Ухвала суду № 139860528, 17.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19670/26

Провадження № 1-кп/752/2338/26

УХВАЛА

17 вересня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082050001360 від 15 липня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,

обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в режимі

відеоконференції, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в режимі

відеоконференції,

встановив:

На розгляд Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, підстав для його закриття немає, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Також прокурор звернулася з клопотаннями про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , мотивуючи тим, що останнім ставиться в провину вчинення особливо тяжких злочинів, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинуваченні можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, котрі ще не були допитані в судовому засіданні, вчинити інші кримінальні правопорушення. При цьому застосування більш м`яких запобіжних заходів не здатне запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачені за захисники не заперечували проти призначення судового розгляду.

Обвинувачені, котрим роз`яснено право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, з відповідними клопотаннями не звертались.

Від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою. Клопотання мотивоване тим, що до обвинуваченого можливо застосувати більш м`який запобіжний захід. У березні-квітні 2026 року відносно ОСОБА_10 діяв запобіжний захід у вигляді застави, умови якого обвинувачений не порушував. Обвинувачений має постійне місце проживання, місці соціальні зв`язки неповнолітню дитину на утриманні, захворювання нирок, належне лікування якого в умовах тримання під вартою неможливе. Більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту здатний забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , підтримала своє клопотання, заперечила проти задоволення клопотання прокурора відносно ОСОБА_3 та не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора відносно ОСОБА_4 .

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали захисника.

Захисник ОСОБА_9 , який дії в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотань прокурора. Посилаючись на належне виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, просив змінити запобіжні заходи відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з домашнього арешту на особисте зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про передачу матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про направлення до Києво- Святошинського районного суду Київської області з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Згідно з ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до обвинувального акта останнє за часом інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, вчинене за адресою: АДРЕСА_1 , що не належить до територіальної юрисдикції Голосіївського районного суду міста Києва.

За таких обставин, на підставі ст. 32 КПК України, кримінальне провадження повинне здійснюватися Києво-Святошинським районним судом Київської області.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні суд направляє матеріали до відповідного суду для визначення підсудності.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення правил підсудності, суд вважає за необхідне передати кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення в порядку ст. 34 КПК України до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.

Вирішуючи клопотання прокурора і захисника про продовження строку дії та зміну запобіжних заходів відносно обвинувачених, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні наркотичного засобу з метою збуту, незаконному збуті наркотичного засобу в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, а також у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу в особливо великих розмірах з метою збуту за попередньої змовою групою осіб, вчиненому повторно. Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у придбанні і зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Про обґрунтованість підозри обвинувачених свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. Обґрунтованість підозри також перевірялась слідчими суддями на стадії досудового розслідування під час обрання запобіжних заходу. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування обставин, встановлених під час досудового розслідування, та перевірку їх доказами.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватими, дані про особу обвинувачених, суд вважає, що у кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема обвинувачені з метою уникнення кримінальної відповідальності з обґрунтованою ймовірністю можуть переховуватись від суду, а також незаконно впливати на свідків, котрі ще не допитані безпосередньо в судовому засіданні з метою надання ними вигідних стороні захисту показань.

Застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, та відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних захоід, окрім домашнього арешту, на даній стадії судового провадження буде недостатнім для запобігання цим ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Доказів того про те, що за станом здоров`я ОСОБА_3 не може триматись під вартою суду не надано. У разі необхідності, в умовах тримання під вартою уповноваженими особами обвинуваченому повинна бути забезпечена можливість отримання належної медичної допомоги.

Також, суду не надано доказів того, що обвинувачений має на праві власності чи на праві тривалого користування житло, де він міг би перебувати під домашнім арештом.

Домашній арешт відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є необхідним запобіжником можливим спробам переховування обвинувачених від суду.

Таким чином, строки ді запобіжних заходів відносно обвинувачених підлягають продовженню.

При цьому, з огляду на приписи ч. 3 ст. 183 КПК України, зважаючи на час, потягом якого обвинувачений ОСОБА_3 тримаються під вартою без права внесення застави, стадію кримінального провадження, ефективність дії запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , котрі обвинувачуються у вчиненні одних з ОСОБА_3 злочинів, при цьому не тримаються під вартою, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_3 розмір застави в якості альтернативи триманню під вартою, що буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов`язків з урахуванням його ролі у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та майнового стану.

За таких обставин, клопотання прокурора відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає задоволенню, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, натомість у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 слід відмовити.

Керуючись статтями 32, 34, 177, 178, 181, 182, 183, 199, 201, 314, 315, 369-372, 376, 412, 615 КПК України, суд

постановив:

Передати кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення в порядку ст. 34 КПК України до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, до 15 листопада 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:

не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи;

утриматися від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків визначити до 15 листопада 2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з`являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлять про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на 60 днів, до 15 листопада 2026 року включно.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, заборонити до 15 листопада 2026 року включно залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 19:00 до 06:00 наступного дня, та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

не відлучатися за межі с. Гатне Київської області без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця, проживання, роботи;

утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 15 листопада 2026 року включно.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, заборонити до 15 листопада 2026 року включно залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 19:00 до 06:00 наступного дня, та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця, проживання, роботи;

утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 15 листопада 2026 року включно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду, заборонити до 15 листопада 2026 року включно залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 у період часу з 19:00 до 06:00 наступного дня, та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця, проживання, роботи;

утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 15 листопада 2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі невиконання обов`язків до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченим, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинувачених, які перебувають під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цих осіб, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням обвинуваченими обов`язків покласти на прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1