Рішення № 139858014, 18.09.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №936/949/26

Провадження №2/936/336/2026

18.09.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Притуп К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в селищі Воловець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

01.07.2026 до Воловецького районного суду Закарпатської області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ФК "ПРОЦЕНТ" з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 05.02.2025 між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір №28001, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 5000,00 грн строком на 730 днів, до 05.02.2027 року, зі сплатою 1 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Позивач зазначив, що кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховані на належну відповідачу платіжну картку. Відповідач зобов`язання зі сплати процентів не виконував, унаслідок чого станом на 22.05.2026 утворилася заборгованість у сумі 31945, 61 грн, з яких 21945,61 грн - проценти за користування кредитом та 10000,00 грн - штраф, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати: 2662,40 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином на адресу місця реєстрації: АДРЕСА_1 , а також черех оголошення про виклик відповідача до суду на офіційному сайті судової влади. Клопотання про розгляд справи без його участі суду не надано. У відповідності до ч.1 ст. 278 ЦПК України відзив на позовну заяву не подавав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 05.02.2025 між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір №28001.

За пунктом 1.1 договору товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит у сумі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору процентна ставка становить 1 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, строк кредитування становить 730 днів, проценти підлягають сплаті кожні 20 днів, а сума кредиту - 05 лютого 2027 року.

Щодо укладення електронного договору та надання кредиту.

Згідно зі статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а письмова форма вважається додержаною, якщо зміст правочину зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та він підписаний його стороною.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Надана позивачем копія договору містить дані про його підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 247695.

Довідкою ТОВ «Пейтек» також підтверджено успішний переказ 5000,00 грн на картку відповідача №4441111035903644 від 05.02.2025 із призначенням платежу «Перерахування коштів за договором 28001 від 05.02.2025 на умовах фінансового кредиту». Банківська виписка відображає надходження цієї суми та подальше розпорядження відповідачем коштами.

Отже, сукупність поданих доказів підтверджує укладення кредитного договору належним способом, волевиявлення відповідача на його укладення, належність використаних телефону та платіжної картки відповідачу, а також фактичне надання йому 5000,00 грн кредиту.

Щодо заборгованості за процентами.

За статтями 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048, частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів від суми кредиту, розмір і порядок сплати яких визначаються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти існує протягом погодженого сторонами строку кредитування, якщо кредитор не змінив строк виконання зобов`язання вимогою про дострокове повернення кредиту.

У цій справі строк кредитування не закінчився, вимоги про дострокове повернення кредиту позивач не пред`являв, а тому передбачені договором проценти за користування кредитом могли нараховуватися в межах погодженого сторонами строку.

За наданим розрахунком за період з 25.02.2025 до 11.05.2026 нараховано 21945, 61 грн. Така сума відповідає платіжним періодам, строки сплати яких настали відповідно до погодженого графіка.

Доказів сплати відповідачем процентів за спірним договором матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення процентів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зазначені у розрахунку 5000,00 грн тіла кредиту не підлягають стягненню, оскільки строк його повернення не настав, позивач прямо не вимагає дострокового повернення кредиту і відповідної позовної вимоги не заявив.

Щодо вимоги про стягнення штрафу.

Пунктами 3.5, 3.5.1, 3.5.2 кредитного договору передбачено штраф за невиконання або неналежне виконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту у розмірі 800,00 грн на четвертий день невиконання зобов`язання та 200,00 грн за кожний наступний день, починаючи з п`ятого дня. Позивач нарахував 10000,00 грн штрафу за прострочення сплати процентів.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки - штрафу, пені - за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 зазначено, що дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України поширюється на відповідальність за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Такий підхід підтверджено постановою Пленуму Верховного Суду від 7 лютого 2025 року № 6, у якій узагальнено практику застосування цієї норми та вказано, що вона охоплює кредитні договори, у тому числі договори про споживчий кредит, і звільняє позичальника від сплати неустойки за прострочення в період воєнного стану.

Посилання позивача на зміни, внесені Законом України № 3498-IX до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», не спростовує застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який є чинним, не містить обмежень залежно від дати укладення кредитного договору та прямо регулює наслідки прострочення за кредитними договорами в період воєнного стану.

Кредитний договір укладено 05.02.2025, а прострочення, за яке позивач нарахував штраф, виникло та тривало під час дії в Україні воєнного стану. Отже, відповідач звільнений від обов`язку сплати такого штрафу.

Тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення 10000,00 грн штрафу слід відмовити.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частин першої, третьої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати в разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 наголосила, що розподіл судових витрат є наслідком вирішення спору і має здійснюватися з урахуванням результату розгляду справи та встановлених процесуальним законом критеріїв.

Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1828,98 грн, виходячи з розрахунку: 21945, 61 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 31945, 61 (розмір заявлених позовних вимог).

Крім того, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання юридичних послуг №03/06/2024, акт приймання-передачі наданих послуг № 144 від 30.04.2026 року, витяг із реєстру до нього та платіжну інструкцію №70 від 30.04.2026 року на загальну суму 100000,00 грн за підготовку десяти позовів.

У витягу вартість послуг у справі щодо ОСОБА_1 визначено в сумі 10000,00 грн, з яких 9000,00 грн - складання і подання позовної заяви та клопотання про витребування доказів, 1000,00 грн - складання адвокатського запиту.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за умови підтвердження їх обсягу та вартості. При цьому суд враховує, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним предмету спору, значенню справи для сторін та фактично виконаній роботі.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 розмежовано зменшення витрат за клопотанням іншої сторони та їх розподіл судом за критеріями, встановленими процесуальним законом. Суд при розподілі витрат не зобов`язаний присуджувати стороні всі заявлені витрати, якщо встановить їх непропорційність предмету спору та фактичному обсягу правничої допомоги.

Суд констатує, що справа є малозначною, стосується типових кредитних правовідносин, розглянута за відсутності сторін. Подана позовна заява значною мірою містить загальний виклад законодавства та типову для позивача аргументацію. Адвокат участі в судових засіданнях не брав. Водночас ним складено позов, клопотання про витребування доказів та адвокатський запит, результати якого мали доказове значення для підтвердження отримання кредитних коштів.

З урахуванням складності справи, ціни позову, характеру і фактичного обсягу виконаної роботи, принципів розумності та пропорційності суд вважає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" (код ЄДРПОУ 41466388) суму заборгованості за Кредитним договором №28001 від 05.02.2025 у розмірі 21945, 61 заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 25.02.2025 до 11.05.2026; судовий збір в розмірі 1828,98 гривень, 4000, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 27 774 (двадцять сім тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 59 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, код ЄДРПОУ 41466388;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Софілканич О.А.