Ухвала суду № 139856045, 08.09.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/11827/25

провадження № 1-кп/361/425/25

08.09.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 22025270000000043 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження №22025270000000043 по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.

Обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, які перебувають в умовах утримання у ДУ «Київський слідчий ізолятор».

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинувачених закінчується 11 вересня 2026 року та на переконання прокурора, підстави для застосування до обвинувачених виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, оскільки наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті. Підставою для продовження строку застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави є наявність беззаперечних ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені при обранні іншого запобіжного заходу можу здійснити наступні дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, прокурор просить суд продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з тих же підстав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки прокурором необґрунтовано неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з тримання під вартою так як обвинувачений активно сприяв у проведенні досудового розслідування, вважає що ризики зазначені прокурором знизилися, всі докази, які вкладені в основу обвинувачення, вже зібрані та знаходяться в матеріалах справи, вважає, такий суворий запобіжний захід недоцільним, просив змінити обвинуваченому ОСОБА_8 , запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також у разі продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні прохав про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, а також у разі продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, у якому захисник стверджує, що на даний час подальше застосування найсуворішого запобіжного заходу не відповідає принципу винятковості тримання під вартою та не є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. На підтвердження можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу до суду вказує, що обвинувачений ОСОБА_9 раніше не судимий, під час тривалого перебування під вартою погіршився стан здоров`я (03.09.2026 обстежений лабораторно та консультований сімейним лікарем. Діагноз: еритематозна дуодено-гастропатія. Рефлюкс-езофагіт. Сечо-сольовий діатез. Лікування: комплексний прийом медикаментів (інгібітори протонової помпи, антациди, прокінетики); часті прийоми їжі невеликими порціями 4-5 разів на день; обмеження або взагалі відмова від гострого, кислого, смаженого, жирного та дуже гарячого. Стан здоров?я ОСОБА_9 відповідає перебігу наявного захворювання. Потребує суворого дотримання режиму лікування да харчування.), що підтверджується листом Київської медичної частини №1048КММЧ/26 від 07.09.2026 р.), сталі соціальні зв`язки, має матір ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, яка хворіє та потребує сторонього догляду та уваги, що під стверджується довідкою Київської клінічної лікарні №4 від 07.03.20206 р., та відсутність будь-яких дій, спрямованих на ухилення від суду чи перешкоджання кримінальному провадженню. На думку захисника, дії обвинуваченого під час досудового розслідування, свідчать про бажання обвинуваченого сприяти встановленню істини у кримінальному провадженні, а не ухилятися від участі у нього. Враховуючи вищевикладене, захисник обвинуваченого просив, змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також у разі продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав свого захисника.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Положенням статті 178 КПК України закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з урахуванням тяжкості інкримінованих їм злочинів, дані про їх особи, міцність соціальних зв`язків обвинувачених в місці постійного проживання, сімейний стан, майновий стан.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до двох місяців, суд бере до уваги особи обвинувачених, яким органами досудового розслідування інкриміновано особливо тяжкий злочин, вчинений проти національної безпеки України, за яке передбачене покарання лише у виді позбавлення волі, на даний час стан здоров`я обвинувачених не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, характер злочину, в якому обвинувачують ОСОБА_9 та ОСОБА_8 дає підстави вважати, що по справі існують обґрунтовані ризики щодо негативної поведінки обвинувачених у суспільстві, їх можливість вплинути на встановлення істини по справі та в подальшому перешкодити виконанню процесуальних рішень по справі, тому на даному етапі розгляду кримінального провадження обраний обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належною поведінки обвинувачених під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченим необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 діб.

В обґрунтування позиції сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , сторона захисту фактично посилається на те, що підстав щодо продовження строку тримання під вартою немає, з огляду на дані, що характеризують обвинуваченого, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також щодо незгоди з висунутим йому обвинуваченням.

Разом з тим сторона захисту не зазначає будь-яких суттєвих доводів щодо зміни обставин чи існуючих в провадженні ризиків на даний момент, які б могли слугувати підставою для зміни запобіжного заходу.

Даних про стан здоров`я ОСОБА_8 , які б унеможливлювали продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Також судом дано оцінку аргументам, які наводилися стороною захисту, щодо відсутності доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурора встановлено існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою та встановлено наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для застосування та подальшого продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту не зазначено.

Водночас судом береться і до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_8 вже тривалий час утримується під вартою в рамках цього кримінального провадження, і питання щодо подальшого утримання останнього в умовах несвободи підлягає особливого вивчення та аналізу, з урахуванням встановлення поточних ризиків його процесуальної поведінки, яка з високим ступенем ймовірності може зашкодити ефективності кримінального провадження, що судом і здійснено, зі встановленням обставин і наведення обґрунтувань щодо цього, на які суд послався раніше.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним на даному етапі провадження строк тримання під вартою ОСОБА_8 продовжити.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 111 Кримінального кодексу України.

При цьому, заперечення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника щодо клопотання прокурора, в яких вони наголошували на визначені застави, колегія суддів до уваги не бере з огляду на встановлені судом обставини та відсутність поданих захисником доказів, що запропонований ними запобіжний захід забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 , відсутня інформація про міцні соціальні зв`язки та є можливим з огляду на зазначені вимоги закону.

Обраний запобіжний захід, з урахуванням, в тому числі, його тривалості, у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та обставинами кримінального правопорушення, на даний час та за даних обставин відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не залишає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду та/або вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою без визначення розміру застави.

Що стосується клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 щодо визначення ОСОБА_9 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія вважає, що може разом із продовженням строку тримання під вартою, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Так, відповідно до наведеної норми закону, а саме абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

При цьому, згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відтак, аналізуючи наведені вище норми закону та, враховуючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, тобто дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема, міцність його соціальних зв`язків, стан здоров`я, те, що обвинувачений ОСОБА_9 вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також його роль у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність визначення обвинувачений ОСОБА_9 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Визначаючи розмір застави у даному кримінальному провадженні, суд приймає до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно якої розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної особи, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.

У той же час, не можуть залишатися поза увагою обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинуваченого ОСОБА_9 , його роль.

Також слід взяти до уваги і висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 19.06.2024 № 7-р(ІІ)/2024 (справа № 3-111/2023(207/23, 315/23), згідно з якими, за обставин повідомлення особі про підозру (обвинувачення) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених у ч. 6 ст. 176 КПК України (109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України), допускається застосування такого запобіжного заходу як застава, що є дискреційним повноваженням суду.

Між тим, відповідно до рішень Конституційного суду України № 7-р/2019 від 25 червня 2019 року та від 24 червня 2026 року, безальтернативне тримання під вартою порушує право на свободу та особисту недоторканність. Кваліфікація злочину не може бути єдиною підставою для арешту. Слідчий суддя обов`язково повинен мати дискрецію (свободу вибору) - оцінити ризики та індивідуальні обставини у кожному конкретному випадку і мати можливість призначити альтернативу (наприклад, заставу).

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_9 заставу, як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак при цьому, визначити заставу в розмірі визначеному п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

Тож, за наведеного слід визначити ОСОБА_9 заставу у 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп), оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.

При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків, існує необхідність контролю дій та поведінки обвинуваченого, у зав`язку з чим обґрунтованим є покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331 КПК України, колегія суддів

постановила:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 06 листопада 2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не визначати розмір застави.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 06 листопада 2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбаченим КПК України у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України у Київській області, ЄДРПОУ 26268119, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р UA768201720355259001000018661; призначення платежу: «застава за … П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….» та надати документ, що підтверджує внесення застави до Броварського міськрайонного суду Київської області.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-прибувати до суду за кожним викликом;

-не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до органів державної влади за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими, що перебувають під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 11 вересня 2026 р. о 12 год. 30 хв.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_3

ОСОБА_2