Рішення № 139859881, 18.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"18" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2032/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву ОСББ "Транспортна, 7-В" (вх.№2-1774/26 від 10.09.2026) по справі №916/2032/26,

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Транспортна, 7-В" (вул. Транспортна, буд. 7 "В", м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 40656609);

до відповідача Одеської міської ради (площа Біржова, буд. 1, м. Одеса, 65026; код ЄДРПОУ 26597691);

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Біржова, буд. 1; код ЄДРПОУ 04056919);

про стягнення 195 872,02 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 21.05.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№2077/26) ОСББ "Транспортна, 7-В" до Одеської міської ради, в якій позивач просив суд стягнути з Одеської міської ради заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 122 610,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 59 773,88 грн, 3% річних у розмірі 13 488,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, як власник нежитлового приміщення №101 загальною площею 291,9 кв.м, розташованого у багатоквартирному будинку №7-В по вул. Транспортній в м. Одесі, неналежним чином виконує свої обов`язки з оплати внесків на утримання будинку, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем за внесками на управління багатоквартирним будинком за період з березня 2018 по березень 2026 року.

Разом із позовною заявою до суду подано клопотання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 26.05.2026 позовну заяву ОСББ "Транспортна, 7-В" залишено без руху у зв`язку з недотриманням позивачем вимог статті 164 ГПК України; недоліки усунуто заявою від 27.05.2026 (вх.№18468/26).

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі №916/2032/26 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.07.2026, а також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Одеської міської ради.

23.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№21762/26).

03.07.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№23373/26).

У судовому засіданні 23.07.2026, за участі представника позивача, суд, без оформлення окремого процесуального документа, оголосив перерву в розгляді справи по суті до 03.09.2026.

Рішенням суду від 03.09.2026 позовні вимоги ОСББ "Транспортна, 7-В" задоволено у повному обсязі, стягнуто з Одеської міської ради на користь ОСББ "Транспортна, 7-В" заборгованість зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 122 610,00 грн, інфляційні витрати в розмірі 59 773,88 грн, 3% річних у розмірі 13 488,14 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

У позовній заяві позивачем, у відповідності до ч. 1 ст. 124 ГПК України, зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складає 20 000 грн. Разом із позовною заявою подано клопотання про розподіл судових витрат, в якому зазначено, що докази на підтвердження судових витрат, фактично понесених ОСББ "Транспортна, 7-В", будуть надані до суду протягом 5-ти днів після ухвалення рішення по справі.

10.09.2026 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій ОСББ "Транспортна, 7-В" просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн (вх.№2-1774/26).

15.09.2026 до суду від Одеської міської ради надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому відповідач просить зменшити заявлений до стягнення розмір витрат (вх.№31627/26).

Розглянувши заяву ОСББ "Транспортна, 7-В" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2032/26, а також наявні у матеріалах справи документи, господарський суд зазначає таке:

Із наявних у матеріалах справи документів судом встановлено, що 06.05.2026 між адвокатом Швець Катериною Олегівною, як Виконавцем, та ОСББ "Транспортна, 7-В", як Замовником, укладено Договір про надання юридичних послуг б/н, відповідно до п. 1.1 якого його предметом є надання Виконавцем відплатних юридичних послуг на тимчасовій, професійній основі.

За пунктом 1.2 Договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати юридичні послуги, зокрема: юридичний аналіз правових документів (п. 1.2.1); претензійну роботу та підготовку документів правового характеру (п. 1.2.2); захист та представництво інтересів Замовника в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій (п. 1.2.3); захист та представництво в органах державної влади та місцевого самоврядування (п. 1.2.4); ведення переговорів (п. 1.2.5); інші послуги правового характеру (п. 1.2.6).

Пунктами 4.3, 4.4 Договору визначено, що оплата вартості послуг Виконавця здійснюється Замовником згідно умов, встановлених Додатковою угодою, а Акт надання послуг є підставою для остаточного розрахунку з Виконавцем. Згідно з п. 7.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання та діє один рік до 06.05.2027, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

18.05.2026 на виконання п. 4.2 Договору між Замовником та Виконавцем укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої сторони узгодили вартість юридичних послуг, а саме: зустріч і консультація з Замовником 3 000 грн; аналіз нормативної бази, судової практики та вироблення правової позиції, подача позовної заяви 10 000 грн; підготовка заяв по суті справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив) 5 000 грн; заяви з інших процесуальних питань в суді першої інстанції 1 000 грн; явка до суду для прийняття участі в судовому засіданні в судах першої інстанції 2 000 грн, а також вартість послуг для апеляційної та касаційної інстанцій.

Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що вартість юридичних послуг, зазначена в п. 1 Угоди, є мінімальною; Сторони мають право за взаємною згодою збільшити/зменшити вартість послуг шляхом підписання Акту надання послуг.

08.09.2026 між адвокатом Швець К.О. та головою правління ОСББ "Транспортна, 7-В" підписано Акт надання послуг №1, яким сторони погодили обсяг та загальний розмір наданих послуг по справі №916/2032/26 у сумі 21 000,00 грн, а саме: 1) зустріч і консультація з замовником 3 000,00 грн; 2) аналіз нормативної бази, судової практики та вироблення правової позиції, подача позовної заяви 10 000,00 грн; 3) підготовка заяв по суті справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив) 5 000,00 грн; 4) підготовка і подача інших заяв з процесуальних питань в суді першої інстанції (клопотання про розподіл судових витрат) 1 000,00 грн; 5) явка до суду для прийняття участі в судовому засіданні в суді першої інстанції (23.07.2026) 2 000,00 грн.

Представництво інтересів позивача у даній справі здійснювалося адвокатом Швець Катериною Олегівною.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України); розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В силу приписів частини третьої статті 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У такому випадку суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 статті 244 ГПК України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, що позивачем у позовній заяві попередньо визначено розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн та подано відповідне клопотання про розподіл судових витрат, докази на підтвердження яких мали бути надані протягом 5 днів після ухвалення рішення, що відповідає вимогам ст. 221 ГПК України, у зв`язку з чим суд вирішує питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 244 ГПК України.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині зменшення розміру стягнення гонорару з відповідної сторони на підставі ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам (постанови Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Погодження сторонами фіксованого розміру гонорару не виключає можливості його часткової компенсації в межах розподілу судових витрат; фіксований характер гонорару визначає порядок взаєморозрахунків між адвокатом і клієнтом, однак не звільняє суд від обов`язку перевірити співмірність заявленої до відшкодування суми критеріям, встановленим ч. 4 ст. 126 ГПК України, оскільки питання компенсації таких витрат за рахунок іншої сторони спору не є виключно сферою приватної автономії у цій площині діє публічно-правовий елемент судового контролю за пропорційністю, розумністю та справедливістю судового процесу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18). Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Так Одеською міською радою подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу (вх.№31627/26 від 15.09.2026).

У даному клопотанні відповідач зазначає про наявність великої кількості аналогічних судових справ за позовами ОСББ до Одеської міської ради про стягнення заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, інтереси яких представляє саме адвокат Швець К.О., що свідчить про відсутність потреби у додатковому комплексному вивченні юридичної природи спірних правовідносин, у зв`язку з чим вартість послуги з аналізу нормативної бази, судової практики та вироблення правової позиції у розмірі 10 000 грн є неспівмірною та завищеноюю. Також відповідач зазначає, що адвокат брала участь лише в одному судовому засіданні тривалістю менше 20 хвилин, у зв`язку з чим сума 2 000 грн за явку до суду є надмірною, а послуга з підготовки і подачі клопотання про розподіл судових витрат у розмірі 1 000 грн є необґрунтованою, оскільки подання такої заяви є фактично реалізацією права на подання доказів щодо вже понесених витрат, а не окремою послугою правничої допомоги, пов`язаною з розглядом справи по суті спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції; заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах East/West Alliance Limited проти України та Ботацці проти Італії). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, відмовивши у їх відшкодуванні повністю або частково, за умови належної мотивації такого рішення (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19; постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим; суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним, у зв`язку з чим суд з урахуванням конкретних обставин справи може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Щодо доводу відповідача про необґрунтованість витрат на підготовку і подачу клопотання про розподіл судових витрат у розмірі 1 000,00 грн, господарський суд зазначає, що відповідно до правової позиції, послідовно викладеної у постановах Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, від 31.08.2022 у справі №914/1564/20, а також у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, понесених стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення 1 000,00 грн, заявлених позивачем за підготовку і подачу клопотання про розподіл судових витрат.

Щодо решти заявлених витрат суд враховує, що дана справа розглядалася судом в порядку спрощеного позовного провадження, тобто є малозначною, предметом спору є стягнення заборгованості зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком, обставини якого є усталеними у судовій практиці та неодноразово досліджувалися судами у аналогічних справах, у тому числі за участі того самого позивача та його представника. Судом враховано доводи відповідача про те, що адвокат Швець К.О. представляє інтереси значної кількості ОСББ у аналогічних справах проти Одеської міської ради, що об`єктивно знижує обсяг необхідного аналізу нормативної бази та судової практики порівняно зі справами, що потребують формування нової правової позиції.

Крім того суд враховує складність справи, ціну позову, обсяг фактично наданих послуг (підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, участь в судовому засіданні), а також те, що позовні вимоги були задоволені судом у повному обсязі.

Враховуючи наведене, аналізуючи надані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу на предмет їх відповідності критеріям, визначеним ч. 4 ст. 126 ГПК України, зважаючи на конкретні обставини справи, її предмет та складність, а також керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, суд вважає, що співмірним та обґрунтованим розміром понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є сума 5 000,00 грн. На переконання суду, відшкодування витрат на правову допомогу саме в такому розмірі, у даній конкретній справі, цілком відповідає вищезазначеним критеріям.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232-235, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву "Транспортна, 7-В" (вх.№2-1774/26 від 10.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2032/26 - задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеської міської ради (площа Біржова, буд. 1, м. Одеса, 65026; код ЄДРПОУ 26597691) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Транспортна, 7-В" (вул. Транспортна, буд. 7 "В", м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 40656609) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000/п`ять тисяч/грн 00 коп, шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 04056919).

3.У задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України

Додаткове рішення суду складено та підписано 18.09.2026 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська