Рішення № 139864535, 18.09.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/1516/26

провадження №2/165/1432/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гайворонського О.В.,

з участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

11.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2557695 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 10 000,00 грн. Позичальник зобов`язався повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Первісний кредитодавець свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Разом з тим, ОСОБА_1 порушила свої зобов`язання, встановлені договором. Загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором №2557695 від 11.11.2019 становить 29 500,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 13 500,00 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 1 000,00 грн - заборгованості за комісією; 5 000,00 грн заборгованості за штрафами/пенею.

20.02.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" уклали договір про відступлення прав вимоги №47-МЛ, відповідно до якого ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №2557695 від 11.11.2019 на загальну суму 29 500,00 грн.

У зв`язку з наведеним, оскільки відповідач своїх зобов`язань щодо сплати кредитних коштів не виконує, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2557695 від 11.11.2019 на суму 29 500,00 грн, а також стягнути судові витрати по справі.

Заочним рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 03 червня 2026 року, ухваленим у справі за вищезазначеним позовом, заявлені вимоги позивача задоволено частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 24 500 (двадцять чотири тисячі п`ятсот) гривень заборгованості за кредитним договором №2557695 від 11 листопада 2019 року, з яких:10 000 (десять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1 000 (одна тисяча) гривень - заборгованість за комісією; 6 644 (шість тисяч шістсот сорок чотири) гривні понесених витрат на професійну правничу допомогу;судовий збір в сумі 2211 (дві тисячі двісті одинадцять) гривень 12 копійок; у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 5 000 (п`ять тисяч) гривень заборгованості за штрафами/пенею за кредитним договором №2557695 від 11 листопада 2019 року - відмовлено.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 08.07.2026 вказане рішення скасоване за заявою відповідача ОСОБА_1 , справа призначена до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду додаткові пояснення у справі, у яких позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні повністю. На обгрунтування заперечень посилається на те, що надані позивачем документи на підтвердження факту укладення 11.11.2019 кредитного договору не містять відомостей про дату і точний час підписання договору кредитодавцем, наявна в матеріалах справи анкета-заява та роздруківка тексту кредитного договору не підтверджують факту підписання договору відповідачем та не доводять належного проходження процедури укладення електронного правочину відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Крім того зазначає, що в матеріалах справи відсутні підтвердження банку або платіжної системи про зарахування коштів відповідачу; виписка з рахунку одержувача; документи щодо належності платіжної картки відповідачу; документи, які підтверджують фактичне отримання та використання відповідачем кредитних коштів, докази того, що рахунок був відкритий на ім`я відповідача та що він мав можливість розпоряджатися перерахованими коштами. Позивач не довів, що картковий рахунок, на який нібито були перераховані кошти, належав саме відповідачу на момент здійснення платежу. Також наголошує на відсутність доказів укладення 20.02.2020 договору факторингу та відступлення права грошової вимоги до відповідача, вважає неправомірним нарахування позивачем процентів та комісії за надання кредиту, а також вважає заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн неспівмірним до обсягу наданих адвокатом юридичних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

11.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2557695, який відповідач підписав електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора (а.с.9-11).

Відповідно до умов договору кредит надається в сумі 10 000,00 грн (п.1.2 договору); строком на 30 днів до 11.12.2019 (п.1.3, п.1.4 договору); комісія за надання кредиту - 1 000,00 грн (п.1.5.1 договору); проценти за користування кредитом - 4 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).

Згідно із п.2.2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4 договору, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 договору процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня, наступного за днем визначеним п.1.4, продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6 договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

У довідці щодо ідентифікації позичальника в системі ТОВ «Мілоан» зазначено, що ОСОБА_1 підписала Договір електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «V85565», який був відправлений позичальнику 11.11.2019 о 13:38:15 год на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.12).

У анкеті-заяві, складеній 11.11.2019 о 14:36:24.970000, зазначено персональні дані ОСОБА_1 та номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 12 на звороті-13).

Факт переказу грошових коштів відповідачу відповідно до умов кредитного договору №2557695 підтверджується копією платіжного доручення №3258264 від 11.11.2019 та довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 01.09.2026 (а.с.13 на звороті, 116).

20.02.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" уклали договір про відступлення прав вимоги №47-МЛ, відповідно до якого ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №2557695 від 11.11.2019 (а.с.15 на звороті-22).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 10.09.2025 до договору про відступлення прав вимоги №47-МЛ, ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2557695 від 11.11.2019 в сумі 29 500,00 грн (а.с.23 на звороті).

Згідно виписки з особового рахунку станом на 14.04.2026 загальна заборгованість відповідача за кредитним договором №2557695 від 11.11.2019 становить 29 500,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 13 500,00 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 1 000,00 грн - заборгованості за комісією; 5 000,00 грн заборгованості за штрафами/пенею (а.с.15).

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд також виходить з наступного.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З кредитного договору №2557695 від 11.11.2019 вбачається, що він підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «V85565», що підтверджується довідкою ТОВ Мілоан» від 10 вересня 2025 (а.с.12). Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника та її персональні дані.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки підлягають виконанню.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, договір укладений сторонами в електронній формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч.12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктами 6 та 12 статті третьої Закону України «Про електронну комерцію» визначено такі поняття: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому позичальник через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала Анкету-заяву на отримання кредиту №2557695, надавши персональні дані (а.с.12 на звороті-13), після чого позикодавець 11.11.2019 о 13:38:15 надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор «V85565» у вигляді sms-коду, який заявник використала для підтвердження підписання договору чим підтвердила факт свого волевиявлення на укладення договору в електронній формі.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що договір підписаний сторонами у визначений законом спосіб.

Також відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження доводів неукладеності договору, визнання правочину (кредитного договору №2557695 від 11.11.2019) недійсним.

Факт переказу грошових коштів відповідачу відповідно до умов кредитного договору №2557695 підтверджується копією платіжного доручення №3258264 від 11.11.2019 та інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 01.09.2026 (а.с.13 на звороті, 116).

Згідно вищезазначеної інформації АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260827/37888-БТ від 01.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку здійснено зарахування коштів на суму 10 000,00 грн за період з 11.11.2019 по 18.11.2019.

Таким чином, доводи відповідача щодо неукладеності договору та неотримання кредитних коштів спростовуються матеріалами справи.

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із даним позовом, суд зауважує наступне.

Згідно із п.12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

Згідно із п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачено виключення з ЦК України пункту 19 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення», згідно якого перебіг позовної давності був зупинений на період дії воєнного стану в Україні. Закон набрав чинності 04 вересня 2025 року.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява надійшла до Нововолинського міського суду Волинської області 29.04.2026, тобто в межах строку позовної давності.

З урахуванням наведених норм закону, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору строк позовної давності застосуванню не підлягає.

Щодо доводів відповідача щодо переходу права вимоги до нового кредитора, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.02.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" уклали договір про відступлення прав вимоги №47-МЛ, відповідно до якого всі права вимоги були передані новому кредитору ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (а.с.15 на звороті-22). Передача прав вимоги зафіксована у акті приймання-передачі Реєстру боржників від 20.02.2020 до договору про відступлення прав вимоги №47-МЛ (а.с.22 на звороті). Вартість переданих прав вимоги склала 3 872 095,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №17678 від 20.02.2020 (а.с.23).

Таким чином, з 20 лютого 2020 року ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» стало новим кредитором та отримало право вимагати виконання зобов`язань від боржника за кредитним договором №2557695 від 11 листопада 2019 року.

При оцінці наданих позивачем доказів щодо розрахунків заборгованості за кредитним договором №2557695 від 11.11.2019, та доводів відповідача, викладених у письмових поясненнях, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до умов Договору: сума кредиту 10 000,00 грн (п.1.2 договору); кредит надається строком на 30 днів до 11.12.2019 (п.1.3, п.1.4 договору); комісія за надання кредиту - 1 000,00 грн (п.1.5.1 договору); проценти за користування кредитом - 4 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, тип процентної ставки - фіксована (п.1.5.2 договору) (п.1.5.2).

Згідно із п.2.2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4 договору, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 договору процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня, наступного за днем визначеним п.1.4, продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6 договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду №444/9519/12 від 28 березня 2018 року, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Відповідно до ст.11, ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2026 року №552/672/23 викладено такі висновки щодо застосування норм права: суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, тлумачення змісту умов кредитного договору №2557695 від 11.11.2019 дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків, тому у даних спірних правовідносинах підлягають застосуванню положення ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про стягнення відсотків за кредитним договором №2557695 від 11.11.2019 в межах погодженого строку кредитування в пункті 1.3 договору і в анкеті-заяві на кредит - 30 днів.

Таким чином, суд вважає, що строк кредитування складає з 11.11.2019 по 10.12.2019, тобто 30 днів, процентна ставка 1,5% в день, відповідно до чого заборгованість за відсотками складає: 10 000,00 грн (тіло кредиту) х 1,5% (відсоткова ставка в день) х 30 календарних днів = 4 500,00 грн.

Щодо твердження відповідача щодо безпідставності нарахування комісії за користування кредитом суд робить наступні висновки.

Відповідно до п.1.5.1 договору сторони погодили, що за надання кредиту нараховується комісія в сумі 1 000,00 грн , за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно із п.2.2.1 договору позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту у розмірі, зазначеному в п.1.5.1 договору.

Відповідно до п.1.4 договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 11.12.2019.

Згідно із п.2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п.1.4 договору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Таким чином, в межах заявлених позовних вимог до стягнення з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" підлягає 10 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 4 500,00 грн заборгованості за відсотками, 1 000,00 грн заборгованості за комісією, всього на суму 15 500,00 грн за кредитним договором №2557695 від 11 листопада 2019 року.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 000,00 грн заборгованості за штрафами/пенею за кредитним договором №2557695 від 11 листопада 2019 року суд зауважує наступне.

Відповідно до п.4.1 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник починаючи з дня, наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 договору, з урахуванням угод про продовження строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2,0% від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50% від загальної суми кредиту, одержаного позичальником за цим договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру, визначеного цим пунктом.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 000,00 грн заборгованості за штрафами/пенею за кредитним договором №2557695 від 11 листопада 2019 року слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження надав договір про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року №0107, акт надання послуг №21810 від 14.04.2026, детальний опис наданих послуг від 14.04.2026 (а.с.27, 28).

Відповідач у заяві просить зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує складність справи, час витрачений представником позивача для підготовки і подання позову, та виходячи із принципів реальності, необхідності та розумності витрат, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00 грн, які підлягають стягненню, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача в користь позивача.

Згідно із ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1 399,00 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду (а.с.6), та 2 101,60 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с.27, 28), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 89, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 15 500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень заборгованості за кредитним договором №2557695 від 11 листопада 2019 року, з яких:10 000 (десять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1 000 (одна тисяча) гривень - заборгованість за комісією.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 2 101 (дві тисячі сто одна) гривня 60 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнутиз ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ" судовий збір в сумі 1399 (одна тисяча триста дев`яносто дев`ять) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів, 79018.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ