Рішення № 139861615, 02.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46749/25

Провадження № 2/761/5548/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Маковській Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джет Фрайчайзинг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2025 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», ТОВ «Джет Фрайчайзинг» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить суд стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. та витрати на отримання висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу у розмірі 4000 грн. та з ТОВ «Джет Фрайчайзинг» різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та сумою страхового відшкодування у розмірі 97 964,91 грн. та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн. Також просить здійснити розподіл судових витрат між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джет Фрайчайзинг» (код ЄДРПОУ 44232119).

Ухвалою від 06.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

24.03.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» про залучення до участі у справі ОСОБА_2 .

Також Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" подало відзив на позовну заяву, проти позову заперечувало в повному обсязі. Просить зробити розподіл судових витрат ПРАТ СК ВУСО за наслідками розгляду справи. Зазначило, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася о 22:40 за адресою м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 14 не є страховим випадком. Відповідач наголосив, що надана суду копія Постанови № 3032021 від 12.09.2024 року за ознаками ст. 125 КУпАП не відповідає вимогам ст. 77, 79 ЦПК України є неналежним та недостовірним доказом і не має прийматися судом для ухвалення судового рішення, а у копії протоколу, взагалі відсутнє прізвище особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, так, начебто випадково зам`ятий протокол саме на Графі №4 «Особа, щодо якої розглядається справа». Матеріальні збитки за наслідками ДТП визначено без дотримання вимого Договору добровільного страхування. Встановлено, що пошкоджений транспортний засіб Volkswagen ID.4, держ. номер НОМЕР_1 , було відновлено до огляду Страховиком, що не заперечується позивачем.

Разом з відзивом було подано клопотання представника відповідача про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з можливістю використання власних технічних засобів.

30.03.2026 до суду надійшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕТ ФРАНЧАЙЗИНГ" відзив на позовну заяву, яким просило позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕТ ФРАНЧАЙЗИНГ» залишити без задоволення. Визнати товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕТ ФРАНЧАЙЗИНГ» неналежним відповідачем у справі. Витребувати у позивача ОСОБА_1 належну копію Постанови № 3032021 від 12.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі з ідентифікацією особи правопорушника. Зазначає, що подія описана в позовній заяві не є страховим випадком в контексті Договору №19340172 комплексного добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами за «Ride-Protection» від 27 серпня 2022 року, використання електросамоката відбувалося поза межами сервісу (якщо взагалі таке мало місце) та поза сферою контролю Товариства, що виключає будь-яку відповідальність ТОВ «ДЖЕТ ФРАНЧАЙЗИНГ».

Представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» від 24.03.2026 року, та відповідь на відзив на позовну заяву ТОВ «Джет Фрайчайзинг» від 27.03.2026 року, якими просить прийняти їх та врахувати викладені пояснення суду (доводи, докази) при ухвалені рішення.

Ухвалою від 01.04.2026 клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» - Шиліна Володимира Анатолійовича про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - задоволено.

Залучено до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою від 01.04.2026 клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» - Шиліна Володимира Анатолійовичапро участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джет Фрайчайзинг» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено.

Вирішено проводити судові засідання у справі в режимі відеоконференції за участю представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» - Шиліна Володимира Анатолійовичаз можливістю використання ним поза межами приміщення суду власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua).

10.04.2026 до суду надійшли Заперечення на відповідь на відзив від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО».

07.05.2026 надійшло Клопотання про долучення копії Постанови № 3032021 від 12.09.2024 року про адміністративне правопорушення щодо ДТП від 07.08.2024 року, яка сталася о 22:40 за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 14, належної якості, з чіткими та повністю читабельними відомостями щодо особи правопорушника; відомості про виклик та явку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; рішення про адміністративне правопорушення; надання адвокату матеріали про адміністративне правопорушення для ознайомлення.

25.08.2026 від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

31.08.2026 від представника ОСОБА_1 надійшло заперечення на клопотання.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав просив задовольнти їх з підстав викладених в позові та інших заявах по суті справи.

Представники Відповідачів та третя особа в судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 07.08.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Volkswagen ID.4 CROZZ, д.н.з. НОМЕР_2 та електросамокатом JET номер 210238, власником якого є ТОВ "ДЖЕТ ФРАНЧАЙЗИНГ".

Управлінням патрульної поліції в місті Києві на місці ДТП, було складено Схему місця ДТП від 07.08.2024 та Довідку про дорожньо-транспортну пригоду № 3024221593945306.

В ході розслідування управлінням поліції встановлено, що електросамокатом JET номер 210238 керувала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до цього складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 3032021 від 12.09.2024.

Цивільно-правова відповідальність керувальника електросамоката JET номер 210238 на дату ДТП була забезпечена Договором комплексного добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами за програмою «Ride-Protection» № 19340172 від 27.08.2022 та Додатковою угодою №1 від 23.08.2023 року.

Згідно висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 897/08-24, складеного СОД ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку складає 147 964,91 грн. Вартість проведеної оцінки становить 4 000,00 грн.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).

Перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведений у частині першій статті 1187 ЦК України, не вичерпний (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Тлумачення статті 1187 ЦК України свідчить, що:

- джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди;

- використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна;

- для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

У Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 джерело зазначено: Будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За змістом частини другої статті 1188 ЦК України іншою особою, якій унаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки власники (володільці) транспортних засобів спільно завдали шкоди, є будь-яка третя особа. Вона може бути, зокрема, пішоходом або пасажиром транспортного засобу, від зіткнення із яким іншого транспортного засобу завдано шкоди. Іншою, ніж та, яка завдала шкоди, особою може бути і власник транспортного засобу, який передав право керування, а сам був пасажиром (див. пункт 187.3. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі №477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Разом з тим, згідно положеннями ч.1 ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент ДТП, Цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала електросамокатом (користувачем) та здійснила ДТП, застрахована ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», відповідно до Договору №19340172 комплексного добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами за «Ride-Protection» від 27 серпня 2022 року.

Позивачем були вчинені усі дії відповідно до даного договору щодо отримання виплати страхового відшкодування шкоди, завданої електросамокатом JET номер 210238. У виплаті страхового відшкодування шкоди відмовлено.

Суд вважає, що Позивачем доведено що ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ТОВ «Джет Фрайчайзинг» є належними відповідачами в межах даного спору та не позбавлені права звернутися з регресним позовом до ОСОБА_2 на підставі п. 7.1 та п. 4.2.13 Договору приєднання.

Суд погоджується з позицією Позивача, що особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим мають однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», як страховика, на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення страхове відшкодування в розмірі 50 000 грн., в межах ліміту за договором страхування, а з ТОВ «Джет Фрайчайзинг» на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення решта суми завданої йому матеріальної шкоди непокритої страховою виплатою в розмірі 97 964,91 грн.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдання моральної шкоди може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18).

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

У постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, оскільки внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідачів, було пошкоджено власність позивача, засіб пересування, який використовувався щоденно в його інтересах, у зв`язку з чим позивач був тривалий час позбавлений можливості вести звичний спосіб життя (необхідність збирати документи, докази, звертатися до поліції та адвоката, ініціювати судовий процес), були суттєво порушені її життєві плани, а також в безрезультатних спробах врегулювання в позасудовому порядку, тому суд керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, вважає, що позивачу було завдано моральну шкоду, яку з врахуванням обставин справи та тривалості порушеного права, визначає в розмірі по 10000 грн. з кожного відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема, на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Частинами 1, 12 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №07/24 від 01.01.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Наталії Косяк», копію акта приймання-передачі наданих послуг, ордер серії АІ №1783795 від 02.01.2025 року, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Згідно з наданими документами, вартість наданих послуг адвоката складає 30 000,00 грн, а також передбачено гонорар успіху у розмірі 70 000,00 грн.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відповідні витрати мають бути документально підтверджені та доведені, на що неодноразово вказував Верховний Суд (зокрема, у постановах від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц та ін.).

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, складності справи та витраченого адвокатом часу (правові позиції Верховного Суду у постановах від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц). Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини (зокрема, у рішеннях у справах «Двойних проти України», «Лавентс проти Латвії»), відшкодовуючи лише фактичні, неминучі витрати обґрунтованого розміру.

Разом із тим, як наголосив Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат з власної ініціативи.

Матеріали справи не містять обґрунтованого клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та доказів їхньої неспівмірності (оскільки обов`язок доведення неспівмірності покладається саме на сторону, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України), а заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині.

Оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн., а том у з урахуванням задоволених позовних вимог пропорційно до стягнутих сум: з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» підлягає до стягнення на користь позивача 17860 грн (35,72%), з ТОВ «Джет Фрайчайзинг» - 32 140 грн (64,28%).

Також відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір стягується з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» підлягає до стягнення на користь позивача 721,42 грн (35,72%), з ТОВ «Джет Фрайчайзинг» - 1298,23 грн (64,28%). А також підлягає до стягнення з відповідачів недоплачена позивачем сума судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди, а саме з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» 1331,20 грн., з ТОВ «Джет Фрайчайзинг» 1331,20 грн.

Отже, всього разом на користь позивача підлягає до стягнення з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» 82581,42 грн, які складаються з страхового відшкодування в розмірі 50000 грн, 10000 грн на відшкодування моральної шкоди, 4000 грн - витрати на отримання висновку щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, 721,42 грн. - судовий збір, 17860 грн - витрати на професійну правничу допомогу. А з ТОВ «Джет Фрайчайзинг» на користь позивача підлягає до стягнення 141403,14 грн., які складаються з матеріальної шкоди в розмірі 97964,91 грн, 10000 грн на відшкодування моральної шкоди, 1298,23 грн. - судовий збір, 32140 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 76, 77, 133, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джет Фрайчайзинг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн, 10 000 (десять тисяч) грн - відшкодування моральної шкоди, 4 000 (чотири тисячі) грн - витрати на отримання висновку щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, 721 (сімсот двадцять одна) грн 42 коп. - судовий збір, 17 860 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн - витрати на професійну правничу допомогу, а всього - 82 581 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят одна) грн 42 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джет Фрайчайзинг» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 97 964 (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 91 коп., 10 000 (десять тисяч) грн - у рахунок відшкодування моральної шкоди, 1 298 (одна тисяча двісті дев`яносто вісім) грн 23 коп. - судовий збір, 32 140 (тридцять дві тисячі сто сорок) грн - витрати на професійну правничу допомогу, а всього -141 403 (сто сорок одна тисяча чотириста три) грн 14 коп.

В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джет Фрайчайзинг» на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя: