Ухвала суду № 139863542, 18.09.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

18.09.2026

Справа № 494/2536/25

Провадження № 4-с/494/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Серебрійської Юлії Олександрівни у виконавчому провадженні № 81720369, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії приватного виконавця, в якій просить визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця щодо не зняття арешту з пенсійного рахунку НОМЕР_1 , зобов`язати приватного виконавця скасувати арешт НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» в частині зарахування пенсії по інвалідності з дитинства.

Перевіривши матеріали скарги, суддя дійшов висновку про її повернення скаржнику з таких підстав.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 448 ЦПК України скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Таким чином, положенням ч. 3 ст. 448 ЦПК України встановлено вимоги до змісту скарги, яка, серед іншого, повинна містити: ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (п. 5 ч. 3 ст. 448).

Ідентифікатор доступу для повного доступу до інформації про виконавче провадження - це унікальний код, який міститься в постанові про відкриття виконавчого провадження. Він складається з комбінації цифр і букв. Цей ідентифікатор надає сторонам виконавчого провадження (тобто особам, які беруть участь у справі) можливість ознайомитися з усіма документами та інформацією, що стосуються цього провадження.

ОСОБА_1 у тексті скарги не зазначено ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження

Наведене позбавляє суд можливості перевірити відомості про виконавче провадження, в якому вчинялись дії, що є предметом оскарження.

При цьому суддя зауважує, що достовірні дані ідентифікатора доступу зазначені у постанові державного виконавця, копію якої також не долучено до скарги. Також не має інформації у скарзі про дату винесення постанови про накладення арешту на рахунок скаржника.

Враховуючи викладене, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 448 ЦПК України, скаржником факично не надано ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження, що позбавляє суд можливості перевірити відомості про виконавче провадження, в якому приватним виконавцем вчинялись дії, що є предметом оскарження.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду.

Керуючись ст. 448, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Серебрійської Юлії Олександрівни у виконавчому провадженні № 81720369, - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Суддя Панчишин А.Ю.