Вирок № 139851398, 17.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28375/25

Провадження №1-кп/761/2939/2026

В И Р О К

іменем України

17 вересня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100000000571, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.05.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігів, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, учасника бойових дій, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника потерпілого ОСОБА_10 ,

потерпілого ОСОБА_11 ,

захисника ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

установив:

07.07.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 надійшов (Вх. № 70744) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100000000571, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.05.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 761/28375/25 між суддями від 07.07.2025 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_1 . 08.07.2025 матеріали справи передано судді ОСОБА_1 з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ.

Ухвалою суду від 08.07.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту.

Ухвалою суду від 01.10.2025 у кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Так, судом встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.05.2025, приблизно о 23 год 30 хв, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, керуючи транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись в межах другої смуги проїзної частини вулиці Юрія Ільєнка у м. Києві, зі сторони вул. Академіка Ромоданова у напрямку вул. Гарета Джонса, зі швидкістю 107,5... 132,6 км/год, яка понад вдвічі перевищувала максимально дозволену на даній ділянці 50 км/год, діючи необережно, у порушення вимог ст. ст. 3, 68 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.5, 2.3 «б», «д», 2.9 «а», 12.1, 12.3, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху, проявляючи особисту неуважність, маючи об`єктивну змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати безпечну швидкість руху в межах дозволеної, порушуючи швидкісний режим, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, усвідомлюючи, що своїми односторонніми діями створив для себе умови, в яких позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, рухаючись проїзною частиною вулиці Юрія Ільєнка у м. Києві, наближаючись до регульованого світлофорним об`єктом пішохідного переходу, позначеного в тому числі й інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 ПДР України та пішохідним світлофором, маючи об`єктивну змогу своєчасно виявити на проїзній частині пішохода ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який наближався до його смуги руху зліва на червоний (забороняючий рух пішоходів) сигнал пішохідного світлофору, і усвідомити, що пішохід своїми діями створює небезпеку для його руху, загрожуючи життю та здоров`ю громадян, виїхав на регульований пішохідний перехід, розташований неподалік будинку № 36 по вулиці Юрія Ільєнка у місті Києві, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_13 , у результаті чого останній отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.286-1 КК України.

У судовому засіданні були присутні прокурор, представник потерпілого, потерпілий, захисник та обвинувачений.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи положення ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд провів судовий розгляд без участі представника ПАТ «Національна Акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА».

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визначивши обсяг та порядок дослідження доказів такий як, допит обвинуваченого, дослідження документів, що характеризують особу обвинуваченого та дослідження відео моменту дорожньо-транспортної пригоди. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 надав суду показання, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував технічно-справним автомобілем «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись в межах другої смуги проїзної частини вулиці Юрія Ільєнка у місті Києві, зі сторони вул. Академіка Рамаданова у напрямку вул. Гарета Джонса, з перевищенням швидкості, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_13 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди. Перебуваючи в шоковому стані, залишив місце ДТП, і після того, як зрозумів, що сталося, повернув свій автомобіль в бік скоєння дорожньо-транспортної пригоди, був зупинений працівниками поліції і визнав відразу, що це він здійснив наїзд на пішохода.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 , суд визнає їх правдивими та достовірними.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфікує: за ч. 3 ст. 286-1 КК України, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, порушив Правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності притягається вперше, із вищою освітою, одруженого, є військовослужбовцем та учасником бойових дій, під наркологічним та психоневрологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття; часткове відшкодування шкоди потерпілому; відсутні обставини, що обтяжують покарання.

Суд зазначає, що вчинений ОСОБА_4 злочин хоча і є необережним, але грубе нехтування ним п. 2.9 «а» ПДР, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України, з огляду на суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, суд не вбачає.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у цьому конкретному випадку обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, передбачене санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України, а також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, яке він повинен відбувати реально.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, справедливим та сприятиме меті, визначеній у ст. 50 КК України.

У цьому кримінальному провадженні представником потерпілого ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_11 заявлено цивільний позов про стягнення із ОСОБА_4 заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 435 304 (чотириста тридцять п`ять триста чотири) гривні 50 копійок та моральну шкоду у сумі 2 000 000 (два мільйона) гривень 00 копійок. Крім того заявлено цивільний позов до Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» про стягнення 96 000 (дев`яносто шість тисяч) гривень 00 копійок.

Даний цивільний позов обвинувачений не визнав у повному обсязі, але у судовому засіданні висловив наміри відшкодувати заподіяну шкоду, яка буде встановлена судом.

Щодо стягнення матеріальних витрат позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув ОСОБА_13 , який був братом потерпілого. Протиправними діями ОСОБА_4 завдано майнової шкоди, яка полягає у витратах на поховання, у витратах на оплату послуг ритуального бюро, доставку тіла, підготовку тіла до поховання, купівлю ритуального одягу, замовлення та купівлю труни, організацію похорон, декорування могили та замовлення пам`ятника. А надана обвинуваченим допомога в повній мірі не покрила зазначених витрат.

Також протиправними діями ОСОБА_4 завдано моральної шкоди ОСОБА_11 , оскільки передчасна і раптова смерть його брата стала надзвичайно важким психологічним ударом для нього.

Вирішуючи питання щодо розміру матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 , суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується понесення ОСОБА_11 матеріальних витрат у розмірі 432 034, 50 гривень:

- 9 545,00 гривень за придбання предметів для поховання (копія фіскального чеку від 07.05.2025, а.с. 111);

- 992,00 гривень підготовка тіла до поховання (копія фіскального чеку від 08.05.2025, а.с. 112);

- 700,50 гривень витрати на похорон (копія фіскального чеку від 07.05.2025, а.с. 113);

- 24 550,00 гривень витрати на похорон (копія фіскального чеку від 25.09.2025, а.с. 114);

- 1 247,00 гривень квіткова продукція та пакувальні матеріали (копія фіскального чеку від 08.05.2025, а.с. 166);

- 2 000,00 гривень (копія платіжної інструкції від 03.10.2025, а.с. 162) + 128 000,00 гривень (копія платіжної інструкції від 16.10.2025, а.с. 163) + 105 000,00 гривень (копія платіжної інструкції від 19.10.2025, а.с. 164) + 70 000,00 гривень (копія платіжної інструкції від 29.10.2025, а.с. 165) + 20 000,00 гривень (копія платіжної інструкції від 01.03.2026, приєднаної до заяви від 01.04.2026 про збільшення позивних вимог) + 70 000,00 гривень (копія платіжної інструкції від 26.03.2026, приєднаної до заяви від 01.04.2026 про збільшення позивних вимог) витрати на меморіальний комплекс.

Витрати щодо видачі свідоцтва про право на спадщину у розмірі 12 500,00 гривень (а.с. 167), на думку суду, не підлягають стягненню, оскільки ці витрати, пов`язані з оформленням спадкових прав самого спадкоємця.

Як встановлено судом, обвинуваченим ОСОБА_4 відшкодовано потерпілому завдану шкоду в загальному розмірі 5 500 доларів США, що здійснювалося частинами.

Так, 01.10.2025 обвинувачений відшкодував потерпілому 3 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, встановленим на день виплати - 41,1420 грн за 1 долар США, становить 123 426,00 гривень. Надалі 25.03.2026 відшкодував ще 2 500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, встановленим на день виплати - 43,9205 грн за 1 долар США, становить 109 801,25 гривень.

Таким чином, загальна сума відшкодованих потерпілому коштів становить 5 500 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на відповідні дати здійснення виплат складає 233 227,25 гривень.

З урахуванням здійсненого відшкодування, сума документально підтвердженої шкоди, яка залишилася невідшкодованою, становить: 432 034,50 гривень - 233 227,25 гривень = 198 807,25 гривень. Отже, станом на час розгляду справи потерпілому залишається невідшкодованою сума завданої шкоди в розмірі 198 807,25 гривень.

Слід зазначити, що до суду надійшов відзив Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» на позовну заяву потерпілого про стягнення матеріальної шкоди, згідно якого представник зазначає, що на даний час НАСК «ОРАНТА» рішення про виплату позивачу страхового відшкодування або про відмову у виплаті такого відшкодування не приймало, розгляд страхової справи призупинено до винесення рішення в кримінальній справі. Крім того, зазначено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 за шкоду заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована у відповідача згідно полісом № 227005487 від 08.02.2025, строком дії від 08.02.2025 до 07.02.2026, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 250 000,00 гривень, за шкоду заподіяну життю і здоров`ю - 500 000,00 гривень.

Щодо позиції про відшкодування витрат на поховання, ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА», посилаючись на ч. 4 ст. 25 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначило, що не надано доказів (акту виконаних робіт), що підтверджує факт виготовлення, монтажу пам`ятника.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 23.1 ст. 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

В межах заявленого цивільного позову до ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» суд вважає за необхідне стягнути на користь цивільного позивача - ОСОБА_11 витрати на меморіальний комплекс в межах ліміту відповідальності у сумі 96 000,00 гривень.

З урахуванням часткового відшкодування завданої шкоди обвинуваченим у розмірі 233 227,25 гривень, а також суми 96 000,00 гривень, яка підлягає стягненню з ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА», сума матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню безпосередньо з обвинуваченого ОСОБА_4 , становить: 198 807,25 гривень - 96 000,00 гривень = 102 807,25 гривень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Суд погоджується з доводами позивача, що протиправна винна поведінка ОСОБА_4 , яка спричинила смерть ОСОБА_13 та перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з душевними стражданнями потерпілого, істотними негативними змінами в його житті, які фактично є непоправними, що в розумінні ст. 23 ЦК України є моральною шкодою.

При цьому суд бере до уваги вік, стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , його соціальний статус, керується принципом розумності і достатності, і вважає, що моральна шкода підлягає задоволенню у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, що є достатнім і справедливим.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. А тому, процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що арешт на майно накладався з метою збереження речового доказу, таке майно не підлягає спеціальній конфіскації, судом не призначено покарання у виді конфіскації майна, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.05.2025 (справа № 761/18674/25), з огляду на закінчення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Враховуючи принцип розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, відсутність належного обґрунтування ризиків невиконання рішення суду та недоведеність того, що застосування арешту не призведе до непропорційного втручання у права третьої особи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення арешту на автомобіль з метою забезпечення цивільного позову.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

З урахуванням обставин кримінального провадження та висновків суду, щодо виду та розміру призначеного покарання, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Також, згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до протоколу затримання особи від 03.05.2025 та ухвалами суддів Шевченківського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_4 застосовано та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк його покарання строк попереднього ув`язнення, а саме за період з 02.05.2025 по 16.09.2026, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись статтями 2, 7, 84, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку, а саме з 17 вересня 2026 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою з 02 травня 2025 року по 16 вересня 2026 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати, а саме:

- на залучення експерта для проведення експертизи № CE-19/111-25/27917-ІТ від 22.05.2025 у сумі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 60 копійок;

- на залучення експерта для проведення експертизи № CE-19/111-25/29914-ІТ від 23.05.2025 у сумі 5 348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.05.2025 (справа № 761/18674/25).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-диски DVD-R - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути власнику.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ 00034186) на користь потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 96 000 (дев`яносто шість тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 102 807 (сто дві тисячі вісімсот сім) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині цивільного позову - відмовити.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_14