Рішення № 139855898, 18.09.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2207/26

Провадження № 2-а/357/214/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Кардаш О. Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко Є.А. звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6602598 від 02.02.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження в даній адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.01.2026 року відносно ОСОБА_1 , було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6457864, за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Постанова складена в зв`язку з керуванням транспортним засобом MERSEDES-BENS W124, 04 січня 2026 року о 00:17:05 год, однак даним транспортним засобом, він не керував, а пересів після зупинки транспортного засобу. Насправді ж транспортним засобом керував ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , однак останній в момент зупинки транспортного засобу повідомив, що у нього прострочені права та злякався, що він як громадянин Азербайджану не добре розуміє Українську мову може бути депортований, враховуючи що часу не було на роздуми, ОСОБА_1 не роздумуючи швидко помінявся з Фарідом місцями не розуміючи наслідків своїх дій. На той момент йому не відомо було, що особа в період дії військового стану має право на керування транспортним засобом навіть з простроченим водійським посвідченням до закінчення військового стану. 07.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до командира ППП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП у Київській області ДПП капітана поліції Світового Олександра, який за результатами заяви, скасував постанову Серії ЕНА №6457864 від 04.01.2026 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 також звернувся щодо притягнення його до відповідальності однак відносно нього так постанову і не було складено. 02.02.2026 року інспектором 2-гого взводу 1-ї роти 1-го батальйону ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Макухою Романом Віталійовичем, складено постанову Серії ЕНА№6602598, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Під час розгляду справи 02.02.2026 року, досліджуючи докази інспектору були надані відео файли, з яких вбачається, що в подальшому і підтверджував допитаний свідок ОСОБА_2 , який підтверджував факт що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні беззаперечні докази, що під часу руху транспортного засобу ним керував ОСОБА_1 виходячи з цього виснувате рішення інспектора, що керував ОСОБА_1 не ґрунтується на доказах. Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2026, головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 23 лютого 2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом 24.02.2026 р. за вх.№11952 отримано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Петухов С. С., який діє на підставі довіреності, просив залишити позовні вимоги без задоволення. У відзиві зазначив, що позивачем було порушено п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 126 КУпАП. Зазначає, що факт вчиненого позивачем правопорушення підтверджується складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко вбачається час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності, відеозаписами з відео-реєстратора службового транспортного засобу.

Від учасників справи не надходило клопотань щодо розгляду справи з повідомленням ( викликом ) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, суд звертає увагу, що дослідження доказів здійснюється судом не залежно від того в порядку якого позовного провадження здійснюється розгляд справи, чи то в порядку письмового провадження, чи то у відкритому судовому засіданні.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.283-2 КАС України суд розглядає позов у письмовому провадженні протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі, а за ініціативою суду чи клопотанням сторони - з проведенням судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено, що 04.01.2026 року о 00 год. 23 хв. поліцейським взводу №2 роги №1 батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Макухою Романом Віталійовичем під час несення служби в м. Біла Церква, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6457864 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , 19.02.1996 по факту порушення останнім вимог п.2.1.а ПДР України.

Рішенням заступника командира ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП майора поліції Микити Гаврилова від 13.01.2026 постанову серії ЕНА № 6457864 від 04.01.2026 було скасовано, а справу надіслано на новий розгляд.

Також судом встановлено, що 02.02.2026 інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону ДПП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Макухою Романом Віталійовичем, щодо ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА №6602598 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400,00 грн. Відповідно до вказаної постанови, 03.01.2026 о 23 год 46 хв. за адресою: м. Біла Церква, Бульвар Олександрійський 20/8, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mercedes-benz wl24», з номерним знаком НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 17.10.2026 року, чим порушив вимоги п. 2.1.а) ПДР, за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

До основних повноважень поліції, відповідно до покладених на неї завдань, крім інших, належить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п.11 ч.1ст.23 Закону України «Про національну поліцію»).

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306регулюють порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки ч. 3 ст. 41Закону України «Про дорожній рух».

Відповідно до п. п. 1.1-1.5 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України, встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

З перевірених судом відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 11 серпня 2025 року у справі №375/1825/25 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Вказана постанова набрала законної сили 17.10.2025.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вважаючи неправомірною постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП, представник позивача посилався на те, що 04 січня 2026 року о 00:17:05 год, позивач ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом MERSEDES-BENS W124 державний номерний знак НОМЕР_2 , а пересів за кермо автомобіля після зупинки транспортного засобу, а транспортним засобом керував Ахмедов Фарід. Факт керування транспортним засобом відсутній, а поліцейськими не доведений.

Однак, такі доводи представника позивача про те, що позивач взагалі не керував транспортним засобом, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються відеозаписом на диску DVD-RW, долученому до відзиву. Так з переглянутого судом відеозапису події слідує, що позивач дійсно керував транспортним засобом MERSEDES-BENS W124 державний номерний знак НОМЕР_2 .

Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено, що відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суд вважає належними та допустимими доказами підтверджений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, поліцейським правомірно притягнуто позивача до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення в межах санкції даної статті.

Також, слід зазначити, що у відповідності до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Таким чином, відеозапис з відеокамери поліцейського є належним доказом при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Крім того, під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини друга статті 77 КАС України).

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Належними є докази, які містять інформацію відносно предмета доказування. Предметом же доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду певної справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що під час розгляду судом цієї адміністративної справи відповідачем належними та допустимими доказами доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому постанову серії ЕНА №6602598 від 02.02.2026 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн. слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Постанову серії ЕНА №6602598 від 02.02.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП залишити без змін.

Понесені судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції; адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048; ЄДРПОУ: 40108646.

СуддяБ. І. Кошель