Рішення № 139856546, 17.09.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/3915/26

2-а/583/50/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

позивача ОСОБА_1

його представника Кудіна О.М.

представника відповідача Колодченко О.О./в режимі відеоконференції/

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського інспектора Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Пасюги Олега Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

30.07.2026 представник позивача звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7533411, винесену 12.07.2026 поліцейським інспектором Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Пасюгою О.С., а провадження в справі закрити.

Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 12.07.2026 поліцейським інспектором Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Пасюгою О.С. винесено постанову серії ЕНА №7533411 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Відповідно до цієї постанови 12.07.2026 о 05.28 год. в м. Охтирка по вул. Бориса Грінченка (Першотравнева), 60, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Део Нексія», д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування даним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки поліцейський транспортний засіб не зупиняв, а прибув на місце події через декілька годин, факту керування не було зафіксовано. При цьому ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а був пасажиром зі своїм військовим побратимом, який і допустив зіткнення з огорожею. Після цього, так як був темний час доби, вони розійшлися і залишили транспортний засіб на місці ДТП, а вранці ОСОБА_1 прийшов на місце ДТП, щоб мирно владнати питання з власником огорожі, але остання викликала поліцію. Окрім того, позивачу не були роз`яснені його права, було порушено право на захист, розгляд справи в присутності позивача не проводився.

31.07.2026 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

07.08.2026 від представниці ГУНП в Сумській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що 12.07.2026 о 04.19 год. на планшетний пристрій інспектора Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 надійшло повідомлення про ДТП без травмованих у АДРЕСА_1 . Прибувши на місце вказане у повідомленні, було виявлено пошкоджений паркан, автомобіль «Део Нексія», державний номерний знак НОМЕР_2 , з механічними пошкодженнями та водія ОСОБА_1 . В подальшому здійснено перевірку документів даної особи і встановлено, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія категорії «В». У зв`язку з чим стосовно останнього інспектором Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 складено адміністративну постанову серії ЕНА №7533411 від 12.07.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Під час винесення спірної постанови ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП, строк на оскарження постанови за ст. 289 КУпАП, а також вручена копія постанови по справі про адміністративне правопорушення, що підтверджується підписом останнього. Зазначає, що інспектор Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 діяв у межах чинного законодавства, а оскаржувана постанова є правомірною, винесеною уповноваженою особою у порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством.

27.08.2026 представником позивача надано відповідь на відзив, у якій він просив врахувати, що позивача не було зафіксовано за кермом транспортного засобу, відповідачем не надано доказів, які б спростовували обставини, що викладені у позовній заяві.

03.09.2026 від представниці ГУНП в Сумській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 не було зафіксовано за кермом транспортного засобу не заслуговують на увагу, оскільки на момент складання спірної постанови водій ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом «Део Нексія», і не заперечував факту відсутності у нього посвідчення водія відповідної категорії.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, при цьому позивач повідомив, що за кермом транспортного засобу 12.07.2026 не керував, а був лише пасажиром у власному автомобілі, тоді як водієм був його побратим ОСОБА_3 , який тимчасово був відкомандирований та де він перебуває на даний час йому не відомо. До власниці домоволодіння, з огорожею якого ОСОБА_3 допустив зіткнення, він пішов мирно владнати питання, оскільки саме він є власником автомобіля, тому не хотів щоб у побратима були якісь неприємності.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд врахувати, що обставини, викладені у постанові про по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам, оскільки з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається час початку відео фіксації 05:07 год., а у постанові поліцейського час вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зокрема керування транспортним засобом без посвідчення водія, зазначено 05:28 год.

Представниця ГУНП в Сумській області у судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні та врахувати, що з відеозаписи з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом, підтверджував, що вчинив ДТП та не вказував, що водієм при цьому була інша особа.

Відповідач - поліцейський Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що 12.07.2026 інспектором Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області старшим лейтенантом поліції Пасюгою О.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7533411 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 12.07.2026 о 05.28 год. по вул. Бориса Грінченка (Першотравнева), 60 в м. Охтирка Сумської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «Део Нексія», державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху.

Відповідно до витягу з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України ІІПС «Армор» за відомостями ГСЦ МВС інформація про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 8, п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачені, зокрема, ст. 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 126 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення нимтранспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

В п. 1.3. Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

За приписами ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 2.1 (а) Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису, засобів фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

За приписами ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, так як транспортним засобом він не керував, доказів протилежного, на його думку, відповідачем не надано. Також стверджує, що розгляд справи в його присутності не проводився, його права не були роз`яснені, а тому вважає, що оскаржувана постанова винесена поліцейською з порушенням вимог чинного законодавства.

Разом з тим, з переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, що здійснювався з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що працівники поліції виїхали за повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, ОСОБА_1 своє керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та вчинення ДТП не заперечував, мовляв, що допустив зіткнення із огорожею через неуважність (при перекладі з оригіналу) та таке може статися з кожним. При цьому не вказував на будь-яку іншу сторонню особу, причетну до ДТП, чи про те, що не він керував транспортним засобом. Також не заперечував відсутності у нього посвідчення водія на керування даним транспортним засобом. Крім того на відеозаписі зафіксовано розгляд справ про адміністративні правопорушення, в тому числі і за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та роз`яснення ОСОБА_1 його прав.

Таким чином твердження позивача та його представника про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді та повністю спростовуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом, а саме відеозаписом подій, які передують складанню постанови про притягнення до відповідальності позивача за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Також суд кредитно оцінює твердження позивача про не роз`яснення йому прав, оскільки в графі 8 оскаржуваної постанови особистим підписом ОСОБА_1 засвідчено роз`яснення йому прав за ст. 268 КУпАП та оскарження за ст. 289 КУпАП, що також підтверджується відеозаписом. Крім того, з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 клопотання про надання правової допомоги під час розгляду справи про вчинення ним адміністративних правопорушень не заявляв.

Так доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, на виконання вимог ст. 77 КАС України, надав суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, законності винесеної постанови та накладення штрафу.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи позивача не спростовують висновки суду.

З огляду на відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат на підставі ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського інспектора Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Пасюги Олега Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: поліцейський Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області старший лейтенант поліції Пасюга Олег Сергійович, місцезнаходження: вул. Незалежності, 29, м. Охтирка Сумської області.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Сумській області, місцезнаходження: вул. Герасима Кондратьєва, буд. 23, м. Суми, код ЄДРПОУ 40108777.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко