Вирок № 139862694, 17.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31301/26

Провадження № 1-кп/127/827/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 42026022420000069 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 НГ України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 у порушення норм законодавства України учинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України, у невстановлені у ході проведення досудового розслідування час, день та місці але не пізніше 07.04.2026, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, придбав у невстановлений у ході проведення досудового розслідування спосіб та у невстановленому на даний час місці бойові припаси, а саме оборонні осколкові ручні гранати типу «РГО» та підривачі (запали) «УДЗ», які у подальшому незаконно зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці.

Надалі ОСОБА_4 , будучи зареєстрованим у месенджері «Telegram» (група « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») під нік-неймом « ОСОБА_6 », користуючись номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 , 07.04.2026, у більш точний час, який досудовим розслідуванням не встановлено, під час листування з ОСОБА_7 , який був залучений до проведення контролю за вчиненням злочину, домовився про незаконний збут бойових припасів за грошову винагороду.

У подальшому, 23.04.2026 о 09 год 48 хв, ОСОБА_4 діючи на виконання попередніх домовленостей про збут бойових припасів, незаконно переніс 8 оборонних осколкових ручних гранат типу «РГО» та 8 підривачів (запалів) типу «УДЗ» до відділення № 2 ТОВ «Нова пошта», розташованому за адресою: вул. Леонова, 4 м. Чугуїв Харківської області, де здійснив незаконний збут бойових припасів ОСОБА_7 , залученому до проведення контролю за вчиненням злочину, шляхом поштового відправлення вказаних боєприпасів за № 59 ТТН 0016 3325 1132 на ім`я ОСОБА_7 - відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», розташованому за адресою: селище Піщанка вул. Центральна, 73 Вінницької області.

Далі ОСОБА_7 25.04.2026, після отримання поштового відправлення, перерахував грошові кошти в загальній сумі 6042 (шість тисяч сорок дві гривні) на банківську картку № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_4 .

Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_4 , будучи зареєстрованим у месенджері «Telegram» (група « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») під нік-неймом « ОСОБА_6 », користуючись номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 , 11.05.2026, у більш точний час, який досудовим розслідуванням не встановлено, під час листування з ОСОБА_7 , який був залучений до проведення контролю за вчиненням злочину, домовився про незаконний збут бойових припасів, а саме 20 оборонних осколкових ручних гранат типу «РГО», за грошову винагороду.

У подальшому, 12.05.2026 о 18 год 30 хв, ОСОБА_4 , діючи на виконання попередніх домовленостей про збут бойових припасів, незаконно переніс 20 гранат типу «РГО» та 20 підривачів (запалів) типу «УДЗ» до відділення № 12 ТОВ «Нова пошта», розташованому за адресою: вул. Бучми, 1 м.Харків, де здійснив незаконний збут бойових припасів ОСОБА_7 , залученому до проведення контролю за вчиненням злочину, шляхом поштового відправлення ТТН № 59 0016 4959 0986 на ім`я ОСОБА_7 - відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», розташованому за адресою: селище Піщанка вул. Центральна, 73 Вінницької області.

Далі ОСОБА_7 14.05.2026, після отримання поштового відправлення, перерахував грошові кошти в сумі 14 640 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок гривень) на банківську картку № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_4 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим йому злочином, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодився з кваліфікацією його дій. Також повідомив, що грошові кошти отримані від реалізації бойових припасів витратив на облаштування бойової позиції, про вчинене щиро шкодує.

Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз`яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення злочину, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та визначені обвинуваченням обставини його вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення); ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (відповідно до статті 12 КК України відноситься до тяжких злочинів); особливості й обставини його вчинення; особу обвинуваченого (раніше не судимий, військовослужбовець, відповідно до службової характеристики характеризується позитивно, брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, нагороджений медаллю № 473 «За оборону Харківщини», нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою нагрудним знаком «За доблесну службу», нагороджений нагрудним знаком «Єдність перемагає», двічі нагороджений грамотами за сумлінне виконання службових обов`язків, продовжує навчатися на 3 курсі заочної форми навчання Сумського національного аграрного університету, згідно характеристики з навчального закладу характеризується позитивно).

При призначенні ОСОБА_4 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Щире каяття проявилося у визнанні обвинуваченим факту вчинення кримінального протиправного діяння, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень полягає в тому, що в момент затримання обвинувачений відразу ж зізнався у вчиненому та повідомив про всі обставини вчинення цих кримінальних правопорушень.

Обставини, передбачені статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

За вищевикладених обставин, враховуючи дані що характеризують особу обвинуваченого, проаналізувавши його поведінку, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, суд дійшов переконання, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції частини статті, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Міністерство оборони України, враховуючи законодавчу можливість звільнення від відбування покарання військовослужбовців, визначило і затвердило наказом від 17.09.2020 № 337 Порядок здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

Також ст. 14 КВК України визначено, що військові частини здійснюють контроль за поведінкою засуджених військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців командирами військових частин (ч. 1 ст. 163 КВК).

Таким чином, в разі встановлення порушення особою, звільненою від відбування покарання, покладених на неї обов`язків такі питання можливо вирішити в порядку виконання вироку.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Початок іспитового строку обвинуваченому необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.

Відповідно до протоколу затримання від 09.06.2026, ОСОБА_4 було затримано 09.06.2026.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування призначеного ОСОБА_4 покарання, строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні в період часу з 09.06.2026 року до 11.06.2026 року (включно), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 в межах даного кримінального провадження ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі 127/20263/26 від 10.06.2026 було обрано тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 266 240 грн.

Згідно повідомлення з ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 звільнено 11.06.2026, у зв`язку із внесенням застави, відповідно до квитанції № 239592867 від 10.06.2026, на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 встановлений порядок повернення застави, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, оскільки запобіжний захід у вигляді застави останнім не був порушений, суд вважає, що застава у розмірі 266 240 гривень підлягає згідно з добровільною заявою заставодавця ОСОБА_8 (код платника НОМЕР_5 ) перерахуванню на підтримку Збройних Сил України (отримувач: військова частина НОМЕР_6 , рахунок: НОМЕР_7 , державна казначейська служба України, МФО 820172, призначення платежу: Благодійна допомога для підтримання обороноздатності, ККДБ 25020200.).

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 119 КПК України суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

В межах даного кримінального провадження було проведено експертизи на загальну суму 84719,36 грн: 1) №CE-19/102-26/8475-ВТХ від 18.05.2026, сума витрат становить 23105,28 грн; 2) №CE-19/102-26/11095-BTX від 18.06.2026, сума витрат становить 15403,52 грн; 3) №CE-19/102-26/11083-ВТХ від 15.06.2025, сума витрат становить 15403,52 грн; 4) №CE-19/102-26/11082-BTX від 11.06.2026, сума витрат становить 15403,52 грн, 5) №CE-19/102-26/11081-BTX від 08.06.2026, сума витрат становить 15403,52 грн.

Відтак, враховуючи матеріальний стан обвинуваченого пов`язаний на даний час з розглядом кримінального провадження, а також заслуги ОСОБА_4 перед Батьківщиною, його молодий вік, який з 2022 року став на захист держави та проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 НГ України, брав безпосередню участь у бойових діях на Харківському напрямку, наразі навчається у Сумському національному аграрному університеті, а також те, що застава внесена за нього в повному обсязі за добровільною згодою заставодавця буде перерахована на потреби ЗС України, як благодійна допомога, суд вважає за можливе повністю звільнити його від сплати процесуальних витрат на залучення експертів, компенсувавши їх за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

В той же час, підпунктом 17 пункту 9 «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним», затвердженого Постановою КМУ №1340 від 25.08.1998, зі змінами, встановлено, що військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання передаються Міноборони, МВС, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Державній прикордонній службі або СБУ. Передача здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65-67, 75, 76, 263 КК України, ст. 100, 124, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за засудженим ОСОБА_4 , на час проходження ним військової служби покласти на командира за місцем проходження військової служби.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання у виді позбавлення волі, строк попереднього ув`язнення з 09.06.2026 по 11.06.2026 (включно), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді застави.

Після набрання вироком законної сили відповідно до ст. 182 КПК України заставу, визначену ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2026 у справі № 127/20263/26, внесену 10.06.2026 за обвинуваченого ОСОБА_4 перерахувати на підтримку Збройних Сил України (отримувач: військова частина НОМЕР_6 , рахунок: НОМЕР_7 , державна казначейська служба України, МФО 820172, призначення платежу: Благодійна допомога для підтримання обороноздатності, ККДБ 25020200.)

Витрати на проведення судових експертиз у загальній сумі 84719 (вісімдесят чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн 36 коп. - компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.06.2026 по справі №127/20267/26 на майно, вилучене 09.06.2026 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на мобільний телефон «iPhone» 14 Pro».

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- 5 (п`ять) предметів ззовні схожих на гранати типу «РГО», які поміщено до спецпакету АВ 2013295 НПУ; 5 (п`ять) предметів ззовні схожих на гранати типу «РГО», які поміщено до спецпакету АВ 2013296 НПУ; 5 (п`ять) предметів ззовні схожих на гранати типу «РГО», які поміщено до спецпакету АВ 2013297 НПУ; 5 (п`ять) предметів ззовні схожих на гранати типу «РГО», які поміщено до спецпакету АВ 2013298 НПУ; металева ємність з заокругленими краями, яка схожа на заводське упакування з маркуванням на поверхні «УДЗ С 28-88» 20 шт. № 28, яка поміщена до спецпакету QYH 0174087 НПУ- конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України та передати для потреб Збройних Сил України;

- 1 (один) змив із поверхні корпусів предметів ззовні схожих на гранати «РГО», 1 (один) змив із поверхні металевої ємності з заокругленими краями, яка схожа на заводське упакування з маркуванням на поверхні «УДЗ С 28-88» 20 шт. № 28, 1 (одна) упаковка, в якій був загорнутий предмет ззовні схожий на корпус гранати «РГО», які упаковані до паперових конвертів НПУ знищити;

- 5 (п`ять) предметів ззовні схожих на підривники гранати типу «РГО», які поміщено до спецпакету АБ 002924 НПУ; 5 (п`ять) предметів ззовні схожих на підривники гранати типу «РГО», які поміщено до спецпакету АБ 002925 НПУ; 5 (п`ять) предметів ззовні схожих на підривники гранати типу «РГО», які поміщено до спецпакету АБ 002922 НПУ; 5 (п`ять) предметів ззовні схожих на підривники гранати типу «РГО», які поміщено до спецпакету АБ 002920 НПУ - конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України та передати для потреб Збройних Сил України;

- мобільний телефон марки «iPhone» 14 Pro» - повернути власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- DVD-диск із відеозаписом з камер спостереження під час оформлення відправлення за експрес накладною № 59001649590986 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя: