Єдиний державний реєстр судових рішень
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/1008/26
381/3810/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника адвоката ОСОБА_4 та секретаря судових засідань ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_6 погоджене керівником Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026111310000532 від 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
10 вересня 2026 року до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області звернувся старший слідчий СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 погоджене керівником Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_7 з клопотанням про продовження запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 внесеним в рамках кримінального провадження № 12026111310000532 від 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Подане клопотання вручено підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_4 своєчасно та в межах встановлених процесуальним законом строків.
В поданому клопотанні слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , який закінчується 17.09.2026, оскільки провести зазначені процесуальні дії та завершити досудове розслідування до вказаної дати не представляється можливим у зв`язку з особливою складністю кримінального провадження та необхідністю отримання додаткових доказів, які мають значення для повного та неупередженого досудового розслідування.
Зокрема, для закінчення досудового розслідування необхідно отримати висновки трьох молекулярно-генетичних експертиз щодо встановлення ДНК-профілів підозрюваного та потерпілої ОСОБА_8 , а також слідів з генетичними ознаками потерпілої та підозрюваного на речах підозрюваного та знаряддях вчинення вбивства; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких може виникнути під час досудового розслідування; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Виконання вказаних слідчих та процесуальних дій має важливе значення для встановлення наявності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, та надання оцінки зібраним доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2026 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.08.2026 включно.
11.08.2026 ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 продовжено в межах строку досудового розслідування, а саме до 17.09.2026.
Постановою керівника Київської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
На даний час строк досудового розслідування закінчується 17.09.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим через особливу складність кримінального провадження, необхідність отримання висновків призначених експертиз, проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, виконання вимог ст. 290 КПК України, складання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Обставинами, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, є складність кримінального провадження, обсяг та специфіка слідчих (процесуальних) дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, а також необхідність отримання результатів призначених експертних досліджень.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні 24.02.2022 введено воєнний стан, який на даний час триває. Крім цього, на території України тривають бойові дії, що у свою чергу створює перешкоди для нормального функціонування установ та організацій.
Крім цього, не перестали існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначені обставини і стали підставою для подання даного клопотання до суду.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні поклали вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку має право подавати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, ч. 3 ст. 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеному під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі, достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Також слідчий суддя враховує, що згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, а сукупний строк тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
З огляду на зміст зазначених вище норм законодавства, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1.чи підлягає продовженню раніше застосований до підозрюваного запобіжний захід з огляду на граничні строки його застосування та строки досудового розслідування;
2.чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення;
3.чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України;
4.чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою;
5.чи виправдовують зазначені у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, сторони захисту, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
Слідчим відділом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026111310000532 від 17.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
17.06.2026 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
17.06.2026 ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2026 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.08.2026 включно.
11.08.2026 ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 продовжено в межах строку досудового розслідування, а саме до 17.09.2026.
16.09.2026 ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 17 листопада 2026 року.
Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що, будучи раніше судимим 14.02.2018 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185 КК України до 11 років позбавлення волі, звільненим умовно-достроково 01.05.2025 Богунським районним судом міста Житомира для проходження військової служби за контрактом, не став на шлях виправлення та вчинив умисне вбивство неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з викладеними у повідомленні про підозру обставинами, 17 червня 2026 року близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_3 прийшов до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала неповнолітня ОСОБА_8 , з якою напередодні у нього виник конфлікт.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_8 , ОСОБА_3 зайшов до спальної кімнати, підійшов до ліжка, на якому лежала неповнолітня ОСОБА_8 , закрив їй рот лівою рукою, а правою рукою, в якій тримав ніж, умисно здійснив ним один поріз шиї останньої, внаслідок чого ОСОБА_8 померла.
Після цього ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання смерті потерпілої, не надав їй першої медичної допомоги, не викликав медичних працівників чи інших осіб на допомогу та зник з місця вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна ґрунтуватися на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 міг вчинити саме інкриміноване йому кримінальне правопорушення. При цьому остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Зазначена прокурором ймовірна причетність ОСОБА_3 до розслідуваного кримінального правопорушення на даному етапі досудового розслідування підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами у їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця події від 17.06.2026, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено, зокрема, ніж невеликого розміру з ручкою рожевого кольору, на лезі якого наявні сліди бурого кольору, одяг померлої, мобільний телефон, змиви та інші речі й предмети; протоколом затримання підозрюваного від 17.06.2026, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено предмети, схожі на ножі, змиви з рук та носа підозрюваного, зрізи нігтьових пластин, мобільний телефон, одяг та взуття підозрюваного; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.06.2026; протоколом допиту старости села Велика Снітинка ОСОБА_11 від 17.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 17.06.2026, під час якого останній повідомив обставини, за яких, за його словами, він прийшов до будинку ОСОБА_8 та завдав їй ножове поранення шиї; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_12 від 07.07.2026; іншими матеріалами кримінального провадження.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_3 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні зазначається про продовження існування таких ризиків, як те, що підозрюваний ОСОБА_3 може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілу та свідків; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу підозрюваного.
Так, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя людини, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.
Слідчий суддя враховує, що суворість можливого покарання хоча сама по собі не може бути єдиною та достатньою підставою для висновку про існування ризику переховування, однак у сукупності з іншими обставинами є вагомим чинником при оцінці такого ризику.
Крім цього, підозрюваний раніше був засуджений за умисне вбивство та інший злочин, звільнений умовно-достроково 01.05.2025, а вже у червні 2026 року, за версією органу досудового розслідування, вчинив нове умисне вбивство.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на даний час не зменшився та продовжує існувати.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме те, що на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.
На переконання слідчого судді, актуальність ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків не втрачена, оскільки досудове розслідування не завершене, обвинувальний акт до суду не направлено, а частина доказової бази ще формується, зокрема очікується отримання висновків призначених молекулярно-генетичних експертиз.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний знає потерпілу та свідків, їх місце проживання та інші обставини їх життя, що об`єктивно створює можливість незаконного впливу на них у разі перебування підозрюваного на волі.
Таким чином, ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків також продовжує існувати.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує характер інкримінованого ОСОБА_3 діяння, його попередню судимість за умисне вбивство, а також те, що, за версією органу досудового розслідування, нове кримінальне правопорушення було вчинене після умовно-дострокового звільнення підозрюваного.
Наведені обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що у разі перебування ОСОБА_3 на волі ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення не виключений та продовжує існувати.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено існування потреби у подальшому проведенні зазначених у клопотанні слідчих та процесуальних дій, обсяг яких є значним, а проведення та завершення яких є необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування.
Зокрема, слідчий суддя погоджується з необхідністю отримання висновків трьох молекулярно-генетичних експертиз щодо встановлення ДНК-профілів підозрюваного та потерпілої ОСОБА_8 , а також слідів з генетичними ознаками потерпілої та підозрюваного на речах підозрюваного та знаряддях вчинення вбивства; проведення інших необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій; виконання вимог ст. 290 КПК України; складання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Виконання вказаних процесуальних дій має значення для повного та неупередженого встановлення обставин кримінального провадження, а результати відповідних експертних досліджень можуть мати доказове значення для прийняття остаточного процесуального рішення.
При вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров`я підозрюваного; його сімейний та соціальний стан; наявність постійного місця проживання; попередню судимість та інші обставини.
ОСОБА_3 є громадянином України, не одружений, на утриманні інших осіб не має, є військовослужбовцем, проте на момент події злочину перебував у СЗЧ, разом з тим раніше судимий за умисне вбивство, а після умовно-дострокового звільнення, за версією органу досудового розслідування, вчинив нове умисне вбивство.
Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_3 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Судом встановлено, що обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, є складність кримінального провадження, обсяг та специфіка слідчих і процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, а також необхідність отримання висновків призначених експертиз.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя звертає увагу на вагомість наявних доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, його попередню судимість за умисне вбивство, а також характер та обставини інкримінованого йому діяння.
Надаючи оцінку усім доказам і повідомленим обставинам у їх сукупності та враховуючи факт доведення прокурором того, що заявлені ризики не зменшилися, що в свою чергу виправдовує подальше тримання підозрюваного під вартою, а також доведення обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження тримання під вартою, а саме необхідність отримання висновків трьох молекулярно-генетичних експертиз, проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, виконання вимог ст. 290 КПК України, складання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити.
Також при розгляді клопотання слідчим суддею з`ясовано, що не допущено безпідставно тривалого розслідування, яке б вплинуло на тривале тримання особи під вартою, а тому існує необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування.
З урахуванням наведеного слідчий суддя доходить висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що строк досудового розслідування продовжено до 17 листопада 2026 року, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 17 вересня 2026 року, суд вважає, що наявні передбачені законом підстави для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою в межах продовженого строку досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З огляду на характер інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а саме умисного насильницького позбавлення життя іншої особи, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026111310000532 від 17.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білогородка Київської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, на утриманні нікого не має, солдата військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 14.02.2018 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185 КК України до 11 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 01.05.2025 Богунським районним судом міста Житомира для проходження військової служби за контрактом, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 16 листопада 2026 року.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 здійснювати в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали до 16.11.2026 включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом пяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_13
Судове рішення № 139856418, Фастівський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 381/3810/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: