відповідача за газовий рік з 01.10.2022 по 30.09.2023 року склав 314,00 куб.м (тобто мінімальне значення річної замовленої потужності об`єкта споживача, визначене п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ), величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2024 рік 26,17 куб.м, місячна вартість послуги з розподілу газу з 01.01.2024 по 30.11.2024 - 42,08 грн.

Як зазначено стороною позивача у грудні 2024 року газопостачання на об`єкт споживача припинялось у зв`язку з наявними витоками газу шляхом встановлення глушки.

За грудень 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, місячна вартість послуги з розподілу газу складає 5,23 грн, що відповідає положенням п. 4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Обсяг споживання природного газу по об`єкту відповідача за газовий рік з 01.10.2023 по 30.09.2024 (рік, коли споживач самостійно передав показники лічильника газу) склав 1334,03 куб.м, величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2025 рік 111,17 куб.м, відповідно місячна вартість послуги з розподілу газу на 2025 рік 178,76 грн.

Обсяг споживання природного газу по об`єкту відповідача за газовий рік з 01.10.2024 по 30.09.2025 у зв`язку з встановленням глушки, визначено відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та становить 39,00 куб.м, величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2026 року 3,25 куб.м, відповідно місячна вартість послуги з розподілу газу на 2026 рік 5,23 грн.

Отже, на переконання суду, розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» за період з 01.10.2023 по 30.06.2026 відповідно до вимог Кодексу ГРМ, та тарифів, установлених на послуги розподілу природного газу для Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», обсягів спожитого відповідачем природного газу.

Відповідач правильність зазначеного розрахунку належними, допустимими та достатніми доказами не спростував. Доказів сплати наявної заборгованості, ненадання або неналежного надання позивачем відповідачу послуги розподілу природного газу за вищевказаною адресою суду не надано.

В п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява №63566/00, §23).

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та відсутності заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідачем було заявлено про застосування судом строків позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно зі ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 1, 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Однак, на підставі Закону України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України від 08.11.2023 №3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» пункт 19 викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Вказаний закон набрав чинності 04.09.2025, тому саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Позивач просить стягнути заборгованість за послуги розподілу природного газу за період з 01.10.2023 по 30.06.2026. Таким чином, з урахуванням зазначених вище норм права, строк позовної давності за заявленими вимогами розпочався з 04.09.2025. До суду позивач звернувся 15.07.2026, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності, в зв`язку з чим у задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та заважаючи на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послугу з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 період з 01 жовтня 2023 року по 30 червня 2026 року в розмірі 2760 (дві тисячі сімсот шістдесят) гривень 31 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в рахунок відшкодування судових витрат 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1 м. Київ, код ЄДРПОУ 44907200,в особі Сумської філії Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», місцезнаходження: вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 45202808.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко