Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 167/844/25
Номер провадження 1-кп/167/29/26
У Х В А Л А
16 вересня 2026 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12025030590000086 від 03.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 ,
представника ПАТ «НАСК «Оранта» - ОСОБА_8 ,
в с т а н о в и в:
На розгляді Рожищенського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12025030590000086 від 03.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
09.09.2026 року адвокат ОСОБА_5 подав клопотання про призначення слідчого експерименту, а саме відтворення обстановки та обставин події ДТП 03.02.2025 року, залучивши до його проведення сторону захисту та потерпілу сторону, доручивши проведення цього експерименту слідчим ГУНП у Волинській області та зобов`язавши провести дії у чіткій відповідності з обставинами і обстановкою, погодними умовами, які існували станом на 03.02.2025 року, а також провести дослідження і виміри видимості аналогічного електроскутера, його водія з увімкненим та вимкненим світлом фар на відповідній ділянці автодороги, де мало місце ДТП (т 3: ас 83).
Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні клопотання про проведення слідчого експерименту підтримали з підстав, наведених у ньому.
Прокурор, потерпіла та її представник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання сторони захисту і просили відмовити у задоволенні даного клопотання.
Представник ПАТ «НАСК «Оранта» в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання сторони захисту.
Заслухавши учасників судового провадження, суд зазначає наступне.
Згідно частин 1, 2, 3, 4, 6 ст.240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.
До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров`я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.
Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
За загальними правилами проведення слідчого експерименту, слідчий експеримент слід проводити в умовах і обстановці, максимально наближених до тих, в яких відбулася подія; слідчий експеримент бажано проводити на тому самому місці, де відбулась подія, яку перевіряють; слідчий експеримент має проводитися у такий час, коли відбулась подія, яку перевіряють, з метою створення аналогічних умов чутності (особливо у місті), видимості, що забезпечує об`єктивність результатів експерименту; для проведення слідчого експерименту слід використовувати ті самі знаряддя й засоби, які застосовувалися при події злочину, або однорідні предмети і знаряддя; після відтворення обстановки учасників треба розташувати саме так, як вони про це повідомили, а понятих поставити в місце проведення дослідів та на точки спостереження.
Згідно ч.3 ст.223 КПК України, слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
Згідно ч.2 ст.113 КПК України, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин 3, 4 ст.333 КПК України, у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.
Відповідно до вимог частини 3 ст.93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Крім того, така процедура чітко узгоджується з сутністю принципу змагальності, зазначеному в статті 22 КПК України.
Принципом змагальності передбачено самостійне обстоювання як стороною обвинувачення, так і стороною захисту своїх прав, свобод, інтересів. Сторони мають рівні права на збирання та подання суду доказів.
Отримані під час досудового розслідування докази, які містять інформацію щодо з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, були досліджені за участі всіх учасників кримінального провадження.
У судовому засіданні під час дослідження письмових доказів встановлено, що адвокат ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні заявив клопотання про проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_3 , яка відмовилась на досудовому розслідуванні надавати будь-які показання, на підставі ст.63 Конституції України. Слідчим тричі було запропоновано ОСОБА_3 та її захиснику з`явитися для проведення слідчого експерименту, але ОСОБА_3 та її захисник на запрошення слідчого не з`явилися (т 2: ас 157-162).
Жодних підстав та доказів того, що об`єктивно позбавило обвинувачену та її захисника можливості під час досудового розслідування і після відкриття матеріалів досудового розслідування скористатися правом повторного подання клопотання про проведення слідчого експерименту суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що слідчий експеримент повинен проводитися в умовах, максимально приближених до умов, в яких сталося ДТП, в тому числі за участю тих же транспортних засобів, у тих же погодних та сезонних умовах.
З обвинувального акту вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася взимку - 03.02.2025 року близько 07 год 15 хв, тобто з моменту події минуло більше одного року і п`ять місяців, відповідно відбулася зміна пори року і погодних умов, а також не могло не змінитися саме місце, де сталася ДТП. За таких обставин і умов для проведення слідчого експерименту неможливо створити ідентичні умови, транспортні засоби отримали пошкодження, а дорожнє покриття та погодні умови змінюються з часом.
Крім того, сторона захисту в своєму клопотанні не зазначила з метою перевірки і уточнення яких саме відомостей слід провести слідчий експеримент.
Зі змісту заявленого стороною захисту клопотання не вбачається, що обвинуваченою надано суду нові фактичні обставини справи, які виникли під час судового розгляду та потребують проведення слідчого експерименту.
Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст.22 КПК України), сторона захисту не була позбавлена права і можливості самостійно провести дослідження і вимір видимості аналогічного електроскутера, його водія (так зазначено в клопотанні) з увімкненим та вимкненим світлом фар на відповідній ділянці автодороги, де мало місце ДТП, і надати органу досудового розслідування та/або суду результати такого дослідження. Проте, сторона захисту не скористалася таким своїм правом.
Щодо посилання сторони захисту на те, що саме під час слідчого експерименту обвинувачена надасть показання, які слід перевірити, то суд зазначає наступне.
Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму «Про застосування конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 за № 9, звернув увагу всіх судів на те, що конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав.
Згідно ч.3 ст.333 КПК України, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановлені обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
Частиною 1 ст.84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч.1 ст.240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.
Тобто метою слідчого експерименту відповідно до ч.1 ст.240 КПК України, як вже було зазначено вище, є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відомості, повідомлені обвинуваченим під час проведення слідчого експерименту, є складовою частиною змісту документа, як іншого окремого процесуального джерела доказів - протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати.
Тобто відомості, які надаються під час слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої дії, що в розумінні ч.2 ст.84 та п.3 ч.2 ст.99 КПК України є документом.
При цьому показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.
Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч.1 ст.95 КПК України, у системному зв`язку із ч.2 ст.84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту.
Приписами ч.4 ст.95 КПК України встановлено те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які було отримано в порядку, передбаченому ст.225 КПК України, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів, згідно зі ст.95 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, посилання сторони захисту, що проведення слідчого експерименту необхідне для перевірки показань обвинуваченої, які вона на досудовому розслідуванні відмовилась надавати (і це є її конституційне право), а надасть під час слідчого експерименту, є безпідставним та надуманим.
Крім того, суд звертає увагу, що обставини вчинення кримінального правопорушення підлягають доказуванню не тільки слідчим експериментом, а сукупністю інших належних та допустимих доказів, які досліджені судом в ході розгляду кримінального провадження та оцінка яким буде надана судом у нарадчій кімнаті при постановлені судового рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
За таких обставин судом не встановлено належних та обгрунтованих підстав для доручення слідчим органам проведення повторного слідчого експерименту у кримінальному провадженні за №12025030590000086 від 03.02.2025 року, а тому у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.42, 240, 372, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про призначення і проведення слідчого експерименту відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому апеляційному оскарженню не підлягає, але заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Дата складення і оголошення повного тексту ухвали суду: 18.09.2026 року о 13 год 00 хвилин.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 139855624, Рожищенський районний суд Волинської області було прийнято 16.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 167/844/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: