Рішення № 139865179, 18.09.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/638/26

Провадження № 2/364/524/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуюча суддя Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 43541163, 01133, Україна, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, № тел.: 380992745183, ел. пошта: ucapital.inbox@gmail.com; unitcapital.fc@gmail.com, наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

представниця позивача Кукса Карина Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса 01133, Україна, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, № тел. НОМЕР_2 )

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_4 )

про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

22.06.2026 позивач звернувся до Володарського районного суду Київської області через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд». Представник позивача у позовній заяві зазначає, що відповідач порушує зобов`язання за кредитним договором та посилаючись на обставини викладенні у позові і на ст.ст. 84, 4, 15, 133, 134, 137, 141, 175 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, просить суд:

прийняти позовну заяву до розгляду;

розглянути клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України;

провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;

розгляд позовної заяви здійснювати за відсутністю позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (позовні вимоги підтримуємо в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечуємо);

стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 197733 від 25.08.2025 у розмірі 19418,42 грн, яка складається з 12247,60 грн заборгованості за тілом, 6570,82 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 600,00 грн заборгованості за комісією;

судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн покласти на відповідача.

01.07.2026 судом відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 14.09.2026. Суд зобов`язав позивача надати оригінали письмових (електронних) доказів, які містяться в кредитній справі відповідачки. Одночасно суд задовольнив клопотання про витребування доказів та витребував від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, щодо належності банківської картки відповідачці та зарахування на неї кредитних коштів.

Позивач та представник позивача, відповідачка про відкриття провадження та про час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, в електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» ( а.с. 82-89).

Учасникам провадження роз`яснено, що згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Наведене свідчить, що відповідачка належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

13.07.2026 відповідачка подала до суду відзив, яким просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на обставини виниклих правовідносин (а.с. 89-94).

15.07.2026 представниця позивача надіслала відповідь на відзив, яким заперечує проти відзиву позивачки та підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить задовольнити (а.с.95-104).

16.07.2026 представниця позивача надала до суду детальний розрахунок за кредитними зобов`язаннями за кредитним договором № 197733 від 25.08.2025 (а.с.105-106).

17.07.2026 ОСОБА_1 надала заперечення на відповідь на відзив (а.с.107-121), яким просить відмовити у задоволенні позову, а у разі часткового задоволення перевірити правомірність утримання комісії

20.07.2026 представниця позивача подала на адресу суду додаткові пояснення, якими посилаючись на розрахунок заборгованості просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.176-188).

ОСОБА_1 20.07.2026 та 21.07.2026 звернулася до суду із додатковими поясненнями та запереченнями на додаткові пояснення позивача, якими просила відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 189-193, 194-200).

22.07.2026 відповідачка надіслала до суду додаткові письмові пояснення щодо належності, допустимості та достатності доказу наданого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» , при цьому вказувала, що надана на запит суду банком інформація не є належним доказом зарахування кредитних коштів на належний їй рахунок ( а.с. 203-206).

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача, позицію відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 25 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 197733 у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора b2eca237, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.11-21).

За умовами якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» надало позичальниці, шляхом перерахування коштів на рахунок споживача, кредитних коштів на споживчі цілі у загальному розмірі 13514,00 грн в наступному порядку: у розмірі 10000,36 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_5 ; у розмірі 3513,64 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5. індивідуальної частини (пункт 2.2.1 договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360% річних. Тип процентної ставки - фіксована (п. 2.3. договору).

Загальний строк кредитування 98 днів, з 25 серпня 2025 року по 01 грудня 2025 року (пункт 2.6. договору).

Пунктом 2.5. договору, передбачена комісія за надання кредиту - 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, складає 3513,64 грн.

Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 25476,63 грн (пункт 2.9.1. договору).

Довідкою ТОВ «ФК «Кредіплюс» від 09.04.2026 № 1670/09-04 повідомлено про успішність операції: зарахування коштів у розмірі 10000,36 грн, на рахунок № НОМЕР_6 (а.с.37).

Згідно картки обліку виконання договору про споживчий кредит № 197733 від 25 серпня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 з повернення кредитних коштів становить 21218,42 грн (а.с.35).

10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025 (а.с. 42-46).

Відповідно до реєстру прав вимог № 1 від 10 жовтня 2025 року до договору факторингу 1, акту приймання-передачі реєстру прав вимог № 1 від 10 жовтня 2025 року до договору факторингу та платіжної інструкції № 645 від 14 жовтня 2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за договором про споживчий кредит № 197733 від 25 серпня 2025 року (а.с.48-51).

Отже, ТОВ «Юніт Капітал» наділено правом вимоги до відповідачки за договором про споживчий кредит № 197733 від 25 серпня 2025 року.

Згідно з наданою ТОВ «Юніт Капітал» випискою з особового рахунку за договором про споживчий кредит № 197733 від 25 серпня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором про станом на 01 травня 2026 року за період 03.02.2026 - 01.05.2026 становить 21218,42 грн (а.с.52).

На виконання ухвали суду від 01.07.2026 Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» від 15.07.2025 №20.1.0.0.0/7-260714/71309-БТ повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) (а.с. 201). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій та який знаходиться в анкетних даних відповідачки НОМЕР_4 . На картковий рахунок у період з 25.08.2025 по 30.08.2025 було зарахування коштів у сумі 10000,36 грн.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань.

Таким чином, з наведеного вбачається, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачці кредитні кошти у розмірі, встановленому договором - 13 514,00 грн.

З розрахунку заборгованості ТОВ «КРЕДІПЛЮС» вбачається, що заборгованість за договором про споживчий кредит № 197733 від 25 серпня 2025 року складає 21218,42 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 12247,60 грн, заборгованість по відсотках 6570,82 грн, 1800,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями, 600,00 грн - заборгованість по комісії (а.с.11).

Окрім того з наданого розрахунку вбачається, щоперший платіж на 08.09.2025 передбачав оплату - 1 265,40 грн тіла + 1 871,17 грн процентів + 1 грн комісії = 3 137,57 грн. Фактично відбулося зарахування коштів у сумі 3 138,57 грн, які кредитор розніс: 1 266,40 грн тіло + 1 871,17 грн проценти + 1 грн комісія.

Позивач у позові навів власний розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 21 218,42 грн, яка складається з: 12 247,60 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6 570,82 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 600,00 грн - заборгованість по комісії; 1 800,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) ( а.с. 52). Окремо позивач зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 19 418,42 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступнного висновку.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, надані ТОВ «Юніт Капітал» докази, які досліджені судом, підтверджують факт укладення договору та порушення відповідачкою взятих на себе зобов`язань за договором про споживчий кредит № 197733 від 25 серпня 2025 року.

Перевіривши правильність нарахування відсотків, суд дійшов висновку, що за договором про споживчий кредит № 197733 від 25 серпня 2025 року за ставкою 360 % річних сума процентів склала 6 570,00 грн.

Так, за договором сума кредиту - 13 514,00 грн, ставка - 360 % річних, строк - 98 днів. Перший платіж на 08.09.2025 (позичальник здійснив зарахування з кредитних коштів) передбачав: 1 265,40 грн тіла + 1 871,17 грн процентів + 1 грн комісії = 3 137,57 грн. Фактично 09.09.2025 зараховано - 3 138,57 грн, і кредитор розніс: 1 266,40 грн тіло + 1 871,17 грн проценти + 1 грн комісія.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення комісії, сплачена відповідачкою 09.09.2025 сума 3 138,57 грн підлягає врахуванню в рахунок погашення процентів та основної суми кредиту. Після зарахування 1 871,17 грн у рахунок погашення процентів решта платежу у сумі 1 267,40 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення основного боргу. Таким чином, залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 12 246,60 грн. Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів з урахуванням зазначеного перерозподілу платежу, суд визначає заборгованість за процентами у розмірі 6 570,00 грн. Отже, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 18 816,60 грн.

Вказані розрахунки зроблені, з урахуванням, правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якої нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, тому проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором нараховувалися позивачем у межах строку дії договору.

Окрім того суд бере до уваги, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022 року) був запроваджений воєнний стан, який триває і по теперішній час.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд вважає за необхідне зазначити.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином ЗУ «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», Правління НБУ постановою № 49 від 08.06.2017 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» № 168 від 10.05.2007.

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, що передбачено п.8 Правил про споживчий кредит.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості або надання кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п.31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

За обставинами цієї справи, сплата позичальником комісії за надання кредиту передбачена умовами договору. Однак, у договорі не зазначено які саме послуги, пов`язані з обслуговуванням чи наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Іншими словами, незрозуміло, за що саме позичальник має сплатити комісію за надання йому кредитних коштів, адже відповідних дій на користь позичальника кредитор, отримавши комісію, вчиняти не зобов`язаний.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

За змістом ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суду встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за договором про споживчий кредит № 197733 від 25 серпня 2025 року щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», до якого перейшло право вимоги за вказаним договором. Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, досліджені судом докази, а також те, що відповідачка у поданих до суду відзиві та інших процесуальних документах фактично не заперечує укладення зазначеного кредитного договору та не спростувала встановлених судом обставин щодо наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 197733 від 25 серпня 2025 року у розмірі 18 816,60 грн.

Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивачем надано ( а.с. 53-57):

- договір № 20/01/26-02 від 20.01.2026 про надання правової допомоги;

- додаткова угода № 25771382471 від 20.01.2026 до договору правничої допомоги;

- акт прийому-передачі наданих послуг;

- свідоцтво адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- довіреності адвоката.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд має брати до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, а також чи відповідають вони ціні позову.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, суд вважає доцільним стягнути з відповідачки на користь позивача витрати за надання правової допомоги в сумі 3000 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та обсягу виконаної адвокатом роботи.

Окрім наведеного, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позов частково, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2579,89 грн (18816,60 грн (розмір задоволених позовних вимог) становить 96,90 відсотків від 19418,42 грн (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625-631, 1046, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258-259, 263, 264, 265, 272, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43541163:

- заборгованість за договором про споживчий кредит № 197733 від 25.08.2025 у розмірі 18 816 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 60 копійок, з яких: 12 246,60 грн - заборгованість за тілом кредиту та 6 570,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом;

-витрати на професійну правничу допомогу в сумі - 3000,00 гривень;

-судовий збір у сумі - 2 579,89 гривень.

Усього - 24396 (двадцять чотири тисячі триста дев`яносто шість) гривень 49 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Повний текст судового рішення складено 18.09.2026.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун