Постанова № 139862285, 14.09.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1902/26

провадження № 2-а/136/15/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа: Інспектор Відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Сидорук Юлія Костянтинівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом мотивуючи його тим, що 17.08.2026 він виїхав з будинку, в якому мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на мотоблоку до розташованого поряд поля (по польовій дорозі) для перевезення овочів. Посеред польової дороги, що розташована між вулицею Яровою та вулицею Миру його зупинили працівники поліції, а саме інспектор відділу поліції № 4 (м. Липовець) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції Сидорук Юлія Костянтинівна, та запропонувала пред`явити документи на транспортний засіб. Позивачем було пояснено, що це не транспортний засіб, а мотоблок який не має жодних документів крім інструкції з використання.

Не зважаючи на пояснення позивача, інспектор відділу поліції № 4 (м. Липовець) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції Сидорук Юлія Костянтинівна повідомила, що позивач порушив Правила дорожнього руху, оскільки керував мотоблоком «ZUBR» без державного номерного знаку та буксирував причіп, який не був зареєстрований в установленому законодавством порядку та склала постанову про накладення адміністративного по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі 17.08.2026 року серії ЕНА № 7734455 за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Позивач має посвідчення водія та знає правила дорожнього руху. Оскільки вказаний мотоблок не використовується позивачем в якості транспортного засобу на дорогах загального користування з твердим покриттям і на вулично-дорожній мережі (що підтверджується зокрема фактичним місцем зупинки мотоблоку на польовій дорозі, вказаним у вищевказаному фрагменті карти), а металева конструкція, що схожа на причіп і є фактично навісним обладнанням мотоблоку, яке відповідно також не підлягає державній реєстрації, тому застосування до нього відповідальності згідно ч. 6 ст. 121 КУпАП вважає неправомірним.

Згідно п. 1.10 Правил Дорожнього руху, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Позивач зазначає, що мотоблок «ZUBR» JR-Q79 - має широкий спектр застосування, залежно від навісного обладнання може використовуватися як тягач, культиватор, поливальна машина або як пристрій для прибирання снігу. За допомогою мотоблока також можна садити, підгортати, викопувати та перевозити картоплю. Двигун потужністю 10 к.с. здатний витримувати навантаження і обробити ділянку до 3 га. Підходить для обробки цілини, активна фреза подрібнює коріння в діаметрі до 5 см. Враховуючи вищевказане, мотоблок «ZUBR» JR-Q79, яким керував позивач, є роторним культиватором (мотоблоком).

Відповідно до ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні. Терміни та визначення», «мотоблоки» не відносяться до транспортних засобів, призначених для використання на автомобільних дорогах державного значення та не підлягають державній реєстрації. В підтвердження не віднесення мотоблока до транспортного засобу свідчать й ті факти, що діючим законодавством України не встановлено необхідності навчання мотоблоками, для його керування не видається посвідчення водія відповідної категорії, та він не підлягає державній реєстрації з видачею Свідоцтва і номерних знаків. Відтак, роторний культиватор «ZUBR» JR Q79 зазвичай не є транспортним засобом.

Відповідно до п. 30.1 ПДР України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), 4 митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Позивач звертає увагу суду на те, що системний аналіз вказаних положень законодавства свідчить про те, що «мотоблок», у разі використання його як транспортного засобу для перевезення вантажу або пасажирів (водія), повинен бути зареєстрований саме для його використання на автомобільних дорогах загальнодержавного значення. Водночас, позивач використовує вказаний мотоблок та т.зв. навісний інвентар, що схожий на причіп, для перевезення овочів або обробітку землі (городу) по польових дорогах.

Підсумовуючи позивач просить суд:

- визнати дії інспектора відділу поліції № 4 (м. Липовець) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Сидорук Юлії Костянтинівни протиправними;

- скасувати постанову інспектора відділу поліції № 4 (м. Липовець) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Сидорук Юлії Костянтинівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 7734455 від 17.08.2026 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП;

- провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП- закрити.

У відзиві на позовну заяву представник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Герман І.В. зазначила, що відповідно до п. 8 та п. 8-1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998р. № 1388: «Для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортного засобу, оформлення та видачі реєстраційних документів (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення їх на бланку) і присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої власник такого транспортного засобу або його уповноважений представник надають згоду володільцям персональних даних, які обробляються в державних реєстрах, базах даних, доступ до яких має МВС, на передачу до територіальних сервісних центрів МВС інформації (відомостей, даних) в обсягах і за змістом, необхідних для надання відповідних послуг або здійснення інших повноважень відповідно до цього Порядку, зокрема для перевірки поданих відомостей, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних, захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, про електронні довірчі послуги, електронний документообіг та порядків електронної інформаційної взаємодії. Відомості про фізичну особу, яка є власником транспортного засобу, фізичну особу, яка виявила бажання його придбати, та транспортний засіб, який є предметом договору, перевіряються за відповідними реєстрами та базами даних, визначеними п. 15 цього Порядку».

Відповідно до п. 3 р. ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом МВС України 06.11.2020р. №779: «До ЄДРТЗ уноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби».

Отже, у базах даних МВС наявна інформація щодо реєстрації транспортних засобів та посвідчень на право керування транспортними засобами.

Згідно п. 30.1. ПДР власники механічних ТЗ та причепів, мають зареєструвати чи перереєструвати ТЗ протягом 10 діб, в уповноваженому МВС (сервісному центрі) або провести відомчу реєстрацію, якщо це вимагається законом.

Відповідальність за керування транспортним засобом не перереєстрованим в установленому порядку протягом 10 днів, передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що при огляді відео запису з боді камери встановлено, що поліцейським зупинено ТЗ під керуванням ОСОБА_1 . Позивач керував мотоблоком Зубр, що буксирував причіп (саморобним який переобладнаний із сидінням) який не був зареєстрований в установленому порядку протягом 10 днів, що є порушенням п. 30.1. ПДР.

Згідно з чинним законодавством України, весь транспорт, який використовується на дорогах загального користування, підлягає обов`язковій реєстрації та має мати відповідні документи. До цієї категорії належать: автомобілі, мотоцикли та моторолери; трактори та самохідні сільгоспмашини (за умови, що вони експлуатуються на дорогах загального користування).

Сам по собі мотоблок (сільгоспмашина без обов`язкової реєстрації, застосовується для обробки землі та перевезення вантажів у межах господарства) не входить до цієї категорії, оскільки це малогабаритна сільгосптехніка. Але, на думку представника відповідача, мотоблок може бути визнаний засобом пересування у випадку використання на дорозі його разом із причепом (тобто якщо власник причіпляє до пристрою спеціальне обладнання для перевезення вантажів). В такому випадку, це вже як міні трактор і випадку після таких змін техніка підпадає під категорію самохідних машин, які підлягають реєстрації у відповідних органах і потребують наявності прав тракториста-машиніста. В даному випадку така техніка повинна бути зареєстрована відповідним чином, мати номерні знаки та управлятися водієм із правами тракториста. Тобто поставлена на облік в Україні як самохідна машина.

Представник відповідача наголошує на тому, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено суть вчиненого правопорушення та про подальше винесення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Жодних заяв, клопотань чи заперечень водій не висловлював. Після винесення оскаржуваної постанови водієві було доведено її зміст та вручено копію. На думку представника відповідача, вказані обставини спростовують доводи викладені у позовній заяві та підтверджують факт керування позивачем транспортним засобом, враховуючи і зокрема поведінку водія, реагування на запитання поліцейського та пред`явлення запитуваних поліцейським реєстраційних документів і страхового поліса.

Підсумовуючи представник відповідача просить суд залишити постанову серії ЕНА № 7734455 від 17.08.2026 по справі про адміністративне правопорушення без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 27.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано з Відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП, у якій було винесено постанову серії ЕНА № 7734455 від 17.08.2026 року.

03.09.2026 від Відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області надійшло відео з нагрудного відеореєстратора інспектора СРПП ВП № 4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції Ю. Сидорук до матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП - постанова серії ЕНА № 7734455 від 17.08.2026.

04.09.2026 від представника позивача адвоката Дажука С.М. надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

04.09.2026 від представника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву.

09.09.2026 ухвалою суду задоволено заяву представника позивача адвоката Дажука С.М. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

14.09.2026 від представника позивача адвоката Дажука С.М. надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

У судове засідання належним чином повідомлені позивач, відповідачі та третя особа не з`явились, своїх представників не направили, що не перешкоджає суду провести розгляд справи за їх відсутності на підставі поданих учасниками справи доказів.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до постанови серії ЕНА № 7734455 від 17.08.2026, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності зі законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.

Так, у постанові серії ЕНА № 7734455 від 17.08.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі зазначено, що 17.08.2026 о 11:48 у селі Пеньківка (Свердлівка), вулиця Миру, Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував мотоблоком «ZUBR», д.н.з. відсутній та буксирував причіп, який не був зареєстрований в установленому законодавством порядку протягом 10 днів з моменту придбання, чим порушив п.п. 30.1 ПДР України, а також на причепі були відсутні світлові сигнали, чим порушив вимоги п. 31.5 ПДР України 121 ч. 1 КУпАП, чим порушив п. 30.1 ПДР України керування водієм ТЗ не перереєстрованим в установленому порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Відповідно до п. 30.1 ПДР, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Як випливає зі змісту ч. 6 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1 , 133-1 , 133-2 , 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Окрім того, згідно п. 1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, в тому числі з врахуванням встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.

Згідно ч. 3 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Суд погоджується із доводами ОСОБА_1 стосовно того, що 17.08.2026 мотоблок «ZUBR» JR Q79 не використовувався ним в якості транспортного засобу на дорогах загального користування з твердим покриттям і на вулично-дорожній мережі. Дані обставини, зокрема, підтверджується і наданим на вимогу суду ВП № 4 Вінницького районного управління поліції у Вінницькій області відеозаписом з нагрудного відеореєстратора інспектора СРПП ВП № 4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції Ю. Сидорук, відповідно до якого 17.08.2026 позивач був зупинений працівниками поліції фактично на польовій дорозі.

Суд наголошує на тому, що мотоблок «ZUBR» JR Q79 яким керував ОСОБА_1 є засобом механізованої обробки ґрунту і реєстрації не підлягає, а також за конструкцією у ньому відсутній цілий ряд необхідних елементів наявних у транспортному засобі, зокрема стоп-сигнали, сигнали повороту, дзеркала заднього виду, номерні знаки, тощо, а наявність закріпленого до мотоблока причепа на транспортний засіб його не перетворює. Крім того посвідчення водія відповідної категорії для управління мотоблоком не потрібно.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1). У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач керуючи мотоблоком не являвся спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення визначеним ч. 6 ст. 121 КУпАП і не може бути підданий адміністративній відповідальності за вказаною частиною ст. 121 КУпАП, зважаючи на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнати неправомірними дії суб`єкта владних повноважень, в тому числі і визнавати складену постанову протиправною.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відсутність належних доказів з боку суб`єкта владних повноважень щодо доведеності правомірності винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу за ч. 6 ст. 121 КУпАП, є підставою для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову, з Головного управління Національної поліції в Вінницькій області, слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 245, 246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа: Інспектор Відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Сидорук Юлія Костянтинівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 7734455 від 17.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. - визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Вінницькій області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів із дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ