Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 481/937/26
Провадж.№ 2/481/748/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
18 вересня 2026 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої по справі судді Васильченко-Дриги Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Войцеховської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Кукси Карини Олександрівни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
08.07.2026 року представником позивача ТОВ «Юніт Капітал» Куксою К.О. сформовано в системі "Електронний суд" позовну заяву та подано до суду позов до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №2417397 від 05.07.2025 року в розмірі 33350,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу 7000,00 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 05.07.2025 року ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №2417397 у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора Е642. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в сумі 8000,00 грн. Проте, у подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 11500,00 грн. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №2417397 від 05.07.2025, становить 39100,00 грн., яка складається з наступного: 11500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 21850,00 грн. - заборгованість по процентах; 5750,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями. Однак, позивач вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляє, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 33350,00 грн. 27 січня 2026 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №27012026, згідно якого ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в позові прохав про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений.
При таких обставинах суд постановив провести, на підставі вимог ст. 281 ЦПК України, заочний розгляд справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, а відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про часткове задоволення позову з наступних підстав.
05.07.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №2417397 у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора Е642, за яким товариство надало ОСОБА_1 , кредит в сумі 8000,00 грн., на платіжну картку НОМЕР_1 , строком на 360 днів, процента ставка 1% в день.
Відповідно до довідки ТОВ «ПейТек» про успішність операцій, згідно договору №01042024-2 від 2024-04-01 укладеного з ТОВ «ПейТек» та ТОВ «Селфі кредит» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ ТОВ «ПейТек» на платіжну картку 4149629370567943 у сумі 8000,00 грн.
11.07.2025 року додатковою угодою до договору №2417397 від 05.07.02025 року сторони домовились збільшити суму кредиту на 3500,00 грн., після чого загальна сума кредиту складає 11500,00 грн.
Відповідно до довідки ТОВ «ПейТек» про успішність операцій, згідно договору №01042024-2 від 2024-04-01 укладеного з ТОВ «ПейТек» та ТОВ «Селфі кредит» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ ТОВ «ПейТек» на платіжну картку 4149629370567943 у сумі 3500,00 грн.
Згідно витребуваної судом інформації з АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що в банку на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку було зарахування коштів в сумі 8000,00 грн. за період 05.07.2025-10.07.2025 та в сумі 3500,00 грн. за період 11.07.2025-16.07.2025.
27 січня 2026 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №27012026, згідно якого ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача.
Згідно реєстру прав вимоги до договору факторингу №27012026 від 27 січня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 39100,00 грн., яка складається з наступного: 11500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 21850,00 грн. - заборгованість по процентах; 5750,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.
Позивач вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляє, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 33350,00.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором №2417397 від 05.07.2025 у розмірі 33350,00 грн., яка складається з наступного: 11500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 21850,00 грн. - заборгованість по процентах.
За нормою ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.
Частина 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст.1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
Згідно з ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи(боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1ст.81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1ст.89 ЦПК України).
При цьому, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1ст.82 ЦПК України).
За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 належним чином умов кредитного договору №2417397 від 05.07.2025 не виконує, кредит в установлені строки його повернення не повернув, та враховуючи, що ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вище вказаними кредитними договорами на загальну суму 33350,00 грн., відповідач так і не сплатив дані кошти позивачу, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, вирішуючи питання про розподіл витрат, суд враховує, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, 3 ст.133 ЦПК України).
У відповідності до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.141 ЦПК).
Судом досліджені матеріали справи, зокрема, надані стороною позивача документи щодо надання правової допомоги, а саме: договір №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026, додаткова Угода №25771534906 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та розумності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судовий збір, за правилами ч.1 ст.141 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, згідно ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ч.1,2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Зокрема, у відповідності до ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
На підставі ст.141 ЦПК України суд вважає, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача, а саме: судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Керуючись 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263, 265, 274, 280-284 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №2417397 від 05.07.2025 року в розмірі 33350 (тридцять три тисячі триста п`ятдесят) гривень 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп. та судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА
Судове рішення № 139863165, Новобузький районний суд Миколаївської області було прийнято 18.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 481/937/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: