Ухвала суду № 139864322, 17.09.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3566/26

Провадження № 1-кп/159/550/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у поверненні обвинувального акта

17 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62026000000000569 від 28.05.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,

у с т а н о в и в:

09.06.2026 до суду надійшов складений старшим слідчим в особливо важливих справах ГСУ ДБР ОСОБА_6 та затверджений прокурором першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62026000000000569 від 28.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364. ч.1 ст.366 КК України.

На підставі обвинувального акту призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору (а.с.115), де навів перелік недоліків обвинувального акту, які на його думку, виключають можливість призначення справи до судового розгляду:

1) зазначив, що всупереч вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт містить два взаємовиключних твердження про момент виникнення у ОСОБА_4 умислу на вчинення кримінального правопорушення, а саме на арк 9 обвинувального акту використане формулювання «у невстановлений досудовим розслідуванням день, але не пізніше 20.02.2019», а на арк 14 формулювання «у невстановлений досудовим розслідуванням день, але не 20.02.2019».

2) має місце суперечність між датою виникнення умислу на вчинення кримінальних правопорушень за ч.2 ст.364 КК України та ч.1 ст.366 КК України, а саме: за версією обвинувачення умисел на вчинення злочину за ч.2 ст.364 КК України виник у «невстановлений день, але не 20.02.2019» (арк 11 обвинувального акту), а на вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.366 КК України «того ж дня, тобто 20.02.2019» (арк 16 обвинувального акту).

3) захисник вказує на відсутність опису способу вчинення діяння, яке становить центральну ланку інкримінованих правопорушень, зокрема на переконання захисника, використовуючи фразу « ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, та у невстановлений час одержав від ОСОБА_8 заздалегідь виготовлені редаговані за допомогою програми графічного редактора цифрові фотографії» сторона обвинувачення не визначає у який спосіб, де і коли були передані такі фото (особисто, через посередника, засобами електронного зв`язку чи на матеріальних носіях), чим позбавляє сторону захисту можливості спростувати такі припущення.

4) обвинувальний акт використовуючи формулювання «діяв в інтересах третіх осіб, замовників товару, з метою одержання неправомірної вигоди іншими особами» не конкретизує розмір неправомірної вигоди, особу, яка отримала неправомірну вигоду та особу, в інтересах якої вчинялись неправомірні дії, не визначає мету одержання неправомірної вигоди як обов`язковий елемент складу кримінального правопорушення за ч.2 ст.364 КК України.

5) крім того, захисник звертає увагу суду на використання в обвинувальному акті чорнових записів, таких як фраза на арк 14 «звідки ми це знаємо», що на його переконанням є самостійною ознакою невідповідності процесуального документа вимогам ст.291 КПК України.

Заслухавши прокурора, ознайомившись із письмовими запереченнями, перевіривши матеріали обвинувального акта, суд дійшов такого висновку.

Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Обвинувальний акт в силу ч. 4 ст.110 КПК України є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України та містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Частиною 4 ст.291 КПК передбачено, що до обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Метою повернення обвинувального акту прокурору є усунення недоліків, які істотно впливають на реалізацію стороною захисту своїх прав і обов`язків, або усунення недоліків, які вочевидь позбавляють обвинувальний акт юридичної сили процесуального документа.

Приводом для повернення обвинувального акту може стати не будь-яке формальна невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка реально перешкоджає призначенню судового розгляду.

У цій справі суд не встановив істотних порушень кримінального процесуального закону, які зумовили би повернення обвинувального акту.

За змістом обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію.

Об`єктивне існування перелічених в обвинувальному акті обставин є предметом перевірки на стадії судового розгляду справи за результатами дослідження доказів на їх підтвердження чи спростування.

Кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, в тому числі у бік збільшення, повертати за наслідками підготовчого засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 273/1053/17).

Процесуальний закон містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. ст. 338 - 340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).

За будь-яких умов лише на стадії розгляду справи по суті суд отримує процесуальне право і можливість проаналізувати правильність і доведеність пред`явленого обвинувачення. У разі негативної відповіді на перелічені у статті 368 КПК України питання суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Повернення обвинувального акта прокурору не є способом виправлення недоліків досудового розслідування, оскільки останнє вже завершено і з поверненням обвинувального акту не відновлюється.

Тому посилання сторони захисту на невизначення органом досудового розслідування обов`язкових елементів суб`єктивної чи об`єктивної сторони інкримінованих кримінальних правопорушень, можуть бути оцінені судом лише під час судового розгляду справи по суті.

Що стосується неузгодженості дат вчинення кримінальних правопорушень, то відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні, між іншим, підлягають доказуванню час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.

Тому, дата вчинення злочину впливає на встановлення фактичних обставин кримінального провадження.

Однак, суд вважає, що використане слідчим формулювання «у невстановлений досудовим розслідуванням день, але не пізніше 20.02.2019», «у невстановлений досудовим розслідуванням день, але не 20.02.2019» є опискою, яка може бути усунута у подальшому, та жодним чином не впливає на можливість призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Також не впливає на можливість суду розпочати судовий розгляд та не обмежує прав обвинуваченого на захист помилково залишена в тексті обвинувального акту фраза із черновими записами «звідки ми це знаємо». Дотримання культури ділового мовлення та оформлення процесуальних документів належить до сфери персональної відповідальності слідчого і прокурора в межах дисциплінарних проваджень.

Ураховуючи наведене, суд відхиляє клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись статтями 291,314 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №62026000000000569 від 28.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364. ч.1 ст.366 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 18.09.2026.

ГоловуючийОСОБА_1