Ухвала суду № 139859304, 18.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1087/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.09.2026 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М., розглянувши у справі за позовом: ФОП Сазонова В. В. АДРЕСА_1 ,

до відповідача: Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Грушевського, буд.17, смт. Солотвин, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл., 77753, про стягнення 869 760 грн неустойки та вартості демонтажу обладнання та судового збору, зустрічний позов Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Грушевського, буд.17, смт. Солотвин, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл., 77753,

до відповідача: ФОП Сазонова В. В. АДРЕСА_1 , про визнання недійсною з моменту укладення договору 14.01.2026 оспорювану частину пункту 9.2 договору №01/01-26 про надання послуг від 14.01.2026, а саме умову, що передбачає обов`язок замовника сплачувати неустойку у розмірі 20 мінімальних заробітних плат за кожен об`єкт у разі закінчення строку дії договору та не укладення аналогічного договору на наступний період та стягнення судових витрат,

встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 869 760 грн неустойки та вартості демонтажу обладнання та судового збору.

Суд, 31.08.2026, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 14.10.2026.

15.09.2026, Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області подало до суду зустрічний позов до ФОП Сазонова В. В. про визнання недійсною з моменту укладення договору 14.01.2026 оспорювану частину пункту 9.2 договору №01/01-26 про надання послуг від 14.01.2026, а саме умову, що передбачає обов`язок замовника сплачувати неустойку у розмірі 20 мінімальних заробітних плат за кожен об`єкт у разі закінчення строку дії договору та не укладення аналогічного договору на наступний період та стягнення судових витрат.

Розглянувши матеріали позовів, суд вважає, що зустрічний позов слід повернути.

При цьому суд врахував наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду, зокрема, може виявлятись у такому: повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

З матеріалів справи, суд встановив, що предметом первісного позову є вимога про стягнення 869 760 грн неустойки та вартості демонтажу обладнання. Ці суми нараховані та заявлені до стягнення у зв`язку з неналежним виконанням укладеного між сторонами договору про надання послуг № 01/01-26 від 14.01.2026. Зокрема, йдеться про порушення умов пункту 9.2 договору щодо сплати неустойки та вартості демонтажу обладнання у разі припинення його дії (за умови неукладення аналогічного договору на наступний період) або його дострокового розірвання. З огляду на це, доведенню підлягає наявність передбачених договором підстав для застосування такої міри відповідальності, як стягнення неустойки та вартості демонтажу обладнання.

Предметом розгляду зустрічного позову, є вимога про визнання недійсною з моменту укладення договору 14.01.2026 оспорюваної частини пункту 9.2 договору №01/01-26 про надання послуг від 14.01.2026, а саме умови, що передбачає обов`язок замовника сплачувати неустойку у розмірі 20 мінімальних заробітних плат за кожен об`єкт у разі закінчення строку дії договору та не укладення аналогічного договору на наступний період, відповідно, доведенню підлягають обставини з якими цивільне законодавство пов`язує можливість визнання частини пункту договору недійсною за рішенням суду.

Отже, попри те, що вимоги за первісним та зустрічним позовами стосуються одного й того самого пункту 9.2 договору, фактичні обставини, які є підставами цих позовів, а відповідно й докази на їх підтвердження, не збігаються. За первісним позовом встановленню підлягають обставини, передбачені пунктом 9.2 договору, з настанням яких пов`язується виникнення обов`язку зі сплати неустойки та вартості демонтажу обладнання. Натомість за зустрічним позовом підлягають доведенню обставини, з якими цивільне законодавство пов`язує недійсність оспорюваної частини правочину (ст. ст. 215, 217 ЦК України). З огляду на це, такі позови не є взаємопов`язаними.

Право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Оскільки, зустрічна позовна заява подана в системі "Електронний суд", даною ухвалою вирішуються тільки процесуальне питання про повернення зустрічної позовної заяви, фізичному поверненню матеріали не підлягають.

Враховуючи викладене, вимоги ч. 6 ст. 180 ГПК України, якими встановлено те, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику, керуючись ст.ст. 180, 233-236 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

зустрічний позов Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області до ФОП Сазонова В. В. про визнання недійсною з моменту укладення договору 14.01.2026 оспорювану частину пункту 9.2 договору №01/01-26 про надання послуг від 14.01.2026, а саме умову, що передбачає обов`язок замовника сплачувати неустойку у розмірі 20 мінімальних заробітних плат за кожен об`єкт у разі закінчення строку дії договору та не укладення аналогічного договору на наступний період; стягнення судових витрат та додані до нього документи - повернути позивачу за зустрічним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.

Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за вебадресою http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя І. М. Скапровська