Ухвала суду № 139853252, 18.09.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3685/26

Провадження № 2-з/307/15/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

18 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бряник М.М.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів заяву ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в інтересах якої діє представник, адвокат Романюк Ольга Петрівна до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 про встановлення факту проживання, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Романюк Ольга Петрівна звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2026 року головуючим суддею з розгляду справи призначено, суддю Бряник М.М.

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, згідно якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом ??накладення арешту на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_4 та земельну ділянку в АДРЕСА_4 , на якій розташований будинок, площею 0,0739 га за кадастровим номером 2124455300:04:001:0191 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та заборонити ОСОБА_2 відчужувати зазначене майно.

Заяву мотивує тим, що у період проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу сторони придбали: житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_4 , згідно з Договором купівлі-продажу житлового будинку від 28.07.2023 року, який посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. за N1641 та земельну ділянку в АДРЕСА_4 , на якій розташований будинок, площею 0,0739 га, кадастровий номером 2124455300:04:001:0191 для будівництва і обслуговування житлового будинку, згідно з Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2023 року, який посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. за N? 1642.

Вказує, що зазначене майно набуте у період спільного проживання сторін однією сім?єю без реєстрації шлюбу, а тому належать сторонам на праві спільної сумісної власності. Зазначає, що зараз цим майном користується ОСОБА_3 та саме на нього дане майно і було зареєстроване. При цьому, позивачка не має до нього доступу, відповідно не має можливості ним володіти та користуватись. Спірна земельна ділянка та будинок є спільним майном, однак вони без згоди ОСОБА_4 можуть бути відчужені ОСОБА_5 на користь третіх осіб, що ускладнить виконання судового рішення. Також зазначає про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення, так, як витрат зазнала лише заявниця.

Учасники справи в порядку ст. 153 ч. 1 ЦПК України в судове засідання не викликалися.

На підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у зв`язку з здійсненням розгляду заяви про забезпечення позову за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (частина друга цієї статті).

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Матеріалами справи встановлено, що предметом позову в даній цивільній справі є спір щодо майна про встановлення факту проживання, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, а саме житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_4 та земельну ділянку в АДРЕСА_4 , на якій розташований цей будинок, площею 0,0739 га за кадастровим номером 2124455300:04:001:0191 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Перевіряючи доводи заявника, суд бере до уваги той факт, що відповідно до матеріалів справи, а саме витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, право власності на вказане спірне майно зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 , а відтак таке безперешкодно може бути відчужене ним на користь третіх осіб, оскільки такий не перебуває у зареєстрованому з позивачкою шлюбі, а відтак згоди останньої для вчинення нотаріальної дії щодо відчуження спірного майна, не потребує.

Враховуючи наведене, з`ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, суд вбачає доцільним вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказане майно, належне ОСОБА_2 , а саме: шляхом накладення заборони його відчуження до набрання рішення суду у справі законної сили.

За змістом частин першої - другої, пункту 1 частини четвертої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів.

Разом із цим, зустрічне забезпечення це по суті гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

При цьому у принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

На підставі ст. 154 ЦПК України, з метою забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, суд вважає за необхідне, в порядку зустрічного забезпечення позову зобов`язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Тячівського районного суду Закарпатської області 2000 (дві тисячі) гривень, що є співмірним із заходами забезпечення позову, застосованим судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Романюк Ольга Петрівна до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_4 та земельну ділянку в АДРЕСА_4 , на якій розташований будинок, площею 0,0739 га за кадастровим номером 2124455300:04:001:0191 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які на праві власності належать ОСОБА_2 , шляхом накладення заборони відчуження вказаного майна відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 до набрання рішення суду у справі законної сили.

В порядку зустрічного забезпечення, зобов`язати ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , протягом десяти днів з дня підписання цієї ухвали внести на депозитний рахунок Тячівського районного суду Закарпатської області 2000 (дві тисячі) гривень та подати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Депозитний рахунок Тячівського районного суду Закарпатської області за такими реквізитами: отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, № рахунку UA198201720355209001000018501.

У разі не надання доказів зустрічного забезпечення у визначений судом строк до 29 вересня 2026 року, скасувати ухвалу про забезпечення позову від 18 вересня 2026 року та скасувати арешт накладений на належні ОСОБА_2 житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_4 та земельну ділянку в АДРЕСА_4 , на якій розташований будинок, площею 0,0739 га за кадастровим номером 2124455300:04:001:0191 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Копію ухвали надіслати для виконання в Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та учасникам справи для відому.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в пятнадцятиденний строк з дня його проголошення (складання).

Головуючий М. М. Бряник