Рішення № 139854052, 18.09.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/100/26

Провадження № 2/581/517/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2026 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Бутенка Д.В., з участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., у присутності представника позивача адвоката Чебанова О.О. (в режимі відеоконференції), представника відповідача адвоката Маляра М.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У лютому 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 12 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №4941815, кредитні кошти надані позивальнику в безготівковій формі у розмірі 20000 грн 00 коп шляхом перерахування на картковий рахунок, зі строком користування кредитом 30 днів, проценти за користування кредитом 7500 грн 00 коп, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. У наступному 28 грудня 2021 року укладено договір факторингу №28-12/2021-72 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №4941815 від 12 липня 2021 року, та 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлі-продаж) прав вимог №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №4941815 від 12 липня 2021 року. У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо повернення кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору позивач просив стягнути з відповідача виниклу заборгованість на загальну суму 94341 грн 08 коп., з яких: 12573 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 81768 грн 08 коп - заборгованість за відсотками, а також сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 грн.

Позиція позивача, відповідача по даній справі

Представник позивача адвокат Чебанов О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та прохав їх задовольнити із вищевикладеної підстави.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Маляр М.В. в судовому засіданні проти задоволення позову в частині стягнення відсотків у розмірі 77053 грн 18 коп заперечував з підстав викладених у відзиві на позов, вважаючи їх безпідставно нарахованими.

10 серпня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Маляра М.В. через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив, в якому сторона відповідача позов визнає частково, нею не заперечується факт отримання позики в розмірі 20000 грн на підставі договору № 4941815 укладеного між сторонами, однак відповідач не погоджується з розміром нарахованих відсотків, оскільки строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів, а тому відсотки за користування кредитом мали нараховуватися в межах вказаного строку, доказів того, що сторони ініцюювали продовження строку користування позикою, оновлення графіків платежів та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Також відповідач вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн, які позивач просить стягнути з відповідача є завищеними. Сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором в сумі 77053 грн 18 коп, а також зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 1500 грн.

Від представника позивача 17 серпня 2026 року надійшла відповідь на відзив, у якій він не погоджується з доводами відповідача та зазначає наступне. 12 липня 2021 року року відповідачу надано кредит у розмірі 20000 грн. та нараховано комісію за оформлення кредиту, а з 13 липня 2021 року відбулись щоденні нарахування процентів за користування кредитом, що відповідає умовам договору. Крім того, відповідачем неодноразово здійснювались пролонгації строку кредитування шляхом оплати комісії за пролонгацію, частини тіла та процентів, що відповідає умовам, передбаченим пунктом 2.3.1.1. договору. Разом з тим, після завершення строку кредитування відбулась автопролонгація строку користування кредитом відповідно до пункту п.2.3.1.2 договору, але не більше 60 днів (до 13 грудня 2021 року). ТОВ «Вердит Капітал», що набуло право вимоги до відповідача за договором факторингу, здійснено нарахування процентів за період з 28 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року згідно з п. 4.2. кредитного договору, яким передбачено змінену процентну ставку згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, що відповідає чинним вимогам законодавства. 10 січня 2023 року відповідно до договору факториингу ТОВ «Вердит Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором № 100261885, проте останнім не здійснювалось жодних нарахувань за Договором позики. Зазначає, що розрахунки заборгованості, наявні в матеріалах справи, містять всю необхідну інформацію, є достатніми та належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості відповідача. Щодо доводів представника відповідача про завищені витрати на правничу допомогу, то позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, а отже підлягають до повного задоволення.

24 серпня 2026 року представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому не погоджується з доводами представника позивача про продовження строку кредитування (пролонгацію), оскільки передбачені п. 4.2 договору угоди про продовження строку кредитування (пролонгацію) між відповідачем та кредитодавцем не укладалися, оновлені графіки платежів нею не підписувалися, передбачена пунктом 2.2.1. договору додаткова сплата комісії за управління кредиту, проценти нею не платилися. Тому розрахунок процентів, нарахованих відповідачу значно завищений, оскільки з розрахунку (12573 х 1,25% х 30 дн.) розмір правомірно нарахованих прострочених відсотків складає 4714 грн 90 коп.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 3 серпня 2026 року задоволено заяву представника відповідача адвоката Маляра М.В. про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення від 6 квітня 2026 року, призначено судовий розгляд на 16 вересня 2026 року о 16 год 00 хв, цього дня суд перейшов на стадію ухвалення рішення суду. 18 вересня 2026 року спір вирішено по суті з ухваленням рішення по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

12 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4941815, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 20000 грн 00 коп, строк користування кредитом 30 днів, проценти за користування кредитом 7500 грн 00 коп, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту 2000 грн 00 коп (нараховуєтьчя за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово,) який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Згідно з п. 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору. Із пункту 2.2.2 договору вбачається, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору. Відповідно до п.2.3.1.1 договору пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів. Для продовження строї кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування: 3 дні - 3 % від поточного залишку кредиту (максимальний розмір комісії), 7 днів - 5 % від поточного залишку кредиту (максимальний розмір комісії), 15 днів - 10 % від поточного залишку кредиту (максимальний розмір комісії). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умова: проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитувань нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору; Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Так збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору (п. 2.3.1.2 договору); Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка(ї) полягає(ють) у: а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах згідно з п.2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3, п.2.3.1.1, п.2.3.1.2. Договору. Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п.1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації ( п. 2.3.2 договору); Відповідно до п. 4.2 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредиту - 11 серпня 2021 року, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.1,2,7 договору) (а.с.8-11).

Додаток № 1 до договору про споживчий кредит №4941815 від 12 липня 2021 року містить графік платежів за вказаним договором, з якого вбачається, що кредит надається на строк - 30 днів, сума кредиту - 20000 грн, проценти за користування кредитом - 7500 грн, комісія за надання кредиту - 2000 грн, реальна річна процентна ставка - 11,215 %, загальна вартість кредиту - 29500 грн (а.с. 12).

Із копії паспорта споживчого кредиту вбачається, що ОСОБА_1 , підписавши його електронним підписом, підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування (а.с.13).

Також у матеріалах справи наявна анкета-заява на кредит № 4941815 від 12 липня 2021 року, позичальником в якій зазначено ОСОБА_1 (а.с. 14).

Із довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «МІЛОАН» вбачається, що із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 12 липня 2021 року укладено договір № 4941815, який підписано із застосуванням одноразового ідентифікатору L86091, який 12 липня 2021 року надіслано на мобільний телефон № НОМЕР_2 (а.с. 23).

Відповідно до квитанції №52116a59-cf19-4dc8-922b-7f7efec3c841_637617003 887421686, на виконання умов кредитного договору №4941815 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 20000 грн 00 коп на платіжну картку № НОМЕР_3 (а.с.24).

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4941815 від 12 липня 2021 року за період із 12 липня 2021 року по 13 грудня 2021 року, наданих ТОВ «МІЛОАН», ОСОБА_1 сплатила тіла кредиту на загальну суму 7427 грн; 10,18, 25 серпня, 1, 8, 15, 22, 28 вересня 2021 року сплачувала комісію за пролонгацію та проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим відбувалася пролонгація строку кредитування та нарахування процентів за зниженою процентною ставкою. Із 15 жовтня 2021 року по 13 грудня 2021 року нарахування процентів здійснювалося за стандартною процентною ставкою (а.с. 25-26).

28 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №28-12/2021-72, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №4941815 від 12 липня 2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та боржником ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з реєстру боржників від 28 грудня 2021 року до договору факторингу №28-12/2021-72 від 28 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 57879 грн 38 коп, з яких: 12573 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45306 грн 38 коп - сума заборгованості за відсотками (а.с.28-32, 39).

Згідно з наданого ТОВ «Вердикт капітал» розрахунку заборгованості по кредитному договору №4941815 від 12 липня 2021 року станом на 10 січня 2023 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 94341 грн 08 коп., з яких: 12573 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45306 грн грн 38 коп. - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, 36461 грн 70 коп. нараховані відсотки за період з 28 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року (а.с. 47).

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитним договором ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення право вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за кредитним договором №4941815 від 12 липня 2021 року укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з реєстру боржників від 10 січня 2023 року до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4941815 від 12 липня 2021 року в сумі 94341 грн 08 коп, з яких: 12573 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 81768 грн 08 коп - сума заборгованості за відсотками (а.с. 40-45,60).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №4941815 від 12 липня 2021 року станом на 5 лютого 2026 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 94341 грн 08 коп (а.с.105).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки суду по суті заявлених вимог

1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, нормами законодавства про електронну комерцію та Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Колект центр» кредитного договору із визначеним розміром кредиту та процентів за його користування із наданням нею необхідних для укладення договору особистих даних, зокрема, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, паспортних даних, номеру мобільного телефону (а.с.8-11, 13, 14).

Договір про споживчий кредит підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.

Із матеріалів справи вбачається отримання відповідачем 12 липня 2021 року кредит у розмірі 20000 грн. Протягом перших 30 днів користування відсотки нараховувалися у розмірі 1,25% за кожен день користування, що становить 250 грн в день.

10 серпня 2021 року відповідач сплатила 1000 грн комісії, що становить 5% від поточного залишку кредиту, а також 1000 грн тіла кредиту та 1850 грн відсотків, у зв`язку з чим відбулася пролонгація строку кредитування на 7 днів і нарахування процентів за ставкою 1,25% в день;

18 серпня 2021 року відповідач сплатила 950 грн комісії, що становить 5% від поточного залишку кредиту, а також 950 грн тіла кредиту та 1860 грн відсотків, у зв`язку з чим відбулася пролонгація строку кредитування на 7 днів і нарахування процентів за ставкою 1,25% в день;

25 серпня 2021 року відповідач сплатила 902 грн комісії, що становить 5% від поточного залишку кредиту, а також 902 грн тіла кредиту та 1803 грн відсотків, у зв`язку з чим відбулася пролонгація строку кредитування на 7 днів і нарахування процентів за ставкою 1,25% в день;

1 вересня 2021 року відповідач сплатила 857 грн комісії, що становить 5% від поточного залишку кредиту, а також 857 грн тіла кредиту та 1743 грн відсотків, у зв`язку з чим відбулася пролонгація строку кредитування на 7 днів і нарахування процентів за ставкою 1,25% в день;

8 вересня 2021 року відповідач сплатила 814 грн комісії, що становить 5% від поточного залишку кредиту, а також 814 грн тіла кредиту та 1679 грн відсотків, у зв`язку з чим відбулася пролонгація строку кредитування на 7 днів і нарахування процентів за ставкою 1,25% в день;

15 вересня 2021 року відповідач сплатила 773 грн комісії, що становить 5% від поточного залишку кредиту, а також 773 грн тіла кредиту та 1614 грн відсотків, у зв`язку з чим відбулася пролонгація строку кредитування на 7 днів і нарахування процентів за ставкою 1,25% в день;

22 вересня 2021 року відповідач сплатила 735 грн комісії, що становить 5% від поточного залишку кредиту, а також 735 грн тіла кредиту та 1549 грн відсотків, у зв`язку з чим відбулася пролонгація строку кредитування на 7 днів і нарахування процентів за ставкою 1,25% в день;

28 вересня 2021 року відповідач сплатила 1396 грн комісії, що становить 10% від поточного залишку кредиту, а також 1396 грн тіла кредиту та 2173 грн відсотків, у зв`язку з чим відбулася пролонгація строку кредитування на 15 днів і нарахування процентів за ставкою 1,25% в день.

Із 15 жовтня 2021 року по 13 грудня 2021 року нарахування процентів здійснювалося за стандартною процентною ставкою в межах строку (60 днів) передбаченого п.2.3.1.2 договору.

Із 28 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року року нарахування процентів здійснювалося за стандартною процентною ставкою відповідно до п. 4.2 догоовру в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

За період з 12 липня 2021 року по 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 сплатила кошти в рахунок погашення тіла кредиту на загальну суму 7427 грн. Після 23 лютого 2022 року проценти за користування кредитом не нараховувалися.

Із наданих позивачем суду розрахунків вбачається неповне повернення відповідачем отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування у строки визначені електронними кредитними договорами, а тому суд уважає, що підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом та проценти за його користування на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги). Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.

2. Крім того, ураховуючи той факт, що ТОВ «Мілоан» на підставі договору факторингу від 28 грудня 2021 року №28-12/2121-72 відступлено права вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу від 10 січня 2023 року №10-01/1023 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст. 513 ЦК України.

Також, суд уважає, що право позивача на майно у виді наданих у користування грошових коштів та процентів на них також захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі грошові кошти в автономному значенні є майном фінансової установи, яке добровільно та у визначені строки не повертається іншою особою (відповідачем у даній справі) (п.27-35 рішення Європейського суду з прав людини від 05 жовтня 2011 року у справі від 11 липня 2017 року у справі «Moreira Ferreira v. Portugal»).

3. Довід представника відповідача ОСОБА_2 про те, що строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів, а тому відсотки за користування кредитом мали нараховуватися в межах вказаного строку, суд важає необґрунтованим із тієї підстави, що умовами вказаного кредитного договору, зокрема п.2.3 договору, передбачено пролонгацію строку кредитування, відповідно до яких позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, що і мало місце у даній справі.

Довід представника відповідача Маляра М.В. про безпідставне нарахування позивачем 77053 грн 18 коп в якості процентів за користування кредитним договором, суд уважає неспроможним та таким, що не грунтується на нормах діючого між сторонами спору кредитного договору, оскільки п. 4.2 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У даній справі після закінчення строку кредитування (з 13 грудня 2021 року) право кредитодавця (нового кредитодавця) нараховувати проценти як плату за користування кредитом дійсно припинилося, однак у нового кредитора виникло право нараховувати проценти за ставкою 5 % за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України у розмірі, погодженому сторонами договору (п.1.6,п.4.2. кредитного договору). Оскільки відповідач не виконав грошового зобов`язання щодо повернення кредиту до закінчення пролонгованого строку кредитування, а договором чітко передбачено нарахування після закінчення строку кредитування процентів, сутність яких визначена частиною другою статті 625 ЦК України, то нарахування таких процентів у період часу з 28 грудня 2021 по 23 лютого 2022 року саме по собі не може бути підставою для відмови в їх стягненні.

Посилання сторони відповідача про неправомірність нарахування відсотків відповідно до п. 4.2 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, у зв`язку з тим, що відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, не заслуговують на увагу, оскільки проценти нараховані позивачем саме до 24 лютого 2022 року (тобто до введення на території України воєнного стану).

Розподіл судових витрат по справі

Із матеріалів справи убачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 грн 40 коп. Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову уважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача 2662 грн 40 коп. повернення сплаченого ТОВ «Коллект Центр» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» ТОВ «Коллект Центр», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги №1054 від 1 січня 2026 року, витяг з акту №18 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2021 року АО «Лігал Ассістанс» ТОВ «Коллект Центр» із детальним описом робіт (наданих послуг) на суму 25000 грн 00 коп (а.с.86-88, 91-93).

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов`язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.

Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, а також із урахуванням ціни позову заявлені витрати є необгрунтовано завищеними та не відповідають критеріям реальності й пропорційності таких витрат щодо предмету спору, включаючи ціну позову та складність справи. Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача зменшений розмір цих витрат у сумі 3500 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуюються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п.148,149 постанови від від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.

Витрати за надану представником відповідача ОСОБА_2 правничу допомогу не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача на підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у зв`язку із повним задоволенням саме позовних вимог ТОВ «Колект центр».

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»: заборгованість за кредитним №4941815 від 12 липня 2021 року у розмірі 94341 (дев`яносто чотирі тисячі триста сорок одна) гривня 08 (вісім) коп, яка складається з: суми заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 12573 (дванадцяти тисяч п`ятсот сімдесяти трьох) гривень 00 коп, суми заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 81768 (вісімдесят одна тисяча сімсот шістдесят вісім) гривень 08 (вісім) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2662 грн 40 коп повернення судового збору та 3500 грн 00 коп понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду складено 18 вересня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко