Ухвала суду № 139863743, 18.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38210/26

Провадження № 1-кс/947/14001/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 його захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівка, Арцизького району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працевлаштованого лікарем урологом відділення урології та трансплантології стаціонарного сектору Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 10» Одеської міської ради, раніше не судимий,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

17 вересня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026160000000695 від 24.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інші кримінальні правопорушення;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на завищену кваліфікацію дій підозрюваного, офіційне працевлаштування підозрюного, позитивно характеризується, має незначний дохід. У зв`язку з цим просив застосувати домашній арешт або мінімальний розмір застави.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

17.09.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 369-2 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що установлено, що наприкінці червня 2026 року громадянин ОСОБА_7 звернувся за медичною консультацією до ОСОБА_4 лікаря-уролога відділення урології та трансплантології Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 10» Одеської міської ради (далі КНП «МКЛ № 10» ОМР), що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського, буд. 61-А.

Під час огляду та вивчення медичної документації ОСОБА_7 у лікаря ОСОБА_4 , який є обізнаним із порядком проходження медичних оглядів та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення групи інвалідності, виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 для себе та третіх осіб за здійснення впливу на прийняття рішення членами експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

У подальшому, 14 липня 2026 року, перебуваючи у своєму робочому кабінеті в КНП «МКЛ № 10» ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського, буд. 61-А, ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 повідомив останньому про наявність у нього особистих зв`язків серед службових осіб медичних установ м. Одеси та запевнив, що сприятиме в завантаженні необхідних медичних документів до Електронної системи охорони здоров`я та отриманні 3-ої групи інвалідності. При цьому ОСОБА_4 проінструктував ОСОБА_7 щодо необхідності надання медичних досліджень, залучення сімейного лікаря та проходження відповідної підготовки.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_7 , що здійснюватиме вплив на членів експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради (далі КНП «МКЛ № 11» ОМР) що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 38, які уповноважені на прийняття рішень про встановлення групи інвалідності. За такий вплив та забезпечення прийняття позитивного рішення про встановлення ОСОБА_7 . 3-ї групи інвалідності ОСОБА_4 висловив пропозицію та узгодив із ОСОБА_7 передачу неправомірної вигоди у загальному розмірі 6 000 доларів США для себе та третіх осіб.

В подальшому 11 серпня 2026 року близько 15 год 38 хв., під час особистої зустрічі у своєму робочому кабінеті в КНП «МКЛ № 10» ОМР, ОСОБА_4 , діючи на виконання злочинного умислу, переглянув надані ОСОБА_7 оригінали та копії медичних документів та надав роз`яснення щодо порядку їх подання до КНП «МКЛ № 1» ОМР. Зокрема, ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 детальні інструкції щодо необхідності проходження додаткових консультацій у профільних лікарів для штучного формування медичної історії та отримання фіктивних діагнозів і висновків, а також детально проінструктував його стосовно алгоритму дій під час подачі та завантаження цих документів через Електронну систему охорони здоров`я. Крім того, ОСОБА_4 запевнив, що у разі виникнення штучних перешкод або відсутності вільних дат у електронній черзі ОСОБА_7 має негайно повідомити його, а він у свою чергу за допомогою своїх зв`язків вирішить питання щодо негайного відкриття черги. Також ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 інструкції щодо симуляції та удавання фіктивних симптомів захворювання під час майбутнього проходження співбесіди з членами експертної команди з оцінювання функціонування особи.

Надалі, діючи на виконання злочинного умислу, ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 прямі вказівки та інструкції щодо необхідності проходження консультацій у профільних лікарів та проходження необхідних обстежень для штучного формування медичної документації та отримання фіктивних діагнозів і медичних висновків, які б надавали формальні підстави для встановлення групи інвалідності. Реалізуючи вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 пройшов серію узгоджених консультацій у лікарів КНП «МКЛ № 10» ОМР та отримав медичні документи з фіктивними показниками стану здоров`я для подальшого їх внесення до Електронної системи охорони здоров`я.

Так, 13 вересня 2026 року, за безпосереднього сприяння та інструктажу ОСОБА_4 , сформований пакет медичних документів ОСОБА_7 було успішно внесено сімейним лікарем до електронної системи охорони здоров`я та скеровано на розгляд експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «МКЛ № 1» ОМР.

В подальшому, 16 вересня 2026 року приблизно о 12 год. 40 хв., після проведення очного розгляду справи експертною командою з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та прийняття рішення про встановлення групи інвалідності, ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні КНП «МКЛ № 10» ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського, буд. 61-А, передав ОСОБА_4 раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 6 000 доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 16.09.2026 становить 44,639 грн за 1 долар США, тобто еквівалентно 267 834 гривням).

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-заявою від 24.06.2026, ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення.

-протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 24.06.2026, 12.08.2026, 28.08.2026, 01.09.2026, 04.09.2026 , 09.09.2026 та 16.09.2026 який в своїх показах вказує на протиправну діяльність ОСОБА_4

-протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 16.09.2026;

-протоколом обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського, 61а (приміщення КНП «МКЛ № 10» ОМР) в ході якого вилучено імітаційні засоби у вигляді купюр номіналом 100 доларів США у кількості 58 штук, та 7 купюр номіналом 100 доларів США, та мобільний телефон ОСОБА_4

-протоколом обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 38 (консультативно-діагностичного відділення № 1 КНП «МКЛ № 1» ОМР) в ході якого вилучено 2 мобільний телефони та флеш носії з аудіо записом.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інші кримінальні правопорушення;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких корупційних, що передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя враховує, що у разі визнання винним ОСОБА_4 у вчиненні корупційного злочину до нього не можливе застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

Крім того, зазначений ризик підвищений самою специфікою інкримінованого злочину.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Зазначений ризик підвищений тим, що підозрюваному відомий заявник у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.

3.7. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які наразі встановлюються органом досудового розслідування, в тому числі офіційну документацію, чорнові записи та речові докази, що стосуються подання, підготовки до оформлення необхідних документів для сприяння в оформленні інвалідності та організації проходження оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_7 ..

3.8. Щодо інших ризиків

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.

3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.10. Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

3.11. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Крім того, відповідно до рішення КСУ № 9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026 року значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою.

Застава повинна бути достатньо значною, щоб мотивувати підозрюваного виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, але не настільки високою, щоб фактично позбавити людину можливості скористатися альтернативою триманню під вартою.

При цьому рішення не може бути довільним суд зобов`язаний детально обґрунтувати, чому саме необхідно відступити від загальних меж.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного, його фінансову спроможність, оцінивши його легальні доходи й активи, ураховуючи розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також наявність осіб, які перебувають на його утриманні, на переконання слідчого судді, застава 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірним для нього. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися зі свідками кримінального провадження;

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 листопада 2026 року включно з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком до 13 листопада 2026 року включно включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися зі свідками кримінального провадження;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1