Вирок № 139852481, 17.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/425/2026 Справа № 641/722/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025221150001331 від 15.12.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Сотницький Козачок Харківської області, громадянки України, не одруженої, офіційно не працевлаштованої, з середньою освітою, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання як внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимої, останній раз вироком Холодногірського районного суду міста Харкова від 22.12.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.10.2024 та призначено остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним у кримінальному провадженні № 12025221150001331 від 15.12.2025 та правова кваліфікація дій обвинуваченої

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судима, в тому числі за вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення до покарання у виді громадських робіт, судимість не знята та не погашена, на шлях виправлення не стала та знову скоїла умисний корисливий злочин. Так, 14 грудня 2025 року, близько 14:58, зайшовши до магазину «Єва» за адресою: м. Харків, пр-т Аерокосмічний, буд. 179, де, перебуваючи в торгівельному залі, почала обирати товари, однак, не маючи при собі достатньої кількості грошових коштів, у ОСОБА_4 виник раптовий, злочинний, корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з метою подальшого обернення його на свою користь. В подальшому, ОСОБА_4 , знаходячись в торгівельному залі магазину «Єва» за адресою: м. Харків, пр-т Аерокосмічний, буд. 179, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, належному ТОВ «РУШ», код ЄДРПОУ 32007740, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрала з торгівельних полиць: чоловічу туалетну воду торгової марки «Armand Basi» LEau Pour Homme, об`ємом 125 мл., в запакованому стані; чоловічу туалетну воду торгової марки «Police» To be bad Guy, об`ємом 75 мл., в запакованому стані, загальною вартістю викраденого майна становить 3185 (три тисячі сто вісімдесят п`ять гривень) 83 копійок (вартість визначено відповідно до висновку експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/31871-ТВ від 22.12.2025).

Після чого, ОСОБА_4 залишила місце вчинення злочину разом із викраденим майном та незаконно обернула його на свою користь, розпорядившись ним за власним розсудом.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

ІІ. Позиція сторони обвинувачення

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений та затверджений 29.01.2026.

Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримала пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення, зазначивши, що докази на підтвердження винуватості останньої отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У судових дебатах прокурор просила визнати ОСОБА_4 винуватою за ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднати невідбуту частини покарання за вироком Холодногірського районного суду міста Харкова від 22.12.2025, шляхом поглинення більш суворим покаранням остаточно призначити покарання 5 років позбавлення волі.

ІІІ. Позиція сторони захисту

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні визнала повністю та беззаперечно вину у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні. Під час допиту надала пояснення, які узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Показання обвинуваченої ОСОБА_4 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні критично оцінила свої дії, наголосила на тому, що опинилася в оточенні людей, які мали на неї негативний вплив, за час перебування під вартою був час переосмислити свої дії та вона зрозуміла, що вчинила неправильно, дуже шкодує про свій вчинок. Вказала, що хотіла зробити подарунок близькій людині, але коштів не мала, тому перебуваючи під впливом емоцій, вчинила крадіжку чоловічої туалетної води. Просила суд призначити відповідно до ст. 69 КК України більш м`яке покарання, ніж передбачено законом.

Захисник адвокат ОСОБА_5 просив суд при призначенні покарання врахувати обставини, що пом`якшують покарання, зокрема те, що обвинувачена щиро розкаялася, а також врахувати незначну вартість викраденого майна, що становить 3185,83 грн, яке було повернуто потерпілій стороні.

ІV. Позиція потерпілої сторони

Представник потерпілої сторони ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд без його участі. Вказав, що до обвинуваченої матеріальних чи моральних претензій не має.

V. Оцінка суду

Положенням ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК Україниє: повне визнання вини обвинуваченою особою, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченою особою цих обставин.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повідомлення нею фактичних обставин вчиненого правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, роз`яснивши наслідки визнання фактичних обставин, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченої, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченої та відомостей щодо речових доказів та судових витрат.

В ході допиту обвинуваченої суд установив, що ОСОБА_4 розуміє суть пред`явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Відтак, у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинуваченої з цього питання.

Ураховуючи показання обвинуваченої ОСОБА_4 у співвідношенні їх з фактичними обставинами справи, з огляду на те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за частиною четвертою ст. 185 КК України.

Отже, вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України доведена в повному обсязі.

VІ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України суд визнає щире каяття, яке виразилося у повному визнанні винуватості, критичній оцінці своїх дій та жалю з приводу вчиненого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

VІІ. Мотиви призначення покарання за обвинуваченням, що визнано судом доведеним

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченою та запобіганню вчинення нею нових злочинів.

Вирішуючи питання призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги:

- характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином;

- конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченої до вчиненого, вину визнала повністю, щиро каялася у вчиненому, а також незначний розмір заподіяної шкоди, відсутність майнових претензій з боку потерпілої сторони;

- дані про особу, зокрема: не одружена, має доньку, вихованням та утриманням якої займається мати обвинуваченої, перебуваючи за кордоном, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Суд також ураховує, що ОСОБА_4 неодноразово судима. Як убачається із довідки № 236-17122025/63062, що наданана вимогу слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, обвинувачена неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, у тому числі, і за корисливі злочини, отже, на шлях виправлення не стала.

Згідно з листом Немишлянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 12 лютого 2026 року № 54-111-850 вих-26, ОСОБА_4 перебувала на обліку органу пробації з 08 січня 2025 року до 09 лютого 2026 року у зв`язку з виконанням покарання у виді громадських робіт, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2024 року за частиною першою статті 190 КК України. Вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2025 року ОСОБА_4 визнано винуватою за частиною першою статті 125 КК України та призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт. На підставі статті 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2024 року та остаточно призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт. ОСОБА_4 було залучено до виконання громадських робіт на території Немишлянського району м. Харкова. Станом на 12 лютого 2026 року нею фактично відпрацьовано 40 годин громадських робіт. 09 лютого 2026 року її знято з обліку органу пробації у зв`язку з вчиненням нового кримінального правопорушення.

Враховуючи фактичні обставини вчиненого, особу винної, її майновий стан, обставину, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, а також те, що вартість викраденого майна лише на 157,83 грн перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2025 рік, суд уважає за можливе призначити покарання в межах мінімальної санкції ч. 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Щодо доводів обвинуваченої про можливість призначення їй покарання із застосуванням статті 69 КК України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 69 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.

У цьому кримінальному провадженні суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання, щире каяття обвинуваченої. Разом з тим сама по собі наявність цієї обставини, а також визнання вини, повернення викраденого майна, незначна вартість викраденого та відсутність претензій з боку потерпілої сторони не є такими обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Суд ураховує, що ОСОБА_4 вчинила умисний корисливий тяжкий злочин повторно, в умовах воєнного стану, будучи раніше судимою, у тому числі за корисливе кримінальне правопорушення, належних висновків для себе не зробила, призначене раніше покарання у виді громадських робіт повністю не відбула.

За таких обставин суд не вбачає сукупності передбачених статтею 69 КК України підстав для призначення ОСОБА_4 більш м`якого покарання, ніж передбачено санкцією частини четвертої статті 185 КК України. Водночас наведені стороною захисту обставини враховуються судом при індивідуалізації покарання та призначенні його у мінімальному розмірі санкції частини четвертої статті 185 КК України.

Окрім того, вироком Холодногірського районного суду міста Харкова від 22 грудня 2025 року ОСОБА_4 визнано винуватою за частиною першою статті 125 КК України та призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт. На підставі статті 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 17 жовтня 2024 року та остаточно призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 185 КК України, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 вчинила 14 грудня 2025 року, тобто до постановлення вироку Холодногірського районного суду міста Харкова від 22 грудня 2025 року.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КК України, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджена винна ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими частинами першою третьою цієї статті. У цьому разі у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими статтею 72 КК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2026 року у справі № 607/9097/20, провадження № 13-51кс25, зазначено, що положення статей 70 і 71 КК України мають різний предмет правового регулювання та застосовуються залежно від того, коли саме особа вчинила кримінальне правопорушення до чи після постановлення попереднього вироку. Частина четверта статті 70 КК України застосовується, якщо після постановлення вироку встановлено, що особа винна ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому до постановлення попереднього вироку. Натомість стаття 71 КК України регулює порядок призначення покарання за сукупністю вироків у разі вчинення нового кримінального правопорушення після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання.

З урахуванням того, що кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні вчинено ОСОБА_4 до постановлення вироку Холодногірського районного суду міста Харкова від 22 грудня 2025 року, суд застосовує положення частини четвертої статті 70 КК України, а не статті 71 КК України.

Оскільки покарання, призначене за цим вироком у виді позбавлення волі на строк 5 років, є більш суворим, ніж покарання, призначене вироком Холодногірського районного суду міста Харкова від 22 грудня 2025 року у виді громадських робіт, суд вважає за необхідне на підставі частини четвертої статті 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Як убачається з листа Немишлянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 12 лютого 2026 року № 54-111-850 вих-26, ОСОБА_4 фактично відпрацювала 40 годин громадських робіт. Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини першої статті 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт, тому 40 годин громадських робіт відповідають 5 дням позбавлення волі та підлягають зарахуванню у строк остаточно призначеного покарання.

Початок строку відбування покарання, яке призначене ОСОБА_4 , рахувати з моменту фактичного затримання - 08.01.2026.

На підставі ст.72 КК України у строк призначеного ОСОБА_4 покарання також слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 08.01.2026 по день набрання вироку законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

З огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його корисливий характер, повторність, вчинення в умовах воєнного стану, дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима та повністю не відбула раніше призначене покарання, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 положень статті 75 КК України, оскільки її виправлення без реального відбування покарання є неможливим.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

VIІІ. Цивільний позов не заявлено

ІХ. Інші питання

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/31871-ТВ від 22 грудня 2025 року в сумі 2 674,20 грн підлягають стягненню з обвинуваченої на підставі ст.124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

З огляду на призначення ОСОБА_4 покарання у виді реального позбавлення волі, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима, а також з урахуванням необхідності забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін.

На підставі статей 50, 65, 66, 67, 69, 70, 72, частини четвертої статті 185 КК України, керуючись статтями 100, 124, 349, 368371, 373374, 376, 392395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі частини четвертої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Холодногірського районного суду міста Харкова від 22 грудня 2025 року у справі № 642/8089/25, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі частини четвертої статті 70, підпункту «г» пункту 1 частини першої статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк остаточно призначеного покарання частково відбуте покарання за вироком Холодногірського районного суду міста Харкова від 22 грудня 2025 року у виді 40 годин громадських робіт, що відповідає 5 (п`яти) дням позбавлення волі.

На підставі частини п`ятої статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 08 січня 2026 року до дня набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/31871-ТВ від 22 грудня 2025 року в сумі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 20 (двадцять) коп.

Речові докази:

туалетна вода чоловіча Armand Basi LEau Pour Homme об`ємом 125 мл., код. 842739-5900296 в запакованому стані; туалетна вода чоловіча Police To be bad Guy об`ємом 75 мл. Код: 679602180106 в запакованому стані; тестер Туалетна вода чоловіча Armand Basi LEau Pour Homme об`ємом 125 мл., код. 348839 в запакованому стані, які передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ «РУШ» ОСОБА_6 , залишити потерпілій стороні ТОВ «РУШ»;

DVD-R диск з відеозаписами в кількості 7 шт. під назвами: «ch01_20251214145833.mp4»; «ch02_20251214145833.mp4»; «ch07_20251214145833.mp4»; «ch09_20251214145833.mp4»; «ch12_90251214145833.mp4»; «ch15_90251214145833.mp4»; «ch16_90251214145833.mp4» з камер відеоспостереження в приміщенні магазину «Єва» за адресою: м. Харків, просп. Аерокосмічний, 179 зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій у порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Повний текст вироку оголошено 17.09.2026 о 17 год 20 хв.

Суддя ОСОБА_1