Ухвала суду № 139857875, 16.09.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Тальнівський районний суд Черкаської області

Справа № 756/1030/26

У Х В А Л А

16 вересня 2026 р. м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Дьяченка Д.О.

з участю секретаря судового засідання: Табачківської М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду (погашення заборгованості),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду (погашення заборгованості) у справі за позовом ТОВ «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заяву обгрунтовано тим, що рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 23.07.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 19056-07/2025 від 09.07.2025 року у розмірі 43600 грн. 00 коп. Також стягнуто судовий збір в сумі 1986 грн. 64 коп. Заявник зазначає, що він наразі не має високого доходу і після початку повномасштабного вторгнення офіційно майже не працює, та на підтвердження вказаного надає довідку ОК-5 про доходи, але має значні витрати на погашення кредитів (в досудовому порядку і в судовому). Крім того заявник зазначає, що в цілому сума боргу є доволі значною для нього і погашення її одним «траншем», враховуючи триваючу війну в Україні і загальну ситуацію на ринку праці, є проблематичним. Проте, він намір виконувати судове рішення добровільно, тому клопоче про розстрочення боргу.

Вивчивши матеріали заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

У п. 9 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Відповідно до ч. 1ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 ст.435ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ч. 5 ст.435ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо). Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

ЄСПЛ у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 23.07.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 19056-07/2025 від 09.07.2025 року у розмірі 43600 грн. 00 коп. та стягнуто судовий збір в сумі 1986 грн. 64 коп.Рішення суду набрало законної сили та підлягає виконанню.

Відповідно до наданих ОСОБА_1 відомостей про доходи (форма ОК-5) дохід за 2025 рік становить 24000 грн., відомостей про доходи за 2026 рік суду не надано.

Також в своїй заяві ОСОБА_1 стверджує, що він не може виконати рішення суду оскільки майже не працює та має значні витрати на погашення кредитів в досудовому та судовому порядку, однак жодних доказів зазначеному суду не надав, а тому суд приходить до висновку, що суду надано недостатньо доказів для задоволення зазначеної заяви.

Суд також враховує, що такі заходи як розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення.

Суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19 та від 03 вересня 2020 року у справі № 905/30/16.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду (погашення заборгованості) відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.О. Дьяченко