Рішення № 139860170, 17.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/127/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора Сохи Л.О. (за посвідченням) та представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача 1: Левчук А.С., за довіреністю,

від відповідача 2 : Ражева І.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Жашківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут

та до Жашківського виробничого управління житлово-комунального господарства

про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 971027,39 грн безпідставно сплачених грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області (вул. Гайдамацька, 16, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 02911119) звернувся в інтересах держави в особі Жашківської міської ради (вул. Захисників України, 17, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, код ЄДРПОУ 36000377) до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (вул. Благовісна, 166, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 42474208) та до Жашківського виробничого управління житлово-комунального господарства (вул. Соборна, 50, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, код ЄДРПОУ 03356909) у якій просить суд:

визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 13.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 71061000058 від 15.02.2021, укладену між Жашківським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ 03356909) та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (код ЄДРПОУ 42474208);

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (вул. Благовісна, буд. 166, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 42474208) на користь Жашківської міської ради (вул. Захисників України, 17, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19200, код ЄДРПОУ 36000377) безпідставно сплачені грошові кошти у розмірі 971 027,39 грн (дев`ятсот сімдесят одна тисяча двадцять сім гривень 39 копійок);

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (код ЄДРПОУ 42474208) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Києві) судовий збір у розмірі 14 314,73 грн.

В обґрунтування позову прокурор вказав на невідповідність додаткової угоди № 1 від 13.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 71061000058 від 15.02.2021, укладеного між Жашківським виробничим управлінням житлово-комунального господарства та товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут, вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України. У зв`язку з визнанням недійсною Додаткової угоди № 1, для розрахунку вартості спожитої електричної енергії у спірний період (листопад 2021 лютий 2022) повинна застосовуватися ціна, визначена у первинній редакції Договору (Додатку № 1), а саме - 3,51 грн за 1 кВт*год (з ПДВ), тому, за доводами прокурора, підлягають стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут на користь Жашківської міської ради на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно сплачені державні кошти у розмірі 971 027,42 грн.

Також прокурор вбачає наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави у даній справі шляхом звернення до суду з позовною заявою, оскільки позивач, відповідно до наданих повноважень, незважаючи на наявні порушення норм закону при укладенні оскаржуваної додаткової угоди, не здійснює захисту інтересів держави.

Ухвалою від 04.02.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву для розгляду та відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження.

18.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги прокуратури є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки перерахунок ціни відбувався на підставі офіційних змін державних тарифів, що було заздалегідь погоджено сторонами в договорі, а саме в пункті 13.6 Договору сторони погодили, що істотні умови договору не змінюються, окрім випадків зміни індексу інфляції, біржових котирувань/Platts, а також регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в Договорі. Також п. 13.1 передбачав дію умов договору на відносини, що виникли до його укладення (ч. 3 ст. 631 ЦК України).

Відповідач зазначив, що споживач купував у ТОВ «Черкасиенергозбут» електричну енергію за типом: непобутовий споживач ІІ клас та населення, за яким продається електрична енергія за регульованим тарифом і лише тій категорії споживачів, які мають право на відповідний тариф і лише у відповідного постачальника, який має статус постачальника універсальної послуги/

Жашківське ВУЖКГ купувало електричну енергію саме за регульованим тарифом («населення» та «непобутовий споживач ІІ класу»), який продається виключно суб`єктам із відповідним правовим статусом постачальника універсальної послуги.

На думку відповідача, оскільки Жашківське ВУЖКГ купувало енергію як споживач універсальної послуги за державними регульованими тарифами, а підписаний договір (п. 13.6) прямо дозволяв змінювати ціну у разі зміни таких тарифів, ТОВ «Черкасиенергозбут» діяло виключно в межах закону та договору. Подальше підвищення ціни у додаткових угодах було зумовлене зміною складових частин державного тарифу (Порядок № 1177), що постачальник зобов`язаний був відобразити для покриття своїх економічних витрат.

Також у відзиві відповідач стверджує, що стаття 1212 ЦК України регулює виключно позадоговірні відносини, які не врегульовані спеціальними інститутами права.

Правовідносини сторін, пов`язані із сферою публічних закупівель, в силу ч.4 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі», регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом, тому суди, розглядаючи справи, пов`язані зі сферою публічних закупівель, повинні виходити із Закону України «Про публічні закупівлі» в цілому.

Закон про закупівлі (зокрема ст. 44) передбачає відповідальність за порушення його вимог, але не покладає її на постачальника. ТОВ «Черкасиенергозбут» є суб`єктом господарювання, метою якого є отримання прибутку, а не понесення збитків.

Додаткові угоди укладалися за добровільною згодою та за підписом керівника споживача (Жашківського ВУЖКГ), який повністю розумів правові наслідки. Оцінка достатності підстав для зміни ціни належала до спільної компетенції обох сторін договору.

Кошти за додатковими угодами сплачувалися споживачем добровільно та свідомо в межах чинного договору, тому вони не є «безпідставно набутими». Оскільки Жашківська міська рада взагалі не є стороною цього договору, норми статті 1212 ЦК України не можуть бути застосовані для стягнення грошей на її корить, а сам Закон «Про публічні закупівлі» не передбачає фінансової відповідальності постачальника у таких випадках.

Посилання прокуратури в обґрунтування позовних вимог в частині застосування статті 1212 Цивільного кодексу України на постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.0.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 є неспроможними, оскільки такі справи не є подібними, так як не співпадають сторони у справі та нормативно правове регулювання. Так, у справах № 922/2321/22 та № 920/19/24 статтю 1212 Цивільного кодексу України застосовано щодо сторін правочину, додаткові угоди якого визнані недійсними, натомість у даній справі особа, на користь якої Прокуратура намагається стягнути кошти, не є стороною правочину, тому відповідач вважає, що застосування статті 1212 Цивільного кодексу України у даному випадку неможливо.

24.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшла заява про долучення доказів з клопотанням про встановлення додаткового строку для подання доказів.

26.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій спростовуються заперечення відповідача з огляду на таке.

Незалежно від того, коли НКРЕКП затвердила нові складові для розрахунку тарифу, ТОВ «Черкасиенергозбут» не мало права 13 грудня збільшувати ціну за електроенергію, яку споживач вже використав у листопаді за погодженою раніше ціною. Якщо постачальник вбачав підстави для зміни ціни з 1 листопада, він був зобов`язаний ініціювати укладення додаткової угоди до моменту фактичного постачання та споживання товару у відповідному розрахунковому періоді.

Порядок (алгоритм) зміни ціни, у розумінні закупівельного законодавства, повинен містити чітку процедуру: строки та спосіб ініціювання змін (направлення повідомлення, проекту угоди), перелік документів, що підтверджують зміну складових тарифу, формулу перерахунку та строки надання відповіді замовником. Оскільки Договір № 71061000058 такого алгоритму не містив, ТОВ «Черкасиенергозбут» було законодавчо позбавлене права застосовувати п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону як підставу для укладення Додаткової угоди № 1.

ТОВ «Черкасиенергозбут» просить вирахувати з суми позову 188 827,39 грн, стверджуючи, що ці кошти не є його прибутком, а були сплачені ним на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго». Даний довід не спростовує факту безпідставного набуття майна в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна (кондикція) виникає з факту набуття коштів без достатньої правової підстави. Оскільки ТОВ «Черкасиенергозбут» отримало ці кошти від Жашківського ВУЖКГ без укладення належної додаткової угоди про збільшення ціни договору, правова підстава для набуття цих коштів була відсутня

Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), на які посилається відповідач, застосовуються до бюджетних установ та комунальних підприємств лише в тій частині, що не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». Постачальник не може в обхід чітко регламентованих вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» змінювати ціну за одиницю товару шляхом простого оновлення «Комерційної пропозиції» на своєму сайті або посиланням на договір приєднання. Будь-яка зміна ціни у публічних закупівлях є зміною істотних умов договору і вимагає двосторонньої письмової додаткової угоди, укладеної на законодавчо визначених підставах і своєчасно (до виконання зобов`язання). Оскільки зміна ціни для категорії «Непобутовий споживач ІІ клас» відбулася з порушенням строків (ретроактивно) та без належної правової підстави (відсутність порядку в Договорі), Додаткова угода № 1 суперечить актам цивільного законодавства та підлягає визнанню недійсною.

Аргумент ТОВ «Черкасиенергозбут» про те, що Жашківська міська рада не була стороною договору, а тому не може бути позивачем і стягувачем за ст. 1212 ЦК України, є юридично неспроможним. Відповідно до ст. 140 Конституції України та ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», права суб`єкта комунальної власності від імені територіальної громади здійснює відповідна рада. Жашківська міська рада є засновником Жашківського ВУЖКГ та головним розпорядником бюджетних коштів, спрямованих на оплату за Договором. Шкода у вигляді безпідставно збережених ТОВ «Черкасиенергозбут» коштів завдана саме територіальній громаді, тобто власнику. Жашківське ВУЖКГ виступило лише інструментом (одержувачем бюджетних коштів), посадові особи якого допустили порушення, сплативши ці кошти відповідачу. Саме тому прокурор обґрунтовано визначив Жашківське ВУЖКГ не позивачем, а відповідачем у справі. Якби позов був поданий в інтересах самого ВУЖКГ, виникла б ситуація суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), оскільки підприємство вимагало б повернути кошти, які саме ж незаконно перерахувало. Пред`явлення позову в інтересах держави в особі Жашківської міської ради (власника майна) до обох учасників незаконної транзакції (набувача та платника) є єдиним ефективним і законним способом захисту порушених інтересів держави, що повністю узгоджується з механізмами, передбаченими ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

03.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де зазначено, що прокуратурою не спростовано обставин, наведених у відзиві, оскільки аргументи, наведені у відповіді на відзив є неспроможними та спростовуються обставинами справи.

Врегулюванню правовідносин з постачання електричної енергії по типу споживача «непобутовий споживач ІІ клас» (що визначено в спеціфікації і за яким здійснюється надання універсальної послуги) надається саме Закону України «Про ринок електричної енергії» (п. 10 ч. 6 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі»), а положення Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовується у випадку, коли ціни (тарифи) на товари (послуги) затверджуються державними колегіальними органами (у даному випадку постановою НКРЕКП від 11.10.2021 № 1747).

Перевага у застосуванні положень законодавства під час функціонування ринку електричної енергії, відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище надається саме Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правовим актам, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: Правилам роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. Вказаними обставинами підтверджується превалювання умов комерційної пропозиції «Малі непобутові споживачі» (за яким здійснюється постачання універсальної послуги) над Законом України «Про ринок електричної енергії».

10.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшло заперечення на заяву представника відповідача 1 про долучення доказів та клопотанням про встановлення додаткового строку для подання доказів.

10.03.2026 від відповідача 2 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що сама по собі обставина укладення додаткової угоди після фактичного споживання електричної енергії не свідчить про порушення закону та не може бути підставою для визнання її недійсною, укладення додаткової угоди у день проведення розрахунків за відповідний розрахунковий період не свідчить про завершення господарського зобов`язання, оскільки виконання зобов`язання з постачання товару включає не лише його передачу, а й проведення остаточних розрахунків між сторонами. За доводами відповідача 2, на момент укладення додаткової угоди господарське зобов`язання сторін перебувало у стадії виконання, що не позбавляло сторін права змінити його умови за взаємною згодою відповідно до положень цивільного законодавства, оскільки остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію ще не був здійснений.

Електрична енергія була фактично поставлена та спожита. Визнання спірної додаткової угоди недійсною не призведе до відновлення будь-яких порушених прав, оскільки електрична енергія є товаром, який не підлягає поверненню. Відповідач зазначив, що позов фактично спрямований на перегляд погоджених сторонами умов розрахунків після виконання господарської операції. Додаткова угода №1 від 13.12.2021 укладена за взаємною згодою сторін, відповідає принципу свободи договору та не суперечить вимогам цивільного законодавства. Підстави для визнання її недійсною відсутні.

10.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

У судовому засіданні, що відбулося 10.03.2026 за участю прокурора та представників відповідачів, суд оголошував перерву до 15 год. 30 хв. 17.03.2026 для можливості прокурору ознайомитись з заявою представника відповідача 1 про залишення позову без розгляду та підготувати свою позицію щодо заяви.

16.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшло заперечення на клопотання представника відповідача 1 про залишення позову без розгляду, у якому просив відмовити у заяві представника відповідача 1 та ствердив, що відповідно до п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2026 №6-р(ІІ)/2025 окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Отже, незважаючи на визнання їх неконституційними на момент звернення прокурора до суду і на час розгляду справи судом зазначені норми закону залишаються чинними та підлягають до обов`язкового застосування як прокурором, так і безпосередньо судом при вирішенні питання по суті спору у справі

Ухвалою від 20.03.2026 Господарський суд Черкаської області в задоволенні заяви представника відповідача 1 про залишення позову без розгляду відмовив; підготовче засідання відклав на 10 годину 30 хвилин 23 квітня 2026 року.

22.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 925/127/26 до розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/2848/24 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 у справі за позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю Золотий стандарт К та Комунального підприємства Харківводоканал про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів.

У судовому засіданні, що відбулося 23.04.2026 за участю прокурора та представників відповідача 1, суд оголошував перерву до 03.06.2026 для можливості прокурору ознайомитись з заявою представника відповідача 1 про зупинення провадження у справі № 925/127/26 та підготувати свою позицію щодо заяви.

28.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшло заперечення на клопотання представника відповідача 1 про зупинення провадження у справі № 925/127/26.

Ухвалою від 03.06.2026 Господарський суд Черкаської області в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (відповідач 1) про зупинення провадження у справі відмовив; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 13 серпня 2026 року.

У судовому засіданні, що відбулося 13.08.2026 за участю прокурора та представника відповідача 1, суд заслухавши вступне слово прокурора та представника відповідача, усні пояснення, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів, дослідивши докази оголосив перерву до 17.08.2026 для можливості учасникам справи підготуватися до судових дебатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно всі подані учасниками справи заяви по суті позовних вимог прийняті судом до розгляду, долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні, що відбулося 17.08.2026 за участю прокурора та представників відповідачів, суд продовжив розгляд справи по суті, надав можливість прокурору та представникам відповідачів на стадії судових дебатів висловити свої правові позиції щодо спірних правовідносин та обмінятись репліками. Прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат. Представники відповідачів проти позову заперечили повністю. Суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.08.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Жашківським виробничим управлінням житлово-комунального господарства за результатами переговорної процедури закупівлі за номером UA-2021-02-03 007250-c з Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (далі ТОВ «Черкасиенергозбут», постачальник, відповідач 1) (далі разом сторони) укладено Договір від 15.02.2021 № 71061000058 про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір, т.1, а.с. 49-51).

Відповідно до п. 5.2. загальна вартість Договору на момент укладення становила 4 048 819,07 грн з ПДВ в розмірі 674 803,18 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник постачає електричну енергію споживачу по коду 09310000-5 «Електрична енергія» за ДК 021:2015 для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.3. Договору загальний плановий обсяг постачання електричної енергії становить 1 270 604 кВт*год.

Пунктами 5.2.1. та 5.2.2. Договору визначено джерела фінансування закупівлі:

Оплата в сумі 2 477 091,42 грн здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету;

Оплата в сумі 1 571 727, 65 грн здійснюється за рахунок власних коштів споживача (комунального підприємства).

Відповідно до п. 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною).

Згідно з п. 5.3. Договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках (платіжних документах).

Згідно з п. 13.2. Договору зміни до інших умов Договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Відповідно до п. 13.6 умови Договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції за результатами закупівлі.

Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Ціна електричної енергії не є єдиною для всього обсягу постачання, а диференційована залежно від категорії об`єктів споживання (точок обліку).

Відповідно до Додатку № 1 (Специфікація, т.1, а.с. 52) сторони погодили фіксовані ціни за одиницю товару на момент укладення Договору:

1. Для категорії «Непобутовий споживач ІІ клас» (далі Група 7) 3,51 грн за 1 кВт*год з ПДВ;

2. Для категорії «Вільна ціна + розподіл» (далі ВЦ) 3,42 грн за 1 кВт*год з ПДВ;

3. Для категорії «Населення» 1,68 грн за 1 кВт*год з ПДВ.

13.12.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 (т. 1, а.с. 56), якою внесено зміни до Договору у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) та нормативів (на підставі Постанови НКРЕКП від 11.10.2021 № 1747). Вказаною угодою змінено п. 1 Додатку № 3 до Договору та викладено його в новій редакції, згідно з якою ціна на універсальні послуги для малих непобутових споживачів (електроустановки яких приєднані до мереж ПАТ «Черкасиобленерго», 2 клас напруги) на листопад 2021 року становить 3 772,65 грн/МВт*год (без ПДВ).

Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони дійшли згоди, що умови цієї Додаткової угоди розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між ними з 01.11.2021.

29.12.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 (т. 1, а.с. 57), якою внесено зміни до п. 5.2 Договору в частині джерел фінансування. Визначено, що оплата в сумі 2 376 032,16 грн з ПДВ фінансується з місцевого бюджету, а оплата в сумі 1 672 786,91 грн проводиться за власні кошти підприємства.

Загальна ціна Договору та ціна за одиницю товару цією угодою не змінювалися.

30.12.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 (т. 1, а.с. 58), якою, керуючись ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (дія договору на початку наступного року в обсязі 20%), продовжено строк дії Договору до 01.03.2022 (включно).

Сума Договору на цей період (з 01.01.2022 по 01.03.2022) визначена у розмірі 809 762,80 грн з ПДВ.

Згідно з п. 4 цієї угоди, всі інші умови Договору, не змінені нею, залишаються чинними у попередній редакції.

Відповідно до підписаних сторонами актів прийняттяпередавання товарної продукції, загальний обсяг електричної енергії, який фактично поставлено та використано за умовами Договору за період з лютого 2021 року по лютий 2022 року, становить 1 389 668 кВт*год на загальну суму 5 555 426,93 грн з ПДВ. Вказане підтверджується копіями актів приймання-передавання товарної продукції (т. 1, а.с. 59 - 73), рахунками на оплату, платіжними інструкціями (дорученнями) та банківськими виписками (т. 1, а.с. 75-84), а також зафіксовано в Акті ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 05.03.2025 № 262305-30/07 (т. 1, а.с. 35).

В позовній заяві прокурор зазначив, що підвищення ціни для категорії «Вільна ціна + розподіл» відбувалося без укладання додаткових угод, а підвищення ціни для категорії «Універсальна послуга» на підставі Додаткової угоди № 1 (у частині її ретроактивного застосування до вже виконаних зобов`язань та перевищення ціни у наступних місяцях) відбулося з порушенням процедури. Додаткова угода № 1 від 13.12.2021 суперечить вимогам ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (через відсутність порядку зміни ціни в Договорі) та ст. 632 ЦК України (через зміну ціни виконаного зобов`язання), тому підлягає визнанню недійсною. Внаслідок недійсності Додаткової угоди № 1, для розрахунку вартості спожитої електричної енергії у спірний період (листопад 2021 лютий 2022) повинна застосовуватися ціна, визначена у первинній редакції Договору (Додатку № 1), а саме - 3,51 грн за 1 кВт*год (з ПДВ).

Правовідносини, що виникли між сторонами, є господарськими зобов`язаннями, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК України), а з огляду на те, що Договір укладено за результатами процедури закупівлі за частково бюджетні (публічні) кошти також імперативними нормами Закону України «Про публічні закупівлі».

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до частин 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

При цьому приписи вказаної статті ЦК кореспондуються з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з частиною 3 вказаної норми, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України Про публічні закупівлі, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі замовниками є органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури за купівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього викладені у ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», де, зокрема, зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

З матеріалів справи судом встановлено, що Жашківським виробничим управлінням житлово-комунального господарства за результатами переговорної процедури закупівлі за номером UA-2021-02-03 007250-c з Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» укладено Договір від 15.02.2021 № 71061000058 про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 5.2. загальна вартість Договору на момент укладення становила 4 048 819,07 грн з ПДВ в розмірі 674 803,18 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник постачає електричну енергію споживачу по коду 09310000-5 «Електрична енергія» за ДК 021:2015 для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.3. Договору загальний плановий обсяг постачання електричної енергії становить 1 270 604 кВт*год.

Відповідно до п. 13.6 умови Договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції за результатами закупівлі.

Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Ціна електричної енергії не є єдиною для всього обсягу постачання, а диференційована залежно від категорії об`єктів споживання (точок обліку).

Відповідно до Додатку № 1 (Специфікація, т.1, а.с. 52) сторони погодили фіксовані ціни за одиницю товару на момент укладення Договору:

1. Для категорії «Непобутовий споживач ІІ клас» (далі Група 7) 3,51 грн за 1 кВт*год з ПДВ;

2. Для категорії «Вільна ціна + розподіл» (далі ВЦ) 3,42 грн за 1 кВт*год з ПДВ;

3. Для категорії «Населення» 1,68 грн за 1 кВт*год з ПДВ.

13.12.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 (т. 1, а.с. 56), якою внесено зміни до Договору у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) та нормативів (на підставі Постанови НКРЕКП від 11.10.2021 № 1747). Вказаною угодою змінено п. 1 Додатку № 3 до Договору та викладено його в новій редакції, згідно з якою ціна на універсальні послуги для малих непобутових споживачів (електроустановки яких приєднані до мереж ПАТ «Черкасиобленерго», 2 клас напруги) на листопад 2021 року становить 3 772,65 грн/МВт*год (без ПДВ).

Суд бере до уваги, що ревізією Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області встановлено, що додатковою угодою № 1 від 13.12.2021 до Договору № 7106100005 8 від 15.02.2021, внесено зміни до п. 1 Додатку 3 до Договору № 7106100005 8 від 15.02.2021, при цьому Договір № 7106100005 8 від 15.02.2021 не містить Додатку № 3.

Крім того, додатковою угодою № 1 від 13.12.2021 до Договору № 7106100005 8 від 15.02.2021 змінено ціна (тариф) на електричну енергію як на універсальну послугу для малих непобутових споживачів, при цьому, в Договорі № 7106100005 8 від 15.02.2021 не визначено зазначену закупівлю як закупівлю універсальної послуги.

Ревізією встановлено не оприлюднення станом на 31.12.2024 в системі Prozorro додаткової угоди № 1 від 13.12.2021 до Договору № 7106100005 8 від 15.02.2021. Як наслідок, ревізією встановлено порушення вимог п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону № 922 (в редакції чинній на момент проведення процедури закупівель), в частині не оприлюднення в електронній системі закупівель додаткової угоди.

прийнято до оплати та оплачено рахунки та акти приймання- передачі електричної енергії по договору від 15.02.2021 року № 7106100005 8 за період з лютого 2021 року по лютий 2022 року в кількості 1 3 89 668 кВт/год в повному обсязі на загальну суму 5 5 5 5 426,93 грн, в т.ч.:

1) по категорії споживачів «непобутовий споживач II клас» за тарифом від 1,95958 кВт/год без ПДВ (2,351496 кВт/год з ПДВ) до 6,135204 кВт/год без ПДВ (7,3 622448 кВт/год з ПДВ), при тому що, відповідно до договірної ціни в період з лютого по листопад 2021 року тариф становив 3,51 грн з ПДВ за 1 кВт/год, максимально допустима ціна електричної енергії за грудень 2021 року, січень-лютий 2022 року становить 3,861 грн/кВт*год з ПДВ;

2) по категорії споживачів «населення» за тарифом 1,40 кВт/год без ПДВ (1,68 кВт/год з ПДВ), що відповідає договірній ціні;

3) по категорії споживачів «вільна ціна + розподіл» за тарифом від 2,3209 кВт/год без ПДВ (2,78508 кВт/год з ПДВ) до 5,11267 кВт/год без ПДВ (6,135204 кВт/год з ПДВ), при тому що, відповідно до договірної ціни тариф становив 3,42 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Вказане зафіксовано в Акті ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 05.03.2025 № 262305-30/07 (т. 1, а.с. 35).

Дослідивши Додаткову угоду № 1 суд встановив, що керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони дійшли згоди, що умови цієї Додаткової угоди розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між ними з 01.11.2021.

Правовою підставою укладення цієї угоди Сторони визначили зміну регульованих цін (тарифів) і нормативів (постанова НКРЕКП № 1747).

Судом встановлено, що Додаткову угоду № 1 укладено 13.12.2021, керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони поширили її дію на відносини, що виникли з 01.11.2021. На момент підписання угоди (13.12.2021) зобов`язання постачальника з постачання електричної енергії за листопад 2021 року було вже повністю виконане.

Відповідно до ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України (поширення умов договору на відносини, що виникли до його укладення) можливе лише за умови, що воно не суперечить імперативним заборонам закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 сформувала такий висновок: «Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається». Тому суд доходить до висновків, що незалежно від того, коли НКРЕКП затвердила нові складові для розрахунку тарифу, ТОВ «Черкасиенергозбут» не мало права 13 грудня збільшувати ціну за електроенергію, яку споживач вже використав у листопаді за погодженою раніше ціною. Якщо постачальник вбачав підстави для зміни ціни з 1 листопада, він був зобов`язаний ініціювати укладення додаткової угоди до моменту фактичного постачання та споживання товару у відповідному розрахунковому періоді.

Порядок (алгоритм) зміни ціни, у розумінні закупівельного законодавства, повинен містити чітку процедуру: строки та спосіб ініціювання змін (направлення повідомлення, проекту угоди), перелік документів, що підтверджують зміну складових тарифу, формулу перерахунку та строки надання відповіді замовником. Оскільки Договір № 71061000058 такого алгоритму не містив, ТОВ «Черкасиенергозбут» було законодавчо позбавлене права застосовувати п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону як підставу для укладення Додаткової угоди № 1.

Відповідно до підписаних сторонами актів прийняттяпередавання товарної продукції, загальний обсяг електричної енергії, який фактично поставлено та використано за умовами Договору за період з лютого 2021 року по лютий 2022 року, становить 1 389 668 кВт*год на загальну суму 5 555 426,93 грн з ПДВ. Вказане підтверджується копіями актів приймання-передавання товарної продукції (т. 1, а.с. 59 - 73), рахунками на оплату, платіжними інструкціями (дорученнями) та банківськими виписками (т. 1, а.с. 75-84), а також зафіксовано в Акті ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 05.03.2025 № 262305-30/07 (т. 1, а.с. 35).

Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень частини п`ятої статті 41 Закону №922 дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).

Таким чином, суд доходить до висновків, що Додаткова угода № 1 від 13.12.2021 суперечить вимогам ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (через відсутність порядку зміни ціни в Договорі) та ст. 632 ЦК України (через зміну ціни виконаного зобов`язання), тому підлягає визнанню недійсною.

Підсумовуючи викладене, у даному випадку Жашківське виробниче управління житлово-комунального господарства розпоряджалося бюджетними коштами і таке використання фінансових ресурсів, зважаючи на усі перелічені обставини, виявилося неефективним (як неодноразово зазначав Верховний Суд, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору), здійсненим із порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на що додаткова угода до правочину, якою збільшувалася ціна за одиницю товару, підлягає визнанню недійсною.

Внаслідок недійсності Додаткової угоди № 1, для розрахунку вартості спожитої електричної енергії у спірний період (листопад 2021 лютий 2022) повинна застосовуватися ціна, визначена у первинній редакції Договору (Додатку № 1), а саме - 3,51 грн за 1 кВт*год (з ПДВ).

Також судом встановлено, що підвищення ціни для категорії «Вільна ціна + розподіл» відбувалося без укладання додаткових угод.

У своєму відзиві ТОВ «Черкасиенергозбут» стверджує, що первісна договірна ціна 3,42 грн/кВт*год за категорією «Вільна ціна + розподіл» не включала вартість послуг з передачі електричної енергії (послуги ПрАТ «НЕК «Укренерго»). Оскільки Жашківське ВУЖКГ не уклало прямого договору з оператором системи передачі, постачальник, посилаючись на Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), самостійно включив цей тариф у свої рахунки. На цій підставі відповідач просить суд не стягувати з нього 188827,39 грн, які були перераховані на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго».

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

З матеріалів справи судом встановлено, що Договір № 71061000058 від 15.02.2021 укладено у письмовій формі за результатами процедури закупівлі. Відповідно, будь-яка зміна його істотних умов (а ціна є істотною умовою) мала бути вчинена виключно шляхом укладення письмової додаткової угоди.

Матеріали справи не містять доказів про те, що ТОВ «Черкасиенергозбут» ініціювало, або укладало з Жашківським ВУЖКГ додаткові угоди щодо зміни ціни по категорії «Вільна ціна + розподіл» чи щодо включення до неї нової складової - тарифу ПрАТ «НЕК «Укренерго». Відповідач виставляв рахунки-фактур (інвойсів) до яких включав вартість послуг з передачі електричної енергії (послуги ПрАТ «НЕК «Укренерго»). Згідно зі сталою судовою практикою Верховного Суду, рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам правочину (договору чи додаткової угоди), а є лише розрахунковим документом, який не створює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків.

Таким чином суд доходить до висновків про те, що виставлення рахунка на суму, що перевищує погоджену в Договорі ціну (3,42 грн), є прямим порушенням ст. 525 ЦК України та ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (яка забороняє змінювати ціну за одиницю товару без належних підстав).

Судом також встановлено, що ціна за одиницю товару перевищувала 10-відсотковий поріг, що зважаючи на вже сформовану Верховним Судом практику, суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Такі дії відповідача 1 порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі, а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зробила такий висновок: "…У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".

Щодо вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут на користь Жашківської міської ради 971 027, 39 грн.

Суд перевірив наведений в позовній заяві прокурором розрахунок щодо суми зайво сплачених коштів встановив, що його здійснено прокурором вірно.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Судом визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 13.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 71061000058 від 15.02.2021, укладену між Жашківським виробничим управлінням житлово-комунального господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут.

Оскільки зазначена додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, суд доходить до висновків, що відповідно до умов договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 71061000058 від 15.02.2021, також підвищення ціни для категорії «Вільна ціна + розподіл» без укладання додаткових угод, замовником надмірно сплачено кошти на загальну суму 971027,39 грн.

Отже, грошові кошти в сумі 971 027,39 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 2, оскільки підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 2 зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Щодо вимоги про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут на користь Жашківської міської ради, судом враховано таке.

Відповідно до ст. 140 Конституції України та ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», права суб`єкта комунальної власності від імені територіальної громади здійснює відповідна рада.

Жашківська міська рада є засновником Жашківського ВУЖКГ та головним розпорядником бюджетних коштів, спрямованих на оплату за Договором.

Шкода у вигляді безпідставно збережених ТОВ «Черкасиенергозбут» коштів завдана саме територіальній громаді, тобто власнику. Жашківське ВУЖКГ виступило лише одержувачем бюджетних коштів, посадові особи якого допустили порушення, сплативши ці кошти відповідачу. Саме тому прокурор обґрунтовано визначив Жашківське ВУЖКГ не позивачем, а відповідачем у справі. Якби позов був поданий в інтересах самого ВУЖКГ, виникла б ситуація суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), оскільки підприємство вимагало б повернути кошти, які саме ж незаконно перерахувало. Пред`явлення позову в інтересах держави в особі Жашківської міської ради (власника майна) до обох учасників транзакції (набувача та платника) є єдиним ефективним і законним способом захисту порушених інтересів держави, що повністю узгоджується з механізмами, передбаченими ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Водночас у розумінні положень п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У позовній заяві прокурор зазначив, що порушенням інтересів держави є те, що під час укладення і виконання оспорюваної додаткової угоди до договору про закупівлю порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до нераціонального та неефективного використання публічних коштів (коштів територіальної громади).

Отже, беззаперечно наявні інтереси держави та територіальної громади щодо дотримання законності комунальним підприємством при здійсненні публічних закупівель, оскільки їх здійснення впливає на майновий стан територіальної громади (Власника).

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст.131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

У даній справі прокурором пред`явлений позов, зокрема, на захист порушених майнових інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину у вигляді додаткової угоди до договору, якою суттєво підвищено ціну за одиницю товару та завдано шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність оспорюваної додаткової угоди, на підставі якої ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) передбачено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону).

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

В даному випадку таким органом місцевого самоврядування є Жашківська міська рада.

Жашківська міська рада виступає в якості суб`єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (ч.1 ст.23 БК).

Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.8 ч.1 ст.2 БК).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п.6 ч.1 ст.2 БК).

Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №907/576/19 зазначив, що замовниками, у розумінні Закону «Про публічні закупівлі», є суб`єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, яких має забезпечувати держава та які витрачають для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси.

Наслідком порушення вимог Закону Про публічні закупівлі є нераціональне використання бюджетних коштів, що в свою чергу свідчить про наявність саме публічного (державного) інтересу, а не приватного інтересу суб`єкта закупівлі. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).

За таких обставин Жашківська міська рада, є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у правовідносинах щодо розпорядження та використання бюджетних коштів, наданих відповідним бюджетним призначенням чи асигнуванням на певні цілі. При цьому вони реалізують такі функції як у публічноправових, так і в приватноправових відносинах. Жашківське виробниче управління житлово-комунального господарства є розпорядником бюджетних коштів, який отримав від головного розпорядника бюджетне асигнування, тобто повноваження на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів із бюджету за укладеним за наслідками проведеної публічної закупівлі договором.

Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Статтею 4 даного Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.

Неналежне та нераціональне з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни на товар спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном(коштами) що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що Уманською окружною прокуратурою на адресу Жашківської міської ради направлено листа від 19.11.2025 № 53/1-2693 вих 25 з повідомленням про виявлені порушення та з метою встановлення повноти вжитих органом місцевого самоврядування заходів усунення виявлених прокурором порушень, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом, причин їх невжиття.

Листом Жашківська міська рада повідомила окружну прокуратуру, що до суду не зверталася та не заперечує проти представництва прокурором її інтересів в суді.

З огляду на викладене, позивач, будучи поінформованим про наявність порушення законодавства та інтересів територіальної громади, маючи достатній обсяг повноважень для звернення до суду за їх захистом, відповідних заходів не вжив.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, враховуючи нездійснення Жашківською міською радою в розумні строки заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів громади, а також враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки останнім не було надано суду достатньо доказів які б довели ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, також повинен застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Черкаською обласною прокуратурою за платіжними інструкціями від 11.12.2025 № 2850, 19.12.2025 № 3051 сплачено за подання позову 14314,73 грн судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 13.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 71061000058 від 15.02.2021, укладену між Жашківським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ 03356909) та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (код ЄДРПОУ 42474208).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (вул. Благовісна, буд. 166, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 42474208) на користь Жашківської міської ради (вул. Захисників України, 17, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19200, код ЄДРПОУ 36000377) безпідставно сплачені грошові кошти в розмірі 971 027,39 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (вул. Благовісна, будинок 166, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 42474208) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119), місцезнаходження: бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18015, розрахунковий рахунок UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 14 314,73 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складене та підписане 18 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз