Рішення № 139859905, 18.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2522/26

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102)

до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний-5" (65089, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 81, корп. 2; код ЄДРПОУ 20987238)

про стягнення 305 863,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2026 Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (далі - позивач, КП "ТМО") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення із Житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний-5" (далі - відповідач, Кооператив) 325 863,36 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.

В обґрунтування позову КП "ТМО" покликається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії № 46261 від 01.09.2022. Позивач вказує, що на виконання договірних зобов`язань ним було надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії, оплату якої відповідач частково не здійснив, внаслідок чого у період з лютого 2024 року по травень 2026 у нього виникла заборгованість у заявленому до стягнення розмірі.

Ухвалою від 23.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2522/26, справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

09.07.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він в цілому не заперечує проти доводів позивача, проте звертає увагу на здійснення у червні 2026 року додаткових оплат за Договором № 46261 від 01.09.2022 на загальну суму 20 000,00 грн, які не були враховані позивачем при розрахунку заборгованості. Водночас відповідач зазначає про те, що Кооператив не ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань, а заборгованість, яка є предметом спору у даній справі, виникла у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем Кооперативу, виїздом співвласників будинку за межі України та їх ухиленням від сплати коштів. Звертає увагу, що протягом 2025-2026 років Кооперативом було вжито заходів щодо акумулювання фінансових резервів з метою повного погашення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії. Вказує, що 29.04.2026 позивачу було надіслано звернення з проханням щодо досудового врегулювання спору, відповіді на яке позивач наразі не надав.

16.07.2026 представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог з 325 863,36 грн до 305 863,36 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що заяву про зменшення позовних вимог позивач подав із дотриманням процесуального строку, суд вважав за можливе прийняти відповідну заяву до розгляду.

Так, з урахуванням вказаної заяви позивача, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 305 863,36 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на зазначене, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, враховуючи обставини, пов`язані із запровадженням в Україні воєнного стану, тривалі повітряні тривоги, відключення електропостачання, беручи до уваги навантаження суду, а також перебування судді Волкова Р. В. у щорічній відпустці з 30.07.2026 по 04.09.2026, справу було розглянуто поза межами строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, але у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вирішення справи та виконання завдань господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.09.2022 між КП "ТМО" (виконавець) та Кооперативом (колективний споживач) було укладено Договір № 4626 (номер договору в подальшому було змінено на 46261, з урахуванням умов додаткової угоди № 1 від 01.10.2023) про надання послуги з постачання теплової енергії, згідно з п. 1 якого виконавець зобов`язується надавати колективному споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі, відповідно до теплового навантаження будинку, а колективний споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 3 договору визначена інформація про колективного споживача:

1) адреса: індекс 65122, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 81, корпус 2;

2) теплове навантаження будинку - 0,394 Гкал/год.;

3) опалювальна площа (об?єм) будинку - 6329,98 кв.м.

Положеннями п. 4 договору передбачено, що у будинку встановлено тепловий пункт.

Згідно п. 5 договору будинок обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії: заводський номер, назва та умовне позначення типу засобу вимірювання техніки - № 62182097, Multical 402; показання засобу вимірювальної техніки на дату укладення договору - 4076,30 ГДж; місце встановлення - ІТП; дата останньої періодичної повірки - 4 квартал 2020 р.; міжповірочний інтервал - 4 роки; втрати тепла у тепловій мережі споживача - 0,00.

В п.п. 6, 7 договору встановлено, що виконавець забезпечує постачання теплоносія безперервно з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Надання послуги здійснюється безперервно з урахуванням часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальний тепловий пункт колективного споживача для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 договору виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги вимогам пункту 1 цього договору на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця згідно Додатку 1 до договору. Втрати теплової енергії на дільницях тепломереж, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку складає 0,00% від об`єму споживання теплової енергії в звітному періоді.

Визначення якісних та кількісних показників послуги здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії (п. 10 договору).

Пунктом 12 договору визначено, що облік спожитої в будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку, визначений за показаннями вузла (вузлів) обліку. Якщо будинок оснащений двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії, обсяг спожитої послуги у будівлі визначається як сума показників таких вузлів обліку. Одиницею виміру обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Положеннями п. 17 договору передбачено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії щомісяця з 25 числа з 8:00 по 17:00 год. здійснюється виконавцем у присутності колективного споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. У такому разі виконавець зобов`язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення колективного споживача або його представника з показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку через інтерфейс такого вузла (вузлів) обліку та через електронну систему обліку розрахунків колективного споживача. Періодичний огляд вузла (вузлів) комерційного обліку здійснюється виконавцем під час зняття показань. У випадку дистанційного зняття показань періодичний огляд проводиться виконавцем не рідше одного разу на рік. Колективний споживач повідомляє виконавцеві про недоліки в роботі вузла комерційного обліку протягом п`яти робочих днів з дня виявлення засобами зв`язку, зазначеними в розділі "Реквізити і підписи сторін" цього договору.

Згідно п. 19 договору ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

В п. 20 договору встановлено, що плата виконавцю за цим договором складається із плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених ціни/тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеної відповідно до законодавства.

Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги та оплати послуги виконавцю становить з 01 до 31 числа місяця, але не може перевищувати місяць. При цьому в місяці, в якому розпочався опалювальний період, для розрахунку плати за послугу для потреб опалення розрахунковий період починається з дати початку опалювального періоду, а в місяці, в якому закінчується опалювальний період, для розрахунку плати за послугу для потреб опалення розрахунковий період закінчується датою закінчення опалювального періоду (п. 21 договору).

Відповідно до п. 22 договору рахунки на оплату наданої послуги формуються виконавцем та не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, надаються колективному споживачу на паперовому носії/в електронному вигляді, зокрема за допомогою електронних систем обліку розрахунків колективного споживача (зайве закреслити).

Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 23 договору визначено, що колективний споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Положеннями п. 25 договору передбачено, що під час здійснення оплати колективний споживач зазначає розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата за спожиту послугу, сплата пені, штрафів).

Згідно пп. 1 п. 27 договору колективний споживач має право одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно із законодавством та умовами цього договору.

В пп. 3 п. 28 договору сторони погодили, що колективний споживач зобов`язаний оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором.

Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до законодавства та цього договору (п. 31 договору).

Відповідно до п. 41 договору останній набирає чинності з 01 вересня 2022 р. і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Пунктом 42 договору визначено, що якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Положеннями п. 44 договору передбачено, що умови цього договору, крім ціни (вартості) послуги, можуть бути змінені виключно за згодою сторін.

У разі зміни тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

У матеріалах справи наявні акти зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду № 4626 від 29.02.2024 із зафіксованим споживанням відповідачем 100,601892 Гкал теплової енергії, № 4626 від 31.03.2024 із зафіксованим споживанням відповідачем 110,418458 Гкал теплової енергії, № 4626 від 08.04.2024 із зафіксованим споживанням відповідачем 9,243336 Гкал теплової енергії (а.с. 16-17).

Позивач виставив відповідачу наступні рахунки-фактури за постачання теплової енергії: № 46261 за лютий 2024 р. на суму 182 485,80 грн; № 46261 за березень 2024 р. на суму 200 292,46 грн; № 46261 за квітень 2024 р. на суму 16 766,86 грн (а.с. 13(зворот) - 14).

20.05.2026 позивач направив відповідачу поштою претензію № 13.04-04-340 від 15.05.2026 із вимогою про сплату 325 863,36 грн заборгованості за договором № 46261 від 01.09.2022, рахунки-фактури за лютий, березень та квітень 2024 р., а також акт звірки взаєморозрахунків.

Станом на кінець травня 2025 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 325 863,36 грн.

У червні 2026 р. відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 20 000,00 грн в рахунок погашення заборгованості за договором, а саме: 16.06.2026 - 4 500,00 грн та 500,00 грн; 18.06.2026 - 7 000,00 грн та 5 000,00 грн; 19.06.2026 - 3 000,00 грн. Факт здійснення відповідачем вказаних платежів підтверджується доданими до відзиву платіжними інструкціями №№ 219, 689 від 16.06.2026, №№ 690, 220 від 18.06.2026, № 221 від 19.06.2026 (а.с. 44-46).

Так, станом на 01.07.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становила вже 305 863,36 грн, що й зумовило подання позивачем до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Розмір вказаної заборгованості позивач та відповідач зафіксували шляхом підписання акту звіряння розрахунків № 46261 від 06.07.2026 (а.с. 58).

Стягнення 305 863,36 грн заборгованості є предметом судового розгляду у цій справі.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як встановлено судом, правовідносини між КП "ТМО", як теплопостачальною організацією, та Кооперативом, як споживачем, виникли на підставі укладеного між ними договору на постачання теплової енергії.

З аналізу вищевказаного договору, у системному зв`язку з положеннями застосованих судом норм законодавства вбачається, що за своєю правовою природою договір № 46261 є договором постачання (купівлі-продажу) теплової енергії.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 ЦК України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Так, матеріали справи не містять доказів розірвання, припинення або визнання недійсним договору, у зв`язку з чим суд вважає, що він є чинним, таким, що продовжений на підставі положень 42 договору та обов`язковим до виконання сторонами у справі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Згідно ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.

Матеріалами справи підтверджено обсяги споживання відповідачем теплової енергії, її вартість та лише часткову оплату за її споживання з боку відповідача.

Належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 305 863,36 грн відповідач до суду не надав.

При цьому, сторонами підписаний та скріплений печатками акт звіряння розрахунків № 46261 від 06.07.2026 (а.с. 58), що свідчить про те, що відповідач не заперечує проти обсягів та вартості спожитої теплової енергії.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивачем доведено наявність у відповідача заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 305 863,36 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги КП "ТМО" є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 670,36 грн, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Решту судового збору у розмірі 240,00 грн, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 3198 від 27.05.2026, позивач не позбавлений права повернути з державного бюджету згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", подавши до суду відповідне клопотання.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний-5" (65089, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 81, корп. 2; код ЄДРПОУ 20987238) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102) 305 863,36 грн заборгованості та 3 670,36 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 18 вересня 2026 р.

Суддя Р.В. Волков