Ухвала суду № 139860729, 17.09.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кс/754/2105/26

Справа № 754/17005/26

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026100030001938 від 16.09.2026 щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2026 до Деснянського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026100030001938 від 16.09.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Клопотання слідчого обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12026100030001938 від 16.09.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 16.09.2026 близько 10 год. 21 хв., перебуваючи у торговельному залі магазину «Аврора» (ТОВ «Вигідна Покупка», ЄДРПОУ 41130363), що за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 7, побачив на полиці фільтр-подовжувач, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 строком на 90 діб, тобто до 31 жовтня 2026 року.

Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, розуміючи, що його дії є відкритими для працівників «Аврора» (ТОВ «Вигідна Покупка»), ОСОБА_6 взяв з полиці «Фільтр-подовжувач мер. REAL-EL RS-Pr. 505 5р. Чор. 5м.» у кількості 2 штуки, загальною вартістю 581 грн 67 коп. (без ПДВ), один з яких поклав собі до штанів, а другий утримував у руках, та, здійснюючи супротив працівникам магазину «Аврора», оминув лінію кас і, не сплативши за товар, ігноруючи законні вимоги працівника магазину ОСОБА_7 зупинитися та сплатити за товар, вибіг з приміщення магазину, тримаючи при собі вищевказаний товар, що належить ТОВ «Вигідна Покупка».

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_6 спричинив матеріальну шкоду ТОВ «Вигідна Покупка» на загальну суму 581 грн 67 коп. (без ПДВ).

17.09.2026 слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві, за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

На думку слідчого, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Ураховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Розгляд клопотання розпочато за минуванням трьох годин з моменту вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити за наведених в ньому підстав.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечував, посилаючись на те, що повідомлена підозра є безпідставною, оскільки дії підозрюваного належить кваліфікувати як крадіжку, а не як грабіж, клопотання є необґрунтованим, ризики є недоведеними, а доводи, викладені в клопотанні, є формальними. Посилаючись на викладене, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання.

Підозрюваний ОСОБА_6 пояснив, що до органу поліції з`явився самостійно за викликом його працівників, які зателефонували його дівчині та повідомили, що його розшукують. Мету заволодіння подовжувачами пояснив тим, що потребував коштів на придбання лікарського засобу «Димедрол» для знеболення в ділянці обличчя, а власних коштів не мав. Також повідомив, що на розгляді Деснянського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження щодо нього за ст. 308 КК України. Просив не застосовувати до нього запобіжний захід, пов`язаний із позбавленням волі.

Заслухавши доводи слідчого, прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить такий висновок.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

При цьому слідчим суддею взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема те, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку. Тому цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити, чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

З цієї ж причини на цій стадії не вирішується і довід захисника про те, що дії підозрюваного належить кваліфікувати як крадіжку. Остаточна правова кваліфікація є предметом судового розгляду по суті. Водночас з наданих матеріалів убачається, що дії ОСОБА_6 були відкритими для працівників магазину, один з яких вимагав від нього зупинитися і сплатити за товар, а підозрюваний ці вимоги проігнорував. На цій стадії наведене є достатнім для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри саме за ст. 186 КК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя визнає доведеним. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Сама лише тяжкість покарання цього ризику не утворює, проте вона оцінюється разом з іншими обставинами. Підозрюваний офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, у шлюбі не перебуває, а безпосередньо після вчинення діяння, ігноруючи законні вимоги працівника магазину, залишив місце події. Слідчий суддя враховує пояснення підозрюваного про те, що до органу поліції він з`явився самостійно за викликом. Ця обставина свідчить на його користь, проте ризику не усуває: виклик надійшов не безпосередньо підозрюваному, а через іншу особу, при цьому на той час про підозру йому ще не повідомлялося, а отже, не були відомі ні обсяг підозри, ні тяжкість покарання, яке йому загрожує. Слідчий суддя враховує також, що щодо ОСОБА_6 на розгляді суду перебуває інше кримінальне провадження. У сукупності ці обставини дають достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може ухилитися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) також є доведеним. Свідком у кримінальному провадженні є працівник магазину ОСОБА_7 , особу якого підозрюваний бачив безпосередньо під час події, а місце роботи цього свідка йому відоме і розташоване в тому самому районі міста, де підозрюваний проживає. Показання свідка суд зможе безпосередньо дослідити лише під час судового розгляду, тому можливість впливу на нього до цього моменту зберігається.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя також визнає доведеним. За поясненнями самого підозрюваного, на розгляді Деснянського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження щодо нього за ст. 308 КК України. Отже, діяння, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється у цьому провадженні, вчинене ним під час судового розгляду іншого кримінального провадження. У сукупності наведене дає достатні підстави вважати ризик повторення протиправної поведінки реальним.

Доводи сторони захисту про наявність у підозрюваного постійного місця проживання та про можливість застосування домашнього арешту слідчий суддя оцінює за правилами ст. 178 КПК України. Наявність місця проживання є обставиною, яка характеризує особу, і сама собою встановлених ризиків не усуває. Домашній арешт полягає в забороні залишати житло, а його виконання і контроль здійснюються органом Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. За встановлених обставин такий захід не перешкодить підозрюваному ані ухилитися від органу досудового розслідування, ані спілкуватися зі свідком, який працює в тому самому районі.

При розгляді клопотання прокурором доведено обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, та доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ураховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є таким, що підлягає задоволенню, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти вказаним ризикам.

Передбачених ст. 183 КПК України перешкод для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що цей захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на цьому етапі не встановлено та сторонами не доведено.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжкого злочину встановлено межі розміру застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ураховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , розмір завданої шкоди, тяжкість кримінального правопорушення та майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 обов`язки - прибувати на виклики до слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196-199, 202, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання у кримінальному провадженні № 12026100030001938 від 16.09.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання - з 14 год. 20 хв. 16.09.2026.

Строк дії ухвали - до 14 листопада 2026 року (включно).

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом дії ухвали.

З дня внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 14.11.2026 (включно) обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати на виклики до слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва та слідчого суддю Деснянського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Розяснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого іншого запобіжного заходу. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_8