Рішення № 139863845, 18.09.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1393/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , яка заповітів на своє майно не складала і спадкування відбувалось за законом. Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ), яка належала їй як власнику відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 10.03.1980 року. Інша 1/2 частина вказаного житлового будинку належала батькові позивача - ОСОБА_3 відповідно до вищевказаного свідоцтва.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок від 05.06.2026 року, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 складається з: літ. А житловий будинок (загальною площею 74,1 кв. метра, житловою площею 38,2 кв. метра), літ. Б- кухня, літ. В- сарай, літ. Г- вбиральня, літ. Д сарай, № 1-2 надвірні споруди.

На протязі 6-місяців з часу відкриття спадщини в нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалась.

Після смерті ОСОБА_2 вищевказане нерухоме майно відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України успадкував батько позивача - ОСОБА_3 , оскільки був зареєстрований та фактично проживав з нею за однією адресою, вступив у володіння і в управління спадковим майном, однак право власності на спадкове майно ОСОБА_3 належним чином не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ).

На протязі 6-місяців з часу відкриття спадщини позивач звертався в державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, була відкрита спадкова справа. Оскільки правовстановлюючі документи на нерухоме майно відсутні, то оформити право власності в нотаріальному порядку він не може.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частках по 1/2 частині кожному, а після смерті ОСОБА_2 в цілому ОСОБА_3 ;

-визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А житловий будинок (загальною площею 74,1 кв. метра, житловою площею 38,2 кв. метра), літ. Б- кухня, літ. В- сарай, літ. Г- вбиральня, літ. Д сарай, № 1-2 надвірні споруди згідно спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без її участі та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, просив справу розглянути без участі їх представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Шлюб ОСОБА_3 , 1930 року народження та ОСОБА_4 , 1932 року народження, був зареєстрований 04.02.1953 року Кілійським Рай ЗАГС Ізмаїльської області, що підтверджуєтсья свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 24.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12.07.1956 року Кілійським Рай бюро ЗАГС Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , актовий запис № 223.

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 10.03.1980 року, виданого Кілійським міськвиконкомом вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Кілійської міської Ради депутатів трудящихся № 3 від 17.01.1980 року.

Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 31.03.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 118.

Згідно будинкової книги, вбачається, що разом з нею проживав та був зареєстрований ОСОБА_3 .

Відповідно до повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори за вих. № 952/01-16 від 10.08.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 06.09.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 214.

20.01.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Кілійської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що у разі, якщо право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про належність житлового будинку АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частках по 1/2 частині кожному, а після смерті ОСОБА_2 в цілому ОСОБА_3 .

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять, усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Не підлягає задоволенню вимога спадкоємця про визнання за ним права власності на самочинно зведені спадкодавцем будівлі, або споруди, оскільки згідно ч. 2 ст. 376 УК України останній не може набути права власності на таке майно.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частках по 1/2 частині кожному, а після смерті ОСОБА_2 в цілому ОСОБА_3 .

Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А житловий будинок (загальною площею 74,1 кв. метра, житловою площею 38,2 кв. метра), літ. Б- кухня, літ. В- сарай, літ. Г- вбиральня, літ. Д сарай, № 1-2 надвірні споруди згідно спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков