Ухвала суду № 139859817, 16.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у поновленні процесуального строку

"16" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1879/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача: Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія (код ЄДРПОУ 20988232, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, просп. Суворова, буд. 33 )

про визнання договору припиненим, розірвання договору

за участю представників сторін:

від позивача: Андрій Сігнаєвський

від відповідача: Володимир Петров

в с т а н о в и в:

Позивач фізична особа-підприємець Браславська Олена Олександрівна звернулася до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про визнання договору припиненим, розірвання договору.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Провадження у справі перебуває на стадії підготовчого провадження.

16.09.2026 від відповідача, крім іншого, надійшло клопотання про поновлення строку на подання заяви про письмове опитування позивача фізичної особи-підприємця Браславської О.О. як свідка про обставини, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав означене клопотання та просить його задовольнити.

Обґрунтовуючи подану заяву про поновлення процесуального строку відповідач вказав на те, що 07.09.2026 Господарський суд залишив без розгляду відзив на позовну заяву, наданий Ізмаїльским товариством імені Кирила та Мефодія та повернув зустрічний позов відповідача, які не стали першою заявою по суті спору. Отже, Ізмаїльске товариство у встановлений законом строк у першій заяві по суті спору - відзиві на позовну заяву не могло поставити питання ФОП Браславській О.О., оскільки в справі відсутня його перша заява по суті справи.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив з підстав його необґрунтованості.

Розглянувши клопотання, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Так, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша статті 118 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Нормами ГПК України чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і для учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовується процесуальним законодавством.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку має містити обґрунтування причин пропуску строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. До клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду, та оцінювати їх в сукупності.

При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (постанова Верховного Суду від 25.08.2022 року у справі № 873/56/22).

Постановою від 25.10.2022 року у справі №585/2494/18 Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 року у справі №398/1739/15.

Статтею 90 ГПК України встановлено, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:

1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу;

2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;

3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.07.2026.

Цією ж ухвалою встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи, в тому числі встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч.4 та 5 ст.6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч.ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, в тому числі, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвала господарського суду від 01.06.2026 була направлена та доставлена відповідачу до його Електронного кабінету 02.06.2026 о 20:43.

З огляду на викладене, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву разом з заявою про письмове опитування позивача у строк до 17.06.2026.

Разом з тим, відзив на позовну заяву з клопотанням про продовження строку на його подання останній подав до суду 01.09.2026, тобто після спливу встановленого строку на два з половиною місяці.

Ухвалою від 07.09.2026 у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву відмовлено, відзив залишено без розгляду.

При цьому суд зауважує, що у відзиві на позовну заяву від 01.09.2026 відповідачем не було викладено заяву/ клопотання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, 16.09.2026 відповідачем подано клопотання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Як вказано вище, відповідачем у заяві про поновлення пропущеного строку від 16.09.2026 зазначено, що неможливість подання такого клопотання у встановлений процесуальним законом строк зумовлена залишенням судом без розгляду відзиву на позовну заяву ухвалою від 07.09.2026.

Проте, поважних причин пропуску строку для подачі заяви в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України в строк до 17.06.2026 року відповідачем не наведено.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Поняття "справедливе правосуддя" в сучасному розумінні має два аспекти:

- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов`язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);

- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.

В аспекті зазначеного суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності можливості підготувати заяву в порядку статті 90 ГПК України в межах передбачених ГПК України строків (до 17.06.2026), за умови дотримання строків розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які створили йому перешкоди для подачі заяви в порядку і строки, встановлені ч.1 ст. 90 ГПК України.

За приписами ст.119 ГПК України, про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно ч.2 ст.118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачу відмовлено в поновленні процесуального строку на подання клопотання про письмове опитування учасників справи від 16.09.2026, суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання про письмове опитування від 16.09.2026.

Керуючись ст. 118, 119, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні заяви Ізмаїльського товариства імені Кирила та Мефодія про поновлення процесуального строку.

2. Клопотання Ізмаїльського товариства імені Кирила та Мефодія про письмове опитування позивача в порядку ч.1 ст.90 Господарського процесуального кодексу України залишити без розгляду.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала набрала законної сили 16.09.2026 та може бути оскаржена в порядку і строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Ухвала підписана 16.09.2026.