Рішення № 139852577, 18.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8574/26

провадження № 2/753/10308/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з зазначеним позовом

Просить суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Заявою-договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» № 002/12120011-SP від 18.10.2021 у розмірі 87205,17 грн.

На обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 18.10.2021 підписали Заяву № 916293 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» № 002/12120011-SP. Відповідно до умов Заяви-договору Відповідачці відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та надано кредитні кошти в сумі 40000,00 грн, процентна ставка - 0,22 % на день, строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Відповідачка свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 02.09.2025 утворилась заборгованість у розмірі 87205,17 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту (в тому числі простроченої) в розмірі 39999,13 грн та заборгованості по процентам (в тому числі простроченими) в розмірі 47206,04 грн.

Ухвалою від 22.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив проводити розгляд (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Суд належним чином повідомив Відповідачку про розгляд справи. Відповідачка відзив на позовну заяву у визначений судом строк не подала, тому Суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

18.10.2021 АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 підписали Заяву № 916293 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (Кредитний договір № 002/12120011-SP).

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Договір був підписаний Відповідачкою за допомогою електронного підпису, що прирівнюється до власноручного підпису.

Заява-анкета разом з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК», Тарифами Банку та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Банк відкрив Відповідачці поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті та встановив ліміт кредитування рахунку у розмірі 40000,00 грн строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією та процентною ставкою 0,22 % на день.

Частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у спосіб, визначений у договорі.

Суд проаналізував виписку по особовому рахунку за період з 18.10.2021 по 02.09.2025 та встановив, що Позивач виконав свої зобов`язання та надав Відповідачці кредитні кошти, а Відповідачка використовувала кредитний ліміт, знімала готівку в банкоматах та здійснювала часткові погашення заборгованості.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.

Відповідачка свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконувала належним чином, зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» направило ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку Повідомлення-вимогу від 01.10.2025 про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за процентами, процентів протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення.

Відповідачка вимогу банку не виконала, кредитні кошти не повернула.

Згідно з довідкою-розрахунком та випискою по рахунку станом на 02.09.2025 ОСОБА_1 має заборгованість за зазначеним кредитним договором у розмірі 87205,17 грн, яка складається із суми основного боргу (в тому числі простроченого) у розмірі 39999,13 грн та заборгованості за процентами (в тому числі простроченими) у розмірі 47206,04 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 28 січня 2026 року у справі № 641/8415/23).

У справі, що переглядається, Позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитних договорів, надання позичальнику кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов`язків та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, не надав Суду жодних доказів повного або часткового погашення заборгованості за кредитними договорами, а також не надав доказів на спростування розрахунку, поданого Позивачем.

Суд зазначає, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Виконуючи цей процесуальний обов`язок, Суд здійснив власну перевірку наданого Позивачем розрахунку заборгованості та зіставив його з первинним документом - Виписками по особовим рахункам. Суд встановив, що заявлена до стягнення сума є правильною, обґрунтованою та такою, що повністю підтверджується належними доказами.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд визнав, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з Відповідачки на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись нормами ст. 12, 19, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Заявою-договором про приєднання до Публічної пропозиції № 002/12120011-SP від 18.10.2021 станом на 02.09.2025 у розмірі 87205,17 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, разом - 89867,57 грн.

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Маркєлова