Рішення № 139852111, 10.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/239/26

Номер провадження2/205/899/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Пєтіної К.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Національної гвардії України, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.01.2026 року звернулась до Новокодацького районного суду міста Дніпра з вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з дня звернення до суду та до закінчення особою навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років.

Позов мотивований тим, що позивач навчається на 1 курсі денної форми навчання у ЗВО «Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди», спеціальність психологія. Програмний рівень завершення здобуття освіти закінчується 30.06.2029 року. Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області з відповідача було стягнуто аліменти на її утримання у розмірі, передбаченому законодавством, аліменти стягувалися до досягнення нею повноліття. Власного заробітку, окрім стипендії, вона не має, оскільки навчається на денній формі. Відповідач у справі є батьком позивача, який не надає матеріальної допомоги на її утримання, оскільки за даними Витягу з наказу командування військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України № 124 від 16.05.2022 року, будучи діючим військовослужбовцем у складі Національної Гвардії України, батько вважається таким, що захоплений у полон та перебуває у населеному пункті Оленівка Донецької області, починаючи з 16.05.2022 року, тому вона змушена звернутися з позовом до суду.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11.05.2026 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17.08.2026 року поновлено провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з`явилась, натомість письмово просила справу розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Письмових заяв та/або відзиву від нього не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Національної гвардії України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Позивач досягла повноліття, однак продовжує навчання на 1 курсі денної форми навчання у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, спеціальність психологія. Програмний рівень завершення здобуття освіти закінчується 30.06.2029 року (а.с. 12).

Відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки на період її навчання не надає, інших аліментних зобов`язань не має.

За даними витягу з наказу № 124 від 16.05.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 вважається таким, що був захоплений у полон та знаходиться у населеному пункті Оленівка з 16.05.2022 року (а.с. 14).

Згідно витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими від 19.05.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у полоні (а.с. 16).

Позивач отримує державну стипедію за місцем навчання (а.с. 17).

Також, позивач є внутрішньо переміщеною особою, оскільки на початку введення воєнного стану була змушена залишити місто Маріуполь, де проживала (а.с. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Як передбачено ч. 1 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина 4 статті 25 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIIIнабуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2505-VIII особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими актами законодавства України.

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У даному випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884 (надалі Порядок).

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.06.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів особи, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч. 2 ст. 200 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, так як повнолітня ОСОБА_1 , яка є донькою відповідача, навчається у навчальному закладі на денній формі навчання, власного заробітку не має. Відповідно до СК України батьки у рівному ступені беруть участь в утриманні як неповнолітньої дитини, так і повнолітньої дитини, яка навчається або продовжує навчання.

Тому, суд вважає, що є правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на користь та на утримання позивача, що навчається, у розмірі 1/4 частини та до віку двадцяти трьох років за умови продовження навчання.

Суд зазначає, що хоча й ОСОБА_2 перебуває у полоні, однак такий статус не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема не позбавляє його обов`язку утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання і у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

П. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

ОСОБА_1 згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 191, 199, 200 СК України, ст. ст. 4, 12-13, 76-78, 80-81, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-266, 280-282, 289, 354, 430 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Національної гвардії України (код ЄДРПОУ: 08803498, місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9А), про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь та на утримання ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 08.01.2026 року та до закінчення донькою навчання в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, але не більше, ніж до досягнення нею віку 23 років.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В. Басова