Вирок № 139858140, 18.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.09.2026

Справа № 334/2671/26

Провадження № 1-кп/334/519/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження № 22026080000000469 від 19.02.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є особою, щодо якої, згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимої, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 року схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України, згідно якого територія України є неподільною та недоторканою.

Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 року Російською Федерацією.

31.05.1997 року відповідно до положень Статуту ООН, учасницею якою є держава Україна, і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та федеральним законом Російської Федерації від 02.03.1999 року № 42-ФЗ).

Відповідно до ст. ст. 2, 3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та Російською Федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.

Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 року, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою.

При цьому, ст. 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Водночас ст. 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

За загальновідомим фактом, всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС Російської Федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

Президент Російської Федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.

Так, приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням Російської Федерації про військове вторгнення на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України, в тому числі і смт. Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, яке було захоплено 24.02.2022 року.

З метою відсічі військової агресії Російської Федерації, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 14 січня 2026 року №40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4757-ІХ від 14.01.2026, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб, тобто до 04 травня 2026 року.

Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року (зі змінами) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», вся територія Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області внесена до вказаного переліку, та з 24.02.2022 року по теперішній час є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом Закон №1207-VII), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Порядок створення органів місцевого самоврядування, обрання сільських, селищних, міських голів, встановлюється Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування України» та іншими Законами та ґрунтується на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону

№1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» від 22.05.2022, органи держави-терориста (держави-агресора) - органи державної влади, у тому числі правоохоронні органи (міліція, поліція тощо), збройні сили, органи судової влади, внутрішні війська, підрозділи спеціального призначення, органи, відповідальні за охорону та захист державного кордону, органи, відповідальні за здійснення податкової та митної політики, органи, відповідальні за проведення дізнання або досудового (попереднього) слідства, прокуратура, органи, відповідальні за державну безпеку або безпеку вищого керівництва держави-терориста (держави-агресора), підрозділи, відповідальні за виконання миротворчих місій, інші збройні, військові, воєнізовані, парамілітарні або інші силові формування держави-терориста (держави-агресора), їх складові або структурні підрозділи, у тому числі формування, найменування яких не відповідають офіційним назвам, прийнятим у державі-терористі (державі-агресорі), але які за здійснюваними функціями належать до зазначених органів чи формувань, а також медіа, в яких держава-терорист (держава-агресор) має частку власності (корпоративних прав) безпосередньо або через третіх осіб, у тому числі через органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства тощо.

Після повної окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань Російської Федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на вище зазначеній території шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності територіальних громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення на захоплених територіях, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Разом з тим, в квітні 2022 року (більш точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені), представниками збройних формувань Російської Федерації, всупереч порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим діючим нормативно-правовим актам, цілеспрямовано створено окупаційну адміністрацію Мелітопольського району Запорізької області т.зв. «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та безпосередньої реалізації всіх узурпованих владних повноважень діючої Мелітопольської районної ради Запорізької області та відповідної державної адміністрації.

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань Російської Федерації разом із посадовими особами зазначеної окупаційної адміністрації Мелітопольського району Запорізької області, діючи за підтримки місцевих колаборантів та інших лояльних до

держави-агресора верств місцевого населення, у невстановлені органом досудового розслідування точні дату та час, але не пізніше 26.04.2022 року, створили на території Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області підконтрольний «военно-гражданской администрации Мелитопольского района» незаконний орган влади «Акимовская военно-гражданская администрация» (адміністративна будівля знаходиться за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Якимівка, вул. Ігоря Щербини, буд. 6), у склад якої серед іншого входять окупаційні адміністрації т.зв. «сельские советы Акимовской военно-гражданской администрации», які наділені всіма необхідними владними повноваженнями, узурпованими у діючих старостинських округів Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, які не припинили своєї діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території, встановлення тотального контролю та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.

У той же час, згідно з мовою оригіналу «Федеральным конституционным законом от 04.10.2022 № 7-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Запорожской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта Запорожской области» Запорізька область була незаконно приєднана до складу держави-агресора рф.

Пунктом 5 статті 10-1 мовою оригіналу - «Федерального конституционного закона российской федерации №1-ФКЗ от 30.01.2002 «О военном положении» передбачена можливість проведення виборів в період дії воєнного стану, а саме мовою оригіналу «При введении военного положения в соответствии с Федеральным конституционным законом от 30 января 2002 года N 1-ФКЗ "О военном положении" высшее должностное лицо субъекта Российской Федерации, на территории которого действует военное положение, вправе не ранее чем за 130 дней и не позднее чем за 90 дней до дня голосования направить в Центральную избирательную комиссию Российской Федерации предложение о проведении выборов, референдума на территории соответствующего субъекта Российской Федерации».

Відповідно до, мовою оригіналу «Решения № 11/83-1 от 21.06.2023 Избирательной комиссии Запорожской области «О проведении голосования на выборах депутатов Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва, а также на выборах депутатов представительных органов муниципальных образований в Запорожской области первого созыва, назначенных на 10 сентября 2023 года, в течении нескольких дней подряд» окупаційною владою держави-агресора призначені незаконні вибори на тимчасово окупованій території Запорізької області на 10.09.2023.

За результатами проведених 10.09.2023 незаконних виборів на тимчасово окупованій території Запорізької області, ОСОБА_5 обрана депутатом першого скликання до незаконного органу влади «Якимівська окружна рада депутатів» (мовою оригіналу «Акимовский окружной совет депутатов»), створений на тимчасово окупованій території смт. Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, який 26.09.2023 внесений до - мовою оригіналу «Единого государственного реестра юридических лиц» держави-агресора російської федерації, як окрема юридична особа мовою оригіналу - «Акимовский окружной совет депутатов», адрес юридического лица: Запорожская область, пгт. Акимовка, ул. Октябрьская, д. 6, основной государственный регистрационный номер 1239000010248».

В подальшому ОСОБА_5 , будучи обраним депутатом першого скликання до незаконного органу влади - «Якимівської окружної ради депутатів» (мовою оригіналу «Акимовского окружного совета депутатов»), діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації, перебуваючи на тимчасово окупованій території у приміщенні за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Якимівка, вул. Жовтнева, буд. 6, прийняла участь у проведенні «першого засідання першого скликання Якимівської окружної ради депутатів» (мовою оригіналу «первого заседания первого созыва Акимовского окружного совета депутатов»), на якому прийнято рішення № 2 «Про обрання голови «Якимівської окружної ради депутатів» (мовою оригіналу «Об избрании председателя Акимовского окружного совета депутатов» от 19.09.2023»), відповідно до якого ОСОБА_5 , як депутат «Якимівської окружної ради депутатів», за її добровільної згоди, обрано «головою «Якимівської окружної ради депутатів» (мовою оригіналу «председателем Акимовского окружного совета депутатов»).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2026 року кримінальне провадження №22026080000000469 від 19.02.2026 року відносно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України призначено до судового розгляду та ухвалено здійснювати спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia).

Повістки (повідомлення) про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 , надсилались та публікувались відповідно до вимог ч.8 ст.135 та ст.323 КПК України шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр», газета «Голос України», а також шляхом розміщення повісток про виклик до суду на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на веб-сайті Дніпровського районного суду міста Запоріжжя).

Особа вважається належним чином ознайомленою зі змістом судових повісток, а отже, обізнаною про здійснюване судом щодо неї кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 323 КПК (in absentia), якщо місцевий суд повідомляв їй про судові засідання на офіційному веб-сайті суду та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери шляхом розміщення оголошення.

Вказана позиція висловлена в Постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 25.04.2024 у справі № 296/8416/21 (провадження № 51-7860км23).

Обвинувачена ОСОБА_5 до суду жодного разу не з`явилася, жодних заяв чи клопотань не подавала, показів суду не надавала, у зв`язку з чим судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.

У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75)11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trial in absentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Суд вважає, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.

Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом, вживалися достатні заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 , як підозрюваної та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченою і з`ясувати її правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченої ОСОБА_5 під час судового розгляду, здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої, приймав участь у допиті свідків та дослідженні доказів. На його думку винуватість ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не доведена, у зв`язку чим просив її виправдати.

Під час судових дебатів прокурор просив суд визнати ОСОБА_5 винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання за ч.5 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років, з позбавленням права обіймати певні посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна.

Суд, вислухавши покази свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши доводи сторони обвинувачення та захисту вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України підтверджується належними та допустимими наступними доказами.

Показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що добре знає ОСОБА_5 , вони проживали в смт. Якимівка. Свідок працювала у податковій, а ОСОБА_7 була оформлена, як ФОП, та показувала себе на той час патріоткою. Однак, після окупації ОСОБА_7 стала підтримувати росію, бачила її на масових зібраннях, вона висувала себе в депутати, робила це добровільно, вела передвиборчу агітація. Бачила її на стадіоні, як вона виступала перед людьми. З серпня 2023 свідок була ув`язнена та перебувала у підвалі.

Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що добре знає ОСОБА_5 , вона з самого початку пішла на співпрацю з росіянами, потім дізнався, що вона стала депутатом, очолила депутатський корпус «єдину росію», також вона приймала участь в референдумі. Дружиненко била себе в груди, що це найкраща партія, що всі мають голосувати за них, все це вона робила без примусу. Свідок виїхав з ОСОБА_9 у квітні 2023.

Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що добре знає ОСОБА_5 та її сім`ю, вони приїхали з Макіївки, чоловік працював у поліції. Дружиненко працювала логопедом у дитячому садочку. Паралельно працювала коректором у газеті «Слово трудівника». Вони жили в одному будинку, Дружиненко у 20, а свідок у 24 квартирі. Останній раз вони спілкувались з нею 09.04.2022, коли до нього до дому прийшла поліція, але він встиг виїхати 08.04.2022. Поліція не могла потрапити до свідка до квартири, тому вибили двері. Дружиненко в цей час йому телефонувала і питала, що він там робить, чому так голосно. Свідок знає ситуацію у Якимівському районі, бо він останній селищний голова до об`єднання. Він бачив списки всіх кандидатів у депутати, які були від комуністів, єдиної росії, ЛДПР, і побачив там багато знайомих прізвищ. Вона балотувалась від єдиної росії по мікрорайону т.з. Пожарці. Потім він побачив запис в телеграм каналі, де її обрали головою ради депутатів та вона є секретарем єдиної росії. На це ОСОБА_7 пішла добровільно.

Від допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сторона обвинувачення відмовилась.

Також вина ОСОБА_5 у скоєному злочині, передбаченому ч.5 ст.111-1 КК України підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:

- протоколом огляду від 27.09.2023 року з додатками до нього у кримінальному провадженні № 22023120000000073 від 03.05.2023 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_13 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена у мережі Інтернет в додатку «Телеграм», на телеграм-каналі «Типичная Акимовка», де оглянуто публікацію від 20.09.2023 року та розміщені фото. (т.1 а.с. 116-127)

- протоколом огляду від 12.03.2024 року з додатками до нього у кримінальному провадженні № 22023120000000073 від 03.05.2023 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_14 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена у мережі Інтернет, а саме на каналі «Балицкий Евгений» у додатку «Телеграм», де оглянуто публікацію від 31.05.2023 року та оглянуто розміщені фото.. (т.1 а.с. 129-134)

- протоколом огляду від 18.11.2025 року з додатками до нього у кримінальному провадженні № 22023120000000073 від 03.05.2023 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_14 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена у мережі Інтернет, які містять інформацію щодо протиправної діяльності громадянки України ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є депутатом фракції «Единая россия», в органі влади «Акимовский окружной совет депутатов» по Запорізькій області, місце роботи «ГКУ ЗО Акимовский детский сад №22 «Тополек», посада «учитель-логопед», має вищу освіту. Де, зокрема виявлено рішення №2 «Об избрании Председателя Акимовского окружного Совета депутатов» від 19.09.2023 року, в якому зазначено «избрать председателем Акимовского окружного Совета депутатов Запорожской области депутата Акимовского окружного Совета депутатов Запорожской области первого созива ОСОБА_15 » та оглянуто розміщені фото. (т.1 а.с. 136-163)

- протоколом огляду від 19.11.2025 року з додатками до нього у кримінальному провадженні № 22023120000000073 від 03.05.2023 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_14 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена у мережі Інтернет, а саме Інтернет сайт «Федеральная налоговая служба россии», де знайдено наступну інформацію, що Акимовский окружной совет депутатов» зареєстрований із основним видом діяльності «84.11.34. Деятельность органов местного самоуправления муниципальних округов», яку очолює « ОСОБА_15 » із зазначенням посади «председатель» та оглянуто розміщені фото.(т.1 а.с. 165-183)

- протоколом огляду від 24.11.2025 року з додатками до нього у кримінальному провадженні № 22023120000000073 від 03.05.2023 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_14 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена у мережі Інтернет, в додатку «Телеграм», на телеграм-каналі «Типичная Акимовка», яка містять інформацію щодо протиправної діяльності громадянки України ОСОБА_5 , відповідно до якого оглянувши публікації та фотознімки, свідок ОСОБА_10 пояснив, що особа, яка зображена на фотознімках, це ОСОБА_5 , він знає її, впізнав за загальним виглядом, бо проживав у смт. Якимівка в одному будинку з нею. Вказана особа зі слів свідка після окупації населеного пункту почала активно співпрацювати з окупаційною владою, працювала в дитячому закладі. Вже потім свідок дізнався, що ОСОБА_5 в 2023 році брала участь у їх так званих виборах депутатів, стала депутатом та очолила депутатський корпус від політичної партії «єдіная росія». Дана інформація свідкові відома від знайомих, що залишилися проживати на тимчасово окупованій території та з відкритої мережі Інтернет- ресурсу. (т.1 а.с. 185-212)

- протоколом огляду від 06.02.2026 року з додатками до нього у кримінальному провадженні № 22023120000000073 від 03.05.2023 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_14 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена у мережі Інтернет, в додатку «Телеграм», на телеграм-каналі «Балицький Евгений», яка містить документи, а саме Указ №120-у «Про затвердження Положення про вибори депутатів Законодавчого Зібрання Запорізької області першого скликання» (мовою оригіналу Указ №120-у «Об утверждении Положения о выборах депутатов Законодательного Собрания Запорожской области первого созива»), та оглянуто розміщені фото. (т.1 а.с. 214-240)

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.02.2026 року з додатками до нього, в якому зафіксовано, що свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_5 , з якою особисто знайомий, яка з початку війни проявляла свої проросійські погляди, раділа приходу росії, приймала активну участь в усіх російських заходах. В 2023 році балотувалась у депутати від партії «єдіная росія» і потім її обрали депутатом. А трішки пізніше вона очолила так звану раду депутатів Якимівського району. (т.1 а.с. 241-244)

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.02.2026 року з додатками до нього, в якому зафіксовано, що свідок ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_5 , з якою особисто знайомий, яка працювала в газеті, потім балотувалась від партії «єдіная росія» . Її вибрали депутатом і вона мала російські прихилення. Очолила їх так звану раду депутатів, знаходиться місце роботи в будівлі за адресою вул.. Щербини в селищі Якимівка. Раділа приходу росії, почала з ними відразу співпрацювати. (т.1 а.с. 245-248)

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.02.2026 року з додатками до нього, в якому зафіксовано, що свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_5 , з якою знайомий, яка працювала у місцевій газеті. Депутатом стала від партії «єдіная росія», має проросійські погляди, раділа окупації, всіх агітувала за росію. Очолила їх так звану «ячейку» депутатів, стала головою депутатів. Казала, що при росії тепер всі будуть краще жити. (т.2 а.с. 1-4)

- протоколом огляду від 13.03.2026 року з додатками до нього у кримінальному провадженні № 22026080000000469 від 19.02.2026 року, проведеним за участю спеціаліста ОСОБА_14 , та свідка ОСОБА_12 , відповідно до якого проведено огляд інформації, яка розміщена у мережі Інтернет, в додатку «Телеграм», на телеграм-канал «Типичная Акимовка» та оглянуто розміщені фото. Свідок ОСОБА_12 надав пояснення, що особа жіночої статі йому знайома, це ОСОБА_16 , раніше працювала в газеті «слово трудівника», після окупації залишилась на окупованій території та почала співпрацювати з окупаційною владою у смт Якимівка, була обрана депутатом на незаконних виборах, а потім очолила їх так звану раду депутатів. (т2 а.с. 8-20)

Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючи обвинувачену ОСОБА_17 відомості, а також досліджені такі документи:

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 22026080000000469 від 19.02.2026 року. (т.1 а.с. 40)

- повідомлення про підозру від 11.02.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено до підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України; (т.1 а.с.46-53)

- постанова про доручення на призначення адвоката для здійснення захисту за призначенням у кримінальному провадженні №22023120000000073 від 03.05.2023 за підозрою ОСОБА_5 . (т.1 а.с.60-61);

- постанова про оголошення у розшук підозрюваного від 19.02.2026 року, відповідно до якої підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було оголошено в державний та міжнародний розшук; (т.1 а.с.63-66)

- ухвала слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 25.02.2026 року, відповідно до якої надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22026080000000469 від 19.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст. 111-1 КК України. (т.1 а.с. 68-76);

- протокол огляду від 12.02.2026 року оглянуто сторінку газети «Урядовий кур`єр». (т.1 а.с. 54-59)

- протокол огляду від 12.02.2026 року оглянуто сторінку газети «Урядовий кур`єр». (т.1 а.с. 77-85)

- ухвала слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2026 року про накладення арешту шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження майном, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: об`єкт нерухомого майна: квартира, чотирьохкімнатна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 424227023203, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить у розмірі частки 1/1; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 2320380800:07:006:0014, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2054376223203, площа (га): 1.6159, належить у розмірі частки 1/1. (т.1 а.с. 91-100)

- Постанова про залучення спеціаліста від 27.09.2023 року (т.1 а.с. 115)

- Постанова про залучення спеціаліста від 12.03.2024 року (т.1 а.с. 128)

- Постанова про залучення спеціаліста від 18.11.2025 року (т.1 а.с. 135)

- Постанова про залучення спеціаліста від 19.11.2025 року (т.1 а.с. 164)

- Постанова про залучення спеціаліста від 24.11.2025 року (т.1 а.с. 184)

- Постанова про залучення спеціаліста від 06.02.2026 року (т.1 а.с. 213)

- Постанова про залучення спеціаліста від 13.03.2026 року (т.2 а.с. 7)

- постанова про виділення матеріалів кримінального провадження від 20.02.2026 року, відповідно до якої виділили з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №22023080000000050 від 09.01.2023 до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №22026080000000469, від 19.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, наступні документи та матеріали: копію протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 03.11.2023, на 3 арк.; копію оптичного носія інформації диску з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_18 від 03.11.2023, у кількості 1 шт.; копію протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 23.01.2026, на 3 арк.; копію оптичного носія інформації диску з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_6 від 23.01.2026, у кількості 1 шт.; копію протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 15.01.2026, на 3 арк.; копію оптичного носія інформації диску з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_19 від 15.01.2026, у кількості 1 шт. (т.2 а.с. 5-6)

- постановою про виділення матеріалів кримінального провадження від 20.02.2026 року, відповідно до якого виділили з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №22023120000000073 від 03.05.2023 до матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, наступні документи та матеріали: копія витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню №22023120000000073 від 03.05.2023, на 1 арк.; копія повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 03.05.2023, на 1 арк.; копія рапорту від 01.05.2023, на 1 арк.; копія відповіді від 03.05.2023 №61/СВ/1278нт, на 1 арк.; копія доручення про проведення досудового розслідування від 03.05.2023, на 1 арк.; копія повідомлення про початок досудового розслідування, від 03.05.2023, на 1 арк.; копія доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 03.05.2023, на 1 арк.; копія постанови про призначення групи прокурорів від 05.05.2023, на 1 арк.; копія витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №22023080000000820, від 19.05.2023, на 2 арк.; копія повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 23.05.2023, на 1 арк.; копія повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 18.05.2023, на 1 арк.; копія постанови про призначення групи прокурорів від 19.05.2023, на 1 арк.; копія доручення про проведення досудового розслідування від 19.05.2023, на 1 арк.; копія постанови про створення групи слідчих від 19.05.2023, на 2 арк.; копія повідомлення про початок досудового розслідування від 19.05.2023, на 1 арк.; копія супровідного листа від 26.05.2023, на 1 арк.; копія постанови про визначення підслідності від 17.05.2023, на 2 арк.; копія постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 05.06.2023, на 2 арк.; копія витягу з ЄРДР від 06.06.2023, на 1 арк.; копія постанови про зміну групи прокурорів від 25.05.2023, на 1 арк.; копія витягу з ЄРДР від 06.10.2023, на 2 арк.; копія доручення про проведення досудового розслідування від 06.10.2023, на 1 арк.; копія постанови про створення групи слідчих від 06.10.2023, на 2 арк.; повідомлення про виявлення кримінального правопорушення, від 09.02.2026, з додатком, на 3 арк.; постанова про залучення спеціаліста від 12.03.2024, на 1 арк.; протокол огляду мережі Інтернет від 12.03.2024, з диском, та додатком, на 6 арк.; постанова про залучення спеціаліста від 18.11.2025, на 1 арк.; протокол огляду мережі Інтернет від 18.11.2025, з додатками та диском, на 28 арк.; постанова про залучення спеціаліста від 19.11.20225, на 1 арк.; протокол огляду мережі Інтернет від 19.11.2025, з додатками та диском, на 19 арк.; постанова про залучення спеціаліста від 24.11.2025, на 1 арк.; протокол огляду мережі Інтернет від 24.11.2025 за участю свідка ОСОБА_10 , з додатками та диском, на 28 арк.; постанова про залучення спеціаліста від 06.02.2026, на 1 арк.; протокол огляду мережі Інтернет від 06.02.2026, з диском та додатками, на 27 арк.; копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 10.02.2026, з диском, на 4 арк.; протокол пред`явлення до впізнання від 10.02.2026, на 4 арк.; повідомлення про підозру відносно ОСОБА_5 від 11.02.2026, на 8 арк.; лист до газети «Урядовий кур`єр» №59/14/пі від 11.02.2026, на 1 арк.; повістки про виклик ОСОБА_5 , на 3 арк.; протокол огляду щодо опублікування від 12.02.2026, з додатками, на 6 арк.; витяг з ЄРДР від 12.02.2026, на 3 арк.; постанова про доручення призначити адвоката від 12.02.2026, на 2 арк.; доручення №3-08-2026-000448, на 2 арк.; свідоцтво, на 1 арк.; характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_5 , на 7 арк.; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 16.02.2026, з диском, на 4 арк.; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 16.02.2026, з диском, на 4 арк.; супровідний лист та постанова про доручення від 26.09.2023, на 3 арк.; постанова про залучення спеціаліста від 27.09.2023, на 1 арк.; протокол огляду мережі Інтернет від 27.09.2023, з додатками та диском, на 12 арк.; супровідний лист №59/14/9124нт, на 1 арк.; постанова про доручення проведення слідчих дій від 06.10.2023, на 2 арк.; супровідний лист №8831/60/01-2023, з додатками, на 5 арк.; копія витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №22024080000001846, на 1 арк.; копія доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024080000001846, на 1 арк.; постанова про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень від 21.04.2025. (т.1 а.с. 42-45)

Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Зібрані в ході досудового слідства докази, суд вважає такими, які відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, отримані в порядку, встановленому КПК України, є належними та допустимими. Вказані докази були досліджені судом безпосередньо у судовому засіданні. Ці докази узгоджуються між собою як окремо, так і в своїй сукупності та повністю підтверджують вину ОСОБА_5 у пред`явленому їй обвинуваченні.

В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 вчинила інкриміноване їй протиправне діяння, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувало їй чи її рідним, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.

Дані з відкритих джерел узгоджуються із показами свідків, за участю яких під час досудового розслідування були проведені та складені протоколи оглядів та протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, а також із показаннями, які ці ж свідки надали під час судового засідання.

Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами захисника обвинуваченої щодо недоведеності вини обвинуваченої у пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_5 адже, як зазначено вище, судом поза розумним сумнівом встановлено факт у добровільному зайняття ОСОБА_5 посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, та добровільне обрання до таких органів.

Суд зазначає, що жоден з досліджених в ході судового розгляду доказів не дає підстави сумніватись у добровільному зайнятті ОСОБА_5 посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, та добровільне обрання до таких органів. Вказані обставини були предметом дослідження в суді і допитані свідки зазначили, що ОСОБА_5 приймала участь у виборах та була обрана до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території. Жоден зі свідків не повідомив суду про те, що йому відомі будь-які обставини, які прямо або опосередковано могли би свідчить про застосування представниками окупаційної влади будь-якого примусу - фізичного або психічного до ОСОБА_5 . Також суд враховує і те, що обвинувачена ОСОБА_5 заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, не вживала та не могла не розуміти незаконності вчинених нею дій та можливості завдання своїми умисними діями шкоди державі Україна.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, та добровільне обрання до таких органів.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86). Вищевказані показання свідків та письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

У даному кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування, у подальшому спеціальне судове провадження, що передбачає можливість відповідно до ст.323 КПК України проведення його за відсутності обвинуваченого. Крім того, під час як досудового розслідування, так і під час судового розгляду захист інтересів підозрюваного здійснював захисник, який був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, а тому порушень прав обвинуваченого на захист не встановлено. (аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2021 року у справі № 326/1385/18, провадження № 51-2018 км 21).

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, судом поза розумним сумнівом, достовірно встановлено, що ОСОБА_5 добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, та добровільно обрана до таких органів.

Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 12 КК України, скоєний ОСОБА_5 , злочин за ч.5 ст. 111-1 КК України, відноситься до тяжкого злочину.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

ОСОБА_5 раніше не судима, вчинила тяжкий злочин, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, мешкає на тимчасово окупованій території України.

На підставі вищевикладеного, враховуючим що ОСОБА_5 вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України та такий злочини є найбільш суспільно небезпечним посяганням, враховуючи відомості про її особу, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч. 5 ст. 111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, з конфіскацією всього належного їй майна, що на думку суду буде справедливим, співмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.

Суд при винесенні вироку враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

Крім того, санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку не є обов`язковим і може не призначатися судом.

Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що досудовим розслідуванням встановлено і доведено у судовому засіданні належними і допустимими доказами, що в діях ОСОБА_5 мав місце у тому числі і корисливий мотив злочину, вона вчиняла протиправні дії і отримувала за це майнові блага, тобто скоїла злочин, передбачений ч.5 ст.111-1КК України, тому суд призначає їй покарання з конфіскацією майна, яке є її особистою власністю.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченої, суд, враховуючи обставини справи, які не лише характеризують особу винної і вчинені нею злочину проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку, та дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_5 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов`язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до неї саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для її виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2026 року застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили суд вважає за доцільне залишити без змін.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2026 року на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: об`єкт нерухомого майна: квартира, чотирьохкімнатна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 424227023203, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить у розмірі частки 1/1; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 2320380800:07:006:0014, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2054376223203, площа (га): 1.6159, належить у розмірі частки 1/1, слід залишити незмінним оскільки обвинуваченій призначено покарання у вигляді конфіскації майна.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі ч. 15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст. ст. 297-1, 368-371, 373-376, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді 9 (дев`ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту її фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2026 року на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5 залишити незмінним до фактичного виконання вироку в частині конфіскації всього належного їй майна на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та захиснику.

Інформацію про прийняте судом рішення відносно ОСОБА_5 опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя: ОСОБА_1