Рішення № 139858934, 08.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2026 р. Cправа № 902/367/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А.,

представників:

позивача - Болінського С.С.,

відповідача - Мичківського І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" (вул. Загорівська, буд. 17-21, м. Київ, 04107)

до: Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21000)

про визнання права землекористування та визнання недійсним пункту додатку до рішення,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" до Вінницької міської ради про:

- визнання за ТОВ "Господарник" права землекористування земельною ділянкою площею 0,2883 га, кадастровий номер 0510100000:02:037:0012, а ТОВ "Господарник", відповідно, землекористувачем;

- визнання недійсним пункту 9 додатку №3 Рішення 61 сесії Вінницької міської ради 8 скликання від 31 жовтня 2025 року за №3148.

Ухвалою суду від 13.04.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/367/26 та призначено підготовче судове засідання на 05.05.2026 о 10:00 год.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою суду від 05.05.2026 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" (а.с. 172-182, т.1); позивачем - відповідь на відзив (а.с. 209-219, т. 1).

Слід зазначити, що на підставі відповідних клопотань представнику позивача забезпечено участь у судових засіданнях у суді першої інстанції по справі № 902/367/26 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та протокольною ухвалою від 04.06.2026 призначено справу до розгляду по суті на 23.07.2026 о 10:00 год. Поряд з цим за результатами слухання справи 23.07.2026 розгляд справи по суті відкладено на 08.09.2026 о 14:00 год, про що 04.06.2026 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 08.09.2026 з`явилися усі учасники справи (в т.ч. представник позивача в режимі відеоконференції), які підтримали викладені письмово позиції по суті спору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що своєчасне поновлення договору оренди відповідної спірної земельної ділянки не відбулося за фактом перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" у стані банкрутства. Поряд з цим позивач належним чином сплачував орендну плату з моменту укладення договору оренди землі і до сьогодні, незважаючи на факт банкрутства та мораторій на задоволення вимог кредиторів, оскільки був зацікавлений в можливості використання спірної земельної ділянки в майбутньому.

Водночас оспорюваним рішенням Вінницької міської ради було затверджено технічну документацію щодо поділу та об`єднання земельної ділянки 0510100000:02:037:0012, що, за твердженням позивача, суперечить його інтересам як добросовісного землекористувача та слугувало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.

Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зводиться до того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Господарник" належним чином не дотрималося процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк. Більше того, такого звернення не було протягом трьох років після закінчення терміну дії Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2006. Тому відсутні підстави для визнання за позивачем права землекористування.

Також відповідач зазначає, що Земельним кодексом України чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, тому вирішальним фактором є включення земельних ділянок до переліку земель, які виставлені на земельні торги.

Таким чином, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які підлягають продажу на земельних торгах, не позбавляє позивача права на отримання у власність чи користування земельної ділянки на рівні з іншими учасниками торгів.

Отже, оскаржуваний пункт 9 додатку № 3 рішення Вінницької міської ради № 3148 від 31.10.2025 прийнятий відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач вказує, що твердження відповідача про те, що ТОВ "Господарник" після закінчення терміну дії Договору оренди земельної ділянки, не звертався до нього із заявами щодо поновлення його дії протягом 2016 - 2018 років - спростовуються як копією клопотання ТОВ "Господарник", зареєстрованого Вінницькою міською радою 22.02.2016 за № 01-23-11334.

Разом із тим Вінницькою міською радою до відповіді на адвокатський запит було надано копію відповіді Департаменту архітектури, містобудування та кадастру (вих. №05-00-010-6448 від 23.03.2016) на клопотання ТОВ "Господарник" щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, який не містить заперечень щодо поновлення даного договору. Натомість у наданій відповіді лише зазначено щодо необхідності надання додаткового переліку документів для підготовки відповідного рішення.

Позивач зазначає, що п.9.1 укладеного між сторонами Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2006 та положення ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі", на які посилається відповідач, регулюють порядок реалізації орендарем переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Однак, у клопотанні ТОВ "Господарник" від 10.02.2016 до Вінницької міської ради йдеться лише про поновлення договору оренди земельної ділянки на тих же умовах і на той же самий термін з пропозицією підписання відповідної Додаткової угоди, а не про намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Наведені у ч.1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" правила стосуються реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

Таке укладення договору є можливим лише після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі. Саме після закінчення цього строку орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, може скористатися своїм переважним (перед іншими особами) правом на укладення договору оренди землі на новий строк. З метою ініціювання виникнення такого переважного права орендар має, серед іншого, листом-повідомлення у визначений строку довести орендодавцю про свій намір продовжувати орендні договірні відносини.

Натомість ч.6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так, у випадку поновлення договору таке заперечення має бути висунуте орендодавцем протягом одного місяця після закінчення строку дії договору землі.

Натомість переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється у разі заперечень орендодавця, про що він має повідомити орендарю ще під час дії договору до закінчення строку останнього.

Позивач зазначає, що хоча норми законодавства не містять приписів щодо повідомлення орендарем орендодавця до закінчення строку дії договору про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі, як умови поновлення такого договору, ТОВ "Господарник" все ж таки направило відповідне клопотання №01-10/02 від 10.02.2016, яке було отримане відповідачем.

Зважаючи на те, що з 08.04.2016 по 18.12.2018 роки позивач перебував у стані банкрутства, а документальне оформлення поновлення Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2006 так і не відбулося, ТОВ "Господарник" 22.04.2019 повторно звернулося до відповідача із листом щодо поновлення договору оренди землі на тих же самих умовах на той же строк.

Однак, Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради (вих. №3700-010-28868 від 10.06.2019) була надана відповідь, текст якої не містить заперечень щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2006, а лише зазначено щодо необхідності надання додаткового переліку документів.

За твердженням позивача, оскільки відповідач після закінчення строку Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2006 не надсилав позивачу окремих листів-повідомлень із запереченнями у поновленні цього Договору, надані відповіді також не містять таких заперечень та/або відсутність такого волевиявлення, ТОВ "Господарник" продовжувало користуватись земельною ділянкою площею 0,2883 га за адресою: м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе 145, сплачувати орендну плату, справедливо розраховуючи на те, що договірні відносини є продовженими на той же самий термін та на тих же самих умовах відповідно до ч.6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", а саме до 17.02.2026.

Щодо визнання недійсним п.9 додатку № 3 рішення 61 сесії Вінницької міської ради 8 скликання від 31.10.2025 за № 3148 позивач вказує, що поділ земельної ділянки площею 0,2883 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0012 за адресою: м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе 145, землекористувачем якої є ТОВ "Господарник" на підставі Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2006, на дві окремі земельні ділянки (з кадастровим номерами 0510100000:02:037:0099 площею 0,1000 га та 0510100000:02:037:0099 площею 0,1883 га) відбувся з порушенням ч.6 ст.79-1 ЗК України та ч.1 ст.56 ЗУ "Про землеустрій", оскільки позивач не надавав відповідачу згоду на поділ зазначеної земельної ділянки, що призвело до фактичної втрати його речового права.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

31.06.2006 на підставі рішення Вінницької міської ради № 1727 від 17.02.2006, між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Господарник" укладено Договір оренди земельної ділянки (Договір) площею 0,2883 га для комерційного використання, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145. Договір укладено терміном на 10 років (до 17.02.2016).

Договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.06.2006 за № 040600100140.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення договору на новий термін. У цьому разі Орендар повинен повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

22.02.2016 за вх. № 01-23-11334 ТОВ "Господарник" звернулося до Вінницької міської ради (лист вих. № 01-10/02 від 10.02.2016) з проханням поновити договір оренди земельної ділянки на тих же умовах і на той самий строк, про що запропоновано підписати додаткову угоду до договору.

Департамент архітектури, містобудування та кадастру у відповідь повідомив ТОВ "Господарник" про необхідність подання відповідного переліку документів для підготовки проекту рішення (лист вих. №05-00-010-6448 від 23.03.2016).

10.05.2019 на адресу Вінницької міської ради надійшов лист ТОВ "Господарник" від 22.04.2019 за вих. № 22/04/19вих01 (реєстраційний індекс № 01-23-28754) щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,2883 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0012 за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145 на тих же самих умовах на той же строк, строком на 10 років, для комерційного використання (розміщення автостоянки).

У відповідь на вищевказаний лист Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради повідомлено (лист від 10.06.2019 за вих. № 37-00-010-28868), що відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.01.2016 за № 91 "Про затвердження стандартів надання окремих адміністративних та інших послуг, що надаються міською радою та її виконавчими органами через Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс", зі змінами затвердженими рішенням Вінницької міської ради від 22.12.2016 за № 3084, серед необхідного переліку документів мають бути наявні: довідка Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості; копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташованих на даній земельній ділянці; оригінал кадастрового плану земельної ділянки; фотографії на електронних носіях існуючого стану та проектна пропозиція (при здійсненні реконструкції); копія витягу з державного земельного кадастру; копія чинного (поновленого) договору на комплексний благоустрій та утримання прилеглої території (для суб`єктів господарювання); копія плану благоустрою на земельну ділянку, погодженого департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради та департаментом міського господарства Вінницької міської ради (або копія довідки про повне виконання благоустрою).

В подальшому Вінницькою міською радою прийнято рішення № 3042 від 22.08.2025 та № 3299 від 30.01.2026, якими департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради, надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145. Загальною площею 0,2883 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0012 на земельні ділянки орієнтовними площами: 0,1000 га та 0,1883 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земель комунальної власності.

Рішенням Вінницької міської ради № 3148 від 31.10.2025 (п. 9 Додатку №3 рішення, спірне рішення) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145, розроблену ТОВ "МК ПРОЕКТ+" на замовлення Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради.

Цим же рішенням:

- віднесено земельні ділянки: площею 0,1000 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0099, за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, б/н та площею 0,1883 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0100, за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145, до категорії земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, у зв`язку з поділом земельної ділянки площею 0,2883 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0012 (підпункт 9.1. Додатку №3 рішення).

- Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, б/н та площею 0,1000 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0099, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земель комунальної власності, з метою продажу права власності на земельну ділянку на конкурентних засадах (земельних торгах) у формі електронного аукціону (підпункт 9.2. Додатку №3 рішення).

- Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради вказано здійснити організаційні заходи щодо державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права комунальної власності Вінницької міської ради на земельні ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0099 та площею 0,1883 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0100 (підпункт 9.3. Додатку №3 рішення).

Згодом, Рішенням Вінницької міської ради № 3304 від 30.01.2026 затверджено звіт з експертної грошової оцінки вільної від забудови земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, б/н, площею 0,1000 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0099, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка пропонується до продажу у власність на земельних торгах у формі аукціону, за рахунок земель комунальної власності Вінницької міської територіальної громади. Вищевказану земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок комунальної власності (прав на них), які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Господарник", вважаючи себе належним землекористувачем земельної ділянкою площею 0,2883 га, кадастровий номер 0510100000:02:037:0012, вказує що здійснений згідно пункту 9 додатку №3 Рішення 61 сесії Вінницької міської ради 8 скликання від 31 жовтня 2025 року за №3148 розподіл такої земельної ділянки є протиправним та порушує його речове право, що слугувало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").

Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

В контексті спору, що розглядається Договір оренди земельної ділянки від 31.06.2006 укладено під час дії Закону України "Про оренду землі" за № 161-XIV.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020 було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК.

При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно із частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Поряд з цим умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.

З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 (п. 6.25 постанови).

З урахуванням наведеного, на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк застосовними є положення Закону України "Про оренду землі" у попередній редакції, що діяла станом на дату закінчення Договору - 31.03.2016, тобто у редакції від 20.12.2015.

За приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 20.12.2015) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Так, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Саме на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" посилається позивач як на правову підставу поновлення Договору оренди у спірних правовідносинах.

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди щодо поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до Вінницької міської ради з проханням поновити Договір оренди земельної ділянки на тих же самих умовах і на той же самий строк фактично після закінчення його строку, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції відповідача від 22.02.2016 року.

Отже, ним не виконано умов п. 9.1 Договору щодо повідомлення відповідача за два місяці до закінчення його строку.

Тобто, недотримавшись порядку визначеного ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), позивачем втрачено як переважне право на укладення договору, а так і на автоматичну пролонгацію договору, за наслідками чого він припинив свою дію.

Таким чином, оформлення подальших орендних правовідносин між сторонами і не відбулося, що учасниками справи не заперечується.

Згодом, лише у 10.05.2019 на адресу Вінницької міської ради надійшов лист ТОВ "Господарник" від 22.04.2019 за вих. № 22/04/19вих01 (реєстраційний індекс № 01-23-28754) щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,2883 га з кадастровим номером 0510100000:02:037:0012 за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145 на тих же самих умовах на той же строк, строком на 10 років, для комерційного використання (розміщення автостоянки).

У листі заявник мотивував своє звернення (за спливом трьох років після закінчення договору оренди) перебуванням ТОВ "Господарник" у стані банкрутства до 18.12.2018, про що у матеріалах справи містяться відповідні процесуальні документи.

У відповідь на вищевказаний лист Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради повідомлено (лист від 10.06.2019 за вих. № 37-00-010-28868), що відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.01.2016 за № 91 "Про затвердження стандартів надання окремих адміністративних та інших послуг, що надаються міською радою та її виконавчими органами через Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс", зі змінами затвердженими рішенням Вінницької міської ради від 22.12.2016 за № 3084, серед необхідного переліку документів мають бути наявні: довідка Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості; копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташованих на даній земельній ділянці; оригінал кадастрового плану земельної ділянки; фотографії на електронних носіях існуючого стану та проектна пропозиція (при здійсненні реконструкції); копія витягу з державного земельного кадастру; копія чинного (поновленого) договору на комплексний благоустрій та утримання прилеглої території (для суб`єктів господарювання); копія плану благоустрою на земельну ділянку, погодженого департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради та департаментом міського господарства Вінницької міської ради (або копія довідки про повне виконання благоустрою).

Подальшого реагування ТОВ "Господарник" на лист Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 10.06.2019 за вих. № 37-00-010-28868 матеріали справи не містять.

Поряд з цим суд акцентує увагу, що звернення відповідача до позивача щодо поновлення Договору оренди у травні 2019 року не змінює факту, що ТОВ "Господарник" своєчасно не реалізовано права на поновлення Договору оренди земельної ділянки від 31.06.2006 в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк після закінчення строку Договору. Обов`язковий порядок укладення такої додаткової угоди прямо передбачений ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції.

Іншими словами, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами частин 6-11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (зокрема користування земельною ділянкою поза межами строку договору за відсутності заперечень орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Фактичне використання позивачем земельної ділянки після закінчення Договору із внесенням орендної плати, як і подальше звернення до відповідача про поновлення Договору оренди у травні 2019 року не спростовує тієї обставини, що за закінченням Договору оренди у 2016 році подальше використання об`єкта оренди здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Господарник" без відповідної правової підстави.

У cтатті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

При вирішенні спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові потрібно відмовити. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови КГС ВС від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20 та від 22 березня 2023 року у справі № 509/5080/18).

Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

В даному спірному випадку позивачем не доведено наявності правових підстав визнання за ТОВ "Господарник" права землекористування земельною ділянкою площею 0,2883 га, кадастровий номер 0510100000:02:037:0012, відтак і порушення Вінницькою міською радою законних прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник", в т.ч. за фактом прийняття оспорюваного пункту 9 додатку №3 Рішення 61 сесії Вінницької міської ради 8 скликання від 31 жовтня 2025 року за №3148 про поділ вказаної земельної ділянки. Так, на дату прийняття спірного рішення позивач уже втратив переважне право на поновлення Договору оренди земельної ділянки від 31.06.2006.

Крім того, з урахуванням ч. 6 ст. 33 закону України "Про оренду землі" як правової підстави звернення позивача із позовом справі № 902/367/26, суд зауважує, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, договір є поновленим автоматично, в силу закону, а орендар, з метою приведення правовідносин оренди у відповідність до вимог чинного законодавства, має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, що безпосередньо випливає з частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Тобто, при вирішенні вимог про поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі", належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту. Наведене підтверджується сталою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 06.03.19 №916/600/18, від 13.02.19 №911/3225/17, від 16.01.19 №908/127/17 та від 15.01.19 №922/1464/18.

Отже, у даному випадку належним способом (у разі доведення позивачем наявності порушеного права) є позов про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання права землекористування не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу приписів частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що і може бути предметом розгляду в суді.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності та допустимості, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача у даному спорі відповідачем та, як наслідок, про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з вищенаведених мотивів.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору в сумі 6656 грн за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 6656 грн залишити за позивачем.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 18 вересня 2026 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.