Рішення № 139854026, 16.09.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/13982/26

Провадження №2-а/592/140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Іщенко К. В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира взводу № 1 роти № 1 батальйону управління Патрульної поліції Департаменту патрульної поліції капітана поліції Колесник Анжели Володимирівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

14.08.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Маховик Роман Васильович звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з вказаним адміністративним позовом і просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6880611 від 21.03.2026, винесену командиром взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Колесник А. В. відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а провадження по справі закрити. Позовні вимоги він мотивував тим, що 21.03.2026 командиром взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Колесник А. В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6880611 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Згідно даній постанові позивача було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн. 00 коп. . Зазначена постанова мотивована тим, що 21.03.2026 о 17:35 в м. Суми по вул. Харківська Холодноярської бригади ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керування ним, на регульованому перехресті вулиць здійснив рух на заборонений сигнал світлофору, а саме: червоний, не ввімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку перед поворотом. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car Dvr та Motorola Solutions 471976, чим порушив п/п а п. 2.1. Правил дорожнього руху. Під час винесення постанови, поліцейським не було дотримано вимоги ст. ст. 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з`ясовані та не були доведені обставини, які б свідчили про те, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Позивач заперечує обставини, викладені у постанові. В той же час позивачу було інкриміновано те, що він не мав права керування, а не те, що він не мав при собі посвідчення водія, що не є тотожним. Він зазначив про те, що вказаною постановою позивачу також було інкриміновано проїзд перехрестя вулиць на заборонений сигнал світлофору, а саме: червоний, не ввімкнення світлового покажчику повороту відповідного напрямку перед поворотом, проте постанова не містить встановлених пунктів Правил дорожнього руху, які нібито порушив позивач при інкримінованих діяннях, що ним категорично заперечується. Позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з 19.03.2025, де, в тому числі, задіюється і до виконання бойових завдань. Крім того, першочерговим для нього є виконання обов`язків військової служби, служіння народу України та захист України. Тому він також просить поновити строк на оскарження постанови.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.08.2026 у справі № 592/13982/26, провадження № 2-а/592/140/26 було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) , Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Розгляд справи було ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Було ухвалено призначити судове засідання у приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми (зала судових засідань № 12) на 16.09.2026 на 11:00. Було ухвалено встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) , висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Було ухвалено роз`яснити відповідачу, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України) . Було ухвалено роз`яснити відповідачу, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Було ухвалено встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали, протягом якого він може подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Було ухвалено роз`яснити відповідачу, що якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин. Копію ухвали було постановлено надіслати учасникам справи. Копію позовної заяви та доданих документів було ухвалено надіслати відповідачеві. Було ухвалено роз`яснити учасникам справи, що у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1806/ . Ухвала може бути оскаржена у зв`язку з порушенням правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала набрала законної сили 17.08.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/139021561) (а. с. 23) .

26.08.2026 від представниці Департаменту патрульної поліції за довіреністю Бардакової Юлії Василівни надійшла заява про продовження строку надання відзиву та відкладення розгляду справи (вхідний № 34576/26 від 26.08.2025) (а. с. 26, 27) .

16.09.2026 від представниці Департаменту патрульної поліції за довіреністю Бардакової Юлії Василівни надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову. У відзиві вона зазначила про те, що 21.03.2026 близько 17:35 в м. Суми на перехресті вул. Харківська вул. Холодноярської бригади, було виявлено та зупинено в м. Суми по вул. Харківська поблизу буд. 38 транспортний засіб Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_2 , водій керував транспортним засобом не маючи права керування ним, на регульованому перехресті вул. Харківська вул. Холодноярської бригади здійснив рух на забороняючий рух сигнал світлофору, а саме: червоний, не ввімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку перед поворотом, правопорушення зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car DVR та Motorola Solutions № 471976, чим порушив вимоги п/п а п. 2.1. Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим була винесена оскаржувана постанова (вхідний № 37278/26 від 16.09.2026) (а. с. 37-40) .

16.09.2026 від представниці Департаменту патрульної поліції за довіреністю Бардакової Юлії Василівни надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду (вхідний № 37276/26 від 16.09.2026) (а. с. 47-50) .

16.09.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Маховик Роман Васильович надіслав на електронну пошту Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (вхідний № Еп-10758/26 від 16.09.2026) (а. с. 56) .

Відповідачка та представниця відповідача в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час були повідомлені належним чином (а. с. 24, 25) .

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. При відкритті провадження у справі встановлено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття рішення в порядку спрощеного провадження.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в межах наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. ч. 1, 2 ст. 9 КАС України) .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами) , уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями) .

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо) , мають ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п/п а п. 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керуванням транспортним засобом відповідної категорії.

Положеннями п. п. 1.3. , 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як було встановлено дослідженими доказами у справі, 21.03.2026 командиром взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Колесник А. В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6880611 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Згідно даній постанові позивача було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі 3400 грн. 00 коп. Зазначена постанова мотивована тим, що 21.03.2026 о 17:35 в м. Суми по вул. Харківська Холодноярської бригади ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy , не маючи права керування ним, на регульованому перехресті вулиць здійснив рух на заборонений сигнал світлофору, а саме: червоний, не ввімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку перед поворотом. Правопорушення було зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car Dvr та Motorola Solutions 471976, чим порушив п/п а п. 2.1. Правил дорожнього руху (а. с. 13) .

Ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Тобто, об`єктивною стороною вказаного правопорушення є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Ст. 14 Закону України Про дорожній рух та п. 1.3 Правил визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватись вимог Закону України Про дорожній рух , Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п/п а п.2.1. Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ч. 1 ст. 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

До відзиву на позовну заяву представницею відповідача не було додано відеозаписи, які б безпосередньо підтверджували факт керування транспортним засобом позивачем за викладених у постанові обставин та процедура винесення постанови, роз`яснення прав особі.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до абз. 4 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 2312.2005 № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-05#Text) .

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень. Відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем, у відповідності до ст. 77 КАС України, не було доведено обставин правомірності рішення службової особи, хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також слід зауважити на тому, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, в тому числі, і за здійснення руху на заборонений сигнал та не ввімкнення світлового покажчику повороту, проте порушення відповідних пунктів Правил дорожнього руху йому не інкриміновано, що свідчить про необґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку для оскарження постанови та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк, за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ, в Україні було введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено та діє станом на момент розгляду справи.

Позивач є військовослужбовцем є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з 19.03.2025, є учасником бойових дій, що підтверджується копією витягу з реєстру ветеранів війни. Першочерговим для військовослужбовця під час воєнного стану є виконання обов`язків військової служби, служіння народу України та захист України.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Згідно рекомендацій Верховного Суду, запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, провадження № К/990/20688/22 проходження військової служби є поважною причиною для поновлення строків звернення до суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106545406) .

Окрім цього, Верховний Суд на сайті Судової влади України оприлюднив інформацію щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, зокрема, зауважив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

А в листі Верховного Суду від 04.03.2022 зазначено про те, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

До того ж, 02.03.2022 Рада суддів України видала Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Серед основних рекомендацій щодо розгляду судових справ, зокрема, вказано, що суди мають продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Також, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 зауважив на тому, що з огляду на вищезазначене, суд також вважає за необхідне зазначити, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, слід врахувати, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі Белле проти Франції (Bellet v. France) , заява № 23805/94) (https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{"itemid":["001-57952"]}) .

Як вбачається із ордеру, то договір позивачем було укладено із адвокатом 03.08.2026, а позовну заяву було подано 10.08.2026.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24, провадження № К/990/14363/24 сформулював правовий висновок щодо застосування положень ст. ст. 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов`язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов`язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна, згідно з яким проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби: 1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду. 2. Виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори. 3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду. 4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку. 5. Обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123410430) .

Наведений висновок неодноразово був підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 580/4384/22, провадження № К/990/47945/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124717689) .

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд вважає, що проходження військової служби є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Відтак, клопотання про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню, а заява про залишення позову без розгляду представниці відповідача Департаменту патрульної поліції без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 126, 251, 280, 288, 293 КУпАП; ст. ст. 8, 9, 72-77, 121, 241, 242-246, 250, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк встановлений для звернення з адміністративним позовом на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6880611 від 21.03.2026, як пропущений з поважних причин.

Заяву про залишення позову без розгляду від 16.09.2026 представниці відповідача Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до командира взводу № 1 роти № 1 батальйону управління Патрульної поліції Департаменту патрульної поліції капітана поліції Колесник Анжели Володимирівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6880611 від 21.03.2026, винесену командиром взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Колесник А. В. відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ігор БИЧКОВ