Ухвала суду № 139851953, 16.09.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3188/26

Провадження № 1-кс/202/7073/2026

УХВАЛА

Іменем України

16 вересня 2026 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Дніпро, клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця, який перебуває на посаді стрільця відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі 300 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на викладені у клопотання обставини та обґрунтовуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що підозрюваний є військовослужбовцем, співпрацює зі слідством, самостійно з`являється за кожним викликом до органу досудового розслідування, суду й не має наміру переховуватись. Отже, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, дозволяють застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з утриманням під вартою. На думку адвоката, особисте зобов`язання зможе в повній мірі забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042220001389 від 26.12.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України.

Постановою першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 07.09.2026 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025042220001389 від 26.12.2025 року продовжено до трьох місяців, тобто до 15.10.2026 року.

16 вересня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану;

- ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого та розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стануЗгідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя виходить з наступного.

Нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, у зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим суддею встановлено, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, а також наявні в клопотанні докази, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, оскільки з достатньою імовірністю підтверджують причетність особи до вчинення інкримінованих дій.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має середню освіту, є військовослужбовцем, проходить службу на посаді стрільця відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», одружений, має місце реєстрації за яким і мешкає, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, наявні у підозрюваного соціальні зв`язки, не можуть нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що до теперішнього часу триває досудове розслідування, в ході якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та про які органу досудового розслідування ще не відомо.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що під ОСОБА_5 відомі анкетні дані свідків серед яких є військовослужбовці, які проходять військову службу разом з підозрюваним, а тому слідчий суддя доходить переконання, що ОСОБА_5 наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, шляхом погроз, шантажу або підкупу, незаконно впливати на них, схиляючи до надання неправдивих показань чи висновків, з метою перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_5 може незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів проти власності (вимагання), вчиненого під час воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, а також роль підозрюваного, що свідчить про підвищену небезпеку протиправних дій останнього.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх специфіку, корисливий й суспільно небезпечний характер таких дій, а також особу ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведене дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, перевіривши доводи клопотання, на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони є реальними з огляду на конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У даному випадку прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий запобіжний захід, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Також слідчий суддя бере до уваги, що з моменту викриття органом досудового розслідування, протиправних дій ОСОБА_5 й інших підозрюваних у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 з`являвся за кожним викликом сторони обвинувачення й слідчого судді.

Таким чином, виходячи з мотивів та обґрунтування клопотання, оцінивши потреби досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що необхідність обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, в контексті зазначеного кримінального провадження, відсутня.

Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначено в клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, фактично буде перебувати поза межами виконання обов`язків військової служби, що в період дії введеного на території Україні воєнного стану, може завдати шкоди під час оборони територіальної цілісності України.

Отже, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, а також особи підозрюваного, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також покласти на нього обов`язки, визначені пунктами 2-4,8 частини 5 статті 194 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На думку слідчого судді, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків свідчить на користь останнього, є стримуючим фактором і може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених пунктами 2-4,8 частини 5 статті 194 КПК України, буде слугувати завданням кримінального провадження, меті обрання запобіжного заходу, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не буде надмірним тягарем у порушення прав підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 179, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені п.п. 2-4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з населеного пункту, де розташоване місце несення ним військової служби, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (несення служби);

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, окрім участі в слідчих та процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 встановити до 15 жовтня 2026 року включно.

Письмово під розпис повідомити ОСОБА_5 покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали проголошено о 15 годині 15 хвилин 17 серпня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В частині застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1