Ухвала суду № 139860136, 17.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"17" вересня 2026 р. Справа № 924/924/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участю секретаря судового засідання Супрович А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Волочиської окружної прокуратури, м.Волочиськ, Хмельницький район, Хмельницька область

в інтересах держави в особі Волочиської міської ради, м.Волочиськ, Хмельницький район, Хмельницька область

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол", м. Київ

2) Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик", м.Волочиськ, Хмельницький район, Хмельницька область

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 485 909,54 грн

Представники учасників справи:

прокурор Грамчук Т.А. згідно з посвідченням від 01.03.2023 №072529 (в залі суду);

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: адвоката Романюка І.М. згідно з ордером серії АІ №2302303 від 07.09.2026 (в режимі відеоконференції);

від відповідача 2: не з`явився

В судовому засіданні відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали

ВСТАНОВИВ:

19.08.2026 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Волочиської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" (далі - ТОВ "ЕК "Інсол", відповідач 1) та Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" (далі - ВКПТМ "Тепловик", відповідач 2) про визнання недійсними додаткових угод №2 від 15.07.2024 та №3 від 10.08.2024 до договору №15122023 від 20.12.2023, укладеного між ТОВ "ЕК "Інсол" та ВКПТМ "Тепловик", та стягнення з ТОВ "ЕК "Інсол" на користь Волочиської міської ради коштів перерахованих за товар, який не отримано, відповідно до умов договору №15122023 від 20.12.2023 в сумі 485 909,54 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Волочиська окружна прокуратура зазначає, що додаткові угоди №2 від 15.07.2024 та №3 від 10.08.2024 до договору постачання електричної енергії споживачу №15122023, укладеного 20.12.2023 за результатами проведеної публічної закупівлі (ідентифікатор UA-2023-11-29-008006-а), якими внесено зміни до нього в частині збільшення ціни за одиницю товару (електричної енергії) на 32,08% та 10,43% відповідно, укладені сторонами за відсутності факту коливання ціни на електроенергію на ринку у відповідні періоди та є такими, що суперечать приписам пункту 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 2 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, та цивільного законодавства України, порушують інтереси держави, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти - стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" на користь Волочиської міської ради.

Ухвалою суду від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.09.2026.

09.09.2026 відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву.

10.09.2026 до суду надійшло клопотання відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України. з огляду на не підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді (вх.05-08/3331/26 від 10.09.2026).

Також, 10.09.2026 ТОВ "ЕК "Інсол" подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі №924/924/26 на підставі п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до завершення розгляду Конституційним Судом України об`єднаного конституційного провадження у справі №3-78/2026(178/26) щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ухвалення Конституційним Судом України остаточного рішення, яким буде завершено відповідне конституційне провадження.

Мотивуючи необхідність зупинення провадження у справі відповідач 1 вказує, що у даній справі підстави позову є тотожними з тими, які стали предметом розгляду Конституційним Судом України, позаяк виникли з договору про закупівлю та безпосередньо стосуються правомірності внесення змін до істотних умов такого договору. При цьому, заявник не стверджує відсутності у суду можливості встановити зміст спірних додаткових угод, обсяги поставленої електричної енергії, здійснені платежі або дослідити документи, якими сторони обґрунтовують коливання ціни товару на ринку. Заразом, об`єктивна перешкода розгляду справи №924/924/26 полягає у вимозі прокурора надати правову оцінку дійсності укладених правочинів на підставі положення закону - пункту 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", конституційність якого є предметом розгляду Конституційним Судом України. Відтак, на думку заявника, вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності зазначеної норми матиме прямий та безпосередній вплив на права та обов`язки сторін у цій справі, а також на правильність застосування судом норм матеріального права при розгляді спору по суті.

Крім того, 10.09.2026 до суду надійшло клопотання ТОВ "ЕК "Інсол" про зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 ч.1 ст.228 ГПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2848/24.

Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач 1 зазначає, що зі змісту поданих прокурором доказів у справі №924/924/26 вбачається, що при здійсненні закупівлі товару за договором про постачання електричної енергії споживачу №15122023 від 20.12.2026 ВКПТМ "Тепловик" використано власні кошти підприємства, в той час як прокурор просить стягнути грошові кошти в сумі 485 909,54 грн., перераховані відповідачем 2 за товар, який не отримано, з ТОВ "ЕК "Інсол" на підставі статей 216 і 1212 Цивільного кодексу України, на користь Волочиської міської ради, як засновника комунального підприємства, яка не є стороною вказаного договору. Відтак, суд зобов`язаний, серед іншого, вирішити питання наявності правових підстав для стягнення на користь органу місцевого самоврядування коштів, сплачених юридичною особою з власних коштів підприємства.

На думку заявника, правовідносини у справі №922/2848/24 є подібними з обставинами справи №924/924/26, позаяк у справі №922/2848/24 прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування (Харківської міської ради) до суб`єкта господарювання - постачальника товару та комунального підприємства (КП "Харківводоканал") з вимогами про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю і про стягнення коштів; прокурор просив стягнути кошти на користь Харківської міської ради як засновника і органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить комунальне підприємство, на підставі статей 216 і 1212 Цивільного кодексу України; рішеннями судів попередніх інстанцій встановлено, що джерелом фінансування цієї процедури закупівлі становлять кошти від господарської діяльності підприємства.

Відповідач 1 вказує, що підставою передачі справи №922/2848/24 на розгляд судової палати є необхідність уточнити раніше сформовані висновки Верховного Суду щодо застосування ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст.1 і 2 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" шляхом виключення з висновку речення: "При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування".

Відтак, предметом перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є саме те правове положення, на якому ґрунтується позиція прокурора у цій справі в частині, що стосується джерела походження коштів, за рахунок яких укладено договір закупівлі товару (джерело походження коштів комунального підприємства значення не має).

Також, 15.09.2026 до суду надійшов відзив ВКПТМ "Тепловик" на позовну заяву, у якому відповідач 2 також заявив клопотання про продовження строку на подання відзиву у справі.

Обґрунтовуючи подане клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву, відповідач 2 зазначає, що ухвалу про відкриття провадження від 24.08.2026, якою, серед іншого, встановлено відповідачам 15-денний строк для подання відзиву на позов, підприємство отримало в електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" того ж дня. Заразом ВКПТМ "Тепловик" пропустило встановлений судом строк на подання відзиву у справі, який сплив 08.09.2026, з поважних причин, з огляду на обсяг документів, які підприємству потрібно було зібрати, щоб спростувати заявлені прокурором вимоги, позаяк для підготовки відзиву підприємство мало підняти матеріали закупівлі UA-2023-11-29-008006-a разом з тендерною документацією 2023 року, перевірити вхідну кореспонденцію за липень і серпень 2024 року і встановити, що саме надійшло разом з ініціативними листами постачальника, зібрати з офіційного вебпорталу публічних закупівель дані про закупівлі електричної енергії, які в той самий період проводили інші замовники Волочиської громади, і зіставити ціни за однаковою методикою, підняти дані бухгалтерського обліку про джерело коштів, з яких здійснювалися платежі, і про стан розрахунків з постачальником.

Суд в підготовчому засіданні 15.09.2026 за клопотанням прокурора постановив ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 14:30 год. 17.09.2026.

17.09.2026 через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" надійшли заперечення прокуратури на клопотання ТОВ "ЕК "Інсол" про зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України до вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26). Прокурор наголошує, що предметом розгляду у справі №924/924/26 є оцінка правомірності укладення спірних додаткових угод, зокрема, наявності чи відсутності передбачених законом підстав для зміни ціни за одиницю товару, дотримання сторонами вимог законодавства про публічні закупівлі, а також правових наслідків таких дій. Вказані обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів. Натомість, конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку. Наразі пункт 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинним та підлягає застосуванню судами під час вирішення відповідних спорів. Відкриття конституційного провадження не зупиняє дію закону, не звільняє суд від обов`язку застосовувати чинне законодавство та не зумовлює об`єктивної неможливості розгляду цієї справи. При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призведе до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу.

Також, 17.09.2026 прокуратурою подано до суду заперечення щодо клопотання ВКПТМ "Тепловик" про продовження строку для подання відзиву, у якому наголошено на відсутності підстав в силу ст.ст.118, 119 ГПК України для продовження процесуального строку, який сплив. Відтак, прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання ВКПТМ "Тепловик" про продовження процесуального строку на подачу відзиву у справі.

В підготовче засідання 17.09.2026 позивач та відповідач не з`явились, участь повноважних представників не забезпечили, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відповідним довідками про доставку ухвали суду від 15.09.2026 до електронних кабінетів останніх.

Будь-яких заяв, клопотань від вказаних учасників щодо неможливості забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права до суду не надходило.

Представник ТОВ "ЕК "Інсол" в підготовчому засіданні 17.09.2026 подані ним 10.09.2026 клопотання про зупинення провадження у справі підтримав, а також просив задоволити клопотання ВКПТМ "Тепловик" про продовження процесуального строку на подання відзиву, врахувавши несуттєвий період пропуску такого строку (кілька днів) та подання відзиву до першого підготовчого засідання.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотання ВКПТМ "Тепловик" про продовження процесуального строку на відзив та клопотань ТОВ "ЕК "Інсол" про зупинення провадження у справі.

Вирішуючи клопотання ВКПТМ "Тепловик" (вх.№05-08/3388/26 від 15.09.2026) про продовження строку на подання відзиву у справі, суд, заслухавши учасників справи, виходить з такого.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно ст.165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Статтею 113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ч.1 ст.115 ГПК України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1 ст.116 ГПК України).

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.4 ст.116 ГПК України).

Ухвалою суду від 24.08.2026 встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України.

Ця ухвала суду скерована та доставлена до електронного кабінету ВКПТМ "Тепловик" в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 24.08.2026 о 15 год. 40 хв., що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою.

Враховуючи наведене, встановлений судом строк для подання відзиву сплив 08.09.2026.

Відзив на позов ВКПТМ "Тепловик" сформований в підсистемі "Електронний суд" 14.09.2026 о 15 год. 06 хв. та отриманий судом 15.09.2026.

Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2025 у справі №910/7746/20 дійшов висновку, що за заявою учасника може бути продовжений строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

З огляду на наведене, враховуючи звернення ВКПТМ "Тепловик" з клопотанням про продовження пропущеного процесуального строку на подання відзиву 14.09.2026, суд не вбачає підстав для продовження встановленого процесуального строку для подання відзиву, який сплив 08.09.2026, а відтак у задоволенні клопотання належить відмовити.

При розгляді клопотань ТОВ "ЕК "Інсол" про зупинення провадження у справі №924/924/26 суд, заслухавши представників учасників справи, враховує таке.

Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005).

У постанові від 26.03.2024 у справі №907/882/22 Верховний Суд звертає увагу на те, що розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №914/2150/18).

Пунктом 5 ч.1, ч.2 ст. 227 ГПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналізуючи вказану норму, суд наголошує, що вона передбачає обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду господарської справи до вирішення іншої справи в порядку іншого судочинства (чи господарської справи з іншим предметом, іншим складом сторін і в рамках іншої справи). При цьому, можливість розгляду справи, виходячи з норм ГПК України, випливає з характеру правовідносин, який відносить розгляд тієї чи іншої справи до компетенції відповідного суду в залежності від підсудності (чи до іншого господарського суду, в рамках іншої справи з іншим предметом). Тому, якщо спір в господарській справі залежить від дослідження обставин, які можливо встановити лише в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського (в рамках іншої справи) чи кримінального судочинства, провадження у господарській справі підлягає зупиненню. Якщо ж, обставини які підлягають з`ясуванню в господарській справі можливо встановити в рамках даної справи (у порядку господарського судочинства), суд, за наявності необхідної сукупності доказів зобов`язаний розглянути відповідну справу, оскільки немає об`єктивної неможливості вирішення спору.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог. Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У постанові від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривали і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України. Тобто, рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас, чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а, від 03.04.2024 у справі № 120/14973/21-а.

Наразі пункт 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинною нормою права, яка не визнана неконституційною та підлягає застосуванню судами під час вирішення відповідних спорів. Відкриття конституційного провадження не зупиняє дію закону, не звільняє суд від обов`язку застосовувати чинне законодавство та не зумовлює об`єктивної неможливості розгляду цієї справи.

Суд враховує, що предметом розгляду у справі №924/924/26 є оцінка правомірності укладення спірних додаткових угод, зокрема наявності чи відсутності передбачених законом підстав для зміни ціни за одиницю товару, дотримання сторонами вимог законодавства про публічні закупівлі, а також правових наслідків таких дій. Вказані обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів.

Конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

Суд зауважує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, відповідно до частини 3 статті 320 ГПК України є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами (постанови Верховного Суду від 12.05.2026 у справі №924/560/24, від 19.05.2026 у справі №916/4682/24, від 20.05.2026 у справі №910/4865/24).

Також, суд звертає увагу, що пункт 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" Законом України № 4888-IX від 27.05.2026 викладено в новій редакції.

Суд враховує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчитиме про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18).

Враховуючи приписи п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, докази, які наявні в матеріалах даної справи, не доведення відповідачем 1 наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026 (178/26), суд дійшов до висновку про відсутність об`єктивної неможливості розгляду даної справи, а відтак і відсутності правових підстав для зупинення провадження у справі №924/924/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26).

З огляду на вищевикладене, клопотання ТОВ "ЕК "Інсол" про зупинення провадження у справі №924/924/26 до завершення конституційного провадження у справі №3-78/20269(178/26) не підлягає задоволенню.

Щодо правових підстав для зупинення справи №924/924/26 до закінчення перегляду в касаційному перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2848/24, суд зазначає таке.

За змістом п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2026 справу №922/2848/24 разом із касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підставами передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є не погодження із висновком, викладеним у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №924/524/24, від 10.09.2025 у справі №910/6131/24, від 04.02.2026 у справі №922/1328/24, від 18.02.2026 у справі №913/95/25, а тому з метою відступу від такого висновку шляхом уточнення, а саме виключення з висновку речення: "При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування", та задля формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 1, 2 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку за необхідне передати справу №922/2848/24 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки зазначені постанови, від висновків у яких пропонує відступити колегія суддів у такому складі: Чумак Ю.Я. - головуючий, Дроботова Т.Б., Багай Н.О., ухвалені колегією суддів у такому складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С., які входять до складу судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності.

09.04.2026 року ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду прийнято на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №922/2848/24 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025. Призначено розгляд касаційної скарги на 21.05.2026 року.

25.06.2026 року ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду відкладено розгляд касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 у справі №922/2848/24 на 24 вересня 2026 року.

Таким чином, судом встановлено, що перед Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду постало вирішення правового питання щодо правових підстав прокурора звертатися з позовом про стягнення в бюджет коштів, власником яких є комунальне підприємство.

Згідно зі Статутом Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" (в редакції 2025 року) підприємство створене відповідно до рішення Волочиської міської ради від 25.03.1992 року. Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Волочиська, підпорядковане міській раді, далі Засновник, в межах встановлених законодавством України та даним Статутом. Підприємство є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків України, печатку зі своїм найменуванням, кутові штампи та інші реквізити. Підприємство здійснює свою діяльність на основі госпрозрахунку відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями у межах належного йому на праві господарського віддання майна, згідно з діючим законодавством України. Підприємство не відповідає за зобов`язаннями засновника, засновник не відповідає за зобов`язаннями підприємства. Підприємство має право: укладати угоди (контракти) купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезень, зберігання, лізингу, оренди, доручення, технічного обслуговування, набувати майнових та особистих не майнових прав; виступати у стосунках з іншими особами від свого імені, бути позивачем та відповідачем у суді. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства. Право власності на закріплене за підприємством майно належить засновнику. Майно, придбане у процесі господарської діяльності є власністю засновника. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання підприємство володіє, користується зазначеним майном відповідно до чинного законодавства та цього Статуту. Джерелами формування майна підприємства є: майно, передане засновником; доходи одержані від реалізації продукції, надання послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності; капітальні вкладення та дотації з бюджетів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; доходи від цінних паперів; інше майно набуте підприємством на підставах незаборонених законодавством і цим статутом.

Як убачається з матеріалів справи та, зокрема п. 5.4 спірного договору про постачання електричної енергії споживачу №15122023 від 20.12.2023 фінансування закупівлі здійснюється в межах затверджених видатків замовника (відповідача 2). На дату укладення договору платіжні (бюджетні) зобов`язання, що виникають щодо оплати частини предмета закупівлі у договорі відсутні.

Згідно з інформацією про закупівлю №UA-2023-11-29-008006-а, за результатами якої було укладено договір №15122023 від 20.12.2023, висвітленою на сайті https://prozorro.gov.ua/ - джерелом фінансування даної закупівлі є власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик".

З платіжних інструкцій наявних у матеріалах справи за період з лютого 2024 по січень 2025 року вбачається, що плату за електричну енергію поставлену Волочиському комунальному підприємству теплових мереж "Тепловик" Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" за договором №15122023 від 20.12.2023 здійснював відповідач 2 - ВКПТМ "Тепловик".

Разом із тим орган прокуратури просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" 485 909,54 грн, які за твердженням органу прокуратури безпідставно були переплачені, на користь місцевого бюджету Волочиської міської ради.

Спір як у зазначеній справі № 922/2848/24 так і у справі №924/924/26, стосується категорії спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених у межах процедури публічних закупівель та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів на підставі положень статей 216, 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно на користь осіб, уповноважених державою здійснювати захист державних фінансових ресурсів та належного виконання договірних зобов`язань, відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, суд дійшов висновку, що справа №924/924/26 та справа №922/2848/24, що перебуває на розгляді палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, є подібними у частині джерела походження коштів, за які здійснювались розрахунки за договором, укладеним відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" і судове рішення Верховного Суду у справі №922/2848/24 може вплинути на правильне вирішення даної справи. Висновки палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності (в питанні значення джерела походження коштів) Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм права у справі №922/2848/24 будуть обов`язковими для застосування і у спірних правовідносинах у даній справі, а відтак є підстави для зупинення провадження у справі.

Позивач є органом місцевого самоврядування, а тому висновки палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності (в розумінні грошових коштів) Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм права у справі №922/2848/24 будуть обов`язковими для застосування і у спірних правовідносинах у даній справі, а відтак є підстави для зупинення провадження у справі.

При цьому пунктом 7 ч.1 ст.228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.

За статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р (І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 19.03.2024 у справі № 910/4293/22).

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Енергетична компанія "Інсол" від 10.09.2026 (вх.№05-08/3332/26) та зупинення провадження у справі №924/924/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2848/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

За змістом ч.2 ст.232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, зокрема, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись ст.ст.2, 118, 119, 165, 227-229, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" від 14.09.2026 про продовження процесуального строку для подання відзиву у справі №924/924/26 відмовити.

2. У задоволенні клопотання ТОВ "Енергетична компанія "Інсол" від 10.09.2026 про зупинення провадження у справі №924/924/26 до завершення конституційного провадження у справі №3-78/2026(178/26) та ухвалення Конституційним Судом України рішення у вказаній справі відмовити.

3. Клопотання ТОВ "Енергетична компанія "Інсол" від 10.09.2026 про зупинення провадження у справі №924/924/26 задовольнити.

Зупинити провадження у справі №924/924/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2848/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Зобов`язати учасників справи повідомити господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі протягом 3-х днів з дня їх усунення.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.

Ухвала проголошена, набрала законної сили 17.09.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, визначені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.09.2026.

Суддя О.І. Шевчук